Основні етапи виконання курсової роботи
2.4.1. Вибір теми, вимоги до назви. Тему курсової роботи студент обирає самостійно, обговоривши з науковим керівником її актуальність, теоретичну та практичну значущість. Обов'язковою умовою є відповідність теми роботи вимогам державних освітніх стандартів щодо змісту навчальної дисципліни.
Актуальність теми визначається її відповідністю парадигмі сучасних лінгвістичних досліджень.
Студент здебільшого обирає тему роботи з пропонованого викладачами переліку, але може обрати іншу тему в межах навчального плану певного курсу з обґрунтуванням необхідності її опрацювання і за погодженням з керівником.
Свобода вибору тем і курсових робіт, й інших студентських наукових робіт відображає можливість заохотити кращих студентів до творчого пошуку “своєї” теми. Ідеї для вибору теми можна почерпнути з лекцій, літературних джерел, з доповідей та повідомлень на студентських наукових конференціях, на засіданнях студентського лінгвістичного гуртка, на семінарах, під час проходження перекладацького практикуму, тощо.
Курсова робота як перше самостійне наукове дослідження завжди є складною. Тому рекомендується чітко визначати об’єкт і завдання, співмірність яких забезпечує інтерес до виконуваної роботи.
Розпочату на 3 курсі роботу можна розширювати і продовжувати до закінчення навчання і її логічним завершенням може стати випускна кваліфікаційна робота у вигляді дипломної або магістерської.
2.4.2. Основні частини роботи. Кожна структурна частина курсової роботи має своє призначення.
Оформляючи курсову роботу, автор повинен пам'ятати, що кожна структурна частина (вступ, основна частина, висновки, бібліографія) розпочинається з нової сторінки.
Вступ. Курсова робота завжди розпочинається зі вступу, в якому здійснюється постановка проблеми написання курсової роботи, тобто подаються:
Ø обґрунтування актуальності теми, її зв’язок із сучасними лінгвістичними дослідженнями,
Ø об'єкт дослідження,
Ø предмет дослідження,
Ø мета дослідження
Ø завдання,
Ø методи дослідження, можливо, навіть короткий огляд літератури з теми. Після цього формулюються питання, які розглядаються у курсовій роботі, та виокремлюються питання, які мають безпосередній стосунок до роботи, але ще будуть розглядатися в основній частині. Далі подається структура роботи і стислий виклад її основних положень.
Огляд літератури рекомендується давати в основній частині дослідження, де розглядаються теоретичні аспекти проблеми.
Необхідно відзначити надзвичайно важливу закономірність − вступ остаточно редагується після повного завершення основної частини. До того, як буде написана основна частина роботи, реально неможливо написати вичерпний вступ, тому що автор ще не цілком оволодів матеріалами теми. Обсяг вступу − 2-2,5 сторінки.
Основна частина. Основна частина курсової роботи може ділитися на декілька розділів. Наприклад, перший містить теоретичну базу дослідження, аналіз літератури; історію питання; гіпотези; хід міркувань і докази основних положень; аналіз мовних фактів. Другий – практичний розв’язок лінгвістичної задачі у контрастивній лінгвістиці чи теорії і практиці перекладу. Змістом основної частини курсової роботи постає теоретичне осмислення проблеми і виклад емпіричного досвіду, опис фактичного матеріалу. Послідовність викладу того чи іншого може бути різною. За бажанням автора у кожному розділі можна виокремити параграфи.
Розділи повинні бути співмірними один до одного, як за структурним поділом, так і за обсягом.
Висновки. Висновки містять коротке формулювання результатів, отриманих в ході аналізу досліджуваного питання. По кожному поставленому у вступі завданні студент повинен зробити висновок і підсумувати результати осмислення теми. Можна зробити узагальнення і представити рекомендації для подальших досліджень у цій галузі знань. Необхідно мати на увазі, що вступ і висновки ніколи не поділяються на окремі частини. Вступ і висновки орієнтовно однакові за обсягом.
Список літератури. Список літератури − це перелік книг, журналів, статей з вказівкою основних даних (місце і рік виходу, видавництво, кількість сторінок монографії, підручника, чи статті, тощо). Список літератури укладається за алфавітом з точною вказівкою вихідних даних книги, статті; не включаються, як правило, словники, енциклопедії, та інші довідкові джерела, які складатимуть список лексикографічних джерел.
Список джерел і список літератури, використаних при опрацюванні курсової роботи, дипломної роботи спеціаліста і магістерської роботи, є обов'язковим атрибутом будь-якої науково-дослідної роботи. Список включає бібліографічні описи усіх використаних, цитованих або згадуваних у роботі документів, а також прочитану літературу з теми, яка справила суттєвий вплив на зміст роботи.
Додатки. Додатки постають обов'язковим компонентом курсової роботи, якщо в них висвітлюються певні навчально-методичні, кількісно-статистичні та інші питання. Додатки можуть бути різноманітними: таблиці, схеми, роздавальний матеріал, словники, конспекти уроків, графіки, діаграми і т.д. Додатки оформляються після списку літератури (якщо наявний список лексикографічних джерел, то після нього) і розміщуються як посилання в тексті. Кожний додаток розпочинається з нової сторінки з позначенням у правому кутку слова “Додаток” (Appendix). Додатки повинні позначатися послідовно літерами алфавіту (наприклад, “Додаток А”) і мати назву. Якщо додаток один, то він не позначається буквою.
Якщо додаток виконано на аркушах іншого формату, ніж текстова частина роботи, то він повинен бути складеним за форматом А-4.
Додатки не зараховуються у визначений обсяг курсової роботи.
2.4.3. Виклад результатів роботи. Основною метою і завданнями написання курсової роботи є не тільки розширення та поглиблення знань студента, але і формування уміння аналізувати теоретичний і практичний матеріал логічно, послідовно, чітко і стисло викладати свої думки у письмовій формі.
При написанні курсової роботи студенти стануть авторами, у багатьох з них це перша спроба авторства. Але і до авторської роботи висуваються певні вимоги і щодо змісту, і щодо оформлення. Згідно з метою і завданнями курсова робота не повинна бути переказом вивченого матеріалу або простою компіляцією (компіляція − несамостійний твір, складений шляхом запозичення, без власних спостережень і висновків), складений з фрагментів використаних статей і книг.
Курсова робота не постає власною інтерпретацією проблеми, яка нагадує шкільний твір на вільну тему з літератури або публіцистичну статтю, оскільки курсова робота завжди ґрунтується або на науковій проблемі, або на навчальній і опирається на джерела і вторинну наукову літературу.
Отже, курсова робота являє собою цілісну, однорідну і завершену студентську наукову роботу, в якій повинні бути чітко сформульовані проблема і дослідницькі питання, обґрунтовані їхня актуальність, викладені рівень висвітлення проблеми і стан її дослідження.
Під час написання тексту курсової роботи автору необхідно стежити за тим, щоб у ході викладу не втрачалася основна думка роботи. Вона повинна бути очевидною не лише для фахівця-філолога, але й для пересічного читача. Варто постійно контролювати відповідність змісту розділу або параграфа заявленій назві. Якщо під час написання тексту автор оправдано відхилився від теми, то слід скорегувати структуру роботи відповідно до фактичного перебігу викладу. Кінець кожного розділу, параграфу або абзацу повинен мати логічний перехід до наступного.
Курсова робота повинна бути написана літературною науковою мовою, тобто з дотриманням загальновизнаних норм літературної мови (Standard English), правил граматики і з урахуванням особливостей наукового мовлення − точності й однозначності, термінології та стилю.
У сучасній науковій літературі особиста манера викладу є конкурентною з безособовою. Вони на сьогодні є конкурентноспроможними.