Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах

Формування особистості відбувається у конкретних соціальних умовах. Духовний і технологічний стан суспільства визначають ступінь гармонійності, всебічність розвитку особистості:

►з одного боку, особистість - це комплекс суспільних відносин, властивостей, що сформувався на вимогу оточення;

►з другого, людина - це активний суб'єкт, який змінює відносини у суспільстві.

Більшість дослідників вважають стан сучасного суспільства кризовим, а взаємодію між суспільством та особистістю - проблемною. Сучасне суспільство в процесі своєї еволюції поступово втрачає можливості регулювання взаємодії соціальних систем, мобілізаційного впливу на них унаслідок їх дроблення, функціонального розшарування, ослаблення взаємозв'язків між окремими системами життєдіяльності суспільства -господарством, політикою, наукою, ідеологією.

Німецький соціолог Н.Лукман, досліджуючи це явище автономізації різних сфер суспільної о життя, вказував на втрати людиною своєї соціальної ідентичності -національної, державної, професійної.

Як вже підкреслювалося, ідентифікація особистості (самоусвідомлення своєї приналежності до певних соціальних спільнот) є єдиним способом інтеграції людини до системи соціальних зв'язків та відносин. Руйнування механізмів самоідентифікації обумовлює атомізацію ("розпорошення") суспільства, воно втрачає свої національно-державні обриси, перетворюючись у глобальне світове співтовариство.

Як свідчать результати соціологічних досліджень, у результаті розширення комунікаційних можливостей, розвитку інформатизації усіх сфер суспільного життя досить багато людей в різних країнах світу вже не відчувають своєї національної приналежності, не солідаризуються з з такими соціальними спільнотами як нація, держава, релігійна конфесія, покоління тощо. Це стає причиною порушення соціальної рівноваги у суспільстві, оскільки воно не забезпечує до тримання основного принципу своєї єдності, інтегрованості - консенсусу, суспільної згоди стосовно основних цінностей.

На кожному етапі свого розвитку суспільство висуває певні вимоги до розвитку особистості, реалізація яких дозволяє людині успішно інтегруватися до соціального середовища. Скажімо, сьогодні ця успішність обумовлюється комунікативними властивостями людини, її комп'ютерною грамотністю, знанням іноземних мов тощо. Технічна і технологічна модернізація виробництва спричинилася до зміни характеру праці, що вимагає від працівника високого рівня фаховості, компетентності, творчості, самодіяльності.

Якщо у доіндустріальному суспільстві положення людини у системі соціальних зв'язків та відносин визначалось аскриптивними ознаками статусу

- • віком, • статтю, • етнічною приналежністю, • походженням, • родоводом, • спадщиною, то у сучасному суспільстві соціальний статус визначається переважно • результатами професійної діяльності людини, • її особистими досягненнями.

Однак, із суспільної точки зору найбільш важливими властивостями особистості є:

її здатність узгоджувати власні цілі діяльності із суспільними, відповідальність за власні вчинки, за наслідки своєї діяльності;

здатність до аналізу та адекватної оцінки суспільних явищ, самокритичність, загальний рівень культури, освіченість.

У сучасному світі, насиченому різноманітними конфліктами, для ефективної суспільної взаємодії усе більш важливими стають такі властивості особистості, як взаємна довіра, толерантність, визнання і повага до чужих цінностей, звичаїв, традицій, вірувань, гуманізм та духовність.

Украй важливого значення набуває формування розвинутої екологічної свідомості особистості, оскільки людство сьогодні переживає вирішальний момент своєї історії - воно практично вичерпало наявні природні ресурси і увійшло в епоху планетарної кризи усіх сфер життєдіяльності, котра може завершитись глобальною катастрофою.

Усвідомлення глобальних проблем сучасної цивілізації та загроз, що виникли для людства на початку третього тисячоліття, призвело до постановки на порядок денний світового співтовариства питання щодо переходу на шлях сталого розвитку, що задовольняє потреби сучасності без створення небезпеки для існування наступних поколінь.

Сучасне українське суспільство переживає період системної трансформації - реформуються економіка і політика, глибокі зміни відбуваються у духовному житті народу. Успіх процесу державотворення залежить від рівня консолідованості суспільства, здатності усіх його членів об'єднати зусилля для досягнення спільної мети - побудови економічно розвинутої, демократичної, правової держави - рівноправного члена світового співтовариства. Визначена новою стратегією економічного та соціального розвитку України орієнтація на інноваційно-технологічну модель розвитку підносить роль людського фактору-головного носія і суб'єкта інноваційних перетворень. За цих умов формування особистості, зорієнтованої на особисту причетність до реформування, суспільну солідарність, особисту відповідальність за те, що відбувається у нашому суспільстві, набуває вирішального для побудови нового суспільства значення.

Резюме

® "Особистість " - поняття, яке вводиться для виділення, наголошення неприродної (надприродної, соціальної) сутності людини та індивіда, тобто акцент робиться на соціальному.

® Кожна людина, яка з'явилася у світі, починає поступово засвоювати людську культуру, набувати свої особливості, входити в суспільство, самостверджуватися серед інших людей і ставати особистістю.

® Якщо у доіндустріальному суспільстві нерівність його членів накопичувалась, діяв висхідний ланцюжок статусного зростання: багатство - освіта - престиж - влада, то у сучасному суспільстві існує інша модель розподілу нерівностей, сформувалась система дисперсійних (розсіяних) нерівностей –розходження рангів тих самих людей за різними статусними ознаками. Вирішальну роль у формування статуси відіграють ознаки, що здобуті індивідом у наслідок власних зусиль.

® Соціальні ролі - це способи поведінки, які відповідають прийнятим у суспільстві, спільноті нормам та здійснюються у залежності від статусу особистості. Сукупність соціально-функціональних ролей, що виконується конкретним індивідом утворюють його рольовий набір.

® Соціальна структура особистості відбиває її інтегрованість до складу суспільства (статус, ролі), спрямованість особистості та її соціальну активність, її здатність до саморегуляції поведінки, життєвий контроль.

® Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії існують об'єктивно стосовно людини. У процесі соціалізації особистості соціальні норми інтеріоризуються в елементи системи саморегуляції поведінки, формують рівень культури особистості - відносно стійку систему знань, цінностей і норм поведінки особистості. Поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів, називається девіантною.

® Соціальний тип особистості - певний фіксований набір суттєвих, таких, що повторюються соціальних властивостей особистості, що виявляються у Невідомості та поведінці.

® Для соціально-психологічної діагностики властивостей особистості використовуються різноманітні методи та методики: спостереження, аналіз документів та продуктів діяльності людини, анкетування, тестування, моделювання ситуацій (стажування, виконання конкретних завдань, імітація професійної діяльності).

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. У чому виявляються особливості соціологічного вивчення людини?

2. Як взаємодіють біопсихологічні та соціальні детермінанти процесу формування особистості ?

3. Як співвідноситься індивідуальне і соціальне в людині?

4. Як відбувається соціалізація особистості?

5. Що таке соціальна адаптація та інтеріоризація як складові процесу соціалізації?

6. Що відбувається в результаті інтеріоризації?

7. Як взаємозв'язані соціальний статус і соціальні ролі особистості?

8. Як емпірично визначити соціальну позицію індивіда?

9. Якими є причини рольового конфлікту особистості?

10. Якими є основні елементи соціальної структури особистості?

11. Що є джерелом активності особистості?

12. Якою є роль ціннісних орієнтацій у діяльності особистості?

13. Що таке спрямованість особистості?

14. Що таке культура особистості?

15. Що обмежує свободу людини?

16. Як називається поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів?

17. Якими є різновиди девіантної поведінки?

18. У чому різниця між базисним та реальним типом особистості?

19. З якою метою здійснюється соціально-психологічна діагностика властивостей особистості?

20. У чому полягають особливості тестування як методу соціально-психологічної діагностики?

21. Які вимоги висуває сучасне суспільство до структури властивостей особистості?

22. У чому особливості взаємодії людини з глобалізованим суспільством?