Історія розвитку середовища Delphi
Зміст
Вступ………………………………………………………………...…………....3
Розділ І. Середовище програмування Delphi
1.1. Історія розвитку середовища Delphi ………………………..…………5
1.2. Програмування в Delphi ……………………………..…………............6
1.3 . Основні елементи програми………………………………………..…..7
1.4. Структура програми………………………………...……………….....8
Розділ ІІ. Розробка робочого проекту
2.1. Опис програми…………………………………………………….......10
2.2. Використовуючі компоненти……………………………………….....12
Висновки………………………………………………………………..…..19
Список використаних джерел………………………………………..……20
Додатки…………………………………………………………...…....……...21
Вступ
Темою даної курсової роботи є розробка програми «Синтезатор».
Програма має являти собою електронний синтезатор, який дає змогу грати використовуючи клавіатуру комп’ютера із зрозумілим інтерфейсом.
Мета поставленої задачі: використати всі можливі засоби об’єктно-орієнтовного програмування, зокрема можливості мови Delphi з поглиблення теоретичних та практичних навичок.
Система Delphi є однією з кращих розробок в сучасній теорії і практики програмування. Як будь-яка подібна система, Delphi призначена для розробки програм і має дві характерні особливості: створювані нею програми можуть працювати не лише під управлінням Windows, а сама вона відноситься до класу інструментальних засобів прискореної розробки програм. Це прискорення досягається за рахунок наступних властивостей Delphi візуального конструювання форм і широкого використання бібліотеки візуальних компонентів.
Візуальне конструювання форм позбавляє програміста від багатьох аспектів розробки інтерфейсу програми, оскільки Delphi автоматично готує необхідні програмні заготовки і відповідний файл ресурсів. При створенні програм використовується спеціальне вікно, яке називається вікном форми, як прототип майбутнього вікна програми, воно наповнюється компонентами, що реалізовують потрібні інтерфейсні властивості (різного роду списки, кнопки, смуги прокрутки і т. п.). Компоненти знаходяться в бібліотеці візуальних компонентів. Вона надає програмісту величезну різноманітність програмних заготовок, які негайно або після нескладного налаштування готові до роботи в рамках програми. Використання компонентів не лише у багато разів зменшує терміни розробки програм, але і істотно знижує вірогідність випадкових програмних помилок.
У Delphi можна складати проекти для завдань практично будь-якого типу: це і розрахункові завдання, і завдання роботи з файлами, і обробка баз даних, та інші.
У даній курсовій роботі буде створено програму, яка може у певній мірі допомогти людині, яка бажає грати на синтезаторі або іншому клавішному інструменті.
Розділ I. Середовище програмування Delphi
Історія розвитку середовища Delphi
Delphi — мова програмування, що ґрунтується на діалекті мови Pascal від компанії Borland. До версії 7.0 мала назву Object Pascal. Окрім того Delphi - середовище розробки (IDE) для однойменної мови. Ця плутанина часто викликає непорозуміння. По суті, Delphi є об'єктно-орієнтованим розширенням мови Pascal.
Delphi - це нащадок Турбо Паскаля, який був випущений для операційної системи Cp/m в 1983 році. У лютому 1994 року Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS. На ранньому етапі розвитку комп'ютерів IBM РС, Турбо Паскаль був однією з найбільш популярних мов розробки програмного забезпечення - головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, який, включаючи компілятор, редактор і відгадчик. Середовище мало змогу працювати на машині з 64 Kb оперативної пам'яті.
Під Windows – Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland в 1990 році. А найостанніша версія Borland Pascal 7.0 (що має тепер таку назву), не рахуючи Delphi, вийшла в світ в 1992 році. Розробка Delphi почалася в 1993 році. Після проведення beta-тестування Delphi показали на "Software Development '95".
Спочатку на Delphi можна було програмувати під MS Windows 3.1. Починаючи з версії 2.0 на Delphi можна створювати програми під будь-яку з 32-бітних версій MS Windows.
В 2000 році була спроба створити варіант Delphi під операційну систему на базі ядра Linux, така модифікація Delphi мала назву Kylix. Було випущено 3 версії Kylix, проте експеримент виявився невдалим і 2003 року проект був заморожений.
2003 року була створена модифікація мови під платформу Microsoft.NET, що отримала назву Delphi.NET. Цей варіант мови послідовно розвивається в версіях Delphi 8, 2005, 2006, 2007.
Частково Delphi підтримується також у відкритому проекті FreePascal, що потенційно дозволяє створювати програми під велику кількість платформ.
Програмування в Delphi
Delphi - це об’ектно-орієнтоване середовище для візуальної побудови програмних продуктів, засноване на мові Object Pascal, що є переробленою й істотно доповненою версією Turbo Pascal фірми Borland.
Програмування в Delphi складається з двох основних етапів:
1. Візуальна побудова програми на основі об’єктних компонентів і настроювання їх властивостей, в результаті чого можна швидко сформувати користувальницький інтерфейс і забезпечити значну частину функціональності додатка.
2. Написання програмного коду мовою Object Pascal для забезпечення особливої функціональності додатка, яку неможливо досягти використанням візуальної побудови.
З моменту першої реалізації мови Pascal технології програмування зробили величезний крок вперед. І, незважаючи на те, що Pascal теж розвивався, його останній версії, випущеній фірмою Borland у 1990 році, істотно бракує можливостей, властивих іншим сучасним мовам програмування. В середовищі Delphi використовується оновлений варіант цієї популярної мови. Зміни торкнулись, перш за все, об’єктно- орієнтованої частини Pascal, однак, здавалося б цілком завершені інструменти структурного і модульного програмування також придбали деякі нові особливості.
Розглянемо основні елементи мови програмування Pascal, звертаючи увагу на зміни, що відбулися з ним в Delphi.
Основні елементи програми
Інтегроване середовище Delphi складається з чотирьох основних елементів: головне вікно, вікно інспектора об’єктів, вікно форми та вікно модуля (вікно коду).
Головне вікно має заголовок Delphi 7.0 – Project1. Це вікно містить головне меню, панель кнопок швидкого доступу і палітру компонент.
· Головне меню – стандартне меню в стилі Windows. Це меню дозволяє керувати всіма аспектами роботи в Delphi. Рядок меню можна налаштувати за власним бажанням, наприклад, додати власні елементи до пункту меню інструментів Tools.
· Кнопки і гарячі клавіші. Кнопки використовуються для швидкого доступу до найнеобхідніших пунктів меню. Вони розташовані в лівій частині екрану на панелі швидкого доступу. Серед них є кнопки для компіляції і запуску програм, для перегляду вихідного коду рядок за рядком тощо. Для того, щоб з’ясувати призначення кнопки досить навести на неї вказівник миші і прочитати підказку. Панель швидкого доступу за замовчанням містить 14 кнопок, але її склад можна налогодити відповідно до вимог користувача. Більша частина найнеобхідніших функцій середовища Delphi також має гарячі клавіші, які можна натиснути замість відповідної кнопки чи то пункту меню.
· Палітра компонентів – це каталог візуальних і невізуальних об’єктів, які можна включати до власних форм и програм. У Delphi компоненти об’єднані в кілька основних груп: стандартна, додаткова, група Windows 95, група доступу до даних, група управління даними, група Windows 3.1, діалогова група, системна група, група звітів, OCX група і група взірців. Кожна з цих груп представлена на окремій сторінці палітри компонент. Щоб з’ясувати призначення компоненти, досить лише виділити її і натиснути F1.
Вікно, яке знаходиться у центрі, називається формою. Під час розробки форма являє собою вікно програми. У цьому вікні проходить основна частина роботи по проектуванню програми. Деякі елементи у вікні форми (лінії сітки, невізуальні компоненти) не будуть видимими під час виконання програми. Але, оскільки Delphi – це середовище програмування типу WYSIWYG (What – You – See – Is – What – You – Get, що бачите, те й отримаєте), то більша частина того, що ми бачимо під час проектування є тим, що ми побачимо і під час виконання програми. Є можливість змінити різні його властивості, наприклад, прибрати кнопки максимізації та мінімізації вікна тощо.
Вікно коду працює аналогічно до простого текстового редактора. Можна використовувати клавіші PgUp i PgDn, клавіші курсору, мишу, можна виділити, скопіювати, вставити текст за допомогою меню EDIT і відповідних гарячих клавіш.
Вгорі вікна коду є закладка. Вона належить до файлу, який зараз редагується. Якщо відкрити декілька файлів, кожен з них буде мати свою закладку.
Інспектор об’єктів або Object Inspector як правило знаходиться в лівій частині екрану і містить інформацію про виділений об’єкт. Інспектор об’єктів складається з таких елементів: комбінованої панелі (Combo box) вибору об’єкту, сторінки властивостей (Properties Page) та сторінки подій (Events Page) вибраного об’єкту.
У інспекторі об’єктів описані всі властивості об’єкту, і його використовують для зміни цих властивостей. Наприклад, можна змінити заголовок кнопки, клацнувши на ній мишкою, а потім записавши нову назву в полі Caption інспектора об’єктів.
Крім того за допомогою інспектору об’єктів можна переглянути та змінити всі події, що пов’язані з виділеним об’єктом.
Структура програми
В основі будь-якої Delphi-програми лежить проект. Основою проекту в свою чергу є форма, на якій розміщаються необхідні для розв’язку конкретної задачі компоненти. Проект складається з різних частин, кожна з яких розміщена в окремому файлі й виконує чітко визначені функції. Набір файлів, необхідних для створення програми, називається проектом. Компілятор послідовно обробляє файли проекту і будує з них EXE-програму, що виконується. Проект складається з таких файлів:
· Головний файл проекту – текстовий файл з розширенням DPR, який містить головний програмний блок. Файл проекту підключає всі програмні модулі і містить методи для запуску програми. Цей файл створює і контролює автоматично середовище Delphi.
· Файли опису форм – двійкові файли з розширенням DFM, які описують форми з компонентами. В цих файлах запам’ятовуються початкові значення властивостей, встановлених в Інспекторі Об’єктів.
· Файли програмних модулів – текстові файли з розширенням PAS, які містять код на мові Object Pascal. У цих файлах містяться методи обробки подій, які генеруються компонентами і формами.
· Файл ресурсів з розширенням RES. У ньому, наприклад, зберігається піктограма програми, яку видно на Панелі Задач Windows.
· Об’єктні файли з розширенням OBJ, написані на інших мовах програмування.
· Файл опцій з розширенням DOF, де розміщені задані програмістом параметри компіляції і компонування проекту.
· Файл з розширенням DSK, де розміщені настройки візуального середовища для даного проекту.
У проект можуть входити також логічно автономні елементи: малюнки (BMP-файли), значки (ICO-файли), файли довідників (HLP-файли) і т. і., але ними управляє сам програміст.