З. Бібліотека ЧДТУ: історія, фонд, правила користування, основні структурні підрозділи
Бібліотека ЧДТУ заснована як бібліотека загально-технічного факультету Київського політехнічного інституту, від якого починає свою історію Чернігівський державний технологічний університет. Бібліотечний фонд багатогалузевий, загальна кількість 286 тисяч примірників книг, журналів, брошур, газет та електронних джерел.
Бібліотека ЧДТУ розташована у першому корпусі на першому поверсі - абонемент, читальний зал №1, інформаційно-бібліографічний відділ, каталожний зал, абонемент художньої літератури, та у четвертому корпусі на другому поверсі - відділ методичної та періодичної літератури (малий читальний зал), відділ комплектування і обробки літератури.
Режим роботи - з 9 до 19 години у робочі дні. Перерва з 13.15 до 13.45.
Для запису в бібліотеку необхідно подати
студентський квиток, дійсний в поточному році. На
підставі поданого документа на загальному абонементі заповнюється читацький формуляр. Використовувати студентський квиток іншої особи для отримання права користування послугами бібліотеки заборонено.
Навчальна література видається на абонементі бібліотеки на семестр або навчальний рік в кількості, що відповідає навчальним планам і програмам. Тут видається
багатоекземплярна література, підручники. Книжки підвищеного попиту, або дефіцитні видаються на обмежений термін.
Бібліотекар має право подовжити термін користування літературою на прохання читача, якщо на неї нема попиту з боку інших читачів.
На час літніх канікул студенти повинні повернути бібліотеці книжки та інші матеріали до визначеного бібліотекою терміну.
У разі втрати бібліотечних документів читачі несуть матеріальну відповідальність. Вартість пошкоджених та загублених книжок та інших матеріалів визначається за цінами, що вказані в облікових документах бібліотеки з урахуванням подальшої індексації вартості її фонду.
Малоекземплярна література і та, яка є в одиничному екземплярі видається у читальному залі №1. Користування нею дозволяється лише в приміщенні читального залу. Виносити книжки з читального залу можна лише з дозволу бібліотекаря, у разі порушення стягується штраф.
Інформаційно-бібліографічний відділ надає
консультації, бібліографічні довідки, допомагає
студентам зорієнтуватись у довідково- бібліографічному апараті бібліотеки. Працівники відділу виконують додаткову платну послугу із складання списків літератури за темами на замовлення студентів. В списки включаються як книжки, так і статті з періодичних видань, що є в бібліотеці. В інформаційно-бібліографічному відділі зберігається фонд енциклопедій, довідників, реферативних журналів та бібліографічних покажчиків.
У художньому фонді зберігаються книжки класиків вітчизняної та зарубіжної літератури. Крім того він час від часу поповнюється творами сучасних авторів. Працює художній фонд у будні з 10 до 12 години.
У відділі методичних та періодичних видань зберігаються всі журнали та газети, які отримувала бібліотека університету протягом певного часу та поточні надходження, методичні видання викладачів університету, автореферати дисертацій та дисертації. Видача цих видань проводиться для роботи в читальному залі та на обмежений термін додому.
Відділ комплектування та обробки літератури
замовляє та отримує книжки за потребами університету, технічно обробляє їх, описує і веде алфавітний, систематичний, генеральний та електронний каталоги та алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу.
Бібліотека та її роль в системі сучасних
Комунікацій
Основні види інформаційних запитів, технологія виконання
Складові частини довідково-бібліографічного апарату бібліотеки.
Довідкові видання та робота з ними (універсальні та галузеві енциклопедії, довідники, словники).
Бібліографічні видання: реферативні журнали,
інформаційні покажчики („Перелік нових надходжень", „Перелік періодичних видань"...), архів виконаних довідок, тематичні бібліографічні списки.
Періодичні видання.
Система каталогів та картотек. Загальні відомості про каталоги. Каталожна картка, каталожні роздільники. Алгоритми пошуку.
Бібліографічний опис документа як найбільш лаконічна і містка форма згортання інформації про документ. Інформативність елементів бібліографічного опису. Основні правила бібліографічного опису документів. Правила групування джерел інформації в бібліографічних списках літератури. Класифікаційні та вербальні інформаційно-пошукові мови: ББК, УДК, предметні рубрики, ключові слова та інш.
Організація та структура алфавітного каталогу, правила користування.
Організація та структура систематичного каталогу, правила користування.
Бібліографічні картотеки (організація та структура): систематична картотека статей, картотека друкованих праць викладачів, картотека періодичних видань, картотека нових надходжень, тематичні картотеки.
Електронна база даних бібліотеки ЧДТУ. Програма „УФД / Бібліотека". Єдина локальна мережа (ЄЛМ).
Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) як бази створення інформаційних продуктів та послуг (електронний каталог, електронна бібліотека із
автоматизованим пошуком, електронна доставка документів та інш.). Схожість та відмінність пошуку в машиночитанному та картковому каталогах.
Поняття про локальні, територіальні і глобальні комп'ютерні мережі. Уявлення про структуру і послуги в Інтернет.
Методика пошуку інформації. Правила замовлення відібраних документів в бібліотеці. Бібліографічне оформлення роботи: правила цитування та приведення використаних документів.
Інформаційний запит являє собою звернення користувача в бібліографічну службу в усній, письмовій або електронній формі, що відображає потребу в бібліографічній інформації.
Тематичні запити можна поділити на дві групи:
- ті, що сформувались у користувачів в процесі їх трудової, самоосвітньої та інших видів діяльності (усвідомлювані як переважно особисті інформаційні потреби);
- викликані необхідністю виконання навчальних та інших завдань - свого роду „вимушені запити".
Уточнюючі запити в більшості формуються з наступних причин:
- потреба у відновленні або уточненні неповної або викривленої інформації про документи, отриманої користувачем з різних джерел,
- неможливість виконати адресну довідку через неповноту або неточність елементів бібліографічного опису,
- необхідність вказати повні стандартні бібліографічні дані про документ при оформленні бібліографічних списків і посилань у рукописах.
Для адресних запитів типові три ситуації їх виникнення:
- фізична віддаленість користувача від фонду та/або каталогів,
- бездоганність самостійного пошуку видання в каталогах бібліотеки, навіть в алфавітному,
- необхідність установити місцезнаходження видання для замовлення його МБА.
Джерелами пошуку є різні складові інформаційних ресурсів, важливе місце серед яких займає довідковий апарат бібліотеки (ДБА).
Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки складається з:
довідкових видань,
бібліографічних видань,
періодичних видань,
системи каталогів і картотек.
Довідкова література - це твори друку, призначенні для отримання відомостей різного характеру, що визначає форму викладення матеріалу і їх будову.
Виділяють такі види довідкової літератури:
- енциклопедії (універсальні і галузеві);
- енциклопедичні довідники;
- лінгвістичні і термінологічні словники;
- довідники загального характеру (політичні, географічні, статистичні тощо),
- різноманітну довідково-інформаційну літературу (видавничі каталоги, путівники та ін.).
Бібліографічними виданнями є:
- бібліографічні покажчики,
- реферативні журнали,
- інформаційні покажчики („Перелік нових надходжень", „Перелік періодичних видань"...),
- архів виконаних довідок,
- тематичні бібліографічні списки.
Найвагомішою складовою ДБА є система каталогів і картотек, що дозволяє читачу швидко ознайомитись з наявністю документів з потрібного питання або наявністю в бібліотеці документів потрібного автора тощо.
Найбільш поширеними формами каталогів є книжна і карткова.
Ящики з картками розташовуються в каталожних шафах. На передній стороні ящика зазначається його порядковий номер в шафі і зміст. Каталоги бібліотек відрізняються один від одного порядком розташування в них карток з описом документа. Але опис одного документа в кожному з каталогів однаковий.
Алфавітний каталог складається з каталожних карток, розставлених у суворій послідовності букв алфавіту прізвищ авторів та назв книг. При цьому береться спочатку перша буква слова, за яким йде опис, потім - друга тощо. Залежно від кількості авторів, наявності спеціального, титульного редактора першим словом, за яким здійснюється опис літературного джерела та його розміщення у каталозі, може бути прізвище автора або перше слово назви публікації.
Систематичний каталог формується згідно з діючою класифікацією науки. Проблеми науки мають відповідні цифрові чи буквено-цифрові позначення (індекси), сукупність яких ієрархічно реалізується у розділах, підрозділах, рубриках каталогу.
В основу систематичного каталогу закладена класифікаційна схема. В бібліотеці ЧДТУ використовується дві системи класифікації: ББК та УДК.
УДК (Універсальна десяткова класифікація) систематизує всі людські знання у 10 розділів:
0 - Загальний. Бібліографія. Бібліотечна справа.
1 - Філософія. Психологія.
2 - Релігія.
3 - Суспільні науки. Економіка. Право.
4 - Філологія. Мовознавство
5 - Математика, природничі науки
6 - Прикладні знання.
7 - Мистецтво.
8 - Художня література. Літературознавство.
9 - Географія. Історія.
Основні поділи ББК розподілені у 21 відділи, кожний з яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту.
Картки за роздільниками розташовані за
алфавітом прізвищ авторів і заголовків книг. Систематичний порядок розташування відділів є логічним, тому що місце певного відділу обумовлено його змістом. Кожний відділ поділяється відповідно з проблематикою тієї або іншої галузі знань, створюючи підрозділи.
Схеми класифікації для каталогів можуть нараховувати кілька томів, тому для зручності користуються алфавітно-предметним покажчиком (АПУ).
Алфавітно-предметний покажчик до
систематичного каталогу - це допоміжний апарат, що являє собою алфавітний перелік предметних рубрик, що розкривають зміст відображених в систематичному каталозі документів з зазначенням відповідних класифікаційних індексів. Дізнавшись індекс можна знайти необхідний розділ в систематичному каталозі і вже там інформацію з необхідного питання.
Провідне місце серед бібліографічних картотек
займає систематична картотека статей (СКС).
Систематична картотека статей базується на
аналітичному описі періодичних і продовжуваних видань, збірок, розділів монографій, керівництв та посібників. За тематикою відображуваних матеріалів вона є універсальною, однак її межі обираються з урахуванням навчальної програми вузу та запитів читачів. Структура картотеки аналогічна до структури систематичного каталогу.
До систематичної картотеки статей створений свій алфавітно-предметний покажчик.
Алфавітний, систематичний каталог, систематична
картотека статей, АПУ до СК та СКС.
Генеральний алфавітний каталог - це службовий каталог, який побудований за аналогією з алфавітним і зберігається у відділі оброки та комплектування літератури.
Картотека друкованих праць викладачів зберігається в інформаційно-бібліографічному відділі і являє собою перелік друкованих праць викладачів, розташованих за алфавітом їх авторів.
Картотека нових надходжень відображає книжкові надходження до бібліотеки за поточний навчальний рік, що розташовані за галузями знань. Знаходиться ця картотека в інформаційно-бібліографічному відділі.
Картотека періодичних видань - це перелік періодичних видань, що наявні у фонді бібліотеки ЧДТУ і розташовані за алфавітом. Ця картотека знаходиться в залі каталогів.
Електронний каталог - це бібліотечний каталог в машиночитаємій формі, що працює в реальному режимі і наданий у розпорядження читачів бібліотеки з будь-якого комп'ютерного класу, кафедри та гуртожитку університету, створюючи єдину локальну мережу.
Інтернет - це інформаційний простір, що дозволяє отримувати додаткову освіту, організовувати дозвілля, вести бізнес тощо.
Бібліографічний опис - це процес і результат складання за певними правилами переліку відомостей про певний предмет, які ідентифікують цей предмет і дозволяють знаходити його серед множини інших.
Складання бібліографічного запису регламентується міждержавними стандартами. З 2006 року вступив у дію новий стандарт на бібліографічний опис ДСТУ ГОСТ 7.1- 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який максимально наближений до міжнародного стандарту опису документів.
До складу бібліографічного запису входять заголовок бібліографічного запису і бібліографічний опис, що доповнюється класифікаційними індексами, предметними рубриками, анотацією, відомостями про довідкові бібліографічні записи тощо .
Існує три види бібліографічного опису :
- „під іменем індивідуального автора" обумовлює вибір в якості першого елементу імені індивідуального автора. Такий опис дається на книги, статті, доповіді, дисертації та ін. при наявності, що документ має не більше трьох авторів,
- „під найменуванням колективного автора" - означає, що в якості першого елемента обирається найменування закладу (організації), що надрукувала документ. Такий опис дається на постанови уряду, матеріали конференцій, з'їздів, нарад,
- „під заголовком" - припускає вибір в якості першого елемента основного заголовка документа. Він дається на книги, що мають більше трьох авторів, збірки творів різних авторів, зібрання творів різних авторів під спільним заголовком, книги, в яких автор не зазначений, офіційні матеріали: зібрання законів, звіти про науково-дослідну роботу, нормативні документи, програмно-методичні матеріали, довідники.
Види бібліографічних описів установлюються залежно від об'єктів: монографічний, зведений, аналітичний.
Список літератури є необхідною структурною частиною будь-якого наукового дослідження, включає літературу, що використовувалась при підготовці тексту.
Найбільш часто використовується алфавітний
принцип розташування джерел, при якому записи
розташовують за алфавітом прізвищ авторів або
заголовків документів. Роботи авторів однофамільців розташовуються за алфавітом ініціалів, роботи одного автора - в алфавіті заголовків книг і статей. Якщо до списку входить література на різних мовах, то книги і статті розташовуються послідовно: на українській мові, на мовах з кириличною транскрипцією, на мовах з латинським алфавітом, на мовах з оригінальною графікою.
Предметно-тематичний принцип організації застосовується в тому випадку, коли масив бібліографічних описів джерел розбивається на кілька предметно-тематичних розділів, кожний з яких має свій заголовок. Всередині розділу матеріал розташовується зазвичай в алфавітному порядку.
При логічному принципі рубрики розташовують в логічний послідовності, яка відображає структуру роботи і тоді джерела розташовують залежно від змісту (від простого до складного ). Всередині рубрик дотримуються алфавітного порядку записів.
Хронологічний (за роками видання) принцип полягає в тому, що твори друку розташовуються в порядку їх написання (або публікації). Хронологічна послідовність дає уявлення про те, як розвивалось дослідження тієї або іншої галузі наук, окремого питання тощо.
Бібліографічний пошук.
Етапи виконання бібліографічного пошуку
- ознайомитись з темою за допомогою енциклопедій та довідників,
- скористатись бібліографічним покажчиком чи посібником з даної теми,
- переглянути реферативні журнали та останні номери фахових періодичних видань, якщо відомі книги з даного питання знайти їх в алфавітному каталозі,
- за допомогою алфавітно-предметних покажчиків до систематичного каталогу та систематичної картотеки статей,
- знайти необхідні розділи у відповідних каталогах та
вже там здійснити пошук літератури за темою.
Здійснивши підбір літератури важливо правильно оформити замовлення на книги та періодичні видання, адже від точності заповнення замовлення залежить підбір літератури. Отже, для того щоб замовити книгу необхідно –виписати з каталожної картки:
- шифр книги, що знаходиться в лівому верхньому куті картки та складається з індексу та авторського знаку,
- прізвища авторів книги,
- назву книги,
- прізвища редактора, якщо книга за редакцією та
- рік видання.
- Якщо необхідно замовити періодичне видання, то на замовленні необхідно зазначити:
- назву журналу або газети,
- рік та
- номер періодичного видання.
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковою назвою праць.
Практичне заняття №1.