МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

ВСТУП

Забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва вима­гає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу та соціальної перебудови села. Ни­ні вже здійснюється поступовий перехід підприємств різних форм власності та видів господарювання до інноваційно-інвестиційного розвитку, що є основою збільшення виробництва сільськогоспо­дарської продукції та поліпшення її якості.

Інтенсивний розвиток аграрного виробництва об'єктивно зу­мовлює зростання вкладень у виробництво, що передбачає зміц­нення матеріально-технічної бази підприємств, широке викорис­тання прогресивних технологій та формування конкурентоспро­можних господарських структур.

Зростання розмірів власного капіталу аграрних підприємств є важливим фактором підвищення економічної ефективності вироб­ництва, що забезпечує розвиток сільських територій та поліпшен­ня добробуту населення. У цьому зв'язку слід зазначити, що ефек­тивність інвестицій у аграрне виробництво безпосередньо зале­жить від обґрунтованості і компетентності рішень про напрями і методи їхньої реалізації.

Наукові знання про найновіші технології аграрного виробництва, прогнозування попиту на продукцію та ринкової кон'юнктури мають першорядне значення у вирішен­ні проблем розвитку аграрного сектора економіки. Компетент­ність, рівень кваліфікації, знань і вмінь керівників і спеціаліс­тів сільського господарства відіграють велику роль у зростанні продуктивності праці, збільшенні обсягів виробництва.

Тому кожен із вас повинен мати найсучасні­ші знання про умови виробництва на основі інноваційної діяльнос­ті, передбачати перспективи розвитку матеріально-технічної бази підприємств, обґрунтовувати необхідність та ефективність впрова­дження прогресивних технологій, раціональних форм організації і оплати праці. Адже з розвитком підприємництва і конкуренції тільки висококваліфіковані спеціалісти в змозі забезпечити інтенсивний розвиток аграрного виробництва, високу рентабель­ність і конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. Реалізація цих завдань, в кінцевому випадку, сприятиме соціально-економічному розвитку сільських територій, що є основою збільшення виробництва і поліпшення якості продукції, більш повного задоволення потреб населення в продовольстві і промисловості в сировині.

Саме формуванню спеціаліста сільського господарства з економічним мисленням, комерційним підходом до розв’язання виробничих завдань, підприємницькими рисами характеру сприятиме вивчення предмета «Економіка аграрного виробництва».

Завдання предмета – розкрити студентам систему економічних відносин в даній галузі, основні напрямки вдосконалення цих взаємовідносин та допомогти набути практичні навички і вміння з розрахунку системи виробничих та економічних показників, дати оцінку діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових відносин.

В результаті вивчення предмета студент повинен знати: суть ринкової економіки, суб’єкти і об’єкти ринкових відносин, механізм і регулятори в ринковій економіці; ознаки високорозвинутої ринкової економіки, концепцію переходу України до ринкових відносин; види ринку та інфраструктуру ринку; шляхи і способи вдосконалення економічних методів господарювання в умовах ринкових відносин, раціонального використання землі, матеріально-технічних і грошових ресурсів; напрямки інтенсифікації аграрного виробництва, питання інтенсифікації і екології в аграрному виробництві; показники витрат виробництва і собівартості продукції; показники ефективності аграрного виробництва в цілому, окремих його галузей та видів продукції; шляхи і фактори підвищення ефективності аграрного виробництва.

Студент повинен вміти: визначати виробничі та економічні показники використання землі і ефективність заходів щодо її поліпшення, забезпеченість фондами, енергоресурсами та ефективність використання фондів і капітальних вкладень, використання трудових ресурсів, продуктивність праці; показники інтенсифікації; розрахувати середню ціну реалізації та її залежність від якості продукції; рентабельність виробництва, величину валового, чистого і розрахункового доходу, прибутку, ефективність конкретних агротехнічних заходів, виявляти резерви та шляхи підвищення ефективності виробництва.


МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ