до лабораторного заняття №9-10

Спринь О.Б., Голяка С.К.

Фізіологія вищої нервової діяльності.

Методичні рекомендації до лабораторних занять

для студентів вищих учбових закладів, що навчаються на спеціальностях «Біологія», «Психологія» стаціонарної, заочної та екстернатної форм навчання

Херсон - 2006

Фізіологія вищої нервової діяльності. Методичні рекомендації до лабораторних занять. – Херсон: Вид-во ХДУ.- 40 с.

 

У к л а д а ч і:

Спринь О.Б. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин

Голяка С.К. – старший викладач

 

 

Р е ц е н з е н ти:

Лизогуб В.С. - доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Бойко М.Ф. – доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету

Гайдай М.І. - кандидат медичних наук, доцент Херсонського державного університету

 

Методичні рекомендації Рекомендовано до друку

обговорено на засіданні Вченою радою

кафедри фізіології людини і тварин Інституту природознавства

 

Програма з фізіології вищої нервової діяльності

Фізіологія вищої нервової діяльності як наука. Предмет і завдання науки. Вчення І.П.Павлова про умовні рефлекси. Значення праць І.П.Павлова в розвитку матеріалістичного вчення про вищу нервову діяльність. Вчення про вищу нервову діяльність як основа розвитку науки психофізіології. Загальнобіологічне значення тимчасових зв'язків в еволюційному розвитку тваринного світу. Принцип методу: поєднання в часі двох подразників – майбутнього умовного і безумовного. Відмінність умовних рефлексів від безумовних.

Методики вироблення умовних рефлексів. Класична павлівська методика (слиновиділення). Методика вироблення рухових, судинних та інших рефлексів. Утворення умовних рефлексів. Умови, які необхідні для утворення умовного рефлексу. Агенти, які можуть стати умовними подразниками. Час як умовний подразник. Комплексний характер подразників. Особливість утворення умовних рефлексів на комплекс подразників. Умовні рефлекси вищих порядків.

Механізм утворення умовних зв'язків за І.П.Павловим. Значення орієнтувального рефлексу і становлення домінанти. Сучасні уявлення про шляхи замикання умовних зв'язків. Роль підкіркових структур в цьому процесі. Електрофізіологічний аналіз тимчасових зв'язків. Морфофункціональні зміни структури синапсів при формуванні умовних зв'язків. Значення шляхів конвергенції для замикання умовних зв'язків на одному нейроні, які несуть інформацію від різних аналізаторів. Хімічні основи формування умовних зв'язків. Системна організація умовно-рефлекторної діяльності. Роль обстановочної та пускової аферентації в формуванні умовно-рефлекторної реакції.

Гальмування умовних рефлексів. Безумовне гальмування кіркових клітин. Індукційне позамежне гальмування. Умовне (внутрішнє гальмування). Різні випадки умовного гальмування (гаснуче, запізнювальне та ін.), позитивні і негативні умовні рефлекси. Вплив сторонніх подразників на позитивні і негативні умовні рефлекси.

Аналіз і синтез подразнень. Явище генералізація. Процес утворення диференціювань. Синтез і аналіз комплексних подразнень. Взаємодія окремих пунктів кори. Явище іррадіації, концентрації та індукції. Функціональна мозаїка кори, системність в роботі кори великих півкуль. Динамічні стереотипи. Поведінкові реакції організму.

Властивості основних нервових процесів, що визначають індивідуальні особливості поведінки. Функціональна система організму і її роль в організмі поведінкового акту за П.К.Анохіним. Мотивації, емоції і поведінкові реакції організму. Роль лімбічної системи мозку в їх здійсненні. Елементарна розумова діяльність тварин і їх поведінкові реакції. Фізіологічно-генетичні механізми елементарної розумової діяльності.

Вища нервова діяльність людини. Нейрофізіологічна організація психічної діяльності. Роль лобних часток кори головного мозку в здійсненні психічних функцій. Фізіологічні механізми сприйняття, уваги, мислення.

Ускладнення сигнальних реакцій в процесі еволюції тваринного світу. Поява другої сигнальної системи, пов'язаної з сприйняттям інформації, узагальненої і абстрагованої від безпосередньої дійсності. Взаємовідношення першої і другої сигнальних систем. Мислительні процеси. Психофізіологічна теорія мислення. Свідомість і мислення. Нейрофізіологічні особливості півкуль. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.

Аналіз і синтез мовних сигналів як основа процесу мислення. Пам'ять, її види. Механізми безпосередньої і оперативної короткочасної пам'яті. Довготривала пам'ять, її основні компоненти: фіксація, збереження і відновлення інформації. Молекулярно-генетичні механізми пам'яті.

Аналітико-синтетична діяльність мозку. Властивості уваги. Класифікації уваги. Нейрофізіологічні механізми, порушення та індивідуальні особливості уваги.

Механізми сну та неспання. Структури мозку, які регулюють сон і неспання, їх морфофункціональні зв'язки. Роль гуморальних факторів у виникненні сну, характеристика нейронних процесів під час сну. Швидкий та повільний сон, сновидіння, їх природа.

 

 

І змістовний модуль.

«Загальні закономірності вищої нервової діяльності»

Лекційні модулі:

1. Вступ. Фізіологія вищої нервової діяльності як наука. Зв’язок її з іншими науками. Предмет і завдання науки. Методологія вивчення вищої нервової діяльності: поєднання рефлекторної теорії, теорії відображення і теорії системної діяльності. Історія розвитку науки.

2. Методи дослідження вищої нервової діяльності. Форми поведінки. Природжена поведінка. Класифікація безумовних рефлексів. Інстинкти. Етапи поведінки. Індивідуальне навчання. Філогенез і онтогенез форм поведінки.

3. Чинники поведінки. Генетична залежність природженої і набутої поведінки. Умовно-рефлекторна діяльність. Методи вивчення утворення умовних рефлексів. Правила утворення умовних рефлексів. Класифікація умовних рефлексів. Умовні рефлекси вищого порядку. Механізми утворення умовних рефлексів.

Практичні модулі:

1. Безумовні рефлекси (2 години).

2. Умовні мовленнєві рефлекси (2 години).

3. Динаміка збудження та гальмування (4 години).

Модуль самостійної роботи:

1. Еволюція форм поведінки.

2. Розкрити методичні підходи вивчення вищої нервової діяльності І.П.Павловим та його учнями і послідовниками.

3. Гальмування умовних рефлексів.

ІІ. Змістовний модуль

«Вища нервова діяльність людини»

Лекційні модулі:

1. Ускладнення сигнальних реакцій в процесі еволюції тваринного світу. Поява другої сигнальної системи, пов'язаної з сприйняттям інформації, узагальненої і абстрагованої від безпосередньої дійсності. Взаємовідношення першої і другої сигнальних систем. Мислительні процеси. Психофізіологічна теорія мислення. Свідомість і мислення. Нейрофізіологічні особливості півкуль. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.

2. Пам'ять. Якості пам’яті. Класифікації пам’яті. Механізми короткочасної пам’яті. Механізми довготривалої пам’яті. Особливості емоційної умовно-рефлекторної, семантичної (мовно-логічної) пам’яті. Структурно - хімічні перетворення на системному, синаптичному, клітинному рівнях головного мозку. Нейромедіатори та нейромодулятори. Порушення пам’яті.

3. Аналітико-синтетична діяльність мозку. Увага. Властивості уваги. Класифікація уваги. Нейрофізіологічні механізми уваги. Порушення уваги. Дослідження уваги. Індивідуальні особливості уваги. Психофізіологічна проблема. Свідомість та мислення. Мислительні процеси. Мовлення та мова. Психофізіологічна теорія мислення. Розлади мислення. Механізми мовлення. Нейрофізіологічні особливості півкуль. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.

4. Сон. Теорії сну. Сновидіння. Вплив емоцій на поведінку людини. Біологічна роль емоцій. Стрес. Неврози. Вплив емоційного стану на пам'ять та навчання.

Практичні модулі:

1. Сприйняття (2 години).

2. Пам'ять. Механізми пам’яті (4 години).

3. Увага. Оцінка переробки зорової інформації (4 години).

4. Мислення (4 години).

Модулі самостійної роботи:

1. Реферат про особливості онтогенезу вищої нервової діяльності людини.

2. Реферат про будову та функції структур лімбічної системи. Роль лімбічної системи при виникненні емоційних станів

ІІІ. Змістовний модуль

«Типологічні особливості ВНД та методики їх дослідження»

Лекційні модулі:

1. Біологічні основи індивідуальності людини. Поняття про властивості основних нервових процесів: сили, рухливості та зрівноваженості. Типи вищої нервової діяльності. Новітні досягнення у вивченні індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

2. Методичні підходи до вивчення властивостей основних нервових процесів. Апаратурні методики досліджень. Прилади ПНДО, ПНН-3, ДПФО, «Резерви-2», комп’ютерна програма «Діагност - 1».

Практичні модулі:

1. Типи вищої нервової діяльності (2 години).

2. Визначення латентних періодів зорово-моторних реакцій (2 години)..

3. Визначення функціональної рухливості нервових процесів (2 години).

4. Визначення сили нервових процесів (2 години)..

5. Вивчення успішності розумової працездатності (2 години).

6. Визначення працездатності головного мозку в режимі автотемпу

(4 години).

7. Визначення динамічної м’язової витривалості (2 години).

Модулі самостійної роботи:

1. Реферат про вклад вчених української школи психофізіологів у вивченні біологічних основ індивідуальності. Роботи В.Трошихіна, А.Хільченка, Н.Кольченко, М.Макаренка.

2. Розглянути біоелектричні кореляти властивостей основних нервових процесів у людини.

Підсумковий тест: в усно-письмовій формі за всіма темами і питанням, які вивчалися на лекціях, лабораторних заняттях та при самостійній роботі.

Екзаменаційний тест.

Виносяться всі теми, які розглядалися на лекціях, лабораторних заняттях, на самостійній роботі протягом всього навчального року. Студент повинен бути готовий до усної та письмової форми здачі тесту в кінці семестру.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №1.

Тема:Дослідження безумовних рефлексів у людини.

Мета:Дати визначення рефлексу, розглянути частини рефлекторної дуги і дати графічне її зображення.

 

Завдання 1. Надбрівний рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком по краю надбрівної дуги. Відповідна реакція – змикання повік. Рефлекторна дуга цього рефлексу: очний нерв (перша гілка трійчастого нерву), чутливе ядро трійчастого нерву, рухове ядро лицевого нерву, лицевий нерв, круговий м'яз ока.

 

Завдання 2. Корнеальний рефлекс.

Виникає при обмеженому доторканні ваткою до рогівки чи райдужної оболонки ока. Рефлекторна дуга та ж що й у надбрівного рефлексу.

 

Завдання 3. Нижньощелепний рефлекс.

Виникає при постукуванні молоточком по підборідді при ледь відкритому роті. Відповідна реакція – скорочення жувальних м'язів і закривання рота.

Рефлекторна дуга: чутливі волокна нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва), чутливе ядро трійчастого нерва, рухоме ядро в мості, рухові гілки трійчастого нерва.

 

Завдання 4. Ліктьовий рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком по сухожилку двоголового м'язу у ліктьовій ямці. Для визначення ліктьового рефлексу, напівзігнута і розслаблена рука обстежуваного знаходиться на долоні експериментатора. Великий палець руки експериментатора кладеться на сухожилок двоголового м'яза обстежуваного.

Рефлекторна дуга: м’язово-шкірний нерв, V,VІ шийні сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення м’язів, згинання руки в ліктьовому суглобі.

 

Завдання 5. Колінний рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком щільної зв'язки нижче колінної чашечки. Для визначення колінного рефлексу обстежуваному пропонують присісти на стілець і покласти ногу на ногу. Наносять легкий удар неврологічним молоточком по сухожилку чотирьохголового м'яза. Рефлекторна дуга: стегновий нерв, ІІІ та ІV поперекові сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення чотирьохголового розгинача стегна і розгинача гомілки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Дайте визначення «рефлекс», «безумовний рефлекс».

2. Рефлекторна дуга.

3. Відділи центральної нервової системи.

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №2.

Тема:Умовні мовленнєві рефлекси людини.

Мета:Вивчити індивідуальні особливості імпресивної мови.

 

Завдання 1. Піктограми О.Лурія.

Експериментатор виголошує 20 словосполучень (поступово через 5 с), обстежувані повинні у відповідь графічно відобразити образи. Через 30 хв. – відновлення словосполучень, тобто потрібно підписати всі малюнки, які були раніше зроблені.

Оцінка: точність, інформативність, виразовість (іменник зберігся, а прикметник загубився), інтерференція – припущення, наплив образу персеверація – перестановка, перебудова (наприклад, запах хліба – хлібний запах).

Всі відповіді оцінюються в % відношенні, робиться висновок, чи є графічний метод ведучим у обстежуваного.

Структура помилки: точність відображення - %, загублення:

словосполучення - %,

інформативної частини (іменник) -%, образної частини (прикметник) - %.

 

Завдання 2. Асоціативна методика.

Студенти записують в стовпчик 20 іменників у називному відмінку кожен самостійно. Далі, визначившись на дослідника і піддослідного, після пояснення викладача, виконують роботу. Дослідник почергово називає слова, які він записав, на які піддослідний повинен відповісти першим словом, яке надійшло йому на думку. Слова, які виголошує дослідник, оцінюються як умовні подразники, а відповіді піддослідного – як умовні рефлекси на слова, виробленні протягом життя. За допомогою секундоміра (або візуально) визначають термін (швидкість) словесної реакції (латентний період). Навпроти кожного слова – подразника записують відповідь і тривалість латентного періоду. Потім розраховують його тривалість і кількість низьких і високих відповідей. Уповільнення швидкості вироблення умовного рефлексу і збільшення числа низьких відповідей свідчать про розвиток втоми.

Відповіді за якістю оцінюють, як низька (примітивна) чи висока.

До низьких словарних реакцій відносять:

1. Власне примітивні “ну”, “гм”.

2. Ехологічні – повторення слова подразника.

3. Персеверіруючі – однакова відповідь на різні слова подразники: “пташка –біла”, “двері -білі” тощо.

4. Питальні – “хто”, “чому”, “що” тощо.

5. Відказні – “не знаю”, “не можу дати відповідь”.

До високих:

1. Індивідуально-конкретні – “тарілка-маленька”, “лялька - гарна”.

2. Абстрактно-узагальнені – “лялька-іграшка”.

Всі відповіді оцінюються у процентному відношенні, кількість низьких і високих. Із високих скільки індивідуально-конкрентних і абстрактно-узагальнених теж у процентному відношенні. Робиться висновок, який метод превалює у піддослідного (індуктивний чи дедуктивний).

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Предмет фізіології вищої нервової діяльності.

2. Завдання вищої нервової діяльності.

3. Класифікації рефлексів. Рефлекторна дуга.

4. Умовний та безумовні рефлекси.

5. Принцип зворотного зв’язку.

6. Властивості нервових центрів.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №3.

Тема: Динаміка збудження та гальмування.

Мета: Визначити функціональні можливості вищої нервової діяльності.

 

Завдання 1. Дослідження індивідуальних особливостей внутрішнього гальмування. Методика “Коректурні знакові таблиці”.

Коректурний метод дає змогу отримати дані про розумову працездатність колективу, про рівень розумової працездатності (за швидкістю виконання завдання та її точністю), вивчити швидкість закріплення і характер умовного рефлексу, зовнішнє гальмування викликане при виконанні коректурної проби в умовах повної тиші впливом сторонього умовного подразника, наприклад шуму, внутрішнього гальмування.

Для його оцінки використовують наступні методичні прийоми:

а) Гаснуче гальмування – закреслити всі зірочки.

б) Запізнювальне – викреслити кожний третій знак, який знаходиться після квадрата. Якщо третій знак квадрат, то його не викреслювати, а вести рахунок від нього.

в) Умовне – закреслювати тільки прямокутник, який знаходиться після прапора.

г) Диференційоване – підкреслювати трикутники, викреслювати півколо.

На виконання завдання не більше 1хв. Оцінюється точність виконання в % відношенні кожного виду гальмування за допомогою формули:

А = n/N •100%, де А – точність виконання, n – кількість знаків закреслено, N- кількість знаків, яку необхідно було закреслити. Робиться висновок, аналізуючи дані фігурного бланку, які свідчать, який вид гальмування превалює, чи однаково виражені.

Недостатність запізнювального гальмування – рекомендується виконання складних завдань на початку циклу (ланцюгу), умовного – свідчить про стабільність і чіткість завдання.

 

Завдання 2. Коректурні буквені таблиці В.Анфімова (складаються з окремих літер).

а) Гаснуче гальмування – викреслення літери “Х” протягом 3 хв, після закінчення часу відмічають місце зупинки виконання роботи, записують

t=180с. Перевіряють правильність виконання роботи: рахують загальну кількість опрацьованих знаків(N), кількість закреслених знаків (С), кількість пропущених знаків (О), кількість невірно закреслених знаків(М). Розраховують:

1. Обсяг уваги (Q) :

Q = N/1600, де N – кількість знаків, опрацьованих за 3 хв., 1600 – загальна кількість знаків в таблиці.

2. Швидкість:

Ш = N/t

3. Стійкість:

S = (C-M)/ (C+O)

 

4. Продуктивність:

Р =S•N

5. Точність:

А= n/N (як і в першому завданні).

б) Запізнювальне – викреслюється кожен третій знак після кожної літери “А”, у випадках , коли ця літера третя, то вона не викреслюється, і роботу продовжують рахуванням від неї. Робота триває 3 хв, розрахунки ті ж самі, як і попередній роботі.

в) Умовне – викреслювати тільки літеру “К”, яка стоїть після літери “В”. Обробка, як і в попередніх роботах.

г) Диференціальне – підкреслювати літеру “В”. Викреслювати – “Є”. Час виконання 3 хв. Зробити розрахунки, як і у попередніх роботах.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Співвідношення процесів збудження –гальмування.

2. Безумовне гальмування

3. Індукція, іррадіація, концентрація.

4. Види внутрішнього гальмування.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №4.

Тема: Сприйняття.

Мета: Дослідження сприйняття просторових уявлень.

 

Завдання 1. Методика “Годинники”.

На бланку зображені схематично годинники (по шість на семи рядках, всього 42 годинники), на яких позначена лише одна цифра(від 1 до 12), а також дві стрілки (годинна та хвилинна) в напрямку непозначених цифрами поділок. Циферблати повернуті на різне число градусів. Обстежуваному пропонується визначити, скільки часу, та відповідь проставити в середині годинників. На виконання завдання пропонується 8 хвилин. Опрацювання результатів відбувається за ключем-бланком з раніше написаними відповідями. Підраховується кількість правильних відповідей.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Показник Оцінка в балах
Кількість правильних відповідей ≥37 34-36 30-33 25-29 20-24 15-19 8-14 4-7 ≤3

Завдання 2.Методика “Компаси”.

Обстеження проводять, використовуючи бланки з зображенням 50 компасів (5 компасів на 10 рядках). На кожному з яких схематично позначено лише один з напрямків частин світу (Пн, ПнСх, Сх,ПдСх, Пд, ПдЗх, Зх, ПнЗх) та стрілка, яка вказує на яку-небудь частину світу. Компаси орієнтовані не за картою, а різноманітним чином.

Обстежуваному необхідно відносно однієї точки відліку сторін світу подумки відновити інші частини світу та визначати напрямок, на який вказує стрілка. Відповідь записати в середині компасу. На виконання завдання пропонується 10 хвилин. Опрацювання відбувається за допомогою бланка – ключа, на якому написані вірні відповіді.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Показник Оцінка в балах
 
Кількість правильних відповідей ≥41 37-40 31-36 26-30 21-25 16-20 9-15 6-8 ≤5
                       

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Фізіологічні основи сприйняття.

2. Дайте поняття “цілісний образ”.

3. Класифікація сприйняття.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №5.

Тема:Пам'ять та її механізми. Види пам’яті.

Мета:Вивчити обсяг короткочасної пам’яті.

Завдання 1.Дослідження короткочасної пам’яті на різний пред’являємий матеріал (числа, слова, склади).

Обстежуваному пред’являють таблицю із зображенням 10 двозначних чисел від 0 до 99 протягом 30 секунд. Наступні 30 секунд обстежувані тримають у думці ці числа, після чого відтворюють у зошиті у якому-небудь порядку. Необхідно запам’ятати чим більше інформації. Час на виконання завдання 1 хвилина.

За кількістю вірно відтворених чисел робиться оцінка короткочасної зорової пам’яті. Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам’яті – 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6-7 одиниць. Зробити висновок.

Завдання 2. Вивчення короткочасної образної пам’яті.

В якості одиниці обсягу пам’яті приймається образ (зображення предмета, символу). Обстежуваному даються таблиці, на яких зображені 20 предметів. Час пред’явлення – 2 хвилини. Предмети потрібно відображати зберігаючи місце розташування, через 30 секунд. Зробити висновок.

 

Завдання 3. Механічна словарна (слухова) пам'ять.

Зачитується 10 слів – іменників. Через 30 секунд необхідно відобразити їх Зробити висновок.

 

Завдання 4. Вивчення зорової короткочасної пам’яті (методика А.Є.Рибакова).

Необхідно запам’ятати 6 геометричних фігур (трикутників) з різною внутрішньою зафарбованістю, протягом 10 с, обсяг короткочасної пам’яті оцінюється за вірно відображеними фігурами. Час на відтворення – 1 хв. Робиться розрахунок точності виконання завдання і висновок.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Види та форми пам’яті.

2. Внутрішня мова.

3. Процедурна та декларативна пам'ять.

4. Забування.

5. Методи вивчення пам’яті у тварин.

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №6.

 

Тема: Пам'ять та її механізми. Форми пам’яті.

Мета: Дослідження обсягу довготривалої пам’яті, дослідження смислової пам’яті.

 

Завдання 1. Дослідження обсягу довготривалої пам’яті на геометричні фігури (слова, склади, числа)

Обстежуваному дається таблиця, в якій зображено 10 геометричних фігур. Час запам’ятовування 1 хв., відображення в кінці заняття, при цьому зафарбованість фігур повинна обов’язково зберігатися. Зробити висновок.

 

Завдання 2. Дослідження смислової пам’яті (за К.Бюлером).

Відобразити 10 пар слів, які прочитані експериментатором через 30 с. Час на виконання 1 хв. Зробити висновок

Завдання 3. Розрахувати середньостатистичні показники у групі. Зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Поясніть механізми короткочасної пам’яті.

2. Що таке клітинні популяції?

3. Назвіть пептиди пам’яті.

4. Поясність механізми довготривалої пам’яті.

5. Яку роль у процесах пам’яті й навчання відіграють специфічні білки й нейропептиди.

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №7.

Тема: Увага. Визначення якості переробки зорової інформації.

Мета:Вивчити характеристики переробки зорової інформації.

 

Завдання 1. Дослідження концентрації та стійкості уваги.

Методика «переплутані лінії». Обстежуваному дають таблиці на яких нанесено 20 переплутаних ліній, які починаються зліва, і закінчуються справа. Обстежувані на бланках записують номери початку ліній підряд, і простежуючи хід ліній, - номери їх закінчення. Оцінюється час виконання роботи і число правильних відповідей.

 

Завдання 2. Визначення показників концентрації та переключення уваги.

Методика «Червово-чорні таблиці Шульте-Платонова. Відшукування чисел з переключенням».

Принцип методики полягає у відшукуванні чисел чорного кольору у бік збільшення (від 1 до 24), червоного в бік зменшення (від 24 до 1). Знаходити і називати цифри різного кольору обстежуваний повинен вроздріб. Наприклад, «1» чорного кольору – «24» червоного, «2» чорного – «23» червоного тощо. Сума кожної пари повинна бути 25. Критерієм виконання завдань є час (в секундах), витрачений на виконання завдання. За кожну помилку віднімається 1 бал. Оцінюється результат за шкалою.

 

Завдання 3. Визначення показників концентрації та переключення уваги.

Методика «Модифікаційні червоно-чорні таблиці Шульте». В таблиці хаотично розміщені числа від 1 до 24 червоного та чорного кольору. Принцип методики у відшукуванні чисел чорного та червоного кольору у порядку збільшення від 1 до 24 і виписувати пропущених цифр. Пропущено по 6 цифр кожного кольору. Критерієм оцінки є час, витрачений на виконання всього завдання.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Поясніть термін «увага».

2. Функції уваги у філо- та онтогенезі.

3. Класифікація уваги за Н.Ланге.

4. Властивості уваги: концентрація, обсяг, розподіл, переключення, коливання, стійкість.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №8.

 

Тема: Увага.

Мета: Вивчити характеристики переробки зорової інформації.

 

Завдання 1. Оцінка здібностей до переробки зорової інформації.

Методика «Коректурна проба за кільцями Ландольта»

В таблиці 8 варіантів кілець з розривом в один з восьми напрямків, відповідно: 13, 15, 17, 18, 19, 21, 23 та 24 години, якщо орієнтуватися за циферблатом годинника, і чергуються у хаотичному порядку.

Обстежуваному необхідно закреслити в таблиці кільця тільки двох напрямків розриву відповідають 13 та 15 годинам.

На бланку нанесено 200 різних кілець. Час фіксується в секундах.

1. ЗКПІ (загальна кількість переробленої інформації) визначається за таблицями, на яких є готові цифрові значення переробленої інформації в бітах. За таблицею № 1. розраховуємо ЗКПІ в залежності від кількості закреслених кілець першого та другого напрямків. У випадку невірно закреслених кілець на інший час користуються додатково таблицею № 2.

2. ШПІ (швидкість переробки інформації) визначається як частка від ділення ЗКПІ на час виконання завдання (в секундах).

ШПІ = ЗКПІ / t

3. А (точність переробки інформації) А = n / N

4. P (продуктивність) Р = А * N, де N - загальна кількість проглянутих знаків.

5. Обсяг зорової інформації (Q)

Q = 0,5936 * N (біт)

0,5936 – середній обсяг інформації, який приходиться на один знак.

N – кількість проглянутих знаків (ЗКПІ).

6. Стійкість.

S = Q – 2,807 * n/t

t – час виконання завдання;

2,807 – коефіцієнт загублення інформації;

n – кількість пропущених кілець.

Отримані дані занести до таблиці, розрахувати середні значення (загальна кількість переробки інформації, швидкість переробки інформації, точність, продуктивність, стійкість), зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Закон домінанти.

2. Вікова періодизація уваги.

3. Індивідуальні особливості уваги.

4. Основні функції та види уваги.

 

Методичні рекомендації для студентів

до лабораторного заняття №9-10.

 

Тема: Мислення.

Мета: Навчитися визначати індивідуальні особливості мислительних процесів.

Завдання 1. Методика “Прості аналогії”.

Призначена для оцінки логічності мислення, розуміння змісту слів, логічних відносин між поняттями.

Обстежуваному пред’являється бланк, у лівій частині якого одна під одною надруковані пари слів, що знаходяться між собою в певних логічних відношеннях, у правій частині бланку під кожним заданим словом надруковані (під рискою) п’ять варіантів відповіді. Необхідно підібрати відповідь так, щоб слово над рискою і відповідь знаходились у такому ж логічному відношенні, що й ліва пара слів. Обстежуваний повинен визначити та записати це слово у реєстраційному листі. Завдання необхідно виконувати у відповідності з їх нумерацією.

Пред’являються 20 завдань, на виконання яких відводиться 3 хвилини.

 

Завдання 2. Методика “Встановлення суттєвих ознак”..

Суть полягає у доборі слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв’язки із певним узагальнюючим словом. Усього пред’являється на бланку 20 узагальнюючих слів, і до кожного з них – набір із 5 слів, два з яких найбільше з усього із ним пов’язані. Потрібно знайти ці два слова у кожному рядку і підкреслити. Тривалість роботи 3 хвилини.

Завдання 3. Методика “Виключення зайвого поняття”. Використовується для дослідження логічності мислення, відволікання й узагальнення.

Обстежуваному почергово зачитуються 20 серій, кожна з яких складається із п’яти слів. У кожній серії чотири слова сполучені загальним родовим поняттям, а п’яте не відноситься до даного поняття. Після пред’явлення кожної серії слів обстежуваний повинен протягом 10 с визначити зайве слово і записати його з номером серії.

 

Завдання 4. Методика “Числові ряди”.

Призначена для оцінки здатності до логічного мислення. Обстежуваному пред’являють бланки, на яких надруковані рядки чисел. Ці числа складені у певних послідовностях, у яких пропущено по одному чи по два числа. Задача обстежуваного полягає у тому, щоб подумки встановити закономірність, що існує у послідовності, й у відповідності з нею підібрати числа, що повинні доповнити рядок. На виконання завдання дається 10 хв. Задача вважається вирішеною, якщо всі числа підібрані вірно.

 

Завдання 5. Дослідження дивергентного мислення (наочно-дійове)

Використовуючи 3 геометричні фігури (трикутник, квадрат, коло) намалювати за 5 хвилин максимальну кількість предметів.

Після закінчення малюнки підписати. Зробити висновок отримавши шкалу у викладача.

 

Завдання 6. Дослідження логічного мислення.

Обстежуваному пропонується 18 логічних завдань. Кожне завдання має логічні частини. Букви в них знаходяться в численних співвідношеннях між собою. Спираючись на ці логічні схеми треба визначати в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, як стоять під рискою.

Наприклад: А більше Б в 9 разів, Б менше В в 4 рази. Тобто А менше В.

Відношення треба відмічати за допомогою математичних знаків більше та менше. Час виконання враховується. Оцінка проводиться за кількістю правильних відповідей в балах.

 

Завдання 7. Визначення мислення за методикою «Додавання чисел з переключенням»

Обстежуваним пропонується з високою швидкістю відновлювати складання однозначних чисел двома способами, які чергуються міняючи спосіб кожної хвилини.

На початку роботи обстежуваним пропонується на спеціально оформленому бланку записати два числа – одне у чисельнику, друге у знаменнику, наприклад 1/5. Потім кожний обстежуваний повинен як можна швидше додати ці два числа і суму записати в чисельнику наступного дробу, а під нею (в знаменнику) записується верхнє число (чисельник) попередньої пари, отримується 6/1. Наступна сума буде рівна 7. Вона записується згори (в чисельнику наступного дробу), а під нею (в знаменнику) – чисельник попереднього дробу і т.д.

1 6 7

Отримуємо: —, —, — і так далі.

5 1 6

Якщо отрималася двозначна сума, тоді десятки відкидаються, записується тільки число одиниць і робота продовжується.

1 6 7 3 0 3 3

Наприклад: —, —, —, —,—,—, — і так далі.

5 1 6 7 3 0 3

Другий спосіб полягає в тому, що сума записується не в чисельнику, а в знаменнику, тобто поряд з нижнім числом попереднього дробу. Знаменник (нижнє число попередньої дробі) переноситься в чисельник послідуючого дробу.

1 5 6 1 7 8 5

Наприклад: —, —, —, —, —,,,,—, —

5 6 1 7 8 5 3

 

Це другий спосіб роботи.

Основне завдання (після тренування та закріплення навичок роботи) виконується 10 хвилин.

 

Завдання8. Визначення середньостатистичних показників.

Провести обробку отриманих даних. Розрахувати середньостатистичні показники. Зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Дати визначення поняття мислення.

2. Основні характерні особливості мислення.

3. Наочно-дійове мислення.

4. Наочно-образне мислення.

5. Словесно-логічне мислення.

6. Основні форми словесно-логічного мислення.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №11.

Тема: Типи вищої нервової діяльності.

Мета:Дослідження властивостей основних нервових процесів за допомогою бланкових методик

 

Завдання 1. Оцінка рухливості нервових процесів (тестоподібна методика).

Обстежуваний протягом трьох хвилин пише літеру «г», далі латинську «s», теж три хвилини, потім 3 хвилини почергово «г» та «s». Підраховують результати написання літер трьох випадків. Перший показник характеризує силу нервових процесів, другий – динамічність (рухливість), а третій – зрівноваженість.

 

Завдання 2. Методика “тепінг-тест”

Обстежуваний на аркуші паперу малює 6 квадратів. Повинен олівцем або ручкою поставити в кожному квадраті за певний час (по 5с), як можна більше крапок. Перехід із одного квадрату в інший слід виконувати у напрямку годинникової стрілки, не перериваючи роботи.

На основі підрахунку кількості крапок в кожному квадраті будується крива працездатності головного мозку. Властивість сили нервової системи визначається за типом кривої працездатності.

Характеристики кривих працездатності:

Також можна визначити кількісну характеристику даної методики, отримавши спосіб розрахунку у викладача.

Подібне дослідження можна провести використовуючи для роботи ліву руку.

Криві працездатності

1. Сильна нервова система характеризується випуклим типом кривої працездатності. Максимальний темп зростає в перші 10-15с роботи, далі 25-30с він може знизитись нижче вихідного рівня за перші

5 секунд.

2. Середня сила нервової системи характеризується рівним типом кривої працездатності. Максимальний темп втримується приблизно на одному рівні до кінця роботи.

3. Середньо-слабка нервова система характеризується проміжним (між рівним і низхідним типом кривої працездатності) і увігнутим типом.

4. Слабка нервова система характеризується низхідним типом кривої працездатності. Максимальний темп понижується вже з другого п’яти секундного відрізка і залишається на зниженому рівні протягом всього часу роботи.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Властивості основних нервових процесів.

2. дати характеристику специфічно людським типам вищої нервової діяльності.

3. Особливості успадковування типологічних ознак.

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №12.

Тема: Визначення латентних періодів зорово-моторних реакцій за допомогою ПНДО.

Мета: Навчитись визначати латентні періоди різних за складністю зорово-моторних реакцій.

 

Завдання 1. Виявлення параметрів простих зорово-моторних реакцій на всі види запрограмованих у приладі подразників.

Виявлення латентних періодів простих зорово-моторних реакцій (ЛП ПЗМР) проводиться в режимі 1, підрежим 1.

Експериментатор задає програму наступним шляхом:

Режим 1.

Підрежим 2.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції – 0,7

Кількість сигналів – 30

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка “Пуск”. Після закінчення роботи комп’ютера натискаються кнопки “Шаг”, “Пуск” почергово, результати заносяться до індивідуальних протоколів обстежуваних з цифрового індикатору екрану. В кінці натискується кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: “Реагувати як можна швидким натисканням правою рукою правої кнопки виносного пульту на кожний пред’явлений сигнал (кольори, фігури, слова, комбінований тест), що з'являється на екрані дисплея”. Величина латентного періоду кожної реакції вимірюється автоматично з точністю до 0,01с і висвітлюється на цифровому індикаторі. Пред’являється одна серія подразників, яка складається з 30 сигналів. Після зупинки приладу на цифровому дисплеї почергово виводяться статистичні параметри відповідей на подразники:

1. Величина латентного періоду (М);

2. Середнє квадратичне відхилення (σ) ;

3. Коефіцієнт варіації(СV);

4. Помилка середньої величини (m ±);

 

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Рівень ПЗМР Високий Вищий від середнього Середній Нижчий від середнього Низький
Латентний період ≤182мс 183-226мс 227-292мс 293-330мс ≥331

Завдання 2. Визначення латентних періодів реакції вибору одного з трьох подразників (ЛП РВ1-3).

Виявлення ЛП РВ1-3 проводиться в режимі 1, підрежимі 2.

Режим 1.

Підрежим 2.

Натискувати правою рукою на праву кнопку.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції – 0,9с, кількість сигналів – 30.

 

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка “Пуск”. Після виконання завдання отримані дані заносяться в протокол, шляхом натискання на кнопку “Шаг”, “Пуск” почергово списуються дані. В кінці натискується кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: ”Відповідати швидким натисканням на праву кнопку при появі на екрані червоного кольору, а при появі зеленого та жовтого жодної кнопки не натискати”.

Якщо пропонуються фігури, натискувати тільки при появі квадрату, якщо слова – назви тварин, коли комбінований тест – натискувати на появу червоного кольору, квадрату, назв тварин.

Пред'являється серія подразників, яка складається з 30 сигналів, на 10 з яких необхідно відповісти руховою реакцією. Величина латентного періоду кожної реакції вимірюється автоматично з точністю до 0,01с і висвічується на цифровому індикаторі в процесі подачі сигналів. Після закінчення роботи в цьому підрежимі висвітлюються ті ж самі параметри, що й попередньому завданні та кількість зроблених помилок.

 

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренко)

Види подразників Високий Вищий від середнього Середній Нижчий від середнього Низький
Предметні ≤280мс 281-323мс 324-398мс 399-433мс ≥434мс
Словесні ≤391мс 392-444мс 445-499мс 500-554мс ≥555мс

 

Завдання 3. Визначення латентних періодів реакції вибору двох подразників з трьох (ЛП РВ 2-3).

Робота проводиться у третьому підрежимі першого режиму.

Режим 1.

Підрежим 3.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції - 0,9с.

Кількість сигналів – 30.

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка ”Пуск”. Після закінчення виконання роботи отримані дані заносяться в протокол, шляхом натискання кнопки “Шаг”, “Пуск” почергово, списуються отримані результати. В кінці натискається кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: “Натискати на праву кнопку правою рукою при появі на екрані червоного кольору (квадрату, назв тварин), а при появі зеленого кольору (кола, назв рослин) натискати лівою рукою ліву кнопку. При появі жовтого кольору (трикутника, назв неживих предметів ) жодної з кнопок не натискати, тобто відповідати гальмівною реакцією”.

Пред'являється серія із 30 сигналів, 10 з яких – гальмівні. Латентні періоди реакцій вимірюються автоматично в процесі подачі сигналів і висвічуються на цифровому дисплеї. Після зупинки приладу, як і в підрежимах 1 і 2 почергово на цифровому дисплеї виводяться статистичні величини латентних періодів та реакцій та кількість помилок.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників Високий Вищий від середнього Середній Нижчий від середнього Низький
Предметні ≤335мс 336-390мс 391-463мс 464-501мс ≥502мс
Словесні ≤446мс 447-482мс 483-539мс 540-600мс ≥601мс

 

 

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Прилади для дослідження нейродинамічних показників.

2. Подразники, їх класифікація і характеристика.

3. Проста та складна зорово-моторна реакція, визначення її латентного періоду.

4. Що таке латентний період реакції ?

5. Поясніть чому суттєво різняться результати при подразниках “фігури” порівнюючи з словесними подразниками ?

Література:

1. Макаренко Н.В. Латентный период сенсомоторных реакций у лиц с разной подвижностю нервных процессов. // Журн. высш. нерв. деят. – 1984. – Т.34, Вып.6. – С.1041-1047.

2. Макаренко Н.В. Роль основных свойств нервной системы и успешность в профессиональной деятельности операторов. // Физиология человека.- 1994.- Т.20, №1.-С. 55-66.

3.Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. – К., 1996.- 336 с.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №13.

 

Тема: Визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку”.

Мета: Оволодіти методиками по визначенню рівня функціональної рухливості нервових процесів за допомогою приладу ПНДО.

 

Завдання 1. Визначення функціональної рухливості нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку” (режим 2, під режим 1).

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим 2. Підрежим 1.

Кількість сигналів -120

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час відставлення – 0,2

Заборона вимірювання – 0,2

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись в його готовності до виконання роботи, необхідно попередити, щоб обстежуваний при високій швидкості зміни сигналів не кидав пульт, а продовжував роботу до кінця. Натискується кнопка “Пуск”, після закінчення тесту на цифровому екрані засвічується відразу час виконання тесту в секундах. Потім натискаються кнопки “Шаг, ”Пуск” і заносять дані до протоколу.

Інструкція обстежуваному: “Швидко і вірно натискати на праву кнопку при появі на екрані червоного кольору (квадрату, назв тварин), а на ліву кнопку натискати лівою рукою при появі на екрані зеленого кольору (кола, назв рослин) при появі жовтого кольору (трикутнику, неживих предметів) жодної кнопки не натискати”.

В режимі “зворотного зв'язку ” подача сигналів розпочинається з експозиції 0,9с. Пауза між експозиціями постійна і дорівнює 0,2с.

Сенс режиму “зворотного зв'язку ” полягає в тому, що при правильній відповіді швидкість подачі сигналів підвищується, тобто час експозиції автоматично зменшується на 0,02с. Якщо обстежуваний здійснює помилкові реакції в цьому випадку час експозиції автоматично збільшується 0,02с, а швидкість при цьому зменшується. Обстежуваного попереджують, що у ході виконання роботи темп подачі сигналів поступово буде збільшуватися, але необхідно намагатися як можна швидше та правильно виконувати і не припиняти роботи при високих швидкостях зміни сигналів. Пред'являється підряд 120 сигналів, після чого прилад автоматично зупиняється. Результатом тестування є час (в секундах ) проходження та переробки заданих 120 сигналів, який висвітлюється на цифровому дисплеї приладу відразу після виконання завдання. При натисканні відповідних кнопок приладу на цифровому дисплеї послідовно висвічуються значення мінімальної експозиції, якої досягнув обстежуваний (mіn), час (в мс) виходу обстежуваного на мінімальну експозицію (t mіn).

Показником індивідуального рівня функціональної рухливості нервових процесів являється величина мінімальної експозиції сигналу, якої обстежуваний досягає за час виконання тесту.

 

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренко)

Види подразників Високий рівень Вищий від середнього Середній рівень Нижчий від середнього Низький рівень
Предметні ≤54,0с 54,1-60,4с 60,5-69,1с 69,2-75,9с ≥76,0с
Словесні ≤60,0с 60.1-68,7с 68,8-77,3с 77,4-83,9с ≥84,0с

Завдання 2. Визначення працездатності головного мозку в режимі “зворотного зв'язку ” (режим 2 , підрежим 2).

При визначенні сили нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку ” інструкція така ж, як і при визначенні рівня функціональної рухливості у цьому режимі. Відмінністю є лише те, що для виявлення рівня функціональної рухливості в режимі “зворотного зв'язку” задавалася кількість сигналів, а в даному випадку задається час роботи, а саме – 5 хвилин.

Показником сили нервових процесів є загальна кількість сигналів, яка була використана при пред'явленні і обробці. Вважається, чим більшу кількість сигналів встигає сприйняти і дати на них правильну відповідь (опрацювати) обстежуваний протягом заданого часу, тим більш високою є в нього сила нервових процесів.

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим 2.

Підрежим 2.

Тривалість серії – 5 хв.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час відставлення - 0,2

Заборона вимірювання – 0,2

Інструкція обстежуваному залишається незмінною. Права кнопка (червоний колір, квадрат, назви тварин), ліва кнопка (зелений колір, коло, назви рослин), на інші подразники не реагувати, тобто вони є гальмівними, працювати до кінця виконання тесту, пульт не покидати.

Переконавшись у готовності обстежуваного, експериментатор натискає кнопку “Пуск”. Після завершення тесту на цифровому табло засвічується кількість опрацьованих знаків, які відразу заносяться до протоколу. Далі натискаються кнопки “Шаг”, ”Пуск” і записуються необхідні дані в протокол.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Рівень переробки інформації Високий Вищий від середнього Середній Нижчий від середнього Низький
Предметні ≥850 785-849 678-784 631-677 ≤630
Словесні ≥630 587-629 532-586 481-531 ≤480

 

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Що собою являє функціональна рухливість нервових процесів, як властивість нервової системи ?

2. Методики дослідження рівня функціональної рухливості нервових процесів.

3. Сенс роботи у режимі “зворотного зв'язку”.

4. Дайте визначення сили нервових процесів (працездатність головного мозку).

5. За якими методиками можна дослідити силу нервових процесів ?

Література:

1.Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. – К., - 1996. – 336с.

2.Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд. – Киев: Наукова думка, 1991. – 261с.

3.Трошихин В.А., Молдавская С.И., Кольченко Н.В. Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор. – Киев: Наукова думка, 1978. – 228с.

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №14.

Тема: Визначення індивідуально-типологічних властивостей ВНД у “нав'язаному

ритмі”.

Мета: Оволодіти методиками дослідження рівня функціональної рухливості та сили нервових процесів у режимі “нав'язаного ритму” за допомогою приладу ПНДО.

 

Завдання 1. Дослідження сили нервових процесів (працездатність головного мозку) у третьому режимі.

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим –3

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест).

Тривалість серії – 30с. Час відставлення – 0,4

Інструкція обстежуваному залишається незмінною. Права кнопка (червоний колір, квадрат, назви тварин), ліва кнопка (зелений колір, коло, назви рослин), на інші подразники жодної кнопки не натискати (вони є гальмівними). Після виконання першого тесту записати результати в протокол і натиснути кнопку “Дискретність - 10” і так повторювати до 120(150) сигналів.

Пред'явлення подразників відбувається 30-секундними серіями. Темп подачі і експозиція пред'явлення випадкової послідовності сигналів протягом кожної серії залишаються незмінними. Всього пред’являються 10 (13)серій сигналів. Швидкість подачі збільшується поступово на 10 сигналів за хвилину в кожній наступній серії починаючи з 30 подразників в першій серії і закінчуючи 120 (150) подразниками в останній. Після закінчення кожної серії на цифровому індикаторі висвітлюється якість виконання завдання у вигляді кількості помилок і проценту помилкових реакцій.

Кількісним показником сили нервових процесів у режимі “нав'язаного ритму” є кількість помилок (у відсотках), що зробив обстежуваний за період виконання всіх серій роботи. Вважається, чим менший процент помилок, тим краща працездатність головного мозку. далі розраховується відсоток зроблених помилок на швидкостях пред'явлення від 30 до 150 подразників за хвилину.

 

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників Високий Вищий від середнього Середній Нижчий від середнього Низький
Предметні подразники ≤3,7% 3,8 – 6,7% 6,8 –9,0% 9,1 – 12,4% ≥12,5%
Словесні подразники ≤10,1% 10,2-14,4% 14,5 –20,7% 20,8 –25,9% ≥26,0%

 

Завдання 2. Дослідження рівня функціональної рухливості нервових процесів у “режимі нав'язаного ритму”.

Кількісним показником рівня функціональної рухливості нервових процесів у цьому режимі є гранично висока частота зміни сигналів на максимальній швидкості, при якій обстежуваний допускає не більше 5-5,5 % помилок.

 

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників Високий   Вищий від середнього Середній   Нижчий від середнього Низький  
Предметні подразники 120-130 100-110 80-90
Словесні Подразники 110-120 90-100 70-80

 

Питання для самопідготовки та контролю:

1. В чому різниця між режимом “зворотного зв'язку” та режимом “нав'язаного ритму”?

2. Як ви вважаєте чому оцінюють СНП за відсотком зроблених помилок, а рівень ФРНП за серією в якій обстежуваний здійснив 5-5,5% помилок ?

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття № 15.

Тема: Виявлення успішності розумової працездатності.

Мета:Оволодіти методиками для вивчення успішності розумової працездатності.

Завдання 1. Виявлення успішності розумової працездатності.

Методика виявлення успішності розумової працездатності при середньому навантаженні 70 сигналів за хвилину.

Використовуючи прилад ПНДО обстежуваним пропонується навантаження по переробці зорової інформації при швидкості 70 сигналів за 1 хвилину (диференціювання позитивних та гальмівних подразників) протягом 1 хвилину.

Інструкція експерименту:

Режим – 3.

Подразники (фігури, слова, кольори).

Тривалість – 30 с.

Час відставлення – 0,4.

Доводимо комп’ютер до швидкості 70 сигналів за 1 хвилину і на даній швидкості повторюємо 10 разів.

Інструкція обстежуваному:

Реагувати на подразники шляхом натиску на кнопку:

Права: назви тварин, квадрат та червоний колір.

Ліва: назва рослин, коло, зелений.

Результати виконання завдання у вигляді кількості помилок та їх процентного вираження фіксуються після кожної хвилини.

 

Завдання 2. Побудова кривої працездатності.

За результатами виконання завдання побудувати криву успішності виконання завдання.

За показник розумової працездатності береться динаміка змін якості роботи протягом всього часу виконання, а також відношення кількості помилок за останні три хвилини до їх кількості за перші три хвилини.

Вважається, що чим вища стійкість сенсомоторного реагування і чим менша величина в % кількості помилок, тим вища розумова працездатність і менша втома організму.

 

Шкала оцінювання

Рівень Низький рівень Нижче від середнього Середній рівень Вище від середнього Високий рівень
Кількість помилок 6-8 3-5 1-2

Вважається, що чим вища стійкість сенсомоторного реагування і чим менша величина в % кількості помилок, тим вища розумова працездатність – менша втома організму.

 

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Що таке розумова працездатність?

2. Інтегрований показник ефективності розумової працездатності.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №16.

Тема: Дослідження працездатності головного мозку в режимі автотемпу за першою програмою.

Мета:Оволодіти методикою вивчення працездатності головного мозку в режимі автотемпу.

 

Завдання 1. Використовуючи прилад “Резерви-2”, особливістю якого є режим роботи автотемпу, який означає, що подача наступного сигналу відбувається тільки при правильній відповіді обстежуваного. Прилад працює в двох режимах.

Режим 1.

Інструкція експериментатору: “Після вмикання приладу в мережу на панелі засвічується цифри “нулі”. Задається програма 1, що означає робота з приладом на подразники ”кольори” вже може розпочинатися”.

Інструкція обстежуваному: “На виносному пульті знаходяться три кнопки, що мають по одній літері, які відповідають за натискання при появі певного кольору: Б – білий, З –зелений, Ч - червоний”. На екрані, який має колоподібний вигляд, розміщено 9 ліхтариків. Які загоряються почергово тільки після правильної відповіді. Особливістю є те, що необхідно чим швидше реагувати натиском відповідної кнопки, при цьому не помилятися. Зміна наступного сигналу відбувається лише після правильної відповіді. Після кожної хвилини відбувається зміна даних на цифровому індикаторі. Який фіксує: час виконання тесту з початку роботи і скільки з них правильних з початку роботи та окремо за останню хвилину роботи. Експериментатор фіксує дані в протокол обстеження за кожну хвилину.

Працює обстежуваний протягом 10 хвилин.

Завдання №2. Отримані показники заносяться для таблиці за кожну хвилину враховуючи такі показники: сума натискань, кількість правильних відповідей, помилок за кожну хвилину. Розраховується середньостатистичний показник у групі та будуються графіки. Робиться висновок.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Будова та принцип роботи на приладі “Резерви-2”.

2. Що являє собою режим “автотемпу”?

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №17.

Тема: Дослідження працездатності головного мозку в режимі автотемпу за другою програмою.

Мета: Оволодіти методикою вивчення працездатності головного мозку в режимі автотемпу.

 

Завдання 1. Використовуючи прилад “Резерви-2”, особливістю якого є режим роботи автотемпа який означає, що подача наступного сигналу можлива лише при правильній відповіді на попередній сигнал. Експериментатор задає програму – після підготовки приладу до роботи натискається кнопка “друга програма”. Особливість якої є те, що по середині екрану засвічуються два числа, які постійно потрібно буде додавати і зміни сигналу будуть відбуватися тільки при правильній відповіді.

Інструкція обстежуваному: “На виносному пульті знаходяться три кнопки, але в режимі 2 працюють тільки з двома крайніми: правою та лівою, середню не використовують. Якщо на екрані засвічується після команди експериментатора два числа їх необхідно додавати у випадку додавання цих чисел, якщо сума парне число, то необхідно натискати на праву кнопку, а якщо сума складає непарне число – тоді на ліву. Завдання виконується протягом 10 хвилин без перерви. Експериментатор фіксує результати за кожну хвилину і заносить їх до протоколу. Особливістю даної програми є те, що весь час треба ці числа додавати. І тільки у випадку правильної відповіді зміна наступного сигналу відбувається на екрані. Необхідно працювати швидко при цьому не допускаючи помилок так як зміна наступного сигналу відбувається тільки після правильної відповіді.

 

Завдання 2. Отримані показники заносяться до таблиці за кожну хвилину роботи враховуючи показники як і в попередній роботі. Розраховується середньостатистичний показник в групі та будується графік. Робиться висновок.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Особливість роботи приладу “Резерви - 2” за другою програмою.

2. Що таке перша та друга сигнальні системи ?

 

 

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №18.

Тема: Динамічна м’язова витривалість.

Мета: Навчитися користуватися дистанційним приладом для фізіологічних обстежень.

 

Завдання 1. Методика “тепінг-тест” за В.І.Рижковим.

Дослідження динамічної м'язової витривалості проводять за допомогою ДПФО – 1М.

Обстежуваному дають працювати в максимальному темпі кистю правої руки на телеграфному ключі протягом 1 хвилини. Експериментатор через кожні 10 секунд фіксує кількість замкнень ключа, яке характеризує динамічну м'язову витривалість.