Тести для самоперевірки знань
1. Якщо людина втратила роботу у зв'язку зі скороченням сукупного попиту, то виникає безробіття:
а) природне;
б) циклічне;
в)структурне;
г) фрикційне.
2. Повна зайнятість забезпечується в умовах:
а) рівноваги на ринку праці;
б) використання робочої сили за її професією;
в) відсутності безробіття;
г) відсутності циклічного безробіття.
3. Природне безробіття включає такі види безробіття:
а) циклічне + структурне;
б) фрикційне + структурне;
в) фрикційне + циклічне;
г) циклічне + фактичне.
4. Фактичний ВВП дорівнює потенційному ВВП за наявності лише:
а) фрикційного й циклічного безробіття;
б) структурного безробіття;
в) структурного і фрикційного безробіття;
г) природного безробіття.
5. Якщо людина звільнилася з роботи за власним бажанням, то виникає безробіття:
а) структурне;
б) фрикційне;
в) циклічне;
г) природне.
6. Згідно з класичною теорією попит на працю є функцією від:
а) номінальної зарплати;
б)сукупного попиту;
в) реальної зарплати;
г) сукупної пропозиції.
7. Якщо людина втратила роботу у зв'язку зі зменшенням попиту на її професію, то виникає безробіття:
а) структурне;
б) фрикційне;
в) природне;
г) циклічне.
8. Згідно з кейнсіаиської теорією попит на працю є функцією від:
а) номінальної зарплати;
б)сукупного попиту;
в) реальної зарплати;
г) сукупної пропозиції.
9. Якщо виникає загальне падіння попиту в економіці, то:
а) фактичне безробіття більше за природне;
б) циклічне безробіття більше фактичного;
в) фактичне безробіття менше від природного;
г) фактичне безробіття дорівнює природному.
10. Відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП викликається безробіттям:
а) циклічним;
б)природним;
в)структурним;
г) фрикційним.
Відповіді
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
| б) | а), г) | б) | б), г) | б) | в) | а),в) | б) | а) | а) |
Тема 4. Товарний ринок
Першою категорією, з якої слід почати аналіз товарного ринку, є сукупний попит (АD), Він відображає загальний обсяг вітчизняних товарів, послуг, що їх мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. На сукупний попит впливає багато чинників Але за базову екзогенну змінну функції сукупного попиту береться лише ціна. Сукупний попит перебуває в оберненій залежності від ціни. Тому в графічній моделі крива сукупного попиту має від’ємний нахил [18, с.88].
Сукупний попит істотно відрізняється від ринкового попиту, тобто попиту на окремі товари та послуги. Ринковий попит перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо завдяки ефекту доходу й ефекту заміщення. Що стосується сукупного попиту, то його залежність від ціни є опосередкованою. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється через такі три чинники: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту. Зазначені чинники називаються ціновими. Механізм їх впливу на сукупний попит розкривається в [18, с. 89—90].
Крім ціни, на сукупний попит впливають інші чинники, які називаються неціновими. До нецінових чинників сукупного попиту відносять ті з них, які здатні змінювати величину складових сукупного попиту незалежно від ціни на товари та послуги: попит домогосподарств, інвестиційний попит, урядовий попит і попит іноземців. Тому нецінові чинники сукупного попиту можна поділити на чотири групи, зміст яких розкривається в [18, с. 91]. Слід враховувати, що нецінові чинники сукупного попиту є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Тому на графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит відображається переміщенням його кривої у відповідний бік [18, с. 90].
Іншою категорією товарного ринку є сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція (АS) — це загальний обсяг товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. На сукупну пропозицію впливають ціна і нецінові чинники. При цьому ціна є базовою екзогенною змінною, а нецінові чинники — зовнішніми екзогенними змінними функції сукупної пропозиції.
Щоб визначити залежність сукупної пропозиції від ціни, слід ураховувати неоднакову гнучкість цін і зарплати у довгостроковому і короткостроковому періодах. Відповідно до теми 1 у довгостроковому періоді ціни і зарплата є абсолютно гнучкими і реагують на економічні збурення настільки, наскільки це потрібно для відновлення повної зайнятості. У короткостроковому періоді ціни і зарплата є негнучкими, тобто їх реакція на збурення в економіці є недостатньою для відновлення повної зайнятості. У зв'язку з цим розрізняють довгострокову сукупну пропозицію і короткострокову сукупну пропозицію.
Методологічною основою довгострокової сукупної пропозиціїслугує класична теорія. Згідно з цією теорією повна зайнятість є нормою для економіки, а можливі відхилення від неї швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. За таких умов будь-яка зміна рівня цін змінює лише номінальну зарплату, а реальні параметри економіки не змінюються. Реальна зарплата залишається на попередньому рівні, безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція — на рівні потенційного ВВП. Графічна інтерпретація довгострокової сукупної пропозиції наведена на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Крива довгострокової сукупної пропозиції
Як свідчить рис. 4.1, початково економіка перебуває в умовах повної зайнятості. За цих умов сукупний попит і сукупна пропозиція дорівнюють потенційному ВВП, тобто АD1= ASL= Yp, а рівноважна ціна дорівнює P1. Тепер припустимо, що сукупний попит збільшився і тому його крива перемістилася в положення АD2. Згідно з класичною теорією це викликає такі наслідки: з одного боку, зростають ціни до Р2, з іншого — збільшується попит на ринку праці та адекватно зростає номінальна зарплата. Унаслідок цих одночасних змін забезпечується незмінність реальної зарплати, яка врівноважує ринок праці в умовах повної зайнятості й незмінності рівня прибутковості виробництва, що не породжує мотивації до збільшення сукупної пропозиції, яка залишається на рівні потенційного ВВП.
Отже, довгострокова сукупна пропозиція не залежить від ціни. Тому па графіку крива АSL набирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.
Довгострокова сукупна пропозиція, як і потенційний ВВП залежить від кількості факторів виробництва. Цю залежність можна виразити на базі простої виробничої функції:
,
де К — обсяг капіталу; L — кількість праці.
Теорія короткострокової сукупної пропозиціїспирається на дві моделі. Одна з них називається крайнім випадком. Згідно з цією моделлю ціни і зарплата тимчасово є абсолютно негнучкими, тобто не реагують на збурення в економіці. Такий випадок Дж. Кейнс припускав в умовах глибокого спаду виробництва порівняно зі станом повної зайнятості. У ній ситуації, незважаючи на збільшення сукупного попиту, робітники можуть бути зацікавлені утримуватися від вимог щодо збільшення зарплати, а підприємці — від бажання підвищувати ціни.
Рис. 4.2. Крива короткострокової сукупної пропозиції (крайній випадок)
На рис. 4.2 крива AS — це крива короткострокової сукупної пропозиції, яка набуває вигляду горизонтальної лінії. Згідно з цим рисунком збільшення сукупного попиту переміщує криву AD вправо За абсолютно негнучких цін це втілюється в адекватне зростання ВВП від Y1, до Y2. Отже, в умовах абсолютно негнучких цін і заробітної плати короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від сукупного попиту.
Основна моделькороткострокової сукупної пропозиції спираться на негнучкість цін і зарплати. Поняття «негнучкість» не означає незмінності. Негнучкі ціни і зарплата змінюються, але недостатньо адекватно для швидкого відновлення повної зайнятості. Економісти по-різному пояснюють негнучкість цін і зарплати. Але, незважаючи на ці розбіжності, прихильники основної моделі одностайні в тому, що короткострокова сукупна пропозиція залежить від того, як фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного рівня.
Згідно з основною моделлю очікуваний рівень цін — це рівень цін повної зайнятості. Очікуваний рівень цін лежить в основі ухвалення рішень підприємцями щодо визначення обсягів виробництва та рівня номінальної зарплати, яка має врівноважувати ринок праці і забезпечувати повну зайнятість. Якщо фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного їх рівня, то в такому ж напрямі з певною чутливістю обсяг виробництва відхиляється від потенційної величини. Це означає, що короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни:
,
де YAS — обсяг виробництва (сукупна пропозиція) у короткостроковому періоді; а — чутливість обсягів виробництва до відхилення фактичного рівня цін від очікуваного їх рівня. Показує, на скільки грошових одиниць фактичний ВВП відхиляється від потенційного ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очікуваного рівня на один процентний пункт; Р, Рe — відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.
Рис. 4.3. Крива короткострокової
сукупної пропозиції (основна модель)
Оскільки короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни, то це означає, що її крива має додатний нахил. Згідно з рис. 4.3 в точці T1 крива AS перетинається з кривою AD1 за умови, що фактичний рівень цін збігається з очікуваним рівнем (Р1 = Рe), а фактичний обсяг виробництва перебуває на потенційному рівні (Y1 = Ур). Тепер припустимо, що сукупний попит збільшився і крива АD перемістилася в положення AD2. Унаслідок цього фактичний рівень цін перевищив очікуваний рівень (Р2 > Рe). Це стимулює збільшення обсягів виробництва порівняно з потенційним рівнем, тобто від Y1 до Y2.
Крім ціни, на сукупну пропозицію впливають нецінові чинники: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам, податок на прибуток підприємств. Перші три чинники впливають на середні витрати і, як наслідок, на валовий прибуток. Податок на прибуток впливає на чистий прибуток. Зазначені чинники стимулюють відповідні зміни в обсягах виробництва. У графічній моделі це викликає переміщення кривої АS у відповідний бік [18, с. 99].
Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги, яка в узагальненому вигляді є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Тому модель AD-АS є базовою моделлю економічної рівноваги.
Слід розрізняти короткострокову і довгострокову рівновагу. Короткострокова рівновагавідображає рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією в умовах неповної або надмірної зайнятості. Довгострокова рівновага— це рівновага між сукупним попитом і короткостроковою та довгостроковою сукупною пропозицією одночасно, що може мати місце лише за умови повної зайнятості. Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає розбіжність, яка також постійно усувається ринком. При цьому нерівновага може порушуватися як сукупним попитом, так і сукупною пропозицією.
Постійним збурювачем економіки є сукупний попит. Якщо припустити, що довгострокова рівновага несподівано порушується надмірним сукупним попитом, то це викликає зростання фактичного рівня цін порівняно з очікуваним рівнем, що стимулює збільшення короткострокової сукупної пропозиції до нової величини сукупного попиту. У такий спосіб забезпечується рівновага в короткостроковому періоді за умови надмірної зайнятості. Але довгострокова рівновага не буде досягнута. Вона може відновитися лише з часом, після того, як очікуваний рівень цін зросте і пропорційно їх зростанню підвищиться зарплата. Унаслідок цього збільшаться середні витрати і зменшиться прибутковість виробництва. Це стимулюватиме повернення (скорочення) короткострокової сукупної пропозиції до рівня потенційного ВВП, а економіки до пової довгострокової рівноваги. Графічна інтерпретація моделі АD-АS в умовах надмірного сукупного попиту подана в [18, с. 102].
Інколи довгострокова рівновага в економіці може порушуватися несподіваними збуреннями сукупної пропозиції. Особливо загрозливими для економіки є порушення довгострокової рівноваги, пов'язані зі скороченням сукупної пропозиції порівняно з потенційним рівнем. За таких умов обсяг виробництва стає меншим за потенційний ВВП, а ціни зростають. Під впливом зростання цін сукупний попит зменшується до врівноваження з новою короткостроковою сукупною пропозицією. Це короткострокова рівновага в умовах неповної зайнятості і стагфляції (поєднання скорочення обсягів виробництва та інфляції).
Виникає питання — яким чином може відновлюватися довгострокова рівновага в умовах стагфляції? Згідно з класичною теорією номінальна зарплата є абсолютно гнучкою і тому має зменшуватися у відповідь на скорочення обсягів виробництва та падіння попиту на ринку праці. Алє така поведінка номінальної зарплати не є реалістичною. Практика не має доказів того, що номінальна зарплата коли-небудь зменшувалася у разі зростання цін. На несприятливі шоки сукупної пропозиції ринок праці реагує в інший спосіб — збільшенням безробіття. Цє дає підстави стверджувати, що інструментарій класичної теорії не придатний для пояснення механізму відновлення повної зайнятості в економіці, яка потрапляє в стан стагфляції.
Механізм відновлення довгострокової рівноваги, порушеної стагфляцією, залежить від стійкості чинників, які спричинили це порушення. Якщо ці чинники є стійкими, то вони зменшують потенційний ВВП. За цих умов крива довгострокової сукупної пропозиції зміститься вліво. За рахунок цього крива сукупного попиту перетнеться з кривою короткострокової сукупної пропозиції на вертикальній кривій довгострокової сукупної пропозиції. Якщо чинники, що викликали скорочення сукупної пропозиції, є нестійкими, то відновлення довгострокової рівноваги в економіці відбудеться після самоусунення цих чинників. Прискорити відновлення довгострокової рівноваги в економіці за таких умов може також держава, якщо застосує ефективні заходи, спрямовані на зменшення середніх витрат або, в окремих випадках, збільшення сукупного попиту.
Термінологічний словник
Абсолютна гнучкість ціп і зарплати — спроможність цін і зарплати швидко змінюватися для врівноваження економіки на умовах повної зайнятості.
Довгостроковий період — в макроекономіці проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагува-ти на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.
Ефект багатства — зміни в обсязі сукупного попиту, які пов'язані зі змінами реальної вартості фінансових активів, викликаними зміною ціп.
Ефект доходу — зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на цю продукцію.
Ефект заміщення — зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на аналогічну продукцію, що робить її відносно дорожчою або відносно дешевшою.
Ефект процентної ставки — скорочення сукупного попиту, яке виникає внаслідок того, що загальне зростання цін викликає збільшення попиту на гроші і зростання процентних ставок, унаслідок чого зменшується попит на інвестиційні товари та деякі споживчі товари.
Ефект чистого експорту — зміни в обсязі сукупного попиту, які виникають унаслідок того, що ціни на вітчизняні товари і послуги змінюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги.
Збурення, шок — різка зміна сукупного попиту і/або сукупної пропозиції під впливом екзогенних подій.
Кейннсіанськпії хрест — модель, що грунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.
Класична модель сукупної пропозиції — модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціпи є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий період — у макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.
Крива довгострокової сукупної пропозиції — крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від ціни і набуває вигляду вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП.
Крива короткострокової сукупної пропозиції — 1) в основному варіанті — крива, що відображає пряму залежність сукупної пропозиції від ціни і має додатний нахил; 2) у крайньому випадку — крива, яка спирається на припущення про незмінність цін і має вигляд горизонтальної лінії.
Крива сукупкного попиту – крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил.
Негнучкі ціни – ціни, що нездатні адекватно швидко реагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції.
Негнучкість заробітної плати – нездатність зарплати адекватно швидко реагувати на порушення рівноваги на ринку праці.
Основна модель сукупної пропозиції – модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою.
Рівноважна ціна – ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією.
Сукупна пропозиція – сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.
Сукупний попит – сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.