Класифікація видів документів

Таблиця 4.2

Основа класифікації документів	Види документів	Зафіксовані в документах
Засіб фіксації	Письмові Іконографічні Фонетичні Комп'ютерні	Друкована та рукописна продукція. Фото-, відео-, кінодокументи, картини. Магнітофонні записи. Диски для ЕОМ, лазерні диски
Авторство	Офіційні Неофіційні	Закони, укази. Листи, щоденники
Ступінь персоніфікації	Особові Безособові	Автобіографії, характеристики, анкети. Звіти, архіви, справи
Функціональні особливості	Інформативні Регулятивні	Документообіг, статистичні звіти, протоколи, збірники ЦСУ. Накази, постанови, телефонограми
Зміст	Історичні Правові Економічні	Описи подій. Оцінка подій. Фіксація станів
Ступінь наближеності до інформації	Первинні Вторинні	Стенограми, протоколи. Довідки, узагальнення, відгуки

Застосування контент-аналізу потребує поряд з традиційними процедурами для всіх методів дослідження (розробка програми дослідження: визначення проблеми, об'єкта, предмета, мети, завдань дослідження, формування гіпотез; формування вибіркової сукупності; вибір типу вибірки; проведення необхідних розрахунків тощо), використання спеціальних прийомів, техніки. Методика контент-аналізу передбачає насамперед визначення категорій аналізу, які повинні бути адекватно відображеними у змісті досліджуваного документа (категорія аналізу — це загальніші, ключові поняття, які відповідають дослідницьким завданням). Вони повинні визначати теоретичні поняття дослідження, мати відповідні ознаки (смислові одиниці) у тексті, можливості для однорідної реєстрації прикмет.

Після визначення категорії аналізу, їх інтерпретації, побудови теоретичної схе_ми дослідження настає процедура «накладання» згаданої схеми на конкретний текст. Тобто відбувається пошук для всіх категорій аналізу адекватних висловів у мові досліджуваних документів. Такі вислови є одиницями аналізу (смисловими одиницями).

Виокремлюють чотири типи одиниць аналізу:

1. Окремі слова, словосполучення, терміни. Наприклад, економічні поняття: ринок, зайнятість, приватизація, управління тощо; політичні: демократія, референдум, вибори, влада тощо; моральні, правові поняття: закон, соціальні відхилення, норми, цінності тощо; соціальні: соціальний захист, соціальне самопочуття, бідність тощо.

2. Теми, повідомлення, висловлені у смислових образах, статтях, частинах тексту, які забезпечують повнішу характеристику змісту документа, ніж попередні одиниці аналізу. Так, теми, в яких розглядаються міжнародне становище України, перехід до ринкових відносин, боротьба зі злочинністю, спосіб життя та здоров'я нації, її окремих спільнот, освіта, спорт, сімейні стосунки тощо, надають багатий матеріал для аналізу і подальших висновків відносно реальної соціальної ситуації, що склалася в Україні та окремих її регіонах.

3. Прізвища історичних діячів, політиків, видатних учених і діячів мистецтва, представників різноманітних соціальних спільнот, що є певним узагальненим типом діяча, якому притаманні певні соціальні риси. їх аналіз дає досліднику важливу інформацію про досліджувану історичну епоху, домінування конкретних політичних, соціально-економічних ідей, впливу певних діячів на формування громадської думки тощо. До цієї групи можна також віднести згадування організацій, закладів, інших соціальних інститутів.

4. Судження, закінчена думка, логічний ланцюг. Це найбільш складні одиниці аналізу, оскільки мають великий ступінь конструктивності. їх структура є більмі диференційованою, ніж в інших одиницях аналізу, і містить кілька елементів.

У більшості контент-аналітичних досліджень застосовують кілька одиниць аналізу. Визначивши одиниці»і аналізу, необхідно обрати й одиницю підрахунку.

Найчастіше в соціологічних дослідженнях використовують три загальні одиниці підрахунку.

1. Система підрахунку «час — простір». У даному разі за одиницю підрахунку беруть кількість зображень (знаків, квадратних сантиметрів площі та ін.). Для аналізу інформації радіо, телебачення за одиницю підрахунку беруть тривалість висвітлювання подій.

2. Наявність ознак у тексті. За такої системи підрахунку визначають наявність ознак (видів) певної характеристики змісту в кожній частині, на які поділений текст.

3. Частота появи одиниць підрахунку.

Проведення контент-аналізу потребує попередньої підготовки дослідницьких документів. Обов'язковими серед них є:

а) класифікатор контент-аналізу — загальна таблиця, яка містить список категорій і підкатегорій, присвоєні їм коди та одиниці аналізу. Класифікатор має багато спільного з анкетою, де категорії аналізу фігурують як запитання, а одиниці аналізу — як відповіді на них;

б) кодувальна картка — документ, який містить спеціальні таблиці для реєстрації одиниць аналізу;

в) бланк контент-аналізу — методичний документ, в якому зафіксовані результати збору документальної інформації у змістовій або закодованій формі;

г) інструкція кодувальнику — документ, який містить загальну характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку. До неї належать правила кодування, обґрунтування можливих труднощів, інколи — термінологічний словник категорій аналізу;

ґ) каталог (список) проаналізованих документів.

У дослідженнях великих текстових масивів передбачається розробка вибірки. Масив документів, об'єднаних загальною ознакою, є генеральною сукупністю, що підлягає аналізу. Для формування вибіркової сукупності використовують випадковий відбір. Застосування цілеспрямованого типу вибірки виключається у зв'язку з відсутністю даних про розподіл досліджуваних ознак у генеральній сукупності документів.

Найчастіше контент-аналізу піддають річну вибірку (для дослідження протоколів зборів достатньо 12 протоколів — за кількістю місяців). Найчастіше вибірка повідомлень засобів масової комунікації складається з 200—600 текстів. Вибірку нерідко формують з допомогою експертного опитування, але цей метод не гарантує точності.

Процедура підрахунків результатів контент-аналізу загалом подібна до стандартних прийомів обробки, систематизації, класифікації виокремлених ознак. Вона може передбачати застосування спеціальних формул, зокрема формули конфлікту Яніса, призначеної для розрахунків співвідношення між позитивними і негативними оцінками, судженнями, позиціями щодо досліджуваного питання.

Якщо загальна кількість позитивних оцінок (одиниць аналізу) більша, ніж кількість негативних оцінок, тоді коефіцієнт конфлікту Яніса розраховують за формулою:

С+ = F – F² х N,

Z х T

де F — кількість позитивних одиниць аналізу; N — кількість негативних одиниць;

Z— обсяг тексту, що стосується досліджуваної проблеми; Т — загальний обсяг тексту.

Якщо кількість позитивних оцінок менша, ніж негативних, то застосовують формулу: С- = F х N² - N,

Z х T

Для виміру категорій аналізу використовують і простіші підходи. Питому вагу певної категорії (К) можна розрахувати за допомогою формули:

К= число одиниць аналізу, що фіксують певну категорію .

загальне число одиниць аналізу

Отже, аналіз документів є одним із широко застосовуваних методів збору інформації, важливим соціологічним інструментом пізнання різноманітних проблем соціальної реальності.

Жоль