ОРГАНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ. ГУБА. ЩОКА. ЯЗИК. ОРГАН СМАКУ

Актуальність теми: Порожнина рота поділяється на присінок і власне порожнину рота. Присінок порожнини рота розташовується між губами, щоками ззовні, зубами і яснами зсередини. Власне порожнина рота займає простір від зубів до входу в глотку. Дах порожнини рота утворює тверде і м’яке піднебіння. Дно порожнини рота зайняте язиком. Знання особливостей гістологічної будови порожнини рота має важливе значення для розуміння причин захворювань, вроджених дефектів розвитку цієї ділянки.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову губи, щоки, ясен, язика, твердого і м’якого піднебіння.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах сосочки, м’язи і залози язика.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Зародкові листки та їх похідні. 2. Класифікація епітеліальної тканини. 3. Особливості будови багатошарових зроговілих та незроговілих епітеліальних тканин. 4. Будова і функція непосмугованих та посмугованих м’язових тканин. Міофібрили.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток органів ротової порожнини: тканинні джерела. 2. Гістологічні особливості будови губи: шкірна, проміжна, слизова частини. 4. Гістологічні особливості будови щоки: максилярна, проміжна, мандибулярна частини. 5. М’яке і тверде піднебіння. 6. Розвиток язика: тканинні джерела і особливості розвитку. 7. Оболонки язика та їх тканинний склад. 8. Будова і топографія різних видів сосочків язика. 9. Вентральна поверхня і м’язове тіло язика. 10. Орган смаку. Топографія, будова, функція.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис. 1. Ниткоподібні та грибоподібні сосочки язика.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- багатошаровий плоский незроговілий епітелій, 2- власна пластинка слизової оболонки, 3- м’язи язика, 4- ниткоподібні сосочки: 5- багатошаровий плоский зроговілий епітелій, 6- власна пластинка слизової оболонки, 7- грибоподібні сосочки: 8- власна пластинка слизової оболонки, 9- вторинні сосочки, 10- слинні залози, 11- кровоносні судини.

Рис.2. Листоподібні сосочки язика.

Забарвлення: гематоксилін- еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- листоподібний сосочок, 2- епітелій слизової оболонки, 3- смакові цибулини на бічній поверхні сосочка, 4- lamina propria слизової оболонки.

Рис.3. Жолобуватий сосочок язика.

Забарвлення: гематоксилін і еозин або пікрофуксин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- жолобуватий сосочок, 2- епітелій на сосочку, 3- вторинні сосочки, 4- жолобок, 5- валик, 6- слинні залози, 7- кровоносні судини.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 49

БУДОВА І РОЗВИТОК ЗУБІВ.

Актуальність теми: У всіх хребетних зуби виконують функцію утримання, подрібнення їжі, беруть участь у формуванні травної грудки і наступного просування її в травному каналі. Вади розвитку зубів, їх захворювання призводять до порушення процесів травлення в наступних відділах травного каналу. Вивчення розвитку і будови зубів має важливе значення для розуміння їх значення і ролі при патології в клініці.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Тканинні джерела розвитку зубів, будову зубів.

УМІТИ:: Визначати в гістологічних мікропрепаратах ранню та пізню стадії розвитку зуба.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Зародкові листки та їх похідні. 2. Характеристика первинної ротової ямки. 3. Похідні ротової бухти. 4. Інтерпретувати розвиток верхньої та нижньої щелепи. 5. Мезенхіма.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток зуба: тканинні джерела. 2. Загальний план будови зуба. 3. Мікро- і субмікроскопічна будова емалі і дентину. 4. Цемент, пульпа зуба. Будова і функція. 5. Підтримуючий апарат зуба. Будова, функції.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Рис. 1. Рання стадія розвитку зуба (стадія закладки епітеліального зубного органу).

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- ембріональний епітелій, 2- ембріональна сполучна тканина (мезенхіма), 3- перекладини кістки, що розвивається, 4- первинна зубна пластинка, 5- епітелій зубного органу, 6- зовнішній зубний епітелій, 7- внутрішній зубний епітелій (амелобласти), 8- пульпа зубного органу, 9- зубний сосочок.

Рис. 2. Пізня стадія розвитку зуба (закладка дентину і емалі).

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення: 1- зовнішні клітини емалевого органу, 2- внутрішній зубний епітелій (амелобласти), 3- пульпа зуба, 4- край зубного органу, 5- ембріональна сполучна тканина, 6- кровоносні судини, 7- одонтобласти (дентинобласти), 8- дентин, 9- шар незвапненого дентину (предентин), 10- шар звапненого дентину, 11- емаль.

Рис. 3. Схема будови зуба (замалювати вдома в альбом, Гістологія людини, О.Д.Луцик і співавт.,1992, с.259).

ЛІТЕРАТУРА:

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 50