Ефект доходу та ефект заміщення

Зміна ціни чиніть двоїстий вплив на поведінку споживча. З одного боку, за рахунок змінювання ціни блага змінюються можливості придбання його за умови незмінного доходу (наприклад: зниження ціни на товар робить його привабливішими для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів). З іншого боку змінювання ціни блага обумовлює бажання споживача змінити кількість його споживання в порівнянні з цінами інших благ Якщо ціна на благо зменшується, то вивільняється частина доходу, яка може бути використана для купівлі інших благ, тобто зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається незмінним.

Таким чином, зміна ціни певного блага впливає на зміну обсягу попиту споживача на дане благо двома шляхами. З одного боку, обсяг попиту змінюється під впливом зміни відносної ціни даного блага, з іншого – під впливом зміни реального доходу споживача.

Розуміння цієї обставини привело економістів до висновку про доцільність розподілу загального ефекту зміни обсягу попиту на благо під впливом зміни ціни цього блага на дві складові: ефект доходу і ефект заміщення. Ці два ефекти діють одночасно.

Ефект доходу – це змінювання (адаптація) споживання через зміни реального доходу внаслідок зміни ціни одного з благ, без врахування ефекту заміщення.

Ефект заміщення – змінювання (адаптація) споживання внаслідок зміни ціни одного з благ, без врахування ефекту доходу (споживач заміщує благом, що стало дешевше, інші, більш дорогі блага).

В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.).

В залежності від категорії блага (нормальні або неповноцінні) дія ефекту доходу та ефекту заміщення при змінюванні ціни блага буде різною.

Для нормальних благ обидва ефекти діють в одному напрямку. Зі зниженням ціни блага ефект заміщення та ефект доходу обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення та, навпаки, при збільшенні ціни блага – зменшення його споживання. Тому можливо прогнозувати зміни у споживанні в залежності від змін ціни на благо.

Для неповноцінних благ спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то при зростанні цін споживання зменшується, а при зниженні цін – споживання товару зростає. Якщо домінує ефект доходу, то при зростанні ціни збільшується і споживання, а при зниженні ціни – споживання знижується.

Неповноцінні блага для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називають товаром Гіффена, а підвищення його споживання при підвищенні цін на нього називають парадоксом Гіффена. Таку залежність дослідив англійський вчений Р. Гіффен у споживанні картоплі в Ірландії під час голоду в ХІХ ст.

Товар Гіффена повинен одночасно відповідати вимогам:

– бути неповноцінним благом в уявленні споживача;

– бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, з першого погляду, є винятком із закону попиту, але більш детальне дослідження показує, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу приводить до такого розвитку подій.

Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту, коли з підвищенням ціни спостерігається збільшення споживання. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуся придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не зросли. Ці дії споживача можна пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

Таким чином, результуючий ефект дії ефекту доходу та ефекту заміщення визначає характер кривої попиту:

– вона є спадною для нормальних та неповноцінних благ;

– вона є висхідною для товарів Гіффена.

Виграш споживача

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи.

Рішення про кількість, в який варто споживати будь-яке благо, – це результат зіставлення споживачем вигод і витрат.

Витрати споживання, або вартість даної кількості блага – це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість одиниці блага.

Цінність блага – це корисність блага, виражена в грошових одиницях.

Максимально можлива сума грошей, яку сплатив би кожен споживач за бажане благо – готовність платити, є показником сприйняття цінності блага споживачем. Тобто, крива попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача. Від’ємний нахил кривій попит свідчить, що існують споживачі, які готові платити найвищу ціну.

Споживчий надлишок –це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість благ, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Графічну ілюстрацію формування надлишку подано на рис. 4.5.

За початковою ціною Р1споживчому надлишку відповідає площа трикутника А; цінності блага – площа трикутника А + площа чотирикутника 0Р1ДQ1; вартість блага – площа 0Р1ДQ1.

Як що ціна знизилась до Р2, тоді споживчому надлишку відповідає сукупність площ секторів А+В+С.

Тобто збільшення споживчого надлишку (В+С) складається з двох частин.

 

Площа прямокутника В показує додатковий надлишок, який одержали споживачі, що перебували на ринку, а площа трикутника С є надлишком нових покупців, які з’явилися на ринку після зниження ціни.

Зниження ціни покращило рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного благо, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар. Вважають, що споживчий надлишок є показником економічного добробуту і повинен враховуватись політиками і урядом.

Концепція споживчого надлишку має практичне значення. Вона може застосовуватись до обчислення виграшу та втрат при коливаннях ринкової ціни. Наприклад, запровадження акцизного податку або мита підвищить ціну товару і скоротить обсяг попиту. У даному випадку держава одержить додатковий дохід, величина якого покаже виграш держави та втрати споживача, надлишок споживача зменшиться. Співставивши виграш держави та втрати споживачів від зміни ринкової ціни, можна визначити, чим обернуться для суспільства податки чи мито, – чистою суспільною вигодою чи втратами. В останньому випадку державі доведеться шукати інші, більш прийнятні способи підтримки вітчизняного виробника.

 

Питання для самоконтролю

1. Крива «дохід-споживання», її суть та порядок побудови.

2. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та низької споживчої цінності товарами.

3. Криві Енгеля, їх сутність та побудова.

4. Якою є реакція споживача на зміни цін товарів.

5. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

6. Розкрийте зміст ефекту доходу та ефекту заміщення.

7. Охарактеризуйте дію ефекту доходу та ефекту заміщення.

8. Поясніть, як можна розкласти сукупні зміни попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення.

9. Поясніть у чому полягає парадокс Гіффена.

10. Охарактеризуйте поняття «надлишок споживача».

 

Рекомендована література:[1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11].