ГІПОТАЛАМО-ГИПОФІЗАРНА СИСТЕМА. ГІПОТАЛАМУС
Актуальність теми: Центральні органи ендокринної системи -гіпоталамус, гіпофіз і епіфіз тісно пов’язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Вивчення розвитку, мікро- та ультрамікроскопічної будови і функції гіпоталамуса має важливе значення для розуміння ролі гіпоталамо-гіпофізарної нейросекреторної системи для контролю діяльності залоз внутрішньої секреції, для розуміння етіології та патогенезу захворювань, які пов’язані з патологією органів ендокринної системи, які часто зустрічаються в клініці ендокринології.
Мета заняття:
ЗНАТИ: Розвиток, будову і функцію гіпоталамуса.
УМІТИ: Визначати на таблицях нейросекреторні ядра гіпоталамуса. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:
1. Анатомія гіпоталамуса. 2. Мозкові пухирі і закладка гіпоталамуса і нейрогіпофіза. 3. Формування даху глотки. 4. Види секреторної діяльності клітин.
Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:
1. Тканинні джерела розвитку гіпоталамуса. 2. Особливості гістологічної будови гіпоталамуса. 3. Будова нейросекреторних ядер, зв’язок з гіпофізом. 4. Гормони нейросекреторних ядер гіпоталамуса - рилізинг-фактори: ліберіни і статини. 5. Зв’язок з іншими ендокринними залозами.
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:
На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.
Рис.1. Гіпоталамус. Схема розташування нейросекреторних ядер гіпоталамуса і зв’язок з гіпофізом.
Позначення:
І- перехрест зорових нервів, ІІ- супраоптичне ядро гіпоталамуса, ІІІ- паравентрикулярне ядро гіпоталамуса, ІV- аркуатне ядро гіпоталамуса, V- вентромедіальне ядро гіпоталамуса, VI- дорзомедіальне ядро гіпоталамуса, VII- мамілярні ядра гіпоталамуса,
Частини гіпофіза:
VIII- ніжка гіпофіза, ІХ- передня частина гіпофіза, Х- проміжна частина гіпофіза, ХІ- задня частина гіпофіза.
Кровопостачання гіпофіза:
1- верхня гіпофізарна артерія, 2- первинна гемокапілярна сітка, 3- аксовазальні контакти, 4- портальні вени,
5- вторинна гемокапілярна сітка, 6- виносні вени гіпофіза, 7- гемокапілярна сітка гіпофіза, 8- нижня гіпофізарна артерія, 9- гемокапілярна сітка нейрогіпофіза, 10- нейросекреторні клітини.
Електронна мікрофотографія (рис. 16)
Велика нейросекреторна клітина. Гіпоталамус (зб.7000)
1-нейросенсорная клітина: а)ядро, б)нейроплазма, в)нейросекреторні гранули, г)відросток, 2-гемокапіляр, 4-нейропіль.
Електронна мікрофотографія (рис. 17)
Мала нейросекреторна клітина. Аркуатне ядро гіпоталамуса (зб.7000)
1-нейросекреторна клітина: а)ядро, б)нейроплазма, в)нейросекреторні гранули, 2-нейропіль.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.
2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.
3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.
4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.
5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.
6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.
7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.
Заняття 46