ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді

1Філософія як форма світогляду постає загальнолюдським явищем. Ні

2. В епоху Нового часу виникають національні та регіональні філософії. Так *

3. Для німецької класичної філософії було характерним прагнення до створення завершених систем філософського знання.Так

4. Д.Берклі був представником німецької класичної філософії. Ні

5. Ф.Ніцше і С.К'єркегор є засновниками позитивізму як напряму некласичної філософії. Ні

6. Некласична філософія вважала, що пізнання слід спрямовувати: б) на те, що увійшло у наше сприйняття, що є доступним людині;

7. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що: б) софісти сповідували принципи відносності усякого знання, а Сократ вважав, що справжні знання повинні бути остаточними, завершеними;

8. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.

9. "Монадологія" як вчення про численні монади (одиниці) - початки буття була розроблена: б) Ґ.Лейбніцем;.

10. Зміст світогляду визначають: б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;

ТЕСТИ В. 1: Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так:

А) емпіризм, сповідуючи тезу про те, що немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях, зводить знання до чуттєвих даних, а раціо­налізм базує знання на фактах, опрацьованих логікою.

2. Відмінності між онтологічними ідеями Платона та Аристотеля полягають у наступному:

А) Платон вважав найпер­шим буттям буття ідей - і ідеальних сутностей речей, а Аристотель ототожнював буття із будовою, причина- I ми та діями реальних речей, тому Платон протиставляв світ ідей і світ речей, а Ари­стотель їх зближує.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

"Істинне є ціле. Але ціле є тільки сутність, що завершує себе через

А) основною ідеєю даною фрагмента є те, що істина є ціле, але його можна осягнута лише у систематичному викладі та в історичному русі. Тобто будь-яка річ є маленькою складовою чогось глобального, цілого, єдиного. Так само і кожна людина є частинкою цілої, істинної системи. А оскільки істина – це процес, то людство не стоїть на місці – воно розвивається і знаходить відповіді на запитання, які виникають у процесі його еволюції.

Б) автор даного тексту доводить системну позицію у розумінні засад дійсності, тобто вивчення будь якого процесу, дії чи роздуми над чимось конкретним є лише невеликою частиною цілого, яке продовжується як осмислення людиною істинного її життєвого покликання. Також системність означає, що при осмисленні певних речей необхідно враховувати протилежні думки. Це означає, що протиріччя дають нам цілісні окреслення предмета. Тобто предмет постає як суперечливий, мінливий, рухливий. У протилежних виявленнях та окресленнях він ніби сам відрізняється від себе, залишаючись єдиним, але різноманітно виявленим та суперечливим. Таке бачення засад світу називається діалектикою.

В) використання несистемного, тобто неповного значення не дає повною мірою оцінити своє життя і навколишню дійсність. Тому краще користуватися системним значенням і складати часткові знання в істинне ціле, вивчаючи окремі поняття і формуючи загальну картину дійсності.

Г) знання певного процесу чи дії вимагає у людини пізнання іншого, більш складнішого процесу чи дії, до якого людина дійшла, та ще не переступила поріг розуміння. Тобто попереднє знання є науковим механізмом для пізнання чогось іншого.

Варіант 11

1- «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про еволюційне походження Всесвіту. Ні

2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками елліністичної філософії. Ні

3. Історично першою формою світогляду слід вважати релігію.Ні

4. ф. Бекон постає родоначальником європейського прагматизму.Ні

5. Неотомізм постає одним з найвпливовшшх напрямів сцієнтастської філософії XX століття Ні

6. Духовним каноном давньоіндійської філософії є: б) Веди;

7. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало: а) формування точних наук, найперше - природничих;

8. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:а) «вірую, тому шо абсурдно»;

9. «Золоте століття» схоластики в історії Європи - це: в) XIII ст.

10. Одним з етапів розвитку позитивізму був: в) емпіріокритицизм.

ТЕСТИ В. 1.Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії - схоластикою та А) схоластика була спрямована на раціональне обгрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходиоа з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога

2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядом можна подати наступним чином:

А) філософський світогляд є теоретично обгрунтованою системою поглядів на світ на основі логічних критерії з акцентом на індивідуальному «Я» та на потребі вибору підстав власної поведінки, ; формулюванні критичного І ставлення до авторитетів, тоді І як міфологія є системою образного, синкретичного знання про світ, що і грунтується на абсолютизації і досвіду окремого роду чи і племені.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Якими б не були різними категорії естетиків,

А) Автор даного уривку виділяє три стадії життєвого сходження. Перша називається стадією безпосередності людської особистості (етики), наступна стадія - стадія переможної краси, а третя стадія – стадія визнання (естетики).

б) Вирішальною ознакою стадії безпосередності людської особистості є фізичність, тобто фізичне здоров’я як благо. Ознакою другої стадії (стадії переможної краси) є доброта, милосердність, співчуття, як рятівні кола для людства. Характерною рисою наступної стадії – стадії визнання є владний та грошовий олімп.

В) Паралельним моментом між етичним та естетичним є вимогливість та невблаганність. У етика вимогливість до себе, а у естетика до себе і до інших.

Г) «Перебувати в абсолютному відношенні до Абсолютного» значить, що лише наявність Бога як абсолюта може виправдати абсолютність людської унікальності. Оскільки людина у своїй унікальності виходить на прямий зв’язок із Богом, то вона ніби отримує цим санкцію на абсолютну свободу самоздійснень. Враховуючи те, що з індивідуального складається загальне, то індивід може як зруйнувати всезагальні цінності, так і укріпити їх.

Варіант 12

1. Вплив Сходу на Захід проявляється у сфері техніки, способів організації економіки та щрдлітичного життя.Ні

2. Засновником дедуктивно-раціоналістичного методу у філософії Нового .часу був Р. Декарт. Так

3. Патристика є пізнім, зрілим етапом розвитку середньовічної філософії. Ні

4. Філософія XX - поч. XXI ст. вирізняється своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії. Ні

5. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням. Ні

6. Засновником емпіризму у філософії Нового часу був: в) Ф. Бекон.

7. Засновником даосизму в Китаї був б) Лао Цзи;

8. С. К'єркегор розглядав такі тристадії існування людини: в) рстетична - етична - релігійна.

9. Львівсько-Варшавська філософська школа зробила вагомий внесок у: б) логічне опрацювання мови і будови науки;

10Формулювання категоричного імперативу Канта каже: «Чини так, аби максима твоєї поведінки на основі твоєї волі могла стати...»- продовжить тезу: а) загальним законом людської поведінки;

ТЕСТИ В1. Одна з головних проблем середньовічної схоластичної філософії - дискусія про універсали - розв'язувалась таким чином:

А) реалісти стверджували, що універсали (загальні поняття) існують реально як сутність будь-якої речі поза одинич­ними речами і незалежно від них, а номіналісти вважали, що реально існують лише одиничні речі, а універсали є узагальненням того спільного, що містять окремі речі даного І роду; вони є лише словами, І шо позначають загальне.

2. Виходячи з основоположних характеристик епохи Відродження, які задекларували собою значні ррушення у духовному житті суспільства та економіці, розширення обріїв суспільного досвіду, Шзвйток природознавства, великі географічні відкриття, успіхи в медицині, астрономії, зростання Шуоритету міст і т.д., можна стверджувати, що:

Б) філософія та світогляд епохи Відродження не тільки наголошували на зверненні до античної культури і філософії, робили основний наголос на проблемах людини та природи, але й перейняли та розвивали певні моменти християнського середньо­вічного світобачення, проте з певними змінами.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«У нашій психіці, що розуміється нами як апарат, утворений із

А)У психіці людини Фройд спершу виділяє Я і Воно, де Воно – це несвідома частина нашої психіки з якої з часом формується Я. Пізніше частина Я може переходити назад у Воно, але тоді ми вже назвемо його так званим Над-Я, яке контролює поведінку і бажання Я.

Б)Можливо можна, адже неконтрольоване Воно спричинятиме різні бажання і по різному для різних людей сприймає прекрасне та задоволення. Тому ми маємо художників абстрактів, письменників фантастів, танцівників авангардних стилів і тому подібне. Також якщо Я має агресивні потяги і слабке Над-Я не зможе його контролювати, то це може вилитися у неконтрольовані спалахи агресії

В) Коли хтось зривається на тобі, то варто звернути увагу на те, що його Над Я не контролює Я, або його просто не має. Якщо ми відчуваємо, що прийшло натхнення, то це просто наше Воно отримало більшу владу і почало малювати різноманітні картини у нашій уяві

Г)Я- це та частина психіки, яка координує нас весь час і тримає під контролем. Воно, це те що ми робимо не задумуючись, природно. Над Я, можна в певному розумінні назвати совістю, бо вона корегує поведінку Я

 

Варіант 13

1. Б. Паскаль обґрунтовує позицію, згідно якої розум людини у початковому стані являє собою «чисту дошку».Ні

2. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному - раціоналізму. Ні

3. Метода маєвтики як метод бесіди з метою народження знання запровадив Сократ.Так

4.Поняття екзистенційного відчаю відігравало визначну роль у філософії А. Шопенгауера. Так

5. Г. Гегель виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Я». Ні

6. Виходячи з учення Ф. Бекона про «ідоли» (або «примари»), очевидність руху Сонця по небосхилу навколо Землі є ідолом: а) роду;

7. Серед основоположних принципів вчення Конфуція немає наступного: б) формувати власний, незалежний стиль життя і мислення;

8. Тертуліан в своїх творах відстоював наступну тезу: в) «Вірую, тому що це абсурдно».

9. Згідно вчення О. Конта, розвиток людського суспільства проходить послідовно три стадії або стани людського духа: б) теологічну метафізичну - позитивну;

10. У психоаналізі серед прихованих основ душі людини немає інстинкту: в) соціальності.

ТЕСТИ В. 1. 1. Сутність креаціонізму як важливої, сутнісної світоглядної позиції у середньовічній філософії передбачає: В) що світ не має своєї власної і самостійної засади, що він створений Богом із нічого, а тому може існувати лише за умови сталого зв’язку із творчою енергією Бога; відповідно, завдання людини полягає у всілякому підтримуванні діалогу із Богом.

2. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні форми його здійснення: В) людські чуття надають ма­теріал для пізнання, а розсудок, що має призначення мислити, впорядковує їх за допомогою апріорних форм (категорій). Останні впоряд­ковуються та пов'язуються між собою на основі ідей розуму. Знання являє собою синтез матеріалу чуттів та ка­тегорій розсудку, а сфера синтезу визначається як сфера пізнавального досвіду.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Центральна позиція персоналізму - це існування вільних та творчих

а) Екзистенціалізм досліджує людину, як унікальну духовну істоту, що власна до вибору власної долі. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: існування передує сутності, а персоналісти вважали, що особистість є жива активність само творення, тобто немає різниці між існуванням і сутністю. Філософська антропологія у широкому сенсі це вчення про природу (сутність) людини, коли персоналізм не розглядає людини як такої взагалі, лише особистість необмежену.

Б) В основному я погоджуюсь з позиціями персоналізму, адже особистістю не можна назвати щось матеріальне чи визначене, вона самотвориться. Також не заперечую і того, що кожна особистість має власне призначення, яке для неї підготував Творець і вона повинна виконати його, тому постійно бореться з долею і закінчується ця боротьба тільки після смерті. Вважаю, що особистості могло б і не бути, якби не само активація, саморозвиток., саме від того на скільки багато особистість над собою працює залежить її рівень розвитку і досконалості. Чим він вищий тим ближче особистість є до самосвідомості, тобто розуміння свідомості існування свідомості.

в) Текст належить до періоду філософії 20 століття, який характеризується тим, що у ХХ ст. відбулось своєрідне переосмислення проблеми людини у філософії, або й навіть її перше надзвичайно гостре осмислення самої у плані намагання з’ясувати, що, власне, робить людину людиною. Основна риса розвитку філософії XX століття - плюралізм шкіл, напрямків; поява нових, нестандартних (некласичних) ідей і концепцій. Причина цьому, можливо, демократизація громадського життя, ріст ступеня свободи особи. Воля є каталізатором творчості, а творчість - це завжди розмаїтість. І все-таки серед самих різних по типу філософствування і методології теорій можна виділити два основних напрямки, які протилежним чином реагують на нашу епоху - епоху науково-технічної революції (НТР), епоху технічної цивілізації

г) Персоналізм наставляє нас на спілкування у творчості, заради творчоті. Він закликає до активного, невпинного руху, життя. Задля того, аби пізнати душею Царство Боже і жити у ньому на землі. Звичайно,людина не живе сама, тому саме в людському суспільстві, спілкуючись з іншими людьми, ми можемо досягти омріяного Раю на землі, якщо ті, хто нас оточує буде нас підтримувати і прагнути того ж. Основою такого спілкування будуть спільні цілі, спільна мета, яка заклечається в тому, аби «змінити таємницю своєї душі»

 

Варіант 14

1. Основоположний принцип даосизму — це принцип нірвани. Так

2. Новаторство Аристотеля полягало в тому, що він розробив вчення про два світи - світ ідей та світ речей. Ні

3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне розглядалося як єдино можливе виявлення духовного. Так

4. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується навколо неї. Так

5. Принцип монізму постає вихідним для філософії Л. Фейербаха. Ні

6. Вирішальною умовою визнання існування будь-чого Дж.Берклі вважав: а) емпіричне підтвердження;

7. Згідно екзистенціалізму, сутність людини визначається:

б) божественним напередвизначенням;

8. Згідно канонам класичної європейської філософії правильні вчинки людини визначаються: в) розумом.

9. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії XX ст. був:б)неопозитивізм;

10. Термін «філософія» вперше був запроваджений: б)Піфагором;

ТЕСТИ В. 1. До найважливіших здобутків німецької класичної філософії можна віднести наступні ідеї: Б) відкриття ролі і значення принципу агностицизму у пізнавальних можливостях; подолання гносеологізму попередніх епох; обгрун- I тування ідеї розвитку як революції в підході до Всесвіту і суспільства; вчення про безмежні можливості людського розуму і суб'єкта в цілому.

12. Відмінність між давньокитайською та давньоіндійською філософією полягала в тому, що: В) індійська філософія виходила з домінування матеріалістичності світо- осмислення, десакралізації дійсності,домінування нормативно-соціальної адміністративної практики, а китайська філософія спира­лась на метафізичні духовні елемента релігії та світогляду, де домінували пошуки шляхів звільнення від життєвих колізій через подолання самості.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Існують культури, що розквітають та старіють...У кожної культури

А) згідно з тексту поштовхом до створення культури постає роздуми людини про життя , світ,душа У філософії культура виступає не окремою сферою суспільного життя, а суспільством, якщо розглядати людину як суб'єкта діяльності, проявом її властивостей і обдарувань. Культура уособлює творчу діяльність у предметах, необхідних для життєдіяльності людини, виступає втіленням створених людьми матеріальних і духовних цінностей. Культура - певна суть людини. Міра розвитку культури визначається мірою розвитку життєдіяльності людини. Життєдіяльність людини втілюється, насамперед, у безлічі створюваних матеріальних і духовних речей: у нових засобах праці, нових продуктах харчування, нових елементах матеріальної інфраструктури побуту, виробництва, нових наукових ідей, політичних та ідеологічних концепцій, релігійних вірувань, моральних регуляторах.

Б)співвідношення Культури і цивілізації це одне з дискусійних питань.Цивілізація характеризується Функціонуванням культури назовні, під цивілізацією розуміють епоху розвитку, Суспільство можна вважати цивілізованим, якщо на сучасному рівні розвиваються всі сфери життєдіяльності людей: виробництво і споживання, наука і освіта, мистецтво і політика, мораль та ін. Поняття сучасний рівень означає відповідність світовим зразкам, досягненням загальнолюдської культури. Називаючи суспільство цивілізованим, мало що можна сказати про стан людини, про розвиток ЇЇ духовних якостей. В оточенні сучасних речей та ідей людина може не знайти себе, втратити, почувати дискомфортно, тобто перебувати у стані відчуження. Цивілізація може не влаштовувати людину, бути чужою їй. Особистість вимушена бігти від безлічі суперсучасних речей, цивілізацій, від самої себе. Низький рівень культури заважає цивілізованому суспільству забезпечити добробут і щастя людини, тобто такий взаємозв'язок суб'єкта з предметом, за якого існування речі повністю підпорядковується розвитку суттєвих сил людини, її розвитку. Цивілізація, повинна мати високий культурний рівень, тобто базуватися на високих духовних надбаннях. Будь-який відхід від гуманістичних загальнолюдських пріоритетів деформує обличчя суспільства, спрямовує його розвиток в антицивілізоване русло. В)Ні.Культури впливають одні на одну і приносять туди свої зміни або добавлення.Розуміння культури як способу самореалізації і самотворення особистості, світу символів у різних сферах суспільного життя дозволяє диференціювати

Варіант 15

1. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу наукового знання і була інтегрована у міфологію та релігію. Так

2. Гносеологія - це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та взаємин між людьми. Ні

3. Б. Паскаль охарактеризував людину як «мислячий очерет». Так

4. В.Оккам належав до прихильників номіналізму у середньовічній філософії. Ні

5. Поняття культури характеризує технологічну сторону життя суспільства. Так

6. Основою всякого пізнання за Платоном є: б) споглядання ідей;

7. За Б. Спінозою людині заважають пізнавати істину: в) людські пристрасті.

8. Карма в давньоіндійській філософії означає: в) закон вічного коловороту буття.

9. Для образу «надлюдини» Ф. Ніцше нехарактерно: в) повернення до істинної, первинної християнської моралі.

10. До вихідних тез екзистенціалізму відносяться наполягання на: а) відірваності людини від засад буття, стан її закину тості у світ;

ТЕСТИ В. 1. До вихідних засадничих особливостей сцієнтиської філософії XX ст. слід віднести: Б) визнання провідної ролі науки та наукового пізнання у розвитку людини і людства, визначення завдань філософії через тісну співпрацю із наукою, ретельне опрацювання на засадах наукових засобів мови, логіки та будови науки; проведення ви­правданих порівнянь науки з поза- та ненауковими видами пізнання та визначення самої філософії як методології науки

2. До основоположних ідей елліністичної течії скептицизму слід віднести: В

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Життя не має інших цінностей, окрім ступеня влади (якщо ми

А)Ф.Ніцше високо цінував думку про волю як вихідну основу сущого, але ще більше загострював її. Ніцше наголошував на тому. Що власне воля являє собою «волю до влади » ,тобто поривання до простого становлення у будь- який спосіб. Воля виявляє себе насамперед через життя , життя постає першою і єдиною реальністю.І в житті існує боротьба за виживання.Я погоджуюсь з Ніцше у тому що у нашому житті перемагає сильніший, даний принцип діє і до сьогодні.

Б)оскільки життя рухає волевиявленням у ньому панує боротьба за виживання . звичайно у ній панує ильніший. Завдяки такій перемозі життя може змінюватись. Слабким людям не слід ні допомагати ні співчувати.Найвищою цінністю для Ніцше є воля, завдяки якій людина приходить до влади.Сучасній людині певною мірою можна покластись на його принципи, тому що щоб дійти до влади потрібно насправді бути сильною людиною із силою волі.

в)Ніцше вважає , що мораль-засіб боротьби слабких проти сильних вважав що життя не підлягає моральним оцінкам бо воно є таким яким воно є.Мораль на думку Ніцше тримається на авторитеті та залякуванні, але «Бог помер» тому, що він не втручається у життя для його зміцнення. Ті ж, що посиляються на Бога , підтримують слабкість та виродження, а не силу життя.
г)Надлюдина у філософії Ніцше це:

Якщо ж людина відчуває у собі »голос крові» , вона не повинна звертати увагу на мораль а стати «по той бік добра та зла» й піднести себе саму на надлюдський рівень. Тільки надлюдина може бути справжнім виявленням життя, вона є поза моральністю (імморалізм).Надлюдина характеризується силою життя, а прості люди вони звертаюься до культурних норм та цінностей це і є виявленням людської слабості та незахищеності

 

ВАРІАНТ 16

1. Спіноза був учнем Лейбніца, проте піддав критиці його філософське вчення.Ні

2. Середньовічна філософія розглядала теологію як служницю філософії. Ні

3. Для європейського Просвітництва характерним було наполягання на тому, що єдино вірним методом науки є індукція. Так

4. За А.Шопенгауером в основі світобудови лежить світовий розум. Ні?

5.Філософський напрям, що розвивався у поглядах Р.Декарта називається скептицизм. Ні

6. До філософських дисциплін, що окреслюють природу людини належать: б)філософська антропологія і персонологія;

7. Схоластика, як напрям християнської філософії базувалась на твердженні:в)розум сприяє наближенню людина до Бога.

8. Новим напрямом філософії, що суттєво впливає на її розвиток на межі ХХ-ХХІ ст. є: в)постмодернізм.

9. Джерелами пізнання у філософії Нового часу вважали: ?в)науки та мистецтво.

10. Онтологія як філософська наука про буття найперше аналізує такі категорії: а)буття, суще, субстанція;

ТЕСТИ В. 1. Основні характеристики онтологічних напрямів у філософії Нового часу зводяться до такихознак: ?Б) переконання в тому, що основним завданням філосо­фії постає визначення фундаментальних засад світу і буття, ретельне опра­цювання питань про структуру та процеси, що відбуваються у світі на основі визначення сутності субстанції, окреслення найважливіших елементів світобудови.

2. У розвитку філософсько-світоглядних ідей європейського Відродження можна виділити такі три періоди, які поступово змінювали один одного: В) гуманістичний період, скерований на піднесення гідності людини, обгрун­тування її величі та особливого місця у світо­будові і дослідження головних характеристик людської сут­ності; неоплатонічний період, коли центральною проблемою було дослідження стрункості світобудови з позиції філо­софії Платона; натурфіло­софський період, основним завданням якого було дослідження розуміння сут­ності природи і Всесвіту з допомогою методів точних наук.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Ідоли бувають вроджені і набуті. Вроджені притаманні природі

а) вроджені(поділяються на ідоли роду,ідоли печери та ідоли площі) і набуті(“ідоли театру”)

Б) Третій вид оман - ідоли ринку (або ринкової площі), які виникають у середовищі «взаємного спілкування і спільного використання мови» Четвертий, останній, вид оман - ідоли театру, які своїм корінням йдуть в науку і філософію. Вони переселяються в людські думки з різних філософських вчень в результаті довіри і поклоніння тим чи іншим науковим авторитетам.

В) Основний засіб подолання «привидів» - звернення до досвіду і обробка досвідчених даних науковим методом. Проблему вибору методу істинного Бекон вирішує алегоричним способом. На його думку існують три основних шляхи пізнання - «павука, мурашки і бджоли». Кожен з них має свої позитивні і негативні сторони.

Шлях павука» - це спроба вивести істину з «чистого» свідомості як такого. На цьому шляху має місце повне нехтування до фактів і самої дійсності. Висновки, що одержуються таким методом, мають форму гіпотез. Вони можуть бути істинними, а можуть бути помилковими. Цим методом користуються догматики і раціоналісти, які подібно павуку тчуть павутиння думок з свого розуму.

Шлях мурашки» - це вузький емпіризм, сконцентрований тільки на збиранні фактів. Емпірики наполегливо, як мурашки, збирають розрізнені факти, але не вміють їх узагальнювати. Такий метод пізнання також односторонній, бо не дозволяє досліднику заглянути в суть досліджуваного предмета.

Шлях бджоли» поєднує в собі гідність перших двох методів і вільний від недоліків кожного з них. З його допомогою дослідник здійснює підйом від емпірії до теорії. Боязнь цього підйому повертає на помилковий «шлях мурашки», а поспішність сходження відводить на «шлях павука». Для того, щоб уникнути обох крайностей, слід дотримуватися, на думку Бекона, систематичну наполегливість і неухильну послідовність, дотримуватися принципу єдності чуттєвого і раціонального.

Г) є. Перший вид оман - ідоли роду - притаманний усім людям, оскільки вони домішують до природи пізнаваних речей природу власного духу. До цього виду помилок наводять і обмежені можливості органів почуттів, і бажання людей витлумачити нові ідеї в дусі колишніх уявлень, і прагнення людини поширити уявлення про маленькому світі, в якому живе він сам, на великий і загальний мир. Зміст ідолів печери складають особливості виховання та психології людини, специфіка соціального середовища проживання, спрямованість інтересів особистості. Привиди печери відрізняються значною різноманітністю, оскільки вони висловлюють індивідуальні відмінності кожної людини окремо. Третій вид оман - ідоли ринку (або ринкової площі), які виникають у середовищі «взаємного спілкування і спільного використання мови» Невдалий і неправильний вибір слів створює серйозні труднощі і перешкоди на шляху пізнання істини. У цьому випадку слова як би затуманюють розум, приводять його у сум'яття, дезорієнтують в пошуках істини.

Четвертий, останній, вид оман - ідоли театру, які своїм корінням йдуть в науку і філософію. Вони переселяються в людські думки з різних філософських вчень в результаті довіри і поклоніння тим чи іншим науковим авторитетам. Основний засіб подолання «привидів» - звернення до досвіду і обробка досвідчених даних науковим методом

 

ВАРІАНТ 17

1.Апологетика як ранній етап християнської патристики опікувалась організацією ефективної діяльності інквізиції. Ні

2. Давньогрецький філософ Геракліт вперше вжив термін «філософія». Ні

3. Філософія Р.Декарта відіграла важливу роль у становленні протестантської теології. Так

4. Конфуціанство і джайнізм - найавторитетніші напрями давньоіндійської філософії. Ні

5. Метафізика та онтологія як філософські дисципліни досліджують проблему буття. Так

6. Філософія Відродження була: а) антропоцентричною;

7. Для давньогрецьких софістів головним було:в) перемога в диспуті.

8. Надлюдина у Ф.Ніцше найбільше прагнула: в) піднесення над усім світом.

9. Термін «філософія» у прямому перекладі з давньогрецької означає: в) любов до мудрості.

10. Філософія від науки відрізняється: б) екзистенційною спрямованістю в осмисленні світу;

ТЕСТИ В. 1. Основоположні ідеї Б.Паскаля про місце і роль людини у світі можна охарактеризувати В) людина перебуває на межі двох безодень: безмежного космосу та безмежної подільності речей, тому відчуває під собою порожнечу; їй недоступні остаточні і певн: знання; на цьому фоні у не виникають невпевненість дискомфорт, туга і тривога. Почуваючись мислячим очеретом, людина намагається заповнити своє життя турботами, метушнею, а не думає про своє становище і призначення. Єдина опора в такій ситуації - це Бог і гідне мислення.

2. Сутність релігійного світогляду може бути окреслена такими положеннями

Б) це є форма світогляду, що базується на переконанні в тому, що наочне, доступне спостереженню не є єдиною та істинною реальністю, а тому ділить світ на надприродний та земний, претендує на роль життєвого наставництва на основі виходів на зв'язок із позамежним. положеннями:

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Воля як річ в собі (Ding an sich) цілком відмінна від свого явища

А) вона відмінна від свого явища та від усіх її форм, яких вона набуває під час зяви і які стосуються лише її об’єктивації, а їй самій непритаманні. Вона знаходиться поза сферою дії закони у всіх його проявах і цілком позбавлена основи, хоча кожний її прояв необхідно йому підкоряється

Б) вона відмінна від свого явища та від усіх її форм, яких вона набуває під час зяви і які стосуються лише її об’єктивації, а їй самій непритаманні. Вона знаходиться поза сферою дії закони у всіх його проявах і цілком позбавлена основи, хоча кожний її прояв необхідно йому підкоряється. Воля свобідна від будь якого розмаїття,сама вона одна, але не як один об’єкт, єдність якого пізнається лише у протиставленні можливості розмаїття.