Характеристика видатків бюджету
Видатки Державного бюджету України включають:
• видатки на загальнодержавні централізовані програми підтримання та підвищення життєвого рівня населення, заходів щодо соціального захисту населення;
• видатки на заходи в галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;
• видатки на оборону;
• видатки на охорону навколишнього природного середовища;
• видатки на утримання Президента, органів законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури;
• видатки на утримання правоохоронних і митних органів, податкової адміністрації;
• видатки для здійснення зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності;
• трансферти, що передаються з Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних місцевих бюджетів, бюджетів міст Києва і Севастополя;
• утримання державних матеріальних і фінансових резервів;
• обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу та його погашення.
Видатки бюджету Автономної Республіки Крим складаються з видатків на:
• утримання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів республіканських органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
• здійснення загальнореспубліканських програм підтримки і підвищення життєвого рівня населення, заходів щодо соціального захисту населення;
• утримання установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що функціонують в республіканській власності АРК;
• охорону навколишнього середовища;
• трансферти, передані з бюджету АРК до бюджетів міст республіканського значення і районних бюджетів;
• кошти, передані з бюджету АРК до Державного бюджету України на загальнодержавні видатки;
• створення Резервного фонду Ради міністрів АРК у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків бюджету Автономної Республіки Крим.
Видатки обласного та районного бюджету здійснюються на:
• утримання ради відповідного рівня;
• виконання делегованих державних повноважень;
• спрямування трансфертів бюджетам районів та місцевим бюджетам;
• інші потреби, що самостійно визначаються радою відповідно до її компетенції.
Бюджетні установи витрачають бюджетні кошти відповідно до кошторисів доходів та видатків, що складаються за функціями з деталізацією за економічними кодами бюджетної класифікації.
Залежно від розподілу функцій між державою і органами самоврядування видатки поділяються на видатки з фінансування державних повноважень та фінансування власних повноважень.
Залежно від економічного змісту видатки бюджету поділяються на поточні та видатки розвитку. Їх групування встановлюється за економічною класифікацією видатків бюджету.
До поточних видатків бюджетів належать ті видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.
Видатки розвитку або капітальні видатки - це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність; кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам; видатки на проведення капітального; видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходяться у власності держави або органів місцевого самоврядування.
2. Класифікація видатків бюджету
Видатки бюджету класифікуються за трьома ознаками: призначенням або функцією, з виконанням якої пов'язані видатки, економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки, а також відомством, яке є головним розпорядником бюджетних коштів.
Відповідно до цього існує три види класифікації видатків:
1) функціональна класифікація видатків (КФК);
2) економічна класифікація видатків (КЕКВ);
3) відомча класифікація видатків (КВК), що дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів.
Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків з низкою підрозділів.
Функціональна класифікація має три рівні деталізації
перший рівень - розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення функцій держави, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наприклад, державне управління 010000; судова влада - 020000; освіта - 070000; культура і мистецтво - 110000; сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство - 160000.
другий рівень - підрозділи, в яких конкретизуються напрямки бюджетних коштів на здійснення функції держави, АКР та місцевого самоврядування в межах відповідних розділів. Наприклад, розділ "Державне управління" - 010000, підрозділ "Функціонування законодавчої влади" - 010100; функціонування виконавчої влади - 010200; Утримання Президента України та його апарату - 010300; Утримання фінансових і фіскальних органів - 010400.
третій рівень - цільові видатки за конкретними напрямками діяльності ^головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ "Державне управління" -010000; підрозділ "Утримання фінансових і фіскальних органів" -010400; конкретні напрямки діяльності головних розпорядників коштів: Державна податкова адміністрація України - 010401; місцеві державні податкові органи - 040402; митна служба України -040407 і т.д.
Видатки бюджету класифікуються за економічними ознаками. Економічна класифікація видатків визначає конкретне спрямування коштів, тобто предметно-цільове їх призначення, і поділяється на:
а) поточні видатки (код 1000) - усі платежі бюджету, що передбачаються на поточні цілі;
б) капітальні видатки (код 2000) - платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються утримувачам бюджетних коштів з метою придбання ними капітальних активів, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням основних фондів;
в) нерозподілені видатки (код 3000) - це видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад;
г) кредитування з вирахуванням погашення (код 4000) - платежі бюджетів усіх рівнів з метою проведення економічної політики, в результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших суб'єктів
господарської діяльності. При застосуванні категорії кредитування обов'язковою умовою є виникнення зобов'язання щодо повернення коштів.
Кожний напрямок має цільове призначення коштів. Наприклад, поточні видатки (1000) за цільовим призначенням спрямовувати: на оплату праці працівників бюджетних установ - 1100; нарахування на заробітну плату - 1120; видатки на відрядження - 1140 і т.д. Капітальні видатки (2000): придбання основного капіталу - 2100; капітальний ремонт - 2130. Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення передбачає кредитування (мінус погашення) органів державного управління інших рівнів, державних підприємств, фінансових установ.
код 4100 - надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення;
код 4120 - повернення внутрішніх кредитів.
Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення (код 4200) включає кредитування та платежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам:
код 4210 - надання зовнішніх кредитів;
код 4220 - повернення зовнішніх кредитів.
Класифікація видатків за відомчою ознакою засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти. Тобто вона містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. Наприклад, код Міністерства внутрішніх справ - 100, Міністерства вугільної промисловості - 110, Міністерства економіки - 120, Міністерства енергетики -130 і т.д.
Відомча класифікація видатків затверджується:
1) для Державного бюджету України - Міністерством фінансів України;
2) для бюджетів самоврядування - міністром фінансів Автономної Республіки Крим, керівником місцевого фінансового органу.
3. Організація роботи щодо виконання Державного бюджету за видатками
Перерахування коштів на здійснення видатків або сплата рахунків безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які надали послуги або виконали роботи розпорядникам коштів, установи казначейства здійснюють на підставі розпису доходів і видатків Державного бюджету.
Розпис доходів і видатків - це розподіл бюджету за підрозділами бюджетної класифікації. Він є головним документом, на підставі якого здійснюється виконання бюджету, тобто забезпечуються надходження доходів і здійснення видатків. Складається він відповідно до прийнятого Верховною Радою України Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік з урахуванням необхідної деталізації доходів і цільового спрямування видатків згідно з бюджетною класифікацією з визначенням річних призначень і поквартальним їх розподілом.
Бюджетний розпис є оперативним планом виконання Державного бюджету, на підставі якого відкриваються асигнування, перераховуються кошти місцевим бюджетам, розпорядникам коштів, зараховуються кошти на реєстраційні рахунки в казначействах, тобто здійснюється весь процес перерахування коштів і оплати рахунків, а також контроль за виконанням бюджету.
Кошториси бюджетних установ, підприємств, організацій приводяться у відповідність до бюджетного розпису, який затверджується міністром фінансів, а по місцевих бюджетах відповідними фінорганами.
У двотижневий термін після опублікування в пресі Закону України "Про Державний бюджет України" затверджений розпис доходів і видатків Міністерство фінансів України передає для виконання Державному казначейству, яке, у свою чергу, разом з головними розпорядниками коштів доводять його до територіальних органів Державного казначейства та нижчестоящих розпорядників коштів.
Управління Державного казначейства групують і узагальнюють дані і доводять розпис доходів і видатків в цілому до райміськвідділень. На підставі бюджетного розпису складається кошторис доходів і видатків бюджетної установи, який є основним документом, що визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і поквартальний розподіл коштів.
Перерахування коштів та оплата витрат органами Державного казначейства провадяться за наявності даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств і організацій та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків. Наявність цих двох документів є обов'язковою умовою для перерахування коштів або оплати витрат.
За місяць до початку бюджетного року головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства на паперових та електронних носіях дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій, яким вони розподіляють кошти на відповідній території (обласний рівень).
Дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій подаються за встановленою формою, де вказуються код території, код одержувача коштів, його ідентифікаційний код, назва установи і місцезнаходження, ступінь розпорядника бюджетних коштів, код функціональної класифікації, обсяги бюджетних асигнувань на рік, банківські реквізити.
Державне казначейство узагальнює ці дані і до початку виділення асигнувань або перерахування коштів доводить мережу в розрізі розпорядників другого або третього ступеня до управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Про зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, які виникли в процесі виконання бюджету, головні розпорядники коштів повідомляють Державне казначейство не пізніше ніж за 20 днів до початку наступного кварталу. Розпорядники другого ступеня, у свою чергу, на паперових або електронних носіях подають дані до управлінь Державного казначейства про мережу підвідомчих установ, підприємств і організацій. Ці дані управління Держказначейства узагальнюють, групують по територіях (місто, район) і доводять до відділень Держказначейства.
При внесенні змін до територіального розташування мережі підприємств, установ у районах або містах розпорядники коштів не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного кварталу подають в управління Державного казначейства дані про зміни в підвідомчих установах. Управління Державного казначейства їх узагальнюють, групують за територіями та доводять до відділень Державного казначейства.
Інформація щодо територіального розташування мережі установ, підприємств та організацій, які фінансуються з Державного бюджету України, збирається та обробляється за допомогою АРМ "Інформаційно-пошукова система по мережі бюджетного фінансування".
Перерахування коштів та оплата витрат органами Державного казначейства на відповідній території здійснюється на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків бюджетної установи.
Для цього Міністерство фінансів України доводить до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань, що виділяються з Державного бюджету. Отримавши їх, головні розпорядники коштів відповідно до Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 p. № 164, доводять нижчестоящим розпорядникам коштів лімітні довідки про витрати з бюджету. Лімітні довідки є підставою для складання в областях єдиного кошторису доходів та видатків.
Після затвердження Державного бюджету, в місячний термін, головні розпорядники коштів складають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі установ підвідомчих територій і подають його до Державного казначейства України.
Зведений кошторис приймається в тому масштабі грошової одиниці, в якому складається розпис доходів та видатків Державного бюджету України. Загальна сума кошторису має відповідати сумам розпису доходів та видатків Державного бюджету, затвердженого міністром фінансів України. У Державному казначействі України зведені кошториси подаються в управління оперативно-касового планування видатків, де звіряються суми, затверджені в кошторисах видатків, з сумами розпису доходів та видатків Державного бюджету по відповідних підрозділах бюджетної класифікації. Після звірки складається розпис видатків Державного бюджету за територіями, який затверджується начальником Державного казначейства України.
Розпис видатків по територіях (див. табл. 1) складається в трьох примірниках. Перший примірник розпису надсилається відповідному територіальному управлінню Державного казначейства, другий передається управлінню бухгалтерського обліку і звітності Державного казначейства, а третій залишається в управлінні оперативно-касового планування видатків Державного казначейства.
Таблиця 1
Розпис видатків Державного бюджету
по
на 20__р.
назва територіальної одиниці
| Назва розпорядника бюджетних коштів | КФК | КВК | КЕВК | Затверджено на | ||||
| рік | у тому числі по кварталах | |||||||
| І | II | ІІІ | IV | |||||
Розпорядники коштів другого ступеня, отримавши лімітні довідки, складають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі територій (місто, район) та підвідомчих установ і подають його в управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також доводять лімітні довідки або кошториси до підвідомчих установ і організацій, тобто до розпорядників коштів третього ступеня.
Відділ обліку лімітів та контролю за виконанням кошторисів територіальних управлінь Державного казначейства звіряє відповідність сум, поданих розпорядником коштів другого ступеня у зведеному кошторисі, до сум розпису видатків, отриманих від Державного казначейства, а також перевіряють відповідність напрямкам бюджетної класифікації і доводять розписи видатків районним та міським відділенням Державного казначейства.
Отримавши лімітні довідки, розпорядники коштів третього ступеня, складають кошториси доходів та видатків бюджетної установи, затверджують їх і подають відповідному відділенню Державного казначейства, які, у свою чергу, дані поданих кошторисів звіряють з даними розписів видатків, отриманих від управління Державного казначейства. Складання розпису видатків Державного бюджету за територіями здійснюється за допомогою АРМ "Формування розпису видатків Державного бюджету за територіями".
У процесі виконання Державного бюджету виникають зміни, які підлягають обліку в органах Державного казначейства Зміни можуть виникати у таких випадках:
а) зміни, внесені Міністерством фінансів України в установленому порядку протягом поточного року;
б) зміни, внесені в кошториси підвідомчих установ головними розпорядниками коштів у межах наданих їм прав.
Міністерство фінансів України повідомляє Державне казначейство відповідною довідкою про зміну кошторису видатків. На підставі довідки про зміну кошторису видатків Державне казначейство України вносить зміни до розпису доходів та видатків Державного бюджету України.
Головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України реєстр змін зведеного кошторису видатків у територіальному розрізі. На підставі реєстру змін зведеного кошторису видатків Державне казначейство України вносить зміни до розпису видатків Державного бюджету за територіями.
Дані про зміни групуються по територіях, після чого складається повідомлення про зміну розпису видатків, яке підписується начальником управління оперативно-касового планування видатків і затверджується головою ДКУ. Повідомлення складається в трьох при мірниках. Перший примірник повідомлення про зміни розпису видатків Державного бюджету надсилається відповідному територіальному управлінню Державного казначейства, другий передається управлінню бухгалтерського обліку і звітності Державного казначейства, а третій залишається в управлінні оперативно-касового планування видатків.
Територіальні управління Державного казначейства повідомляють свої нижчестоящі органи про зміни в розписі видатків.
Внесення змін до розпису доходів та видатків Державного бюджету на підставі довідки про зміну кошторису видатків, одержаної від Міністерства фінансів України, здійснюється за допомогою АРМ "Облік фінансування".
Внесення змін до розпису видатків Державного бюджету по територіях на підставі реєстру змін зведеного кошторису видатків, поданого головним розпорядником коштів, здійснюється за допомогою АРМ "Формування розпису видатків Державного бюджету за територіями".
4. Розпорядники бюджетних коштів
Розпорядниками бюджетних коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головні і нижчестоящі.
Головними розпорядниками є:
• міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади по Державному бюджету;
• керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій - по місцевих бюджетах;
• голови сільських і селищних Рад - по сільських і селищних бюджетах.
Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчестоящими розпорядниками, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня.
Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.
Розпорядниками коштів другого ступеня є керівники бюджетних організацій і установ, які отримують кошти від головних розпорядників, розподіляють їх безпосередньо підпорядкованим їм установам і організаціям, а також визначають потребу коштів на утримання апарату управління або централізовані заходи. Головним чином розпорядниками коштів другого ступеня є обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи. Вони також при розподілі коштів є розпорядниками коштів другого ступеня, а при витрачанні коштів безпосередньо на утримання свого апарату або витрачанні коштів на централізовані заходи є розпорядниками коштів третього ступеня.
На обласному рівні розпорядниками коштів другого ступеня є: управління освіти; фінансове управління, управління казначейства; обласна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління, облдержадміністрація; управління агропромислового комплексу тощо.
Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники, які одержують кошти тільки для безпосереднього їх витрачання згідно з кошторисом установи.
Для всіх розпорядників коштів Державного бюджету є обов'язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. При казначейській формі виконання Державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстраційних рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах доходів та видатків, та лімітів видатків.
5. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства
Порядок перерахування коштів. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства включає організацію роботи зі здійснення видатків:
а) у Державному казначействі України;
б) у територіальних органах Державного казначейства.
Державне казначейство України здійснює фінансування видатків державного бюджету шляхом переказу коштів територіальним управлінням.
Організація роботи зі здійснення видатків у Державному казначействі побудована за такою схемою:
На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів. Державне казначейство України згідно пропозицій головних розпорядників коштів готує розпорядження про виділення бюджетних асигнувань.
Виділені бюджетні асигнування зараховуються на зведені особові та/або особові рахунки головних розпорядників коштів. Головні розпорядники коштів подають Державному казначейству України розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за формою. Державне казначейство України реєструє розподіли виділених бюджетних асигнувань у журналі реєстрації.
Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за територіями і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які передаються територіальним управлінням Держказначейства. На підставі реєстрів складається зведений реєстр у розрізі управлінь Державного казначейства.
На підставі інформації територіальних управлінь про залишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних органах Державного казначейства, платіжного календаря відповідної області Державне казначейство України видає розпорядження про перерахування коштів .
Механізм підкріплення коштами реєстрів під виділені бюджетні асигнування встановлюється у кожному конкретному випадку окремо відповідно до порядку, встановленого нормативними документами Державного казначейства України. Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки державного бюджету в межах коштів, отриманих від вищестоящого органу згідно з реєстром на здійснення видатків. Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів.
Органи Державного казначейства надають розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів виписку з відповідного рахунку за результатами попереднього дня. Інші дії з перерозподілу виділених бюджетних асигнувань аналогічні операціям, які проводяться на рівні Державного казначейства України.
Облік здійснених операцій проводиться у щоденному режимі. Інформація подається до Державного казначейства України засобами електронної пошти у визначені терміни для формування бази даних.