Специфіка вивчення філософії (М.Мамардашвілі)
Філософія ніколи не була системою знань. Учні повинні не відвідувати курс лекцій з філософії, а просто ходити до філософа. Цьому не можна навчитись у лектора, що виконує функцію вчителя. Спілкування можливе лише тоді, коли слухаєш конкретну людину. Філософія – це оформлення та розвиток станів зо допомогою загальних понять, але на основі особистого досвіду. Філософія, яку вивчають студенти є ніби впорядковано організований вінегрет категорій. Книжкова філософія не має нічого спільного з справжньою філософією. Філософію зводять до оволодіння знаннями, зафіксованими навіть не в філософських текстах, а в книгах. Коли студент стикається з філософією – це і є вихідною точкою її розуміння. Існує деякий шлях до філософії, який проходить через наші особисті випробовування, завдяки яким ми отримуємо незабутній досвід. Його можна лише пережити, і тоді виявиться, що воно має відношення до філософії. Частіше всього наше переживання супроводжується відреченим поглядом на світ, світ наче виштовхує тебе в момент переживання з самого себе, і ти раптом щось розумієш. В крайній точці цього на півшляху ми можемо зустрітись із філософським осягненням світу. Адже з другого боку нам назустріч йде філософія вже існуючих понять. Філософська пауза – це точка, в якій ти зупинився. Ця точка є ніби початком криниці переживань. В житті ми часто проходимо повз такої криниці, бо бачимо на її місці лише точку. У філософії в якості об’єкту вивчення виступають лише оригінальні тексти. Лише зіткнення з оригіналом є єдиним філософським навчанням. Тільки пройшовши половину шляху ми маємо шанс зустрітись з філософією. Філософія може бути професією, але вона є і частиною життя. Філософування – це певний акт осмислення світу і себе в ньому, акт, який дає нам деяке загальне та універсальне знання.
Додатково: Як філософ Мамардашвілі наполягає на тому, що є «реальна філософія» і є філософські системи. Реальна філософія - це ті проблеми, якими займається філософія, перераховані у визначеннях нижче.
За Мамардашвілі, людина - це поза-природна, надприродна сутність. Головне полягає в тому, що людина саморозвивається, йому ніяка природа для розвитку не потрібна. Природа є предметом для його діяльності; вчення про буття. Це пояснення того, чому світ такий, чому існує людина, чому існує саме таке відношення між людиною і світом; вчення про мислення. У Мамардашвілі між буттям і мисленням різниці, по суті, немає. Оскільки людина - мисляча істота, а буття - це те, де знаходиться і діє мисляча істота, то ніякої різниці немає, буття - це і є існування мислячої людини; вчення про таємницю буття. Основна таємниця буття, по Мамардашвілі, - це совість, наявність етичних відносин. Розрізнення добра і зла становить ядро філософії; вчення про свободу і про умови свободи; машина переживання, що пояснює сенс; вчення про вічні проблеми. Предметом філософії є філософія.
Поняття «рефлексія».
Істинно філософські питання виникають тоді, коли людина замислюється про сенс буття, про смисл людства, про сенс свого власного життя, про своє призначення і місце, яке він займає в цьому світі. Тому філософію можна визначити як самовопрошаніе (Сократ): пошук та знаходження відповідей на головні питання буття. Таке "самовопрошаніе" може бути як на звичному рівні - у найбільш мислячих, духовно вільних і не байдужих до миру, до буття людей, - тоді філософствування виступає у формі почуттів, емоцій, оцінок, вчинків, так і на професійному - така філософія представлена в історичної сукупності ідей, концепцій, напрямків, філософських систем. Подібний метод у філософії називається "філософської рефлексією".
Підставою її є саморефлексія (у буквальному значенні - обертання думок тому, на себе; тобто на свої уявлення про світ, про себе, на аналіз своїх власних принципів і позицій). Ще Аристотель визначав філософію як "думку про думки", тим самим виділяючи в якості основного філософського методу - рефлексивність. Таким чином, у філософії рефлексія є фундаментальним основою як безпосередньо самого акту філософування, так і умовою спроб подолання вже наявних концепцій і установок. Тобто, рефлексія - це спосіб критичного осмислення існуючих світоглядних позицій, спроб їх підтвердження або конструктивного подолання
Таким чином, рефлексія відіграє важливу роль в житті кожної людини на протязі всього її існування, даючи їй певні знання про себе саму та оточувальних її людей, а головне - даючи змогу та вміння подивитися у саму себе.