Зміст праці- сукупність функцій і операцій, які виконує людина на робочому місці. Є показником рівня розвитку продуктивних сил

Тема 7: Соціологія праці

План

1. Предмет соціології праці. Праця та її головні характеристики.

2. Структура простого процесу праці.

3. Зміст та характер праці. Основні категорії соціології праці.

4. Мотивація трудової діяльності.

5. Соціально-психологічна структура трудової діяльності.

 

Ліітература:

Городяненко В.Г. Соціологія. К.2005.С. 240-260.

 

Предмет соціології праці. Праця та її головні характеристики.

Соціологія праці – це галузь соціології, що вивчає характер, зміст, організацію та умови праці, ставлення людини до праці, ціннісні орієнтації, рольову поведінку людини в ній, мотивацію та задоволеність працею;

Це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає трудову діяльність як соціальний процес, а також вивчає соціальні чинники підвищення ефективності та продуктивності праці.

Біля витоків соціології праці стояли О.Конт, Е.Дюркгейм, К.Маркс, М.Вебер. Ця галузева соціологія набула значного розвитку завдяки зу­силлям російських учених, зокрема: І.Чанглі, Л.Гордона, І.Є.Клопова, Л.Дикарьової, В.Подмаркова, А.Кравченка, атакож українських - В.ІІолторака, В.Пилипенка, К.Гри­щенка, Є.Суїменка, Л.Ручки, М.Сакади та ін.

Соціологія праці оперує фундаментальними категоріями та є ієрархічно організованим знанням, яке існує на загаль­ному, спеціально-теоретичному й емпіричному рівнях.

Об’єктомсоціології працієпрацяяк соціально значиме явище.

Праця - це цілеспрямована діяльність, змістом якої є зміна природної речовини з метою задоволення суспільних потреб.

Це свідома доцільна організована людська діяльність, в ході якої затрачаються фізичні чи розумові зусилля, внаслідок чого створюється корисний для суспільства продукт чи надаються певні послуги.

Предметом соціології праці є суспільна праця, що може бути усвідомлена і як соціологічна категорія і як емпірична реальність поведінки людей.

Соціології праці, крім того, має предметом свого вивчення:

1) соціальні закономірності взаємодії людей із засобами і предметами праці (вплив механізації, автоматизації, конвеєрного виробництва…);

2) ставлення людини та колективу до праці (мотивація трудової діяльності);

3) економічна організація підприємства та колективу (структура, функції колективу, відносини).

Загальність праці передбачає, що вона лежить в основі всіх суспільних процесів та явищ. Праця є головною формою життєдіяльності суспільства, запорука його буття, що визначає ставлення людини до світу й інших людей. Праця історично зумовила та сприяла виділенню людини із тваринного світу, суспільства - з природи.

Процес праці має на меті:

• обмін речовиною між людиною та природою. Головною метою його є відтворення життєдіяльності індивіда як біо­логічної істоти;

• обмін продуктами діяльності між індивідами, що харак­теризує суспільний характер праці, пов'язаний з розподілом праці та різними формами власності. Його головною метою є задоволення суспільних потреб і відтворення людини як соціальної істоти.

Структура простого процесу праці.

Складові елементи простого процесу праці: предмети праці, засоби праці, продукти праці.

Предмети праці –це природна речовина, до якої застосовують засоби праці.

Засоби праці – сукупність речей, що їх застосовують до предметів праці з метою їх перетворення.

Продукти праці – речі, створені в процесі праці.

Зміст та характер праці. Категорії соціології праці.

Категорія "праця" є головною, навколо неї будується система категорій цієї галузевої соціології.

Основними категоріями (поняттями) соціології праці є:

Зміст праці- сукупність функцій і операцій, які виконує людина на робочому місці. Є показником рівня розвитку продуктивних сил.

За змістом праця:

1) розумова і фізична;

2) проста і складна; ручна та механізована;

3) управлінська та виконавча;

4) кваліфікована, некваліфікована;

5) творча (30 %) і репродуктивна (рутинна, 70 %).

2) Характер праці – виражає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва. Визначається через форму власності (один має їх у власності, інший - арендує).

Поділяється праця:

1) “праця на себе” і “на когось”;

2) індивідуальна та колективна;

3) вільна, підневільна (залежить від форми власності);

4) праця добровільна, примусова.

3) Умови праці – це сукупність обставин і чинників, які впливають (від яких залежить) на працездатність і здоров’я людини, вони є проявом ступеня безпеки чи небезпеки предмета та засобів праці, їхнього впливу на здоров’я, настрій, на працездатність людини;

Умови праці поділяються на:

1) соціально-економічні (тривалість робочого дня, відпустка, зарплата);

2) санітарно-гігієнічні (шум, оптимальна температура, загазованість, робота зі шкідливими речовинами, режим роботи);

3) організаційні – (режим роботи, організація роботи)

4) соціально-побутові (побутова кімната, наявність підсобних приміщень, шафи, душова, їдальня, медичний пункт);

4) Ринок праці – це певна система відносин між роботодавцями та найманими (працівниками) робітниками.

На ринку праці виділяють сукупний попит(D) та пропозицію(S).

· сукупна пропозиція – це загальна кількість робочої сили в країні (уся наймана робоча сила (випускники навчальних закладів)),

· сукупний попит – загальна потреба економіки у робочій силі.

Якщо пропозиція робочої сили перевищує попит, виникає безробіття.

5) Безробіття – розбіжності на ринку праці між попитом і пропозицією (пропозиція переважає (більша) попит (менший)).

Безробітні – це та частина незайнятого населення, яка з незалежних від неї причин не має роботи і активно шукає її. У Законі України "Про зайнятість" до зайнятого населення в Україні відносять: всіх найманих працівників і тих, хто самостійно забезпечує себе роботою (індивідуальна трудова діяльність, підприємництво); тих, хто перебуває на службі в армії; хто направлений на виконання оплачуваних громадських робіт; учнів у навчальних закладах різних рівнів професійної освіти; зайнятих вихованням дітей або доглядом за старими та хворими.

Рівень зайнятості – це відношення числа зайнятих до загальної кількості працездатного населення (іноді – до всього населення) і визначається у відсотках.