Соціальні інститути - важливий компонент соціальної структури

Соціальні інститути, що формуються в процесі складання соціальної структури суспільства, є важливим компонентом соціальних зв'язків і соціальних дій, цементуючим фактором соці­альної структури суспільства. На різних ступенях соціальних про­цесів у суспільстві відбувається конкретне становлення і розвиток інституційних форм. Соціальна структура — це не тільки сукуп­ність, система соціальних спільностей, верств і прошарків, а й інституційні організаційні форми, що забезпечують розвиток соці­альних спільностей, їх переміщення, надають стійкість і певність соціальним зв'язкам і соціальним діям. Регулярний, стійкий ха­рактер, цілеспрямованість дій і взаємодій надають саме системи соціальних статусів і соціальних ролей, забезпечують повну органі­зованість у суспільстві. Важливим же компонентом соціального ін­ституту є соціальні норми і нормативність дій і взаємозв'язків різних ланок соціальної структури суспільства. Широко розповсюджене виз­начення соціального інституту як організованої системи зв'язків і соціальних норм, що об'єднують значущі суспільні цінності і проце­дури, які задовольняють основні потреби суспільства. Тут-то суспіль­ні цінності — ідеї і мета, що їх ставлять люди для задоволення своїх потреб, обираючи різні процедури для їх реалізації, тобто вибираю­чи стандартизовані зразки поведінки в спільносних процесах, а сис­тема соціальних зв'язків — сплетіння ролей і соціальних статусів, з допомогою яких поведінка людей реалізується і утримується в пев­них суспільних нормах і межах. Візьмемо дію в соціальній структурі суспільства соціального інституту сім'ї: по-перше, це сукупність сус­пільних цінностей (любов, ставлення до дітей, сімейні правила і об­ставини); по-друге, переплетіння різних соціальних статусів і ролей (статуси і ролі чоловіка і дружини, дитини, підлітка, тещі, свекрухи, братів, сестер та ін.), за допомогою яких здійснюється сімейне життя. Всякий соціальний інститут виникає тільки тоді, коли виникає соціальна потреба і функціонує доти, поки існує потреба. Відпадає потреба, і соціальний інститут стає непотрібним, навіть гальмом сус­пільного життя. Та в суспільстві є соціальні інститути, що викликані неминущими потребами. їх в соціології виділяють п'ять: політичний, економічний, освітній, релігійний і сімейний. У високорозвинутих суспільствах соціальними інститутами стають і багато видів діяль­ності в сфері науки, медицини та ін. Отже, інститут, виступаючи сукупністю взаємозв'язків та систем поведінки людей, визначається їх потребами і діє в їх інтересах. Хоча сам соціальний інститут фор­мує соціальні взаємозв'язки і норми поведінки, все ж стосунки між людьми здійснюються не в межах соціального інституту, але інституальні зв'язки і стосунки використовуються іноді практично. Це викликає необхідність формування соціальних спільностей людей то­що. Тим-то, кожний соціальний інститут охоплює різноманітні соці­альні спільності і визначає їх поведінку в суспільстві. Отже, соціальний інститут — це своєрідна форма людської діяльності, заснована на чітко розробленій системі правил і норм відповідно до соціально­го статусу і ролі, а також на розвинутому соціальному контролі за їх здійсненням. Соціальні інститути підтримують соціальні структури і порядок, стабільність у суспільстві.

Інституалізація —процес визначення і закріплення соціальних правил і норм, ролей і статусів, приведення їх до системи, здатної діяти в інтересах задоволення певних суспільних і соціальних пот­реб, забезпечення передбачуваних, схвалюваних певним соціальним середовищем, поведінкою людей, рівень проблем соціального жит­тя. В будь-якому інституалізованому середовищі особа здійснює пев­ну соціальну роль. Соціальні інститути діють в системі соціальних структур суспільства від імені суспільства і в інтересах людей з метою задоволення їх потреб. Соціальні інститути здійснюють у суспільстві важливі функції: інтеграцію і об'єднання суспільства, диференціації населення за певними соціальними статусами і ролями, вироблення чітких норм, правил, принципів життєдіяльності суспільних спільнос­тей; регулювання відносин у соціальних спільностях, залучення лю­дей до суспільної діяльності, здійснюють соціальний контроль.