БУДОВА І ФУНКЦІЇ РІЗНИХ ВІДДІЛІВ ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШКИ

Актуальність теми: В складі тонкої кишки розрізняють дванадцятипалу, порожню і клубову кишку, в яких проходить травлення і всмоктування частинок їжі. Відділи товстої кишки пристосовані для завершення обробки їжі і формування калових мас. Вивчення будови і функції тонкої і товстої кишки є важливим для розуміння їх ролі в процесах травлення, а також для розуміння механізмів розвитку патологічних процесів в різних відділах кишки.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Будову і функції тонкої і товстої кишки.

УМІТИ: Визначати в мікропрепараті дванадцятипалу, порожню і товсту кишки. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Будова і функції одношарового призматичного епітелію. 2. Загальний план будови і класифікація екзокринних залоз. 3. Келихоподібні клітини як одноклітинні залози. 4. Анатомічна будова тонкої і товстої кишки.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток тонкої і товстої кишки: тканинні джерела. 2. Гістологічна будова тонкої кишки: рельєф слизової оболонки, будова ворсинок і крипт, їх клітинний склад, ендокринні клітини. 3. Будова товстої кишки: особливості рельєфу слизової оболонки, шари стінки, клітинний склад епітелію слизової оболонки і крипт. 4. Види травлення і роль ентероцитів у пристінковому травленні. 5.Червоподібний відросток.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис.1. Дванадцятипала кишка собаки.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- ворсинки кишки, 2- крипти кишки, 3- одношаровий циліндричний епітелій слизової оболонки, 4- м’язова пластинка слизової оболонки, 5- дуоденальні залози, 6- келихоподібні клітини, 7- солітарний лімфатичний фолікул, 8- м’язова оболонка, 9- мезотелій, 10- кровоносні судіни.

Рис.2. Слизова оболонка порожньої кишки.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- поздовжній зріз ворсинки, 2- поперечний зріз ворсинки, 3- одношаровий епітелій з облямівкою, 4- келихоподібні клітини, 5- власна пластинка слизової оболонки, 6- пучки непосмугованих м’язів у ворсинці, 7- лімфатичний капіляр ворсинки, 8- крипти кишки, 9- внутрішній циркулярний шар м’язової пластинки слизової оболонки, 10- зовнішній поздовжній шар м’язової пластинки слизової.

Рис.3. Слизова оболонка товстої кишки.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- крипти, 2- одношаровий циліндричний (призматичний) епітелій, 3- келихоподібні клітини, 4- власна пластинка слизової оболонки, 5- лімфатичний фолікул, 6- м’язова пластинка слизової оболонки.

Електронна мікрофотографія (рис. 49)

Епітеліальна пластинка. Ворсинка слизової оболонки тонкої кишки (зб.6000)

Позначення:1-стовпчастий епітеліоцит: а)ядро, б)цитоплазма, у)мікроворсинки, 2-келихоподібна клітина: а)ядро, б)цитоплазма, в)секреторні гранули.

Електронна мікрофотографія (рис. 50)

Мікроворсинка. Апікальний полюс стовпчастих епітеліоцитов (зб.32000)

Позначення:А: 1-цитоплазма епітеліоцита, 2-ворсинки, 3-плазмолеми і міжклітинні контакти;

Б: 1-цитоплазма ендотеліоцита, 2-ворсинки, 3-глікокалікс, 4-термінальний шар, 5-плазмолема і міжклітинні контакти.

Електронна мікрофотографія (рис. 51)

Епітеліальна пластинка. Крипта тонкої кишки (поперечний зріз) (зб.3000)

Позначення:1-стовпчастий епітеліоцит без облямівки, 2-молоді стовпчасті епітеліоцити на стадії диференціації (з облямівкою), 3-келихоподібні клітини, 4-базальні клітини, 5-гемокапіляр, 6-просвіт крипти.

Електронна мікрофотографія (рис. 52)

Клітина Панета. Дно крипти тонкої кишки (зб.7000)

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-секреторні гранули.

Електронна мікрофотографія (рис. 53)

Ендокриноцит. Епітеліальна пластинка ворсинки тонкої кишки. (зб.12000)

Позначення:1-Ендокриноцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)гранули гормона, 2-стовпчастий епітеліоцит (базальна частина): а)ядро, б)цитоплазма.

Електронна мікрофотографія (рис. 54)

Власна пластинка слизової оболонки тонкої кишки (зб.4000)

Позначення:1-плазмоцит, 2-лімфоцит, 3-лімфатичний капіляр, 4-міжклітинна речовина.

Електронна мікрофотографія (рис. 55)

М'язова пластинка слизової оболонки тонкої кишки (зб.7000)

Позначення:1-гладкий міоцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)плазмолема.

Електронна мікрофотографія (рис. 56)

Епітеліальна пластинка крипти слизистої оболонки товстої кишки (зб.7000)

Позначення:1-келихоподібна клітина: а)секреторні гранули, 2-стовпчастий епітеліоцит: а)цитоплазма, б)мікроворсинки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

 

Заняття 52

БУДОВА СЛИННИХ ЗАЛОЗ

Актуальність теми: На поверхні слизової оболонки ротової порожнини відкриваються вивідні протоки великих і дрібних слинних залоз. Привушна, під’язикова та підщелепна слинні залози належать до великих слинних залоз порожнини рота. Знання будови і функції великих слинних залоз порожнини рота має важливе значення для розробки і цілеспрямованих заходів по лікуванню і профілактиці уражень органів ротової порожнини.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову привушної, підщелепної та під’язикової слинних залоз.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах привушну, під’язикову і підщелепну слинні залози.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Інтерпретувати зародкові листки, їх похідні. 2. Будова залозистого епітелію. 3. Фази утворення і виведення секрету залозистою клітиною - секреторний цикл залозистої клітини. 4. Типи залозистої секреції.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток привушної, підщелепної та під’язикової слинних залоз: тканинні джерела. 2. Класифікація слинних залоз. 3. Структурні компоненти привушної слинної залози. 4. Клітинний склад секреторних відділів залози. 4. Характеристика вивідних проток привушної слинної залози. 5. Характер секрету привушної слинної залози. 6. Структурні компоненти підщелепної та під’язикової слинних залоз. 3. Характеристика білкових кінцевих відділів. 4. Морфологічні особливості слизових кінцевих відділів. 5.Будова мішаних кінцевих відділів. Білкові півмісяці. 6.Вивідні протоки. Особливості будови.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис. 1. Привушна слинна залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- прошарки міжчасточкової сполучної тканини, 2- кровоносні судини, 3- міжчасточкові вивідні протоки, 4- кінцевий (секреторний) відділ, 5- білкові залозисті клітини (сероцити), 6- ядра міоепітеліаль-них клітин, 7- вставні протоки, 8- посмугована протока, 9- внутрішньочасточкові прошарки сполучної тканини, 10- жирові клітини.

Рис. 2. Під’язикова слинна залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- міжчасточкові прошарки сполучної тканини, 2- міжчасточкова вивідна протока, 3- посмугована протока, 4- слизовий кінцевий відділ, 5- слизові клітини (мукоцити), 6- кровоносні судини, 7- мішаний кінцевий відділ.

Рис.3. Схема будови слинних залоз (за даними світлової мікроскопії).

Позначення:А - часточка підщелепної залози, Б - часточка під’язикової залози, В - часточка привушної залози, Г - поперечний переріз різних відділів привушної залози.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

 

Заняття 53

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ.

Актуальність теми: Печінка належить до великих залоз травної системи, яка виконує функції детоксикації і жовчеутворення, бере участь в усіх видах обміну речовин. Вивчення розвитку, будови і функції печінки має важливе значення для розуміння її ролі як центральної хімічної лабораторії організму, для розуміння розвитку патологічних процесів, які пов’язані з порушенням нормальних функцій печінки.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Будову і функції печінки.

УМІТИ: Визначати в мікропрепараті печінку людини і печінку свині. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Будова і функції епітеліальних тканин: покривного і залозистого епітелію. 2. Інтерпретувати анатомічну будову печінки. 3. Інтерпретувати будову кровоносних судин. 4. Класифікація кровоносних капілярів. Будова і функції. 5. Пухка волокниста сполучна тканина.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток печінки: тканинні джерела розвитку. 2. Гістологічна будова печінки: особливості будови часточки печінки. Сучасні уявлення про структурно-функціональну одиницю печінки. 3. Будова печінкових балок, пластинок. 4. Кровопостачання печінки: джерела і особливості кровопостачання (ворітна вена, печінкова артерія, печінкові вени). 5. Особливості кровопостачання печінкової часточки. Склад тріад печінки, їх значення. Синусоїдні капіляри, особливості будови стінки. 6. Жовчні капіляри і протоки. Будова жовчного міхура. 7.Функції печінки.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис.1. Печінка свині.

Забарвлення: гематоксилін-пікрофуксин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- часточки печінки, 2- печінкові пластинки, 3- гепатоцити та їх ядра, 4- міжчасточкові перекладки, 5- тріади: а- міжчасточкова артерія, б- міжчасточкова вена, в- міжчасточкова жовчна вивідна протока, 6- центральна вена, 7- сітка синусоїдних кровоносних капілярів.

Рис. 2. Печінка людини.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- міжчасточкова сполучна тканина, 2- тріади: а- міжчасточкова артерія, б- міжчасточкова вена, в- міжчасточкова жовчна вивідна протока, 3- центральна вена, 4- збірні вени, 5- печінкові пластинки (балки), 6- синусоїдні внутрішньочасточкові гемокапіляри, 7- ядра ендотелію синусоїдних гемокапілярів і зірчастих макрофагів.

Рис.3. Кровопостачання і жовчовивідні протоки печінки (замалювати схему вдома в альбом).

Електронна мікрофотографія (рис. 57)

Гепатоцити у складі часточки печінки (зб.12000)

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-плазмолеми сусідніх гепатоцитов, 4-десмосоми, 5-жовчний капіляр.

Електронна мікрофотографія (рис. 58)

Біліарні полюси гепатоцитів (зб.30000)

Позначення:1-гепатоцит, жовчний капіляр: а)просвіт, б)мікроворсинки, 3-десмосоми.

Електронна мікрофотографія (рис. 59)

Двоядерний гепатоцит (зб.12000)

Позначення:1-ядро: а)ядерце, б)каріоплазма, у)каріолема, 2-цитоплазма: а)мітохондрія, б)гранулярна ендоплазматична сітка, в)гранули глікогену.

Електронна мікрофотографія (рис. 60)

Фрагмент гемокапіляра і васкулярного полюса гепатоцита (зб.27000)

Позначення:1-просвіт капіляра, 2-ендотеліоцит, 3-гепатоцит, 4-просвіт Діссе, 5-ворсинки.

Електронна мікрофотографія (рис. 61)

Міжчасточкова жовчна протока (зб.4000)

Позначення:1-епітеліоцит, 2-базальна мембрана, 3-просвіт протоки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

 

Заняття 54