Надайте відповідь на тестове . А) Першим рівнем пізнання є чуттєве пізнання - це фіксація окремих властивостей та ознак речей органами чуття людини відповідно до їх внутрішніх можливостей
А) Першим рівнем пізнання є чуттєве пізнання - це фіксація окремих властивостей та ознак речей органами чуття людини відповідно до їх внутрішніх можливостей ………....;
Б) Агностицизм – це напрямок у філософії, який вважає за неможливе об'єктивне пізнання навколишньої дійсності за допомогою власного досвіду. Таким чином, агностицизм ставить під сумнів істинність або можливість доказу або спростування тверджень в деякій області, особливо в метафізиці і теології.
ВАРІАНТ № 27
Завдання 1. Розкрийте основні ідеї твору П. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
Відомим філософом другоі половини Х!Х ст. був П.Юркеви(1827 – 1874 рр.), професор Київської духовної академії. У1860 р. він опублікував статтю «З науки про людський дух», де виступив проти матеріалізму Л.Фейєрбаха та М.Чернишевського. Юркевича не задовольняла не тільки матеріалістична, а й ідеалістична філософія, він критикує діалектику Гегеля. У його філософській системі провідною фігурою є індивідуальна особа, суть якої становить не розум, а серце. Оскількі в основі світу лежить божествена мета, яку здіснюють люди, то вона може бути пізнана не головою, а серцем. Між мозком і духовною діяльністю, вважав Юркевич, існує не причинний зв’язок, а лише ідеальний, «доцільний», в основі якого лежить духовна суть. Юркевич вважав не можливим, щоб свідомість походила з матеррії. Таким чином він активно виступав проти матеріалізму взагалі, стверджуючи, що останній неспроможний зрозуміти суть свідомості, руху і відтворити правильну картину світу Етимологічний аналіз слова "серце" відображає всю важливість цього образу для слов'янської культури, всю його глибину і багатозначність: серце пов'язаний з емоціями людини, з його почуттями і прагненнями, воно є центром її морального життя (не дивно, що іноді серце ототожнюється з душею) , органом яким ми сприймаємо Бога і, навіть, тієї "безоднею", яка зумовлює, так сказати, поверхню нашої психіки. Мислитель вважає , що серце є тим принципом , який визначає собою індивідуальність і неповторність людини , адже людина в дусі своєму - істота унікальне ; він унікальний сам в собі і в своїй свободі . За вічно мінливими явищами природи , які сприймалися нашими органами чуття , Юркевич намагався ( в дусі платонізму ) знайти незмінну ідею об'єкта. Згідно з його вченням , в цій ідеї мислення і буття тотожні. Істина виявляється не тільки мисленням , а й " серцем" , так як виявлення істини пов'язане з релігійними і моральними прагненнями людини. У цьому процесі сходження до істини знання поєднується з вірою , яка представляє більш потужний фактор , ніж просто емпіричний зміст мислення. Без любові , говорив Юркевич , не можна пізнати бога ; найвища ступінь сходження до абсолютного , тобто богу , є вже містичним спогляданням . Те, що може існувати , стає дійсним через посередництво того , що має бути , а саме через ціль ідеї добра..
Отже, філософські погляди Юркевича можна охарактеризувати як теологічний ідеалізм. Біблію він вважав єдиним шляхом до знання. Істину ми маємо, пише філософ, в біблійному вченні про серце, де зосереджується духовне життя людини
Завдання 2. Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці Е. Тоффлера «Футурошок».
Ще в середині 1960-х р. Е. Тоффлер стверджував, що в економіці майбутнього чільна роль буде належати інформаційних технологій. Ґрунтуючись на своїх здогадках, він зробив висновок про те, що відтепер технологічні зміни будуть відбуватися з якісно більшою швидкістю, ніж у минулому.
Автор звертає увагу на нечуваний темп, який характерний для сучасних культурних, політичних змін. Людство може загинути не через екологічну катастрофи, ядерної реакції чи виснаження ресурсів. Шок, який відчувають люди, призводить до психологічного оніміння, до самої реальної небезпеки, яка підстерігає людство. Це головна загроза. Треба усвідомити її і по можливості усунути. Автор сподівається, що запропоновані ним заходи зможуть допомогти людині вижити в новій реальності і запобігти шок майбутнього.
Концепція, висловлена Е. Тоффлер в «Future Shock», висловлювала його бачення суспільства, яке все більше і більше розривалося на частини передчасно наступаючим майбутнім. Швидкоплинність стала основною прикметою нашого життя і призвела до корінної зміни всіх її сфер - від економічної до суто особистою. На думку Е. Тоффлера, уряду і представники бізнесу повинні були бути готовими до всього і не очікувати в майбутньому нічого схожого на те, що було в минулому. У наші дні ця точка зору має значний вплив на теорію менеджменту