Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини

Соціальними називаються небезпеки,

що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей

Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.

За природою пов'язані:

з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодійство з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, зґвалтування) з уживанням речовин, що руйнують організм людини (нарком.,алкогол., куріння) з хворобами (СНІД, венеричні захворювання та ін.) небезпеки суїцидів

За масштабами подій –

локальні регіональні глобальні

За статево-віковою ознакою розрізняють

характерні для дітей молоді жінок людей похилого віку

Соціальні небезпеки

За організацією соціальні небезпеки можуть бути

випадковими навмис­ними.

 

4.3. Психологічна надійність людини та її роль у дотриманні заходів безпеки

У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти:

фізіоло­гічний психологічний

Основні психологічні особливості людини з погляду БЖД:

пам'ять увага мислення ризик обережність сенсомоторні реакції воля

В останні роки все більше зростає вплив людського чинника на травматизм і аварійність у виробничій і побутовій сферах життєдіяльності.

Часто психофунк­ціональний стан людини не відповідає

складності і інтенсивності її матеріально-практичної діяльності виникає нервово-емоційне напруження і, як наслідок, втома, перевтома, стрес.

В такій ситуації виникає загроза реалізації небезпеки

не тільки безпосередньо для виконавця але і для інших людей

Більшість нещасних випадків пов'язана саме з психофізіологічними чинниками.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної дії:

недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху);
порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію органів відчуття)
дефекти координації рухів (для особливо складних рухів та операцій)
підвищена емоційність
відсутність мотивації до трудової діяльності.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимчасової дії:

недостатність досвіду необережність; втома (фізіологічна і психологічна емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси)

Будь-який вид діяльності людини викликає втому –

зниження продуктивності праці через витрату енергетичних ресурсів організму.

Найчастіше фізіологічна втома настає під час

статичної фізичної діяльності людини меншою мірою - під час динамічного

Люди з хронічною перевтомою характеризуються

порушенням сну не відновлюють своєї працездатності до наступного робочого дня, стають чутливими до несприятливих чинників довкілля

Такий стан може викликати,

з одного боку, серйозні захворювання організму з іншого - створити небезпеч­ні ситуації для інших людей

Велике значення для діяльності людини мають типи нервової системи, яких за І.П. Павловим чотири:

сильний неврівноважений - холерик, сильний врівноважений рухливий - сангвінік сильний врівноважений інертний -флегматик та слабкий - меланхолік

 

Тип нервової системи є природженим і незмінним упродовж життя але на нього впливає середовище, яке формує характер що важливо для профе­сійної діяльності, для повсякденної безпеки Всі індивідуальні риси людини проявляються сукупно в її темпераменті, характері

Характер - сукупність

найстійкіших психічних рис особистості людини які виявляються в її вчинках та діях

 

Це результат природжених і набутих форм поведінки і в цьому, за І.М. Сєченовим, вирішальну роль мають виховання і навчання.

Характер в першу чергу залежить

від виховання, але основою його є темперамент як постійна сукупність генетично зумовлених нейрохімічних процесів в корі головного мозку. Важливими у формуванні характеру є мотиви, тобто прагнення досягти поставленої мети.

Темперамент (лат. - співрозмірність, співвідношення) –

індивідуальна особливість психіки людини, сукупність її психічних властивостей основу яких складає відповідний тип нервової системи.

Важливою особливістю людини є потреба

в спілкуванні контактуванні налагодженні інформаційно-речовинних зв'язків з іншими

Психологічна реакція людей на небезпеку

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності.
На нервово-психологічні порушення, що можливі в разі надзви­чайних ситуацій, а також на травматичні тілесні пошкодження особливо треба зважати під час надання медичної допомоги потерпілим.

 

Руйнівну дію стихійних лих технологічних і екологічних катастроф порівнюють із катастрофами на території воєнних дій.
Практично у кожної людини у важких умовах виникають напруження психоемоційної сфери. Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію.
       

Розрізняють декілька форм психічної напруги:

інтелектуальна емоцій­на вольова мотиваційна

Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність, стійкість.

Частіше спостерігаються такі стани, як

збуд­ження гальмування страх, який у окремих людей переходить у паніку, відчуття втоми, (фрустрація).

Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів

мислення емоційних та рухових реакцій

На вираження таких відхилень впливають такі фактори:

конституційний нахил загальний рівень розвитку інтелект людини інформування про ситуацію, яка виникла звичний тип реагування на стрес

Мають значення фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу у НС:

фізичні перевантаження психоемоційні перевантаження діяльність або чекання вимушена бездіяльність
недостатність, (або надлишок) інформації якість харчування ступінь узгодженої праці в колективі
           

Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес

реакція організму на певні подраз нення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження.

Ознаки стресового напруження –

неможливість зосередитися часті помилки в роботі постійне відчуття втоми швидка мова біль голови спини, шлунку

В стресовому стані підвищена

збудливість, поганий апетит із постійним відчуттям недоїдання втрата почуття гумору

Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи

істотно знижують психофізіологічну безпеку людини У учасників екстремальної ситуації спрацьовують механізми психологічного захисту що проявляється в різних типах реагування.

В перші години і добу після катастрофи у людей, зокрема і тих, які не потерпіли, виникають такі стани:

Збудження, яке проявляється насторогою, вразливіс тю, тривогою, яка може переростати в страх, жах,панічний стан Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, Перехідні стани -розгублення, здивування, нерозуміння, істерика У частини людей з'являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічких процесів

Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії.

Паніка як крайній стан напруженості,

Може охоплювати одну людину або групу людей У деяких ситуаціях стан паніки має "епідемічні" властивості.

До інших проявів неправильної поведінки можуть бути зараховані

неадекватна ейфорія примітивні дії невпорядкована діяльність

У окремих осіб може бути виникнення істеричних реакцій –

сліпоти глухонімоти міркування на рівні дитячого віку втрата чутливості псевдо-паралічі

Всі перераховані відхилення в поведінці спостерігаються в перші години екстремальної ситуації і у багатьох припиняються протягом кількох діб. Масовими симптомами в зоні катастрофи можуть бути легкі, не завжди небезпечні для життя всього тіла психоневрологічні реакції –

дрижання кінцівок збліднення або почервоніння шкіри Психосоматичні синдроми і захворювання

 

гіпертонічні кризи інфаркти міокарду приступи бронхіальної астми порушення мозкового кровообігу передчасні роди

Людей в екстремальних станах поділяють на три групи:

особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких спостерігається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація упродовж 2-24 годин
особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень;
особи із психотичними порушеннями.
Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи -термінової госпіталізації та лікування.

Тема 5