Алгебраїчне виведення кривої грошового ринку. 5 страница

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• 8
• 9
• Далее ⇒

Ставка відсотка, %

0 10 20 30 40 50 Інвестиції, гр. од. Рис. 5.4. Функція інвестиційного попиту

Ставка відсотка, % А

0 Інвестиції, гр. од.

Рис. 5.5. Вплив невідсоткових чинників на інвестиції

5.4. Мультиплікатор інвестицій

Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.

Автономні інвестиції— це інвестиції, які не залежать від рівня доходу. Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд: / = є - dR, де / — автономні інвестиційні витрати, є — автономні інвес­тиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R — реальна відсоткова ставка, d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.

Індуційовані інвестиції — це інвестиції, які залежать від рівня доходу.

Мультиплікатор інвестицій,т, — це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід А 7 за умови збільшення автономних інвестицій на А/:

т, =■

1-е' 1-МРС

, Л7=--------- А/, т,>\, AY = m,AI.

1c'

Зв'язок між мультиплікатором та граничними схильностями ви­ражається таким чином:

т, =■

1-МРС MPS

Основні терміни

функція споживання

гранична схильність до споживання

середня схильність до споживання

функція заощаджень

гранична схильність до заощадження

середня схильність до заощадження

чинники споживання та заощадження

функція інвестицій невідсоткові чинники мультиплікатор інвестицій автономні інвестиції індуційовані інвестиції коефіцієнт чутливості інвестицій

Тести

1.Відповісти "так" чи "ні".

Функція споживання відображає залежність між використовува­ним доходом та споживанням.

2. Відповісти "так" чи "ні".

Зниження податків збільшує використовуваний дохід.

3. З геометричної точки зору гранична схильність до споживання — це:

а) кут нахилу кривої споживання;

б) точка перетину функції споживання та бісектриси;

в) відстань між функцією споживання та віссю абсцис;

г) синус кута нахилу функції споживання.

4. Кожній функції споживання відповідає:

а) одна функція заощадження;

б) дві функції заощадження;

в) безліч функцій заощадження;

г) це залежить від кута нахилу кривої функції споживання.

5. У короткостроковому періоді із зростанням доходу:

а) зменшується споживання;

б) зменшуються заощадження;

в) середня схильність до споживання зростає;

г) середня схильність до заощадження зростає.

6. Зростання рівня цін:

а) збільшує споживання;

б) збільшує заощадження;

в) скорочує споживання;

г) не змінює споживання.

7. Сукупний попит на інвестиції залежить від:

а) заощадження;

б) державних витрат;

в) відсоткової ставки;

г) грошової маси.

8. Зі зростанням відсоткової ставки попит на інвестиції:

а) зростає;

б) скорочується;

в) залишається незмінним;

г) прямує до нуля.

9. Автономні інвестиції— це інвестиції, які:
а) не залежать від рівня доходу;

б) залежать від рівня доходу;

в) не залежать від відсоткової ставки;

г) залежать від функції споживання.

10. Мультиплікатор інвестицій — це число, яке показує, у скільки разів зросте дохід при:

а) зменшенні автономних інвестицій;

б) зростанні автономних інвестицій;

в) зменшенні споживання;

г) зростанні споживання.

Приклади розв'язування задач

1. Споживання населення країни збільшилося на 5 млн гр. од. До­
хід зріс на 8 млн гр. од. Визначити значення граничної схильності до
споживання.

Розв'язок. За означенням гранична схильність до споживання — це відношення зміни споживання до зміни доходу: МРС = AC IA Y = = 5 / 8 = 0,625.

Відповідь. Гранична схильність до споживання дорівнює 0,625.

2. Гранична схильність до заощадження дорівнює 0,24. Чому до­
рівнює гранична схильність до споживання?

Розв'язок. Гранична схильність до споживання та гранична схиль­ність до заощадження в сумі дорівнюють одиниці. Отже, МРС = 1 --MPS= 1-0,24 = 0,76.

Відповідь. Гранична схильність до споживання дорівнює 0,76.

3. Функція споживання подана у вигляді таблиці (млрд гр. од.):

 

Дохід, Y
Споживання, С

Записати функцію споживання. Чому дорівнює споживання при доході 40 млрд гр. од.?

Розв'язок. Із таблиці визначимо значення граничної схильності до споживання як відношення зміни споживання до зміни доходу:

МРС = АС І АГ = (20 - 14) / (24 - 16) = 6 / 8 = 3 / 4 = 0,75. Гранична схильність до споживання становить 0,75.

Підставимо у функцію споживання значення граничної схиль­ності до споживання: С = с^ + 0,75 7. Замість Ста У підставимо будь-яку пару координат функції споживання з таблиці, наприклад першу: 14 = с₀ + 0,75, 16 => с₀ = 2. Функція споживання має вигляд: С = 2 + + 0,75 7. Якщо 7 = 40, то С = 2 + 0,75 • 40 = 32 млрд гр. од.

Відповідь. Функція споживання С = 2 + 0,75 Y. При доході 40 млрд гр. од. споживання становить 32 млрд гр. од.

4. Функція споживання має вигляд: С = 4 + 0,8 Y. Записати функцію
заощадження.

Розв 'язок. Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощадження: S = Y-C= 7-4-0,87=0,27-4.

Відповідь. Функція заощадження має вигляд: S = 0,27- 4.

5. Гранична схильність до заощадження дорівнює 0,4. Інвестиційні
витрати зросли на 30 млрд гр. од. Як і на скільки змінився дохід?

Розв'язок. За формулою мультиплікатора інвестицій wij = 1 / (1 -- МРС) = 1 / MPS = 1 / (1 - 0,6) = 2,5.

Зміна доходу становить величину Л 7=«?₇ Л/=2,5 • 30 = 75 млрд гр. од. Відповідь. Дохід зросте на 75 млрд гр. од.

Задачі для самостійної роботи

1. Залежність між доходом та споживанням домашніх господарств за рік задана таблично:

 

Дохід, Y
Споживання, С

Записати рівняння прямої, що відображує залежність С = F(Y). 2. Залежність між цінами на облігації та відсотковими ставками.

 

Ціна облігації, Р, млн грн	0,08	0,07	0,06	0,05
Відсоткова ставка, г

Записати рівняння прямої, яка відображує цю залежність.

3. Споживання становить 7,5 млрд гр. од. Післяподатковий дохід складає 10 млрд гр. од.

Чому дорівнює середня схильність до споживання?

4. Функція заощадження має вигляд: S = -2 + 0,4 Y. Записати функ­
цію споживання. Накреслити графіки функцій споживання та зао­
щадження.

5. Інвестиції збільшилися на 40 млн гр. од. Дохід зріс на 100 млн гр. од.
Чому дорівнює мультиплікатор інвестицій?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под
общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 5.

2. Долан Э. Док., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-
плюс, 1994. — Гл. 5, 6.

3. Макроэкономика I В. М. Гальперин, П. И. Гребенников, А. И. Леус-
ский, Л. С. Тарасевич. — СПб., 1994. — Гл. 3.

4. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.:
Основи, 2000. — Розд. 16, 17.

5. Савченко А. Г., Пухтаевич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономі­
ка. — К.: Либідь, 1999. — Гл. 4.

6. Селищев А. С. Макроэкономика: Учебник для вузов. — СПб.: Пи­
тер, 2000. — Гл. 2, 3.

7. Статистичний щорічник України / Державний комітет статистики
України. 1997-2004. — К.: Техніка.

Розділ 6 МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ

6.1. Модель "витрати — випуск"

Кейнсіанська модель рівноваги, або "кейнсіанський хрест", пе­редбачає фіксованість рівня цін (рис. 6.1).

Планові витрати (Е = С + І)

Витрати (Е)_і

Фактичні витрати (Е, = Y)

 

^Y2

Y, Дохід (У)

Рис. 6.1. "Кейнсіанський хрест"

Сукупний попит AD представлений плановими витратами — су­мою, яку домогосподарства та фірми мають намір витратити на ку­півлю товарів та оплату послуг: Е = AD = С + І.

Сукупна пропозиція AS представлена фактичними витратами: E_f=AS= Y.

Фактичні витрати відрізняються від планових тим, що фірми зму­шені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні за­паси.

Якщо сукупні витрати менші за дохід (Е < ЕЛ, то відбувається не­планове зростання інвестицій у товарні запаси і виробництво матиме тенденцію до спаду, оскільки економіка постійно прагне досягти рівно­ваги. Якщо сукупні витрати перевищують дохід (Е > ЕЛ, то відбува­ється непланове зменшення інвестицій у товарні запаси і виробництво виявлятиме тенденцію до зростання. Якщо сукупні витрати дорівнюють доходу (Е = Ej), то непланові інвестиції дорівнюють нулю.

Рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва, якому відпові­дають сукупні витрати, необхідні для закупівлі усієї продукції, ви­робленої в поточний період.

Знак "+" — це незаплановане зростання інвестицій у товарно-ма­теріальні запаси — приріст;

Знак "-" — це незаплановане зменшення інвестицій у товарно-матеріальні запаси — зменшення.

Бісектриса означає, що фактичні і планові сукупні витрати збіга­ються.

У точці А, де дохід дорівнює плановим витратам, досягається рів­ність між плановими та фактичними інвестиціями та заощадження­ми, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва У] > У*, це означає, що фірми виробляють більше товарів, ніж можуть купити покупці (AD < AS). Різниця між ними є нереалізованою продукцією, що викликає зрос­тання товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Це примушує фірми ско­рочувати виробництво, зайнятість, що в результаті зменшує дохід. Поступово У] зменшується до У*, і досягається рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва У₂ < У*, це означає, що фірми виробляють менше товарів, ніж їх готові придбати покупці (AD > AS). Попит зростає за рахунок непланового скорочення ТМЗ фірм, що зумовлює тенденцію зростання виробництва і зайнятості. ВВП поступово зростає від У₂ до У*, і знову досягається рівновага: сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS).

6.2. Модель "вилучення — ін'єкції"

Дохід від реалізації виробленої продукції можна одержати тільки після сплати податків : У = У - Т. Частину цього доходу домогоспо-дарства можуть заощадити.

Заощадження являють собою вилучення витрат з потоку "витра­ти — доходи": S = У- С.

Споживання зменшується і стає меншим за загальний обсяг ви­робництва. Викупити на ринку всю вироблену продукцію стає не­можливо.

Фірми ж не продають усю вироблену продукцію споживачам, ча­стина її стає інвестиційним товаром і реалізується всередині підприє­мницького сектору. Тому інвестиції розглядаються як ін'єкції (допов­нення) витрат у потік "доходи — витрати", а це, в свою чергу, допов-

нює споживання. Отже, інвестиції являють собою компенсацію на за­ощадження.

Якщо S < І , обсяг ВВПбуде нижчим за рівноважний рівень (7< 7*).

Якщо S > І , обсяг ВВПперевищуватиме рівноважний рівень (7> 7*).

Якщо S = / , обсяг ВВПзбігатиметься з рівноважним рівнем (7= 7*).

S = / означає, що вилучення засобів виробництва на заощаджен­ня повністю компенсуються ін'єкціями інвестицій.

Ця рівність визначає рівновагу ВВП.

Модель "вилучення — ін'єкції" подається у такій графічній інтер­претації (рис. 6.2):

Заощадження (S) та інвестиції (Л

0 Y* Дохід, випуск (У)

Рис. 6.2. Модель "вилучення — ін'єкції"

Графічно рівновагу ВВПможна визначити у точці перетину кри­вої заощаджень S і планових інвестицій / . У точці рівноваги А домо-господарства мають намір заощадити стільки ж, скільки підприємці бажають інвестувати.

Якщо фактичний дохід перевищує рівноважний рівень, має місце тенденція до скорочення виробництва: 7,- > 7*.

Якщо фактичний дохід менший за рівноважний рівень, спостері­гається тенденція до зростання виробництва: Yr< 7*.

Кейнсіанська модель товарного ринкумає такий вигляд:
7 = AD — загальна умова рівноваги;

AD = С + І — сукупні витрати;
С = с₀ + c'Y —функція споживання;
/ = І(г) — функція інвестицій.

Підставити функції споживання та інвестицій у рівняння сукупних витрат. Одержимо AD = с₀ + c'Y + І, тоді рівняння загальної умови рівноваги матиме такий вигляд: Y = с₀ + c'Y + І.

Графік цієї моделі — "кейнсіанський хрест" (див. рис. 6.1).

Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схиль­ністю до споживання (с'): чим схильність вища, тим нахил до гори­зонтальної осі більший.

Рівновага товарного ринку (Y = AD) досягається у точці перетину ліній Y та AD.

За класичною економічною теорією в точці рівноваги AD та AS обсяг виробництва Y* завжди дорівнює потенційному Y або обся­гу ВВП при повній зайнятості. Кейнс заперечує механізм саморегу­лювання. Рівновага попиту і пропозиції здебільшого не збігається з повною зайнятістю: у точці А сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS), але рівноважний обсяг виробництва не завжди дорівнює потенційному (У* ф Y) (рис. 6.3).

 

 

 

Рівень ,
цін, Р			/AS
	\^ А /
р*	„__ . J^
У

Дохід, Y

Рис. 6.3. Невідповідність між рівноважним та потенційним обсягом виробництва за Кейнсом

За класичною теорією, основним чинником, який визначає дина­міку інвестицій та заощаджень, є відсоткова ставка.

Згідно з кейнсіанською економічною теорією на динаміку спожи­вання та заощадження впливає величина використовуваного доходу домогосподарств. Фактичний обсяг виробництва виявляє тенденцію до коливання навколо потенційного. Циклічне безробіття має при­мусовий, а не добровільний характер. Для уникнення значних втрат від спаду виробництва потрібно здійснювати активну державну полі­тику щодо стабілізації сукупного попиту.

Рівноважний рівень випуску Y* може коливатися навколо потен­ційного рівня, якщо величина будь-якого компонента сукупних ви­трат — споживання, інвестиції, державні витрати і чистий експорт (для відкритої економіки) — змінюється.

Зростання кожного з цих компонентів зміщує криву планових ви­трат вгору і збільшує рівноважний рівень випуску Y* (рис. 6.4, пря­ма £■]). Скорочення будь-якого з компонентів зсуває криву планових витрат вниз (пряма Е₂). Це супроводжується спадом рівноважного випуску та зайнятості.

Витрати, Е і k

0 Y₂*-^— Y* —► Y* Дохід, випуск, Y Рис. 6.4. Вплив витрат на рівноважний рівень випуску

Зростання будь-якого компонента автономних витрат (С, G, I, NX) призводить до значного збільшення сукупного випуску Y завдяки ефекту мультиплікатора.

Мультиплікатор Кейнса— це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

_a = AY/AA, AA= A(c₀

NX),

де т_а — мультиплікатор автономних витрат; А У— зміна рівноваж­ного ВВП; АА — зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y; Cq, /q — автономні споживчі та інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — витрати сектору закордон.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний при­ріст або скорочення сукупного доходу У перевищує початковий при­ріст або скорочення автономних витрат А.

6.3. Рецесійний та інфляційний розриви

Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного рівня призводять до виникнення рецесійного або інфляційного роз­ривів.

Рецесійний розрив— це величина, на яку сукупні витрати менші за потенційні витрати. Розрив називають рецесійним, оскільки він здійс­нює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потен­ційного рівня (рис. 6.5).

Витрати, Е

Потенційні витрати

Рецесійний розрив

Планові витрати

 

Y*

Дохід, випуск, Y

Рис. 6.5. Рецесійний розрив

У графічному зображенні рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між прямими сукупних планових витрат Е* і потенційно необхідних витрат Е

Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину:

A Y_r = (Е - Е*) т_Е (добуток рецесійного розриву та мультипліка­тора витрат).

Рецесійний розрив — це величина, на яку графік сукупних плано­вих витрат повинен був би зміститися вгору, щоб збігтися з потен­ційними витратами.

Інфляційний розрив— величина, на яку сукупні планові витрати перевищують потенційні (рис. 6.6).

Інфляційний розрив свідчить про те, що економіка потерпає від перевитрат, тобто має місце надлишок сукупних витрат Е* > Е Рівноважний ВВП перевищує потенційний (Y* > Y).

Розрив називають інфляційним, оскільки він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП,який визначається за формулою

Планові витрати **• Інфляційний розрив Потенційні витрати

Y <Г

де т_Е — мультиплікатор витрат Витрати, Е

Дохід, випуск, Y Рис. 6.6. Інфляційний розрив

Інфляційний розрив — це величина, на яку графік сукупних витрат повинен зміститися вниз, щоб збігтися із потенційними витратами.

Наслідком інфляційного розриву є надлишок попиту (інфляція попиту) та підвищення цін.

Основні терміни

"кейнсіанський хрест " планові витрати фактичні витрати рівноважний ВВП тенденція виробництва вилучення ін 'єкції

кейнсіанська модель товарного ринку ефект мультиплікатора мультиплікатор Кейнса рецесійний розрив інфляційний розрив інфляція попиту

Тести

1. Відповісти "так" чи "ні".

За класичною економічною теорією, у точці рівноваги сукупного попиту та сукупної пропозиції рівноважний дохід завжди дорів­нює потенційному.

2. У кейнсіанській моделі рівноваги "витрати — випуск " сукупний по­
пит представлений:

а) неплановими інвестиціями;

б) плановими інвестиціями;

в) плановими витратами;

г) фактичними витратами.

3. Якщо сукупні витрати більші за дохід, то:

а) виробництво матиме тенденцію до зростання;

б) виробництво виявлятиме тенденцію до спаду;

в) відбувається непланове зростання інвестицій в товарні за­
паси;

г) в економіці має місце рівновага.

4. Якщо сукупні планові витрати перевищують сукупні фактичні ви­
трати, то:

а) відбувається незаплановане зростання інвестицій в товарні за­
паси;

б) відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарні за­
паси;

в) виробництво виявляє тенденцію до спаду;

г) виробництво перебуває у стані рівноваги.

5. Кейнсіанськамодель "витрати — випуск":

а) є динамічною моделлю;

б) передбачає фіксований рівень цін;

в) припускає гнучкі ціни;

г) на вертикальній осі відкладається рівень цін.

6. У моделі "витрати — випуск" точки збігу фактичних і планових
сукупних витрат лежать на:

а) горизонтальній осі;

б) вертикальній осі;

в) бісектрисі;

г) точці перетину графіків фактичних та планових сукупних ви­
трат.

7. У моделі "вилучення — ін'єкції" інвестиції розглядаються як:

а) вилучення витрат;

б) ін'єкції витрат;

в) вилучення доходу;

г) доповнення податків.

8. За моделлю "вилучення — ін'єкції"рівновага ВВП графічно визна­
чається у точці перетину:

а) бісектриси та осі доходу;

б) кривої заощаджень та осі ординат;

в) кривої заощаджень та планових інвестицій;

г) планових інвестицій та осі бісектрис.

9. Рецесійний розрив — це величина, на яку:

а) сукупні планові витрати менші за потенційний ВВП;

б) сукупні планові витрати перевищують потенційний ВВП;

в) сукупні планові витрати менші за потенційні витрати;

г) сукупні планові витрати перевищують потенційні витрати.

10. Інфляційний розрив викликає:

а) скорочення виробництва відносно потенційного рівня;

б) піднесення виробництва відносно потенційного рівня;

в) спад рівня цін;

г) втрати економіки в обсязі ВВП.

Приклади розв'язування задач

1. Економіка країни описується рівняннями:

Y = С + І, С = 6 + 0,8 У, / = 8. Визначити рівноважний дохід (млрд гр. од.).

Розв'язок. За кейнсіанською моделлю рівноваги рівноважний до­хід визначається за умови тотожності доходу та планових витрат. Планові витрати представлені функціями споживання та інвести­цій:

7=6 + 0,87+8= 14 + 0,87;

7-0,87= 14;

0,27= 14; 7= 14/0,2 = 70.

Відповідь. Рівноважний дохід дорівнює 70 млрд гр. од.

2. Економіка країни характеризується такими рівняннями
(млрд гр. од.):

7 = С + /; С =75 + 0,657'; Y'= Y-tY; t = 0,2; I = 10 +0,23 7. Вира­хувати рівноважний дохід (млрд гр. од.).

Розв'язок. Визначаємо рівноважний дохід, враховуючи відраху­вання з доходу залежно від ставки оподаткування t.

7=75 + 0,65(7-0,27)+ 10 + 0,237 =

= 85 + 0,65 • 0,87+0,237= 85 + 0,757. 7 - 0,75 7 = 85; 0,25 7 = 85; 7 = 340.

Відповідь. Рівноважний дохід становить 340 млрд гр. од.

3. Економіка країни описується рівняннями: Y= C + І;С= 14 + 0,77;
/=4 + 0,27.

Визначити рівноважний дохід та величину мультиплікатора авто­номних витрат.

Розв'язок. 7= 14 + 0,77+4 + 0,27=>0,17= 18; 7= 180.

Мультиплікатор автономних витрат визначаємо як відношення доходу до суми автономних витрат: т_а = 180 / (14 + 4) = 10.

Відповідь. Рівноважний дохід становить 180 млрд гр. од. Мульти­плікатор автономних витрат дорівнює 10.

4. Рецесійний розрив дорівнює 10 млрд гр. од., мультиплікатор
витрат т_Е = 4. Визначити, скільки втрачає економіка від рецесійного
розриву.

Розв 'язок. Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину:

A Y_r = (Е - Е*) т_Е (добуток рецесійного розриву та мультипліка­тора витрат).

А7_Г = 10 • 4 = 40 млрд гр. од.

Відповідь. Втрати економіки при рецесійному розриві дорівнюють 40 млрд гр. од.

5. Потенційний ВВП дорівнює 70; рівноважний ВВП — 80; МРС =
= 0,75. Який розрив існує в економіці і чому він дорівнює?

Розв'язок. Оскільки фактичний ВВП перевищує потенційний, в економіці існує інфляційний розрив.

Надлишок попиту при інфляційному розриві визначається за фор­мулою

А_¥і=(Е*-Е_р)т_Е, де т_Е = 1 / (1 - МРС) = 1 / (1 - 0,75) = 4 — мультиплікатор витрат.

Отже, інфляційний розрив дорівнює АГ; / т_Е = (80 - 70) / 4 = 2,5. Відповідь. Інфляційний розрив дорівнює 2,5 млрд гр. од.

Задачі для самостійної роботи

1. Дані в таблиці характеризують функцію споживання (млрд гр. од.)

50 70

ПО 130

 

С 40 52

Визначити рівноважний ВВП за умови, що інвестиції дорівнюють 16 млрд евро.

2. Економіка країни характеризується такими рівняннями
(млрд гр. од.):

Y=C + I;C = 5 + 0,67'; Y'=Y-tY;t = 0,25; 1=2 + 0,27. Розраху­вати рівноважний дохід (млрд гр. од.) та величину мультиплікатора автономних витрат.

3. Економіка країни характеризується такими рівняннями
(млрд гр. од):

7 = С + /; С = 10 + 0,87'; 7' = 7- tY; t = 0,25; 1=2. Розрахувати рівноважний дохід, якщо рівень випуску дорівнюватиме 29 млрд гр. од. Що відбувається — незаплановане зменшення чи зростання запасів продукції?

4. Рецесійний розрив дорівнює 10 млрд гр. од., мультиплікатор
витрат т_Е = 4. Визначити, скільки втрачає економіка від рецесійного
розриву.

5. Фактичний дохід дорівнює 50 млрд гр. од.; потенційний
дохід — 52 млрд гр. од. Гранична схильність до заощадження MPS =
= 0,25. Який розрив існує в економіці і чому він дорівнює?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 5.

2. Долан Э. Док., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-
плюс, 1994. — Гл. 5, 6.

---

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• 8
• 9
• Далее ⇒