Загальні відомості про страховий захист життя, здоров'я та працездатності громадян від нещасних випадків

У житті тієї чи іншої людини часто трапляються нещасні ви-падки, які, як правило, неможливо передбачити, а отже, запобігти їм. Гарантією фінансового і соціального захисту від збитків, за-вданих ними, є страхування від нещасних випадків.

Нещасний випадок - раптова, короткочасна, непередбаче-на та незалежна від волі застрахованої особи подія, що приз-вела до травматичного ушкодження, каліцтва або іншого роз-ладу здоров'я людини.

Страхування від нещасних випадків, на відміну від страху-вання життя, - це ризиковий вид страхування. По-перше, це озна-чає, що настання страхового випадку можна передбачити з пев-ною мірою вірогідності, а, по-друге, якщо ймовірна подія настає, то застрахований одержує страхову суму а якщо - ні, то виплата не здійснюється.

Страхування від нещасних випадків доповнює, але не замінює соціального страхування, основами якого є законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Закон України від 23 вересня 1999 року „Про загальнообов'язкове держав-не соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабіліта-ція проводиться Фондом соціального страхування від нещасних ви-падків - некомерційною самоврядованою організацією, що діє на пі-дставі статуту та має статус юридичної особи.

Страхування від нещасних випадків як послуга комерційних страхових компаній за формою проведення може бути обов'язковим та добровільним. А останнє - індивідуальним та колективним.

Компанії, які мають ліцензії на здійснення страхування від нещасних випадків, при укладенні договорів страхування врахо-вують ряд факторів:

1) професія та умови роботи;

2) вік та стан здоров'я.

3) заняття спортом, хобі, керування автомобілем (мотоцик-лом), інші заняття застрахованого.

Найважливішим критерієм відбору ризику й становлення страхових тарифів є професія. Різні професії по-різному небезпе-чні щодо ймовірності настання нещасних випадків. Тому при ук-ладенні договору страхувальник повинен детально описати свою професію та її особливості, оскільки професії, з однаковою на-звою можуть мати різний ступінь ризику. Якщо особа працює за декількома спеціальностями, то ступінь її ризикованості береться дещо вищим, ніж указано в тарифі.

У правилах страхування від нещасних випадків страхові ком-панії виділяють, як правило, чотири групи ризику професій:

1 група - офісні працівники та персонал, що не залучений до промислового виробництва;

2 група - особи, що зайняті в процесі виробництва (машино-будівельна, деревообробна, легка промисловість), будівельники, залізничний, річковий транспорт, водії;

3 група - працівники металургійної, нафтової та газової про-мисловості, морського та океанського транспорту мотоциклісти;

4 група - робітники галузей з підвищеним ступенем небезпе-ки (підривники, працівники хімічного виробництва, водолази, електрики високовольтних ліній, пожежники тощо).

Важливим критерієм відбору ризику є здоров'я. Попередній медичний огляд застосовують у спірних і неясних випадках. Страхова компанія бере до уваги ті захворювання та фізичні де-фекти, які:

1) зумовлюють настання нещасного випадку;

2) подовжують період видужування;

3) збільшують витрати на лікування;

4) ускладнюють визначення факту настання нещасного випадку.

Ризик нещасного випадку збільшується разом із віком, оскі-льки людина поступово втрачає рухливість та окремі рефлексні рухи, що може призвести до настання нещасного випадку, хоча літнім людям притаманна більша обережність і менша схильність до ризику. Крайній вік страхувальника майже всі страхові компа-нії схильні визначати не вище 65 років, пом'якшуючи цей пункт умовами, що у випадку, коли фізична особа вже була застрахована раніше, то страхування може подовжити до 70-75 років.

Страхові компанії не схильні підписувати договори з особами, які вимагають укласти їх на дуже високі страхові суми, із такими, що мають несприятливе матеріальне становище або з якими т.а-плялися нещасні випадки кілька разів за невеликий період часу

Наслідком нещасних випадків може бути:

1) тимчасова непрацездатність;

2) інвалідність;

3) смерть.

Під тимчасовою непрацездатністю розуміють неможли-вість продовжувати професійну діяльність або виконувати звичні обов'язки протягом певного часу Непрацездатність минає під впливом лікування. Експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється у лікувально-профілактичних установах і засвідчу-ється лікарняним листом або відповідною довідкою. Якщо термін перебування на лікарняному за непрацездатністю перевищує 4 місяці, постраждалий проходить медико-соціальну експертну ко-місію (МСЕК), яка може визнати стійку втрату непрацездатності і встановити певну групу інвалідності.

Інвалідність може бути встановлена на строк 1-3 роки або безстроково. Безстрокова інвалідність означає постійну інвалід-ність, під якою розуміють фізичні або функціональні втрати, які наносять застрахованому непоправної шкоди. Постійна інвалід-ність може бути двох видів: загальна або часткова.

До першої відносять невиліковну розумову неповноцінність, повну сліпоту, повний параліч, втрату чи неможливість дії обома руками, обома ногами, будь-яке інше ушкодження, яке зумовлює повну нездатність до будь-якого виду робіт.

Якщо інвалідність не відповідає попередньому визначенню, то вона відноситься до часткової.

Ступінь втрати здоров'я впливає на величину страхової суми, що виплачується застрахованій особі за наслідками нещасного випадку.

Максимальна страхова сума виплачується у випадку смерті страхувальника.