Основні елементи сучасної фінансової наукової думки
Сучасні підходи до виявлення суті фінансів значно розширили зміст цього поняття. Проте, різні погляди на фінанси, викладені в науковій літературі, внесли певну плутанину у визначення цієї економічної категорії. У поняття "фінанси" вкладають різний зміст – це й "фінансові ресурси", і "капітал", і "грошові потоки", і "фінансовий ринок".
Фінанси – це гроші (гроші – основна і необхідна умова функціонування фінансів).
Фінанси – це система грошових відносин із приводу руху фондів коштів.
Фінанси є системою імперативних («наказових» – вимога, наказ, закон) грошових відносин.
Фінанси – це планомірний рух фінансових фондів, які виражають відносини із приводу необхідного, обов’язкового (індиспенсабельного) вилучення вартості та їхнього використання в суспільних інтересах.
Фінанси (франц. finance, від латинського finantia – оплата) – система грошових відносин, що зумовлена характером економічного ладу суспільства і його політичної надбудови – держави.
Фінанси – це застосування різноманітних економічних засобів для досягнення максимальної прибутковості фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу.
Фінанси – система грошових відносин, що виражають формування і використання грошових фондів у процесі їх кругообігу.
Фінанси – це система грошових відносин, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу на макрорівні валового внутрішнього продукту і національного доходу (на мікрорівні – виручки і прибутку) із приводу утворення і розподілу, використання фінансових ресурсів (що найчастіше відбувається у фондовій формі) з метою задоволення суспільних інтересів і потреб.
Перша у наведеному переліку позиція найчастіше властива дослідникам суті державних фінансів. Для останніх-характерний ізольований рух коштів за каналами розподілу та перерозподілу. Проте, якщо говорити про всі структурні підрозділи економічної системи та врахувати проведені дослідження суті фінансів, взаємозв'язку та відмінності понять "гроші" і "фінанси", стає зрозумілим, що гроші – це поняття більш загальне. Можна мати гроші і водночас не мати ніякого відношення до фінансів. І навпаки, при відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їхню вартість, можна здійснювати інвестування, виступати співзасновником фірми, тобто мати відношення до фінансово-господарської діяльності фірми. У повсякденному житті поняття "фінанси" часто вживають у значенні "гроші". Але фінанси – це не гроші, хоча вони й мають грошову форму. Їх неможливо відчути, торкнутися, оплатити ними покупку. Рух коштів, що пов'язаний з обслуговуванням роздрібного товарообігу, оплатою комунальних, транспортних та інших послуг, отриманням спадщини чи дарунків, не вважається фінансами.
Друга позиція, навпаки, акцентує увагу на фінансах фірми, ігноруючи інші структурні підрозділи економічної системи. Крім того, наведене визначення стосується не стільки фінансів підприємства, скільки управління їх фінансами (фінансового менеджменту).
У третьому випадку дещо звужується сфера дослідження – поза увагою безфондова форма руху фінансових ресурсів.
Четвертий та п'ятий з наведеного переліку підходів перетворюють фінанси з економічної категорії на явище, яке організується державою, тобто фактично викреслюють фінанси із сфери економіки і відносять до політики та управління.
Отже, фінанси – це категорія базису, а не надбудови, категорією надбудовною є фінансова політика, зокрема, фінансова політика держави.
В.Б. Грішина і В.Б. Захожай здійснили певні розмежування і визначили суть категорії "фінанси". Економічний зміст фінансів можна виявити, проаналізувавши класичну модель економічного кругообігу (рис. 3.1).
З огляду на багатоплановість прояву фінансових відносин, існують різні підходи до визначення економічної суті поняття "фінанси".
По-перше, фінанси – це система економічних (грошових) відносин, за допомогою яких створюються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів.
По-друге, фінанси – це сукупність об'єктивно зумовлених економічних відносин, що мають розподільчий характер, грошову форму вираження, матеріалізуються у грошових доходах і нагромадженнях, які зосереджуються в державних структурах і у суб'єктів господарювання з метою розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб суспільства.
По-третє, фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів, які повинні регулюватися правовими нормами.
В загальноприйнятому значені фінанси – це система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами й громадянами з приводу привласнення частин національного доходу через механізм оподаткування та перерозподілу НД у відповідності із виконанням державою соціально-економічних функцій.
11. Поняття фінансової системи держави
Фінансова система – це сукупність різних сфер фінансових відносин в ході яких створюються та використовуються фонди грошових засобів. Або іншими словами, фінансова система – це система форм та методів створення, розподілу та використання фондів грошових засобів держави та підприємств.
Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інструментів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних та соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян. Іноді термін “фінансова система” може вживатися і в іншому значенні, а саме, як сукупність фінансових установ країни, але це не точне визначення.
Основна відміна поняття “фінансова система” від фінансів полягає в розподілі сукупності фінансових відносин на ланки.
В країнах ринкової економіки розрізняють державні та приватні фінанси, які в свою чергу розподіляються на: загальнодержавні,фінанси державних підприємств,фінанси приватних підприємств,фінанси домогосподарств.
Фінансові системи держав з розвиненою економікою включають до свого складу лише державні фінанси.
Державні фінанси можна визначити як сукупність фондів фінансових ресурсів загальнодержавного призначення. За своєю структурою це дуже складна багатопланова ланка фінансової системи. Державні фінанси охоплюють: державний та місцевий бюджети, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств та організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, держане , особисте та майнове страхування.
Фінансова система України в сучасному вигляді істотно відрізняється від фінансових систем інших країн:
1. У розподілі фінансових ресурсів пріоритет віддається загальнодержавним фінансам,
2. Фінансова діяльність державних підприємств не завжди відповідає принципам підприємництва,
3. Недержавний сектор економіки знаходиться на стадії розвитку,
4. Фінанси домашніх господарств до останнього часу не виокремлювались.