Суть і зміст категорії «буття»
Онтологія – розділ сучасної філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття, найбільш загальні сутності і категорії існуючого.
Під існуючим розуміється сукупність різноманітних проявів буття, тобто будь-яка річ або явище в аспекті їх причетності до буття.
Поняття «буття» вперше застосував у філософії античний філософ Парменід (V-IV ст.) до н.е.
Світ, що раціонально осмислюється і осягається, він назвав буттям.
В контексті марксистської філософії буття ототожнюється з природою.
Неотомісти вищою реальністю визначають чисте буття і розуміють його як божественний першопочаток, що має духовний зміст.
У вітчизняній філософії існують різні підходи до розуміння буття.
Філософ Г.Сковорода виділяв три світи: мікрокосм, макрокосм і світ символів.
Матеріаліст Іван Франко розумів під буттям природу.
В сучасній історії філософії існує багато підходів до вирішення проблеми буття.
Цю проблему, очевидно, можна вважати вічним питанням філософії.
І все-таки розробка філософами категорії «буття» дала корисні результати: виявлено специфічний зміст буття, обґрунтовано логічну і гносеологічну необхідність категорії у філософії та ін.
У широкому розумінні буття є захоплююча реальність, гранично загальне поняття про суще взагалі.
Буття є те, що існує: матерія, речі, властивості, зв’язки і відносини. (матеріальна реальність).
У формі духовної реальності існують ідеї, теорії, гіпотези, навіть плоди найбурхливішої фантазії, казки, міфи та ін.
Отже, буття, як вважає сучасна філософія, охоплює і матеріальне, і духовне.
Проте, в принциповому відношенні буття матеріальне протистоїть духовному.
Поняття матерії.
Людину оточує безліч найрізноманітніших речей, процесів, явищ.
І все ж, не дивлячись на цю різноманітність, в них є одна загальна відмінна риса, яка їх об’єднує: вони існують поза свідомістю людини і незалежно від неї.
Ми кажемо, що вони матеріальні. Що ж ми розуміємо під категорією „матерія”?
Матерія є філософська категорія для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них.
З цього визначення виходить, що:
1. Значення категорії „матерія” охоплює весь оточуючий людину світ, все, що не є свідомістю і знаходиться поза нею;
2. Розуміння категорії „матерія” вбачається в тому, що єдиною, основною і найважливішою ознакою будь-якого матеріального предмету, властивості або процесу є їх об’єктивність, незалежність від свідомості;
3. Категорія „матерія” може бути вжита, не тільки стосовно явищ природи, але й по відношенню до суспільства, до суспільних процесів, що відбуваються та існують поза свідомістю людини і незалежно від неї;
4. Всі матеріальні процеси і явища пізнаються людиною, або відображуються в її свідомості, на основі відчуттів, чуттєвого сприйняття.
Отже, матерія – це об’єктивна реальність, яка існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.
На протязі багатьох століть не вщухала боротьба думок щодо визначення матерії.
Суб’єктивний ідеалізм взагалі заперечує існування матеріального світу.
Об’єктивний ідеалізм визнає існування матерії поза і незалежно від свідомості людини, але при цьому стверджує, що матерія вторинна, похідна по відношенню до абсолютної ідеї, світового духу, або божого замислу, який утворив світ.
Принципова відмінність діалектико-матеріалістичного розуміння матерії від ідеалістичного полягає в тому, що матерія визнається існуючою поза і незалежно від людської свідомості, вічною, ніким не створеною, такою, яку неможливо знищити, нескінченою в часі і просторі.
Саме тому свідомість, яка не є вічною, залежить від матерії, тоді як матерія від свідомості не залежить.
В цьому розумінні свідомість і є вторинною, похідною по відношенню до матерії.
Найважливіші властивості матерії та основні форми її існування – це рух, час, простір і відображення.
Матерія і рух.
Античні філософи висловлювали дві точки зору на рух.
Перша з них свідчила, що рух – невід’ємна властивість світу в цілому.
Геракліт Ефеський твердив: „Неможливо двічі увійти в одну й ту ж річку”, бо „все тече, все змінюється”.
Прихильники другої точки зору твердили, що рух – це ілюзія, омана, що існує деякий об’єктивний, незалежний від людини, нерухомий, незмінний і вічний світ!
Для ідеалістів, що схилялися до Платона, основою цього світу було вічне царство незмінних ідей.
Філософи-елеати (школи м.Елея) вважали, що незмінна і нерухома основа світу – це вічне, незмінне, рівне собі буття.
І перші, і другі сходились в одному: вони повністю відривали рух від спокою, протиставили їх одне одному. В цьому основна риса метафізичного методу. Той, хто цього дотримується, рано чи пізно може прийти до висновку, що не існує і самої матерії.
До такого висновку і прийшли суб’єктивні ідеалісти-махісти (австр. фізик і філософ Мах,1838-1916), які твердили, що матерія зникає, перетворившись в енергію, а енергія – це чистий рух без матерії.
З різкою критикою махістів виступили матеріалісти-діалектики.
Вони показали, що енергія так само матеріальна, як і речовина, вона існує об’єктивно, поза свідомістю людини.
Немає матерії без руху, а руху без матерії. Цей висновок підтвердила сучасна фізика. В світі немає нічого, окрім матерії, що рухається.
Що ж таке рух?
Категорія „рух” означає будь-які зміни, що відбуваються в об’єктивному світі.
Ф.Енгельс писав: „Рух, відносно до матерії, - це зміни взагалі”.
На відміну від механістичного матеріалізму, який розумів рух дуже вузько, матеріалізм діалектичний розуміє під рухом не тільки пересування в просторі, але й хімічні, фізичні зміни, процеси росту і обміну речовин в живих організмах, суспільні процеси (класову боротьбу, економічні процеси), всі види матеріальної та духовної діяльності людей.
Зміни, що відбуваються в оточуючому нас світі, мають різноманітний зміст і форму.
Зміст визначається різновидністю матерії, властивостями матеріальних об’єктів і процесів. Форма ж залежить від характеру взаємодії цих об’єктів і процесів і тих перетворень, які відбуваються з ними.
Понад сто років тому Ф.Енгельс виділяв шість форм руху матерії: механічну, фізичну, хімічну, біологічну, соціальну та мислення.
За 100 років в наукових уявленнях про побудову світу відбулись величезні зміни.
Ми знаємо зараз багато нових форм руху матерії, зв’язаних з внутрішньоатомними процесами, взаємодією фізичних полів та елементарних частин, а також з іншими різновидами матерії, що виникають на межі живої та неживої природи, в складних космічних процесах тощо.
Наукові уявлення про нові види матерії та форми їх руху будуть постійно поповнюватися.
Час і простір.
Рух відбувається в часі і просторі.
Діалектичний матеріалізм стверджує, що час і простір існують об’єктивно. Вони так само невідривні від матерії, як і рух. Рухома матерія не може рухатися інакше, як в просторі та часі.
Час і простір – це способи буття і об’єктивні властивості матерії, яка рухається.
Об’єктивні час і простір самі матеріальні, тобто існують поза свідомістю людини і незалежно від неї.
Філософська категорія „час” визначає наявність більш-менш незворотних змін в усіх формах руху матерії, а також наявність певної послідовності подій об’єктивного світу, тобто те, що вони відбуваються в певному порядку, одна після другої.
З цього виходить, що час – незворотний. Всі спроби знайти зворотний напрямок часу не мали успіху.
Філософська категорія „простір” визначає іншу особливість матерії, що рухається, яка полягає в тому, що одночасно з кожною даною подією, предметом, процесом, явищем, поряд з ними, біля них існують інші події, предмети, процеси і явища.
Зміни в просторі, тобто переміщення, зворотні.
Зміни в часі та просторі тісно зв’язані і знаходяться в єдності.
Категорії „час” і „простір” визначають лише різні сторони, різні „зрізи” єдиного процесу руху.
Контрольні запитання і завдання.
1. Дайте визначення філософської категорії “матерія”.
2. Яка головна ознака будь-якого матеріального предмета або явища?
3. Які найважливіші загальні властивості матерії та форми її існування?
4. Який філософський напрям взагалі заперечує існування об’єктивного матеріального світу, тобто матерії?
5. Що означає філософська категорія “рух”?
6. Чи існує матерія без руху?
7. Дайте визначення філософським категоріям “час” і “простір”.