Спец. фонд бюдж. уст. та напрями його використання 2 страница

ЗУ «Про відпустки» визначає види відпусток ті їх термін.

ЗУ «Про колективні договори і угоди». В бюдж. уст. склад. колективні договори, в яких мають бути висвітлені всі питання, пов’язані з трудовими відносинами. Ці питання узгоджуються на рівні адміністрації та представників бюдж. уст., які мають відповідні повноваження (профспілкова організація).

Основною формою оплати праці в бюдж. устю є погодинна з/п, але має місце також і відрядна форма оплати праці.

первинний облік з/п в бюдж. уст. здійснюється в документах типової форми, затвердж. наказом Мін.Статистики за №114 у 1996 р.

Заява працівника в довільній формі є підставою для складання і оформлення наказу про прийняття на роботу П-1, якщо ця заява затверджена керівником бюдж.уст. На підставі цього наказу складається особова картка типової форми П-2.

Всі відомості згідно з труд. договором заносяться в труд. книжку і використ. для визначення труд. стажу при підрахуванні пенсії. Цивільно-правові угоди до труд. книжок не заносяться (можуть заноситися за вимогою працівника).

Основним документом, згідно з яким визнач. кількість відпрац. часу , є табель обліку відпрац. часу, типова форма П-13. цей документ складає уповноважена особа (крім працівників бухгалтерії). У табелі не дозволяється виправлення помилок, всі записи здійсн. на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Документи, згідно з якими здійсн. відрядна оплата праці – це наряд, маршрутний лист, рапорт про виробітку. Розрахунок з/п здійсн. в розрах. (розрах-платіжних) відомостях.

Синтетичний облік оплати праці здійснюється в мемор. ордері №5 , в зведені розрахункових відомостей, де підраховуються заг. суми нарах. з/п.

 

14. Облік оплати праці і утримань із з/п

Для обліку з/п планом рахунків передбачено субрахунок 661. Всі видатки з оплати праці в бюдж. уст. плануються за КЕКВ 1110 та з/п 1111.

Нарахування з/п за рах. коштів заг. фонду 801,802 661 (Мемор. ордер №5).

При нарахуванні доплат, надбавок за рах. коштів спец. фонду 811,813 661 (МО №5).

Сьогодні всі утримання із з/п можна розділити на 2 види:

1) обов’язкові утримання;

2) добровільні, згідно з письмовою заявою працівника.

Обов’язкові:

- податок з доходів фіз.. осіб – 17%. 661 641.

- утримання внесків до пенсійного фонду - до 510 грн 1%, вище 510 грн 2%. 661 651.

- утримання до фондів соц. страх. у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 1%. 661 652.

- утримання до фонду соц. страх. на випадок безробіття – 0,5%. 661 653.

- аліменти за виконавчими листами. 661 668.

 

15. Облік нарахувань на фонд з/п

Нарахування на з/п працівників бюдж. уст. оформлюються Мелор. ордером №5, КЕКВ 1120 і виплачуються з того ж фонду, з якого і з/п (заг. або спец.).

- нарахування внесків до Пенсійного фонду здійсн. відпов. до ЗУ «Про збір на обов. пенс. страх.» - 33,2%. 801,811 651.

- нарахування до фондів соц. страх. у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 1,6%. 801,811 652.

- нарахування до фонду соц. страх. на випадок безробіття – 1,4%. 801,811 653.

- нарахування до фонду соц. страх. від нещасних випадків на виробництві – 0,2%. 801,811 654.

 

16. Обілк зобов’язань бюдж. уст.

Розпорядники бюдж. коштыв, якы обслуговуються в органах ДКУ, ведуть облік зобов’язань згідно до порядку обліку зобов”язань розпорядників бюдж. коштів в органах ДКУ, затвердж. наказом ДКУ від 9.08.04 №136.

Бюдж. зобов’язання – це будб-яке здійснене відпов. до бюдж. асигнування розміщення замовлення, укладення договору з придбання товарів, послуг чи здійсн. ін. аналогічних операцій протягом бюдж. пріоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майб.

Бюдж. фін. зобов’язання – це зобов. розпорядника або одержувача коштів сплатити кошти за надані товари, роботи, послуги, що виникають в рез. виконання договорів, тобто це кредиторська заборгованість або попередня оплата-дебіторська заборгованість.

Бюдж. зобов’язання виникають за заг. фондом у межах бюдж. асигнувань, за спец. фондом – в межах факт. надходжень цього фонду та бюдж. асигнувань (за окремими складовими спец. фонду).

Заг. оюсяг річних бюдж. зобов’язань в установі має бути таким, щоб зменшити заборгованість за бюдж. зобов’язаннями минулих періодів та не допустити заборгованість за бюдж. зобов. у поточному році.

Для реєстрації угод та контролю за відповідністю прийнятих зобов”язань бюдж. асигнуванням призначається книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань. Книга відкривається на рік на підставі затвердж. кошторису в розрізі КЕКВ, для кожного коду функцон. класифікації видатків в книзі відкриваються окремі сторінки. Книги склад. окремо за заг. і спец. фондом. У цій книзі реєструється кожна угода, за результатами виконання якої бюдж. уст. повинна сплатити кошти, в т.ч. і довгострокові угоди минулих років, оплата за якими передбачається у поточному бюдж. році. Після кожної зареєстрованої угоди в книзі визначається залишок кошторисних призначень в розрізі кодів функціон. та екон. класиф. видатків, в межах яких бюдж. установа в подальшому може приймати зобов’язання. при взятті бюдж. зобов. розпорядник коштів протягом 3 днів повинен подати до органів ДКУ реєстр бюдж. зобов. у 2 примірниках на паперових і електронних носіях з оригіналами підтверджувальних документів. Бюдж. зобов. мають із відміткою казначея (2-й примірник) зберігатися в установі як факт підтвердження їх передачі до ДКУ.

Бюдж. фін. зобов’язання погашаються за таких умов:

1) зобов. має бути зареєстроване в органах ДКУ;

2) сума фін. зобов. повинна не виходити за межу помісячного плану асигнувань на конкретну мету.

На підставі платіжного доручення на погашення фіню зобов. (на паперових і електронних носіях) органи ДКУ реєструють взяте розпорядником бюдж. коштів бюдж. фін. зобов’язання. Розпорядники коштів протягом 3 днів, але не пізніше останнього робочого дня місяця, повинні надати органу ДКУ платіжне доручення на погашення бюдж. фін. зобов’язання, де зазнач. реєстрац. номер бюдж. зобов’язання, а також прикладаються оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують фактичне взяття бюдж. фін. зобов.

Для обліку зобов.,що виникають в бюдж. уст., планом рахунків рахунки класу 6 «Поточні зобов.». Оскільки бюдж. фін. зобов. можуть виникати і при попередній оплаті, тобто при першій події передоплаті, то для обліку фін. зобов. використав. субрахунок 364. якщо є перша подія одержання товарів, робіт або послуг, то для обліку використ. рахунок 675.

При обліку розрахунків з дебіторами необх. враховувати, що наказом Мін.Фін. №83 при укладанні угод поміж іншими умоваминеобх. суворо дотримуватись:

- обмеження періоду часу між попередньою оплатою та її погашенням 1 місяцем;

- застосування штрафних санкцій у разі недотримання умов договору за вищезазаначю терміном не нижче облікової ставки НБУ.

Синтетичний облік зобов’язань ведеться:

1. за розрахунками з дебіторами у мемор. ордері №4, накопичувальній відомості за розрахунками з іню дебіторами типової форми 408-Б;

2. за розрахунками з іню кредиторами у мемор. ордері №6, накопичувальній відомості за розрах. з ін.. кредиторами типової форми №409-Б.

Меморіальні ордери, накопичувальні відомості заповнюються окремо за кожним дебітором і кредитором у розрізі КЕКВ. Записи здійсн. лінійно-позиційним способом.

Позиція сума оборотів за мемор. ордером визначається шляхом віднімання від загальної суми оборотів за Д і К сум операцій на реєстрац. рахунку та за нарахованими доходами.

Перерах. передоплату за роботи, послуги 364 321.

Оприб. раніше сплачені матеріали 23,801,802 364.

Оприб. раніше не оплачені матеріали 23,801,802 675.

Отримано послуги, раніше не оплачені 801,802 675.

Проведено оплату 675 321.

 

17. Облік розрахунків із підзвітними особами

Підзвітні суми - це суми, видані авансом штатним працівникам бюджетної установи на певні строки та на певні цілі, на проведення витрат, які неможливо здійснити шляхом безготівкових розрахунків. Готівка на відрядження або під звіт видається працівникам установи на підставі їх письмової заяви за дозволом керівника установи і в разі відсутності заборгованості працівника за раніш отримані аван­си. Список таких осіб скла­дається бухгалтерією і затверджується керівником установи (тільки на господарські потреби). Готівка, видана на відрядження або підзвіт, повинна бути витрачена лише на ті цілі, на які видано аванс. Пере­дача готівкових коштів, виданих на відрядження або під звіт, від однієї особи іншій не дозволяється. Готівка, яка видана на відрядження або під звіт, але не повністю витрачена, має бути повернена в касу бюд­жетної установи до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому завершується таке відрядження або виконання ок­ремої цивільно-правової дії. Направлення працівника у відрядження здійснює керівник уста­нови або його заступник шляхом оформлення наказу (розпоря­дження), в якому вказується пункт призначення, назва установи (організації), куди відряджається працівник, термін та мета відряд­ження. Необхідно зауважити, що термін перебування працівника у відрядженні визначається керівником або його заступником, але він не може перевищувати ЗО календарних днів в Україні та 60 - для відрядження за кордон.

На підставі наказу (розпорядження) відповідальна особа бюджет­ної установи працівникові, який відбуває у відрядження, виписує по­свідчення про відрядження. Ці посвідчення реєструються у спеціаль­ному журналі.

Працівника, що відбуває у відрядження, установа зобов'язана забезпечити грошовими коштами (авансом) у розмірах, установле­них нормативно-правовими актами про службові відрядження, для оплати проїзду, найму житла та добових.

Для осіб, що відбувають у відрядження за рахунок бюджетних коштів, чинними нормативно-правовими актами встановлено додат­кові обмеження:

- витрати на харчування, вартість якого включена в рахунки на оплату проживання в готелі, та на проїзд міським транспортом загального користування у місці відрядження, відшкодовуються за рахунок добових;

- витрати вартості проживання понад встановлені граничні нор­ми та оплата витрат на перевезення більше ЗО кг багажу, витра­ти на проїзд у м'якому вагоні, на суднах морського флоту в каю­тах, які оплачуються по 1—4-й групах тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї та 2-ї категорії та повітряним транспортом за білетами 1-го класу та бізнес-класу, відшкодовуються в кожному окремому випадку відповідно до підтверджувальних документів лише за дозволом керівника установи. За наявності підтверджувальних документів відрядженому пра­цівникові відшкодовуються витрати:

- на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості про­їзду транспортом загального користування з врахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням квитків, користуванням пост­ільними речами в поїздах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість;

- на наймання житла з урахуванням додаткових побутових по­слуг, що надаються в готелях та включені в рахунки на оплату вартості проживання в готелі, але не більше 10% норм добових для країни, куди відряджений працівник за всі дні проживання, за користування холодильником, телевізором у межах норм, пе­редбачених для певної країни відрядження, в Україні не більше 80 грн. за добу;

- на бронювання місця в готелях в розмірі не більше 50% вар­тості місця за добу;

-добові, за кожен день перебування працівника у відрядженні, в тому числі за час знаходження в дорозі, вихідні, святкові, неро­бочі дні. Якщо ж працівник, відряджений за кордон або в межах України, відповідно до умов запрошення забезпе­чується стороною, що приймає, безкоштовним харчуванням, то добові відшкодовуються у відсотках до встановлених норм до­бових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80% -при одноразовому, 55% - при дворазовому, 35% - при триразо­вому харчуванні.

Установи, що відряджають працівників у межах України та за кор­дон, зобов'язані забезпечити їх коштами у вигляді авансу на поточні витрати в розмірах згідно з установленими нормами. Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Витрати за службовим відрядженням, не підтверджені оригіна­лами відповідних документів, працівникові не відшкодовуються.Якщо наступає тимчасова непрацездатність відрядженого праців­ника, йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання житла (крім випадків перебування на стаціонарному лікуванні), сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за ста­ном здоров'я повернутися до місця свого постійного проживання або до виконання покладеного на нього службового доручення, але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника та немож­ливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного прожи­вання повинні бути засвідчені у встановленому порядку. За період тим­часової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності до днів відрядження не включаються.Аванс працівникові, відрядженому за кордон, видається в націо­нальній валюті країни, куди його відряджено, або у вільно конверто­ваній валюті на поточні витрати в розмірах, які зумовлені реальними потребами країни відрядження.

У бюджетних установах витрати готівки на господарські потреби здійснюються за рахунок коштів, передбачених кошторисом за кодом економічної класифікації видатків 1130 «Придбання предметів поста­чання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки».

Для обліку розрахунків із підзвітними особами Планом рахунків передбачено активний субрахунок 362 «Розрахунки з підзвітними особами». Бухгалтерські записи з обліку розрахунків із підзвітними

особами наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Кореспонденції з обліку розрахунків із підзвітними особами

 

№   Зміст операцій Д К
Видана із каси готівка під звіт 301, 302
Затверджений авансовий звіт про витра­чання підзвітних сум на відрядження 801,802, 811,813
Повернуто підзвітною особою залишок невикористаної готівки 301,302
Оприбутковані придбані за рахунок під­звітних сум матеріальні цінності
Віднесено на фактичні видатки установи ПДВ з матеріальних цінностей, придбаних за рахунок загального фонду 801,802,
Віднесено ПДВ з матеріальних цінностей, придбаних за рахунок спеціального фонду: - на фактичні видатки установи; - до податкового кредиту (установа -платник ПДВ) 811,813, 641 362 362

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться в меморіаль­ному ордері № 8 накопичувальної відомості за розрахунками з під­звітними особами типової форми № 386 (бюджет) за кожною підзвіт­ною особою в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Опе­рації за розрахунками з підзвітними особами здійснюються за раху­нок коштів спеціального фонду і ведуться в окремому ордері.

Операції з видачі готівки під звіт і відшкодування перевитрат відображаються за дебетом субрахунка 362 «Розрахунки з підзвітними осо­бами». Дані про невикористані й повернуті в касу підзвітні суми та про витрачені суми згідно зі звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт відображаються за кредитом субрахунка 362 «Розрахунки з підзвітними особами».

Залишок на кінець звітного місяця за субрахунком 362 розра­ховується як загальний, так і окремо за кожною підзвітною особою в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Визначаючи позицію «Сума оборотів за меморіальним ордером», із загальної суми оборотів за меморіальним ордером віднімаються суми оборотів касових операцій.

18. Облік розрахунків із відшкодування завданих збитків

У результаті діяльності бюджетних установ під час проведення перевірок, ревізій, інвентаризацій можуть бути виявлені факти не­стач, псування матеріальних цінностей та розкрадань матеріальних цінностей і грошових коштів, які мають бути відшкодовані винними особами.Для обліку розрахунків із винними особами щодо відшкодування вищезазначених втрат Планом рахунків передбачено активний суб­рахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». За де­бетом цього субрахунка відображаються суми завданих збитків, за кредитом - суми, внесені винною особою до каси або на рахунки в казначействі, в банки на відшкодування завданих збитків. Розмір зав­даних збитків бюджетній установі визначається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зни­щення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, органі­зації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних ціннос­тей». Згідно із зазначеним Порядком розмір завданих збитків визна­чається за балансовою вартістю цінностей (за мінусом зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення факту збитків із врахуванням індексу інфляції, розміру податку на додану вартість та акцизного збору за формулою

Рз= [(Бв-А)хІінф + А36+ПДВ]х2,

де: Р3 - розмір збитків, грн.;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту нестач,

псування та розкрадань матеріальних цінностей, грн.;

А - амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф - загальний індекс інфляції, що визначається на підставі ви­значених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб- розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ - сума податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в три­кратному розмірі, перерахованому в грошовій одиниці України за кур­сом НБУ.

Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематері­альних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою на­казом Головного управління Державного казначейства України від 31.10.1998 р. № 90, під час встановлення нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення недостач і втрат необхідно передати до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подати цивільний позов. Суми збитків на матеріально відповідальних осіб відносяться відповідно до виконавчого листа судового органу. У такому випадку використо­вуються бухгалтерські проведення: дебет субрахунка 363 - кредит субрахунків 202, 204, 231-236, 238, 239 на суму, що підлягає від­шкодуванню установі, та дебет субрахунка 363 - кредит субрахунка 642 - на суму, що підлягає внесенню до складу доходу відповідного бюджету.

Бухгалтерські записи з обліку розрахунків щодо відшкодування завданих збитків наведено в таблиці 4.3.

Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться в різних меморіальний ордерах.

Суми нестач відображаються в річній формі фінансової звітності № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріаль­них цінностей в бюджетних установах».

Кореспонденції з обліку розрахунків щодо відшкодування завданих збитків

Таблиця 4.3

№ Зміст операцій Дебет Кредит
Віднесено на рахунок винних осіб неста­чу готівки в касі в національній валюті
Віднесено на рахунок винних осіб нестачу готівки в касі в іноземній валюті
Віднесено на рахунок винних осіб неста­чу матеріалів і продуктів харчування 231-236, 238-239
Віднесено на рахунок винних осіб сум нестач м'яса, молока, м'ясних і молоч­них продуктів за обліковими цінами із застосуванням коефіцієнта і зараху­вання в дохід відповідного бюджету (Водночас списується з балансу вар­тість м'яса, молока, м'ясних і молочних продуктів за закупівельними цінами) 681, 701, 702 642 232
Віднесено на рахунок винних осіб нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів Водночас робиться запис 411 363 221 642
Надійшли в касу суми на відшкодування завданих збитків
Утримано із заробітної плати на відшко­дування завданих збитків
Списано виявлені нестачі в межах затверджених норм природних втрат за розпорядженням керівника установи на зменшення фінансування 681,682, 701,702, 711-712 202, 204, 231-236, 238,239

19.Облік розрахунків у порядку планових платежів

Для проведення розрахунків бюджетних установ із підприєм­ствами і організаціями за поставки матеріальних цінностей або на­дання послуг у разі постійних господарських зв'язків викорис­товуються розрахунки в порядку планових платежів.

Розрахунки в порядку планових платежів бюджетною установою проводяться не за кожною окремою угодою на відвантаження, відпуск матеріальних цінностей або надання послуг, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і розмірах, попередньо обумовлених сторонами.

Суми кожного планового платежу та строки його перерахування встановлюються сторонами на певний період, виходячи з обсягів по­ставок або наданих послуг відповідно до договорів або угод чи фак­тичної поставки або наданої послуги за попередній період.

Під час здійснення розрахунків у розрахункових документах обо­в'язково зазначаються номер і дата угоди, а також строк платежу і цільове призначення перерахованої суми.

Щомісяця постачальник і покупець уточнюють стан своїх розра­хунків на підставі фактично одержаних матеріальних цінностей або наданих послуг, проводять перерахунок і відповідний платіж у по­рядку, обумовленому договором або угодою. Така звірка розрахунків оформлюється актом звірки розрахунків.

Для обліку розрахунків у порядку планових платежів Планом рахунків передбачено субрахунок 361 «Розрахунки в порядку пла­нових платежів». За дебетом субрахунка 361 відображаються суми, перераховані в порядку планових платежів, а за кредитом -вартість одержаних від постачальника матеріальних цінностей або наданих послуг.

Бухгалтерські записи з обліку розрахунків у порядку планових платежів наведено в таблиці

 

Облік операцій з розрахунків у порядку планових платежів ве­деться у меморіальному ордері № 7 накопичувальної відомості за розрахунками в порядку планових платежів, форма № 410 (бюджет). У накопичувальній відомості облік ведеться окремо за кожним по­стачальником, для якого виділяється необхідна кількість рядків з метою відображення операцій протягом місяця в розрізі кодів еконо­мічної класифікації видатків.

Записи в накопичувальну відомість здійснюються за кожним до­кументом у міру здійснення операцій. Суми планового авансу, пере­рахованого постачальникам, записуються в дебет субрахунка 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» та кредит відповідних кореспондентських субрахунків. На суми одержаних матеріальних цінностей та послуг від постачальників проводиться запис у кредит субрахунка 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» та дебет відповідних кореспондентських субрахунків.

Залишок на кінець місяця за субрахунком 361 виводиться як за­гальний, так і за кожним постачальником у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Визначаючи позицію «Сума оборотів за меморіальним ордером», із загальної суми оборотів виключаються обороти по операціях на реєстраційних, спеціальних реєстраційних, поточних рахунках і за отримані установою продукти харчування. Це зумовлено тим, що вищенаведені операції відображаються в меморіальних ордерах № 2 або № 3 та № 11.

Операції за розрахунками в порядку планових платежів, що про­водяться за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремо­му меморіальному ордері - накопичувальній відомості за даною формою.

 

20.Необоротні активи бюд.уст., їх визначення та склад

Необ. активи бюдж.уст. – це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі та забезпечують її функціонування, термін використання яких як очікується більше 1 року (які не призначені для використання або реалізації протягом 1 року).

Необ. активи відображ. в обліку за балансовою вартістю, первісною і відновлювальною вартістю.

Зміна первісної вартості може здійснюватися у випадку проведення індексації згідно з чинним законодавством, а також у разі добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації певних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового комплектування необ. активів. Індексація може проводитися щорічно. Зміна вартості необ. активів після проведення індексації не являється підставою для переведення його до інших субрахунків, не являється доходом бюдж. установи. Якщо вартість окремих необ. активів після індексації суттєво відрізняється від вартості на аналогічні нові зразки, то дані необ. активи обліковують за вільними ринковими цінами, що діють на період проведення індексації. така переоцінка проводиться спеціально створеною тимчасовою комісією з переоцінки. Ціни на однотипні предмети в межах однієї установи мають бути однакові.

До вартості необ. активів включаються:

- транспортні витрати, вони відносяться на фактичні видатки бюдж. уст. згідно кошторису- суми ПДВ, вони відносяться на фактичні видатки бюдж.уст., якщо придбання здійснюється за рах. коштів заг. фонду або спец. фонду і бюдж. установа в даному випадку не є платником ПДВ або на податковий кредит в разі, коли придбання здійснюється за рах. коштів тільки спец. фонду і установа зареєстрована платником ПДВ.

Витрати на поточний і капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необ. активів, а відносяться на фактичні видатки згідно кошторису за відповідним КЕКВ. Капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необ. активів щорічно у сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію земель незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Капітальні вкладення у багаторічні насадження вводяться до складу необ. активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Таблиця 4.4

№ Зміст операцій Д К
Перераховано постачальникам у порядку планових платежів 311, 313, 314, 316-319, 321, 323, 324
Отримані матеріали і продукти харчу­вання, що сплачені у порядку планових платежів Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчу­вання, придбаних за рахунок коштів за­гального фонду Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду 231-239 801,802 811-813 641 361 361 361 361
Придбані малоцінні та швидкозношувані предмети, що сплачені у порядку плано­вих платежів Водночас робиться другий запис (ство­рено фонд у малоцінних та швидкозно­шуваних предметах) Сума ПДВ з малоцінних та швидкозно­шуваних предметів, придбаних за рахунок коштів загального фонду Сума ПДВ з малоцінних та швидко­зношуваних предметів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: 801,802, 811-813 801, 811-813 641 361 411 361 361 361
Отримані послуги що сплачено в порядку планових платежів за рахунок коштів загального фонду ,802
Отримані послуги, що сплачені в порядку планових платежів за рахунок коштів спеціального фонду Сума ПДВ з послуги, якщо ПДВ включено до податкового кредиту 811-813 641 361 361

 

У разі придбання будинків, що призначені для проживання і є власністб бюдж. уст., вони перебувають на обліку в бюдж. установі (необх. документи, підтверджуючі права власності на житло).

Книги, посібники та інші видання, що входять до бібліотечного фонду, обліковують за груповим обліком та за номінальними цінами, включаючи вартість початкових політурних робіт, але подальші витрати на ремонт і рестарацію книг, у т.ч. і державні політурні роботи, не збільшують вартості книг, а списуються на фактичні видатки установи за відповідними КЕКВ.

Нематеріальні активи обліковують за первісною (відновлюв.) вартістю.

Облік ведеться в повних грн. без копійок. Копійки списуються на фактичні видатки установи в момент придбання необ. активів.

З копійками обліковуються бібліотечні фонди, малоцінні необ. матеріальні активи, білизна, одяг, взуття, матеріали для тривалого наукового використання, що мають обмежений термін користування.