Національні рахунки та основні макроекономічні показники

План викладу і засвоєння матеріалу

2.3.1. Система національних рахунків (СНР), її суть та значення.

2.3.2. Основні макроекономічні показники та методи їх визначення. Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- національні рахунки, - національний дохід,

-валовий внутрішній продукт, - інвестиції. - державні трансферти,

Система національних рахунків (СНР), її суть

Та значення

Система національних рахунків (СНР) - це міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни. Вона містить такі макроекономічні показники: ВНП, ВВП, ЧНП, НД та інші. Ключовим поняттям в структурі показників вироб­ництва є добавлена вартість.

В основі СНР - концепція господарського кругообороту (вироб­ництво, розподіл і перерозподіл продукції та доходів, формування національного багатства розглядаються як взаємопов'язані аспекти процесу відтворення); "розширювальне" трактування продуктив­ності праці, згідно з яким продуктивною є будь-яка діяльність з виробництва матеріальних благ і послуг, що приносить доход.

Принципи та особливості розрахунку основних макроеконо-мічних показників у СНР:

1) відмінність між національною та територіальною "основою" реєстрації показників;

2) принцип рівності доходів та витрат;

3) чітке розмежування категорій запасу та потоку;


Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

4) поділ продукції на проміжну та кінцеву, категорія доданої вартості;

5) ринкова вартість як показник виміру річного обсягу вироб­ництва, поняття умовно-нарахованої (імпутованої) вартості;

6) вилучення із розрахунків невиробничих операцій. Створення СНР в Україні має велике значення як для виконання

аналізу на основі міжнародних стандартів, так і для реалізації економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система підготовки, обробки і аналізу економічної інформації на основі запровадження універсального принципу бухгалтерського обліку в масштабах усієї економіки є дійовим засобом у загальному механізмі регулювання.

2.3.2. Основні макроекономічні показники та методи

їх визначення

СНР передбачає визначення багатьох макроекономічних показ­ників. Серед них [20д]:

1.1. Валовий випуск.

Валовий випуск (ВВ), тобто обсяг річного сукупного вироб­ництва товарів та послуг, визначається різними способами: - як сума валового випуску товарів, нетоварних послуг та про­дуктів (плюс імпортне мито); - як сума проміжних і первинних витрат (плюс імпортне мито); -як сума проміжного споживання і кінцевих видатків (мінус імпорт).

Проміжне споживання включає поточні витрати підприємств і організацій на придбання і оплату послуг.

1.2. Валовий внутрішній продукт. Національний обсяг
виробництва.

Даний показник призначений для того, щоб встановити обсяг продукції та послуг, вироблених у суспільстві за певний період часу. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП (Валовий Внутрішній Продукт).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сукупна ринкова


Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

вартість всього об'єму кінцевого виробництва товарів та

послуг в економіці країни за поточний рік.

Кінцевий продукт — це частина ВВП, що остаточно виходить

за межі поточного виробництва і використовується для

споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення

витрачених засобів виробництва.

Кінцевий продукт включає продукцію:

- використовувану для особистого і суспільного споживання;

- призначену для заміщення вибулих основних виробничих і невиробничих фондів;

- використовуванунаприріствиробничихі невиробничихфондів;

- спрямовану на приріст виробничих і споживчих запасів;

- використовувану на чистий експорт.

ВВП виключає проміжні товари, тобто ті, що використо­вуються для виробництва інших товарів: сировину, матеріали, паливо, електроенергію та ін.

Щоб уникнути подвійного рахунку при вимірюванні ВВП, необхідно підсумовувати додані вартості на кожній стадії виробництва.

Додана вартість (ДВ) - це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві і визначає його реальний внесок у створення вартості конкретного продукту. Додана вартість включає заробітну плату, прибуток, амортизацію. Додана вартість визначається як різниця між виручкою від реалізації і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

1.3. Валовий національний продукт.

Якщо до показника ВВП додати різницю між надходженнями від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали закордонні інвестори в країні, то одержимо показник ВНП (Валовий Національний Продукт).

У економічній практиці використовують три методи розрахунку ВНП:

Виробничий метод розрахунку ВВП полягає в підсумовуванні доданої вартості, створеної всіма галузями економіки (валовий випуск по кожній галузі економіки за вирахуванням проміжного споживання).


Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

ВНП=ДВВ - МВ)+(НП - С)±ЗР, (2.3.1)

де ВВ - валовий випуск окремих галузей;

MB - матеріальні витрати окремих галузей;

НП - непрямі податки;

С - субсидії;

ЗР - сальдо зовнішньоекономічних розрахунків.

Метод кінцевого використання (розрахунок ВВП за витра­тами) полягає в додаванні всіх видів витрат, які виділяються наці­ональним рахівництвом і включаються у ВВП (особисті споживчі витрати, валові приватні внутрішні інвестиції, державні закупки товарів та послуг, чистий експорт).

ВНП=СВ+ВІ+ДВ+ЧЕ, (2.3.2)

де СВ - споживчі витрати (включають витрати домашніх госпо­дарств на різні види товарів та послуг: предмети споживання довгострокового використання, предмети поточного споживання, споживчі витрати на послуги);

ВІ- валові приватні інвестиції;

ДВ - державні витрати (об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг);

ЧЕ— чистий експорт (різниця між обсягами експорту і імпорту).

Послуги державного сектора оцінюються не за їхньою ринковою вартістю, а за витратами. Державні трансфертні платежі не включа­ються у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва. Урядові трансфертні платежі - це державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньою їхньою участю в суспільному виробництві. До урядових трансфертів належать: допомога по безробіттю; пенсії ветеранам; допомога престарілим і хворим. Вони призначені задовольняти певний вид потреб, оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг, вони не враховуються при розрахунку ВНП.

Розподільний метод (розрахунок ВВП за доходами) підсумову­ються компоненти, які формують додану вартість (амортизація, непрямі податки на підприємницьку діяльність за виключенням субсидій, винагорода за працю, рентні платежі, проценти, доход від власності, прибутки корпорацій).


Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

ВНП=ЗП+Р+І+П+А+НП, (2.3.3)

де ЗП- заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові виплати на соціальне забез­печення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів);

Р - рента (рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.);

/- процент (виступає у вигляді доходів від грошового капіталу, заощаджуваного домашніми господарствами);

П— прибуток (прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств (некорпоративний прибуток) та корпорації (дивіденди + нерозподілений прибуток);

А - амортизація (еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік);

НП- непрямі податки (встановлюються в цінах товарів та пос­луг, їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (універсальні акцизи, мито, податок на додану вартість).

Повертаючись до ВВП, можемо зазначити, що ВВП включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом року. Резиденти - це:

1) фізичні особи України з постійним місцем проживання в ній;

2) юридичні особи країни з місцезнаходженням у цій країні;

3) підприємства та організації - не юридичні особи, які створені відповідно до законодавства країни, але знаходяться за її межами;

4) дипломатичні та інші представництва країни за її межами;

5) закордонні філіали і представництва резидентів країни. 1.4. Чистий Національний Продукт.

Чистий Національний Продукт (ЧНП) представляє собою вало­вий національний продукт, з якого вилучена вартість засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (аморти­заційні відрахування).

ЧНП=ВНП-Аабо ЧНП=СВ+ЧІ+ДВ+ЧЕ, (2.3.4)

Де ЧНП- чистий національний продукт;

41— чисті інвестиції.

Q1


Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

1.5. Національний доход.

Національний доход (НД) - це доход, який визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків.

НД=ЧНП-НП або НД=ЗП+Р+I+П, (2.3.5)

Національний доход — це сума факторних доходів від праці, землі і капіталу зарік.

1.6. Особистий доход.

Особистий доход (ОД) - це доход, отриманий приватними особами. Він розподіляється на споживання, заощадження і виплату податків.

ОД=НД - Всс - Ппк - Нп+ТП, (2.3.6)

де Все - виплати на соціальне страхування; Ппк - податок на прибуток корпорацій; Нп - нерозподілений прибуток; ТП - трансферні платежі.

1.7. Доход кінцевого використання.

Доход кінцевого використання - це частина ОД, яка залиша­ється після сплати індивідуальних податків (прибуткових, на особисте майно, на спадщину).

1.8. Роль цін в обчисленні макроекономічних показників.

На величину ВНП впливають зміни як фізичних обсягів націо­нального виробництва, так і ціновий фактор. Динаміку ВНП різних років можна досліджувати лише з врахуванням цін. З метою ніве­лювання цінового чинника вводять два види ВНП: номінальний ВНП розраховується в цінах поточного року, а реальний ВНП - у сталих (порівняльних) цінах.

Реальний ВНП розраховується шляхом коригування номіналь­ного ВНП на індекс цін:

Реальний ВНП = Номінальний ВНП / Індекс цін.

Найбільш розповсюдженими індексами цін є: 1) Індекс споживчих цін (Consumer Price Index - С PI)

ІСЦпевного року=ЦСКпевного року / ЦСКминулого року х 100%.

За його допомогою вимірюється зміна цін стандартного спожив­чого кошика ЦСК (Basket of Goods).


Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

2) Індекс-дефлятор ВНП - найбільш загальний індекс цін:

Він враховує зміну цін не тільки на споживчі товари, але й на інвестиційні, на всілякого роду послуги.

Є три ключові відмінності між двома найважливішими показ-никами інфляції (дефлятором ВНП та ІСЦ ):

1) дефл. ВНП - Індекс всіх товарів, тоді як ІСЦ - тільки тих, які купуються споживачами;

2) дефл. ВНП враховує зміну цін тільки на внутрішні товари, а ІСЦ - як на внутрішні, так і на імпортні товари;

3) дефлятор ВНП - поточно зважений, а ІСЦ - базисно зважений індекс.

Реальний ВНП надушу населення використовується на практиці як найбільш обгрунтована характеристика економічного добробуту. Але в цій ролі він має певні недоліки:

1) із величини ВНП варто було би вирахувати вартісну оцінку негативних факторів (шум, забруднення, перенаселення тощо), оскільки вони негативно впливають на економічний добробут;

2) у ВНП варто було би врахувати вартість неринкових операцій та не декларовані доходи;

3) до показника ВНП потрібно додати вартісну оцінку підвищення якості товарів та збільшення вільного часу. Ці перетворення дають показник чистого економічного добробуту. Він не підраховується на основі тієї інформації, яка є в нашому розпо-рядженні, але нагадує головним чином про те, що показник ВНП не зовсім досконалий як міра економічного добробуту.

1.9. Особливості макроекономічних показників. Макроекономічні показники не враховують:

- ПОЗАРИНКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ (працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби);

- ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ (ъ сучас-них умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15 % обсягу ВНП);

- ЗРОСТАННЯ ФОНДУ ВІЛЬНОГО ЧАСУ (тривалість робо-чого тижня скоротилась з 53 годин на початку століття до 36


Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

годин у наш час. Цей факт не враховується у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут); -ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ(не знаходить відобра­ження у ВНП); - ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВИРОБНИЦТВА (негативні еколо­гічні наслідки із ВНП не відраховуються. У 1972 році дослід­ники із Иельського університету (США) Уільям Нордхаус та Джеймс Тобін ввели новий показник - "Чистий Економічний добробут"-ЧЕД).

Зелені макроекономічні показники Реалізація концепції сталого (збалансованого) розвитку супро­воджується "зеленим" вимірюванням {green acounting) макро-економічних показників. Процес "озеленення" макроекономічного аналізу тривалий і характеризується частою зміною системи показників. Спочатку статистичний відділ ООН представив систему інтегрованих еколого-економічних рахунків, що була спрямована на врахування екологічного чинника в статистичному аналізі результатів економіки. Однак найбільшої уваги, на нашу думку, заслуговують підходи щодо визначення індексу стійкого еко­номічного добробуту {Index of Sustainable Economics Welfare), який запропонували американські вчені Г.Дейлі і Дж.Кобб [65д]. Цей індекс є комплексним показником, що враховує втрати екологічного характеру, зумовлені нераціональним господарюванням. Розрахунки цього індексу в США показали протилежні тенденції у величині індексу і розміру ВНП на душу населення. Якщо перший зменшувався, то другий постійно зростав. "Зелені"макроекономічні показники в системі формування

екологічно збалансованої економіки За методикою індикаторів світового розвитку валовий запас національного багатства(Gross Saving) визначають так:

GrS=Y-C, (2.3.7)

де У-ВВП;

С - сукупне приватне і державне споживання. Показник "чистогозаощадження національного багатства" (Net Saving) розраховують за формулою:


Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

NS = GS~Vbf (2.3.8)

де V - вартість зносу основних фондів.

Показник "справжнього заощадження" (Genuine Saving) розраховують так: GS — валові внутрішні заощадження - знеці­нення фізичного капіталу - вичерпання мінералів та енергії -глобальне вичерпання лісових ресурсів - шкода від забруднення + інвестиції в людський капітал.

Індекс стійкого економічного добробуту (Index of Sustainable Economic Welfare - ISEW) - враховує вплив більше двадцяти економічних, соціальних і екологічних чинників.

Індекс екологічної сталості (ІЕС) країн - оцінює прогрес на шляху до сталого суспільства за допомогою комплексних вимір­ників, які охоплюють 67 різних параметрів.

Слід зауважити, що ці "зелені" рахунки лише частково розв'я­зують проблеми, пов'язані із забезпеченням сталого розвитку.

По-перше, у них відсутні адекватні оцінки глобальних проблем збереження стійкості в біосфері. Ці проблеми є просторово детермі­нованими, отже, їх треба розв'язувати від мікрорівня - до мезо-рівня, і лише тоді - виходити на відповідні макроекономічні показники.

По-друге, запропоновані останнім часом макроекономічні підходи до оцінки національних платежів з попередження нега­тивних впливів щодо порушення стійкості в біосфері важко впроваджуються на практиці через відсутність адекватної інформа­ційної бази. Отже, проблема макро-економічних оцінок екологічно збалансованого природо-користування залишається нерозв'язаною і потребує подальших досліджень.

1.10. Взаємозв'язок між1 найважливішими макроекономіч-ними показниками СНР.

1. Валовий внутрішній продукт.

2. Споживання основного капіталу.

3. Чистий внутрішній продукт (1-2).

4. Сальдо первинних доходів, отриманих із-за кордону.

5. Валовий національний дохід (1+4).

6. Чистий національний доход (5-2).



Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

- збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості. - Аналогічний вплив незавершеного виробництва.

Види інфляції

- Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10 % нарік).

- Гіперінфляція - до 1000 % на рік і більше.

Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається нама­ганням вкласти гроші у матеріальні цінності.

- Для країн, які залежать від зовнішньої торгівлі існує загроза
імпортованої інфляції. Вона виникає в разі підвищення цін на
імпортні товари за умови дого валютного курсу.
Економіка, котра немає резерву ресурсів (трудових в першу

чергу), більше схильна до інфляції, ніж та, яка має можливість маневрувати ресурсами.

Ознака подавленої інфляції- адміністративне регулювання цін та дефіцитні очікування споживачів.

Подавлена інфляція характеризується:

У тимчасовим заморожуванням цін та доходів;

- встановленням граничних цін на продукцію;

- тотальним адміністративним контролем за цінами. Інфляційний та дефляційний розрив.

Інфляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій пропозиції. Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний попит зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції.

Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін падає. Дефляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік зменшення при сталій пропозиції. Дефляційна політика направлена на стрю зростання споживання і створює сприятливі умови заощад­ження і нагромадження.


Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

Із зростанням інфляції база оподаткування (у цьому випадку -це попит на реальні грошові залишки) зменшується.

Висновок. При стійких темпах інфляції існує максимальний бюджетний дефіцит, який фінансується за допомогою друкування грошей.

 

 

 
ВВП -22,9 -12,2 -10,0 -3,0 -1,9 -0,2 5,9 9,2 5,2 9,4
Продукція промисловості -27,3 -12,0 -5,1 -0,3 -1,0 4,0 13,2 14,2 7,0 15,8
Сільськогосподарське виробництво -16,5 -3,6 -9,5 -1,8 -9,6 -6,9 9,8 10,2 1,2 -10,2
Інвестиції в основний капітал -22,5 -28,5 -22,0 -8,8 6,1 0,4 14,4 20,8 8,9 27,7і
Баланс зведеного бюджету (%доВВП) -8,9 -6,6 -4,9 -6,6 -2,2 -1,5 0,6 -0,3 0,7 -0,2
Реальні грошові надходження населення -14,0 1,8 -17,1 6,3 -1,6 -8,0 9,9 9,6 18,0* 5,8*
Індекс інфляції (до грудня) 401,0 181,7 39,7 10,1 20,0 19,2 25,8 6,1 -0,6 8,2

1)- за розрахунками.

* - реальні наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

У кожній макроекономічній моделі є внутрішні змінники (ендо­генні) і є зовнішні змінники - екзогенні. Екзогенні змінники показують рух по кривій. Тут, коли ми кажемо, цінові фактори, цінові змінники - це ендогенні змінники, це рух по кривій АД. Екзогенні змінники - це вже зсув кривої АД.

Три цінових фактори:

1) ефект % ставки, якщо відбуваєшся інфляція, % ставка зростає Is,
А від % ставки залежать інвестиції

(2.3.10) (обернено пропорційна залежність)

2) ефект багатства чи грошових залишків

При інфляції ФС і ФУ, бо зменшується реальна купівельна спроможність грошей.


Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

3) ефект імпортних закупок.

При інфляції товари за кордоном стають дешевими, тоді СФ і уф, виробницгво національних товарів зменшується.

Нецінові фактори - це зміни в кожній складовій рівняння:

У= C + I + CT+NX. (2.3.11)

Це зміни в споживанні, інвестуванні, державному споживанні, в чистому експорті. Всі вони викликають зсув кривої АД вверх або вниз.

Математичне пояснення - чому крива сукупного попиту АД має від'ємний нахил:

MV = PY, (2.3.12)

де Р - індекс цін; У- реальний ВВП; РУ- номінальний ВВП.

МУ Якшо М= const і V= const ,тоУ = ——-, тобто явно обернено

пропорційна залежність, тобто крива АД має від'ємний нахил.

Сукупна пропозиція

Класичні погляди - це погляди, пов'язані з територією загальної рівноваги: якщо діє ідеальний ринок, абсолютна конкуренція, ціни є абсолютно гнучкими - це ціни рівноваги, тоді економіка знахо-диться в стані потенційного ВНП (на кривій виробничих можли-востей, в стані ефективності Парето).

При будь-яких цінах (гнучких) маємо утримання економіки на рівні потенційного ВНП (У*).

Рівень У*- залежить від ресурсів і технології сусупільства.

Сукупний попит - У = С + I + Ст + NX. (2.3.13)

З т. з. виробничої функції сукупна пропозиція:

y = F(K;L;/). Нехай відбувається макроекономічний шок і крива АД зсува-ється праворуч до АД'. Ціни збільшаться для того, щоб вироб-ництво залишилось на рівні потенційного ВНП. І навпаки: зменшення сукупного попиту (АД2) приведе до зменшення цін, але



 


Тема 2.3.Національні рахунки та основні макроекономічні показники

У цьому випадку економіка залежить від зсуву кривої сукупного попиту від сукупного попиту (від цього залежить рівень реального ВНП).

Економіка врівноважиться не в стані потенційного ВНП -вважають кейнсіанці (на відміну від класиків, які вважають, що економіка знаходиться в стані рівноваги саме на рівні потенцій ВНП).

Якщо в економіці недостатній сукупний попит, щоб вийти на потенційний ВНП - то виникає криза, тобто відбувається недовико-ристання ресурсів (циклічне безробіття - ось категорія, через яку фіксується факт недо ви користання ресурсів).

Ефективний сукупний попит - це такий сукупний попит, за умов якого досягається потенційний ВНП.

В умовах кризи держава, уряд повинні втручатись в економіку (збільшити сукупні витрати). Щоб відбувся зсув кривої АД2 до рівня ефективного сукупного попиту (АД).

Але якщо АД - це максимально можливий рівень сукупного попиту для даного рівня виробничих можливостей для певної країни, то досягти АД1 неможливо, тому стимулювання сукупного попиту далі, за ефективний сукупний попит, не може привести до зсуву АД АД1, а приведе до руху вгору (за схемою класиків).


Y* Y

Рис. 2.3.3. Класична модель

Зменшення потенційного ВНП У* до рівня у зменшує потребу

в грошах (менше відбувається трансакцій), а це знижує ціну

грошей, тобто г, що веде до збільшення інвестицій. 1 це повертає

ВНП до стану потенційного ВНП. Так спрацьовує, за класиками,



Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

ціновий механізм (механізм гнучких цін). Аналогічно можна розглянути товарні ціни, ціну праці (з/п) і їх регулюючу роль у підтримці економіки на рівні потенційного ВНП.

Класики вважають, що подальше стимулювання сукупного попиту приведе до зростання інфляції (збільшити потенційний ВНП не можна), тому втручатись в економіку не треба взагалі.

Кейнсіанський підхід служить в короткостроковому періоді (ціни не встигають змінитись суттєво і можна вважати їх фіксо­ваними).

Тому кейнсіанська школа заклала фундамент для державного регулювання національною економікою.

Запитання для самоконтролю

1. Яка роль системи національних рахунків в аналізі макро-економічних процесів у державі?

2. Які Ви знаєте методи визначення ВНП?

3. Охарактеризуйте основні показники, що визначають доходи в національній економіці.

4. Що таке державні трансферти?

5. Як визначається національний дохід.

6. Назвіть "зелені" макроекономічні показники.

7. Яке місце належить інфляції в національних рахунках?

 

8. У яких цінах можна визначати обсяги номінального та реального ВНП?

9. Які макроекономічні показники використовують для порів­няльного аналізу розвитку національних економік?

10. Охарактеризуйте динаміку макроекономічних показників
України.


Розділ 3.

Державні інституції та механізми регулювання

національної економіки