Витяг із ГОСТ 12.0. 003-74. Система стандартів безпеки праці

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація

 

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на:

рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання;

гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхнях інструментів і устаткування;

підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухливість повітря;

підвищена або знижена іонізація повітря;

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недостача природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

прямий та відбитий відблиск;

підвищена пульсація світлового потоку.

2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються:

за характером впливу на організм людини на: токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, ті, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви й слизові оболонки.

 

3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (тваринного і рослинного походження).

4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на:

а) фізичні перевантаження; б) нервово-психічні перевантаження.

4.1. Фізичні перевантаження підрозділяються на:

статичні; динамічні.

4.2. Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на: розумову перенапругу; перенапругу аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

Додаток Б

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

(відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98)

  Пора року Категорія робіт згідно з ГОСТ 2.1-005-88 Температура повітря, °С Відносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с
оптимальна   оптимальна   оптимальна  
Холодна легка-1а 22-24   40-60   0,1  
легка-1б 21-23   40-60   0,1  
Тепла легка-1а 23-25   40-60   0,1  
легка-1б 22-24   40-60   0,2  

Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням, та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.

Додаток В

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ

(відповідно до СН 2152-80, ДСанПіН 3.3.2.007-98)

Рівні Кількість іонів в 1 куб. см повітря
n+ n-
Мінімально необхідні
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально допустимі

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксидів азоту – 5 мг/м3; вміст пилу – 4 мг/м3.

 

Додаток Г

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот (відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99)

    Вид трудової діяльності, робочі місця   Рівні звукового тиску в дБ
в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц
31,5 Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА, дБАекв.
Керівна робота, проектування, програмування, робочі місця у приміщеннях дирекції,програмісти ЕОМ
Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор                                            
Пиміщення для розташування шумних агрегатів ЕОМ                    

Додаток Д

Вимоги до освітлення приміщень громадських і адміністративно-побутових споруд (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)

Характеристика зорової роботи   Найменший або еквівалентний розмір об'єкта розрізнення, мм   Розряд зорової роботи   Підрозряд зорової роботи   Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню, %     Штучне освітлення Природне освітлення
освітленість на робочій поверхні від системи загального освітлення, лк   КПО, % при
Верхнь- ому або верхнь- ому і боковому боко­вому
Розрізнення об'єктів при фіксованій та нефіксованій лінії зору
- дуже високої точності   - високої точності   - середньої точності   Від 0,15 до 0,30 А Не менше 70 Менше 70 4,0 3,5 1,5 1,2
понад 0,30 до 0,50 Б Не менше 70 Менше 70 3,0 2,5 1,0 0,7
більше 0,5 В Не менше 70 Менше 70 2,0 2,0 0,5 0,5
                             

 

Додаток Е

Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)

 

Приміщення   Розряд і підрозряд зорової роботи   Штучне освітлення Природне освітлення Сумісне освітлення
Освітленість робочих поверхонь, лк КПО, % КПО, %
при комбіно­ваному освітленні при загальному освітленні при верхньому або комбі­нованому освітленні при боковому освітленні при верхньому або комбі­нованому освітленні при боковому освітленні
Кабінети й робочі кімнати Б-1 400/200 3,0 1,0 1,8 0,6
Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами, дисплейні зали Б-2   А-2 -   500/300   -   3,5 -   1,2 -   2,1 -   0,7  
Конференц-зали, зали засідань Г – 2,5 0,7 1,5 0,4

Примітка.При дробовому позначенні освітленості, наведеної в таблиці, у чисельнику показана норма освітленості від загального й місцевого освітлення на робочому місці, а в знаменнику - освітленості від загального освітлення приміщення.

Додаток Ж