Запити на додавання даних до таблиць
Запити на додавання дають змогу поповнювати таблицю даними з іншої таблиці або введеними безпосередньо у бланк запиту.
35 .Архіви даних. Архіватор
Архівація файлів застосовується для створення копій з одночасним ущільненням файлів. Ступінь ущільнення файла залежить від його типу.
Програми для архівації файлів дозволяють розміщувати копії файлів на диску в ущільненому вигляді в архівний файл, виймати файли з архіву, переглядати зміст архіву тощо. Різні програми відрізняються форматом архівних файлів, швидкістю роботи, ступенем ущільнення файлів під час розміщення в архіві, зручністю використання. Найбільш поширені програми-архіватори, які працюють у середовищі Windows: WinZp, WinRar, WinArj, NetZip, мають приблизно однакові можливості.
Архіватори бувають двох типів.
1) архіватори, що працюють в режимі командного рядка. Рядка з ними полягає введенні команд, що відповідає назві виконавчого файлу програми та завданні відповідних параметрів. Такі архіватори працюють в текстовому режимі ОС наприклад в режимі асежу MS-POS.
2) Архіватори оболонки. Програми - із зручними інтерфейсом, що полегшує виконання користувачам рації над архівами. Робота з цим архіватором полягає у виборі потрібних команд в меню, використані гарячих клавіш або маніпулятори миші. Існують архіватори - оболонки, які із зручними інтерфейсом, до ОС подібних о Windows, та і у вигляді текстового вікна.
Архіватор — програмне забезпечення, що використовується для об'єднання, в окремих випадках також стиснення інформації.
При збереженні, резервному копіюванні інформації тощо часто буває бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Це робиться за допомогою програм, які звуться архіваторами. Ці програми не тільки стискають інформацію в окремому файлі, але можуть і об'єднати в один архів групу файлів.
Існує багато архіваторів. Серед них найвідоміші: ARJ, DIET, ICE, LHA, LHARC, LZH, LZEXE, NARC, PAK, PKARC, PKLITE, PKXARC, PKPAK, PKZIP, PKUNZIP, RAR, ZOO. Останнім часом з'явилися програми, які, знаходячись у пам'яті комп'ютера резидентно, архівують та розархівовують «на льоту» всі файли, з якими ви працюєте, що дозволяє суттєвим чином заощаджувати простір на жорсткому диску. Такі можливості надають, наприклад, утиліта dblspace для операційної системи MS-DOS та програма DIET (T.Matsumoto, Японія).
Існує декілька методів стиснення інформації, що міститься у файлах. Мабуть, найпростішим із них є алгоритм Хаффмана, який полягає в заміні стандартних 8-бітових ASCII-кодів бітовими рядками змінної довжини в залежності від частоти використання символу так, щоб символи, що використовуються частіше, мали меншу довжину. До речі, легко зрозуміти, що у текстах найчастіше зустрічається символ «пробіл», ASCII-код якого має номер 32. Можна поширити цю ідею на пари, трійки і т. д. символів. При цьому можна одержати суттєвий виграш. Дійсно, візьміть, наприклад, дві пари символів «по» та «хщ». Ви можете назвати багато слів із першим сполученням, тоді як інше зустрічається дуже рідко. А при стандартному ASCII-кодуванні на кожне зі сполучень витрачається порівну бітів — по 16. Серед інших методів, які широко застосовуються в архіваторах для стиснення інформації у файлах можна відзначити алгоритм Лемпеля-Зіва.
Зауважимо нарешті, що комп'ютер не «розуміє» ніяких інших кодувань символів крім ASCII-кодування (чи споріднених кодувань). Тому перед використанням архівований файл повинен бути розархівованим.
36 .Компютерні віруси. Класифікація вірусів
Формально комп'ютерним вірусом називається програма, яка може заражати інші програми шляхом включення у них своєї, можливо модифікованої, копії, при цьому остання зберігає здатність до подальшого розмноження. Крім зараження, комп'ютерний вірус може виконувати інші несанкціоновані дії: розмноження; вилучення даних на диску; внесення помилок у дані тощо. Несанкційовані дії, що виконуються вірусом, можуть бути обумовлені настанням певної дати або поєднанням деяких умов.
Виділяють такі основні типи вірусів: файлові, завантажувальні, мережні та макровіруси.
Файлові віруси приєднуються до програмних файлів, як правило, вбудовуючи до них свій код. Якщо запустити заражений файл на виконання, вірус потрапляє до оперативної пам'яті і починає заражати інші файли, псувати програми та дані, заважати роботі комп'ютера тощо.
Завантажувальні віруси розміщують інформацію для свого запуску в завантажувальних секторах дисків. Вони потрапляють до комп'ютера при завантаженні з зараженого диска чи дискети.
Макровіруси вражають документи, створені текстовими та табличними процесорами, такими як М5 \Уогсі та Ехсеї. Коли заражений документ відкривається для перегляду чи редагування, макровіруси вбудовуються до системних файлів цих програм і починають заражати інші документи та псувати файли.
Мережеві віруси використовують для свого поширення засоби комп'ютерних мереж і електронної пошти.
Існують віруси, які належать одночасно до кількох груп. Так, наприклад, більшість завантажувальних вірусів можуть поширюватись як звичайні файлові віруси.
37.Антивірусні програми
Антивірусна програма призначена для знаходження та видалення комп’ютерних вірусів.
Розрізняють такі типи антивірусних програм:
1. програми-детектори: призначені для знаходження заражених файлів одного із відомих вірусів. Деякі програми-детектори можуть також лікувати файли від вірусів або знищувати заражені файли. Існують спеціалізовані (тобто призначені для боротьби з одним вірусом) детектори та універсальні -поліфаги (можуть боротися з багатьма вірусами);
Недоліком є те, що який-небудь новий вірус може заразити детектор, так що той сам стане розповсюджувачем вірусу.
2. програми-лікарі: призначені для лікування заражених дисків програм. (DRWEB, Aidstest). Лікування програми полягає у вилученні із зараженої програми тіла вірусу. Також можуть бути як поліфагами, так і спеціалізованими;
3. програми-ревізори: призначені для виявлення зараження вірусом файлів, а також знаходження ушкоджених файлів. Ці програми запам'ятовують дані про стан програми та системних областей дисків до зараження і порівнюють ці дані у процесі роботи комп'ютера. В разі невідповідності даних виводиться повідомлення про можливість зараження (ADINF);
4. лікарі-ревізори: призначені для виявлення змін у файлах і системних областях дисків й у разі змін повертають їх у початковий стан. (Spider ‚VirusScan)
5. програми-фільтри: призначені для перехоплення звернень до операційної системи, що використовуються вірусами для розмноження і повідомляють про це користувача. Останній має можливість дозволити або заборонити виконання відповідної операції. Такі програми є резидентними, тобто вони знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера.
6. програми-вакцини змінюють програми і файли так, ніби вони заражені, тому вірус їх не чіпає.
Слід зауважити, що вибір одного "найкращого" антивірусу є вкрай помилковим рішенням. Рекомендується використовувати декілька різних антивірусних пакетів одночасно.
На сьогоднішній день існує велика кількість різноманітних антивірусних програм: Doktor Web (автор Данілов І.), Kaspersky Antivirus (“Лабораторія Касперського”), Avira AntiVir, ADINF, Aidstest, Norton Antivirus, Anti Viral Toolkit Pro (AVP), NOD32 тощо.
Особливістю багатьох програм є наявність евристичного аналізатора, що дозволяє виявити велику частину невідомих само модифікованих вірусів. Розглянемо коротко найбільш поширені в Україні.
38. Мережні технології. Поняття мережі. Класифікація мереж.
Комп'ютерна мережа — це сукупність вузлів (персональних комп'ютерів, робочих станцій, мейнфреймів, окремих пристроїв), які взаємодіють між собою за допомогою мережевого обладнання і спеціального програмного забезпечення.
Інакше кажучи, комп’ютерною мережею називають сукупнiсть обчислювальних машин, сполучених мiж собою каналами передавання даних і призначених для розподiлу та колективного користування апаратними, обчислювальними та програмними засобами, iнформацiйними ресурсами.
Мережеві технології називають базовими технологіями або мережевою архітектурою локальних мереж. Мережева технологія або архітектура визначає топологію і метод доступу до середовища передачі даних, кабельну систему або середовище передачі даних, формат мережевих кадрів тип кодування сигналів, швидкість передачі в локальній мережі.
Топологiя — клас структури зв’язків мiж комп’ютерами мережi. Розрiзняють такi топологiї: радiальна або зiркова, кiльцева, деревоподiбна, повнозв’язна або мережна, шинна, пряме cполучення (двох комп’ютерів).
Локальна мережа (Local Area Network, LAN) — це комп’ютерна мережа, що об’єднує комп’ютери, розташовані в одному приміщенні або в кількох приміщеннях на невеликій відстані одне від одного, і під одним адміністративним контролем.
Регіональна мережа (Regional Area Network, RAN) — це комп’ютерна мережа, що об’єднує комп’ютери, розташовані у межах одного регіону
Глобальна мережа (Global Area Network, RAN) — це комп’ютерна мережа, що об’єднує комп’ютери і мережі, розташовані в різних частинах земної кулі.
39. Найпоширеніші послуги Інтернет
Найпоширеніші послуги Internet: