Фірма продає товари А ( що має багато замінників) і Б (посідає значну долю у розходах споживачів). Яких змін в обсягах виручки від продажу товарів слід очікувати?
Товар А. Якщо у блага А є багато замінників (альтернативних варіантів). Чим більше цих замінників, тим вища еластичність товару А (Е>1), тому, якщо підвищиться ціна на нього, споживач швидко перейде на товари – субститути. Якщо товар еластичний. То слід очікувати:
- при зниженні ціни на товар А – обсяг сукупної виручки (TR) збільшиться
- при підвищенні ціни на товар А обсяг сукупної виручки зменшиться.
Товар Б. Якщо товар Б посідає значну долю у витратах споживачів, то можна зробити висновок, що він не має аналогів, тому він має малу еластичність або нееластичний взагалі. Якщо товар Б мало еластичний (Е=1), то, сукупна виручка буде стабільною, незалежно від того, чи буде ціна на нього рости, чи падати. (TR=const). Якщо ж товар взагалі нееластичний (Е<), то при збільшенні ціни сукупна виручка теж збільшиться, і навпаки, при зменшенні ціни на товар Б, сукупна виручка теж зменшиться (прямий зв’язок)
Чи вірно, що величина процентної зміни обсягу попиту на один товар при зміні ціни іншого товару на один відсоток – це гранична норма заміщення?
Ні, це перехресна еластичність, тобто еластичність попиту (величина відсоткової зміни обсягу попиту) на один товар відносно цін на інше благоЕ=dQx/dPy* Py/Qx
Якщо Еd > 0, то перед нами взаємозамінні блага (субститути), якщо Еd < 0 — взаємнодоповнюючі.
Чим більше еластичність попиту на благо X, тим вище ступінь замінності благ (у крайньому випадку, коли Еd = + ∞, перед нами досконалі субститути) і, навпаки, чим менше еластичність, тим більше взаємодоповнюваність (якщо Еd = - ∞, то ми маємо приклад абсолютної взаємодоповнюваності).
Однак це правило, що характеризує взаємозамінність і взаємодоповнюваність благ, може використовуватися лише при невеликих цінових змінах. Наприклад, якщо ціна на хліб значно знизиться, то це спричинить підвищення попиту не тільки на хліб, бутербродне масло, тостери, але й на інші товари, у тому числі й на меблі. Тоді Еd < 0 для хліба й меблів, що не характеризує їх взаємодоповнюваність, а відображає лише ефект доходу. При
виключенні ефекту доходу можна одержати за значенням перехресної еластичності більш точну оцінку доповнюваності або замінності благ (виявити взаємозаміщення блага по Хіксу).
Коефіцієнт еластичності попиту можна розкласти на два компонента, що характеризують ефекти доходу й заміщення (рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності)..
А гранична норма заміщення - кількість, на яку споживання одного з двох благ повинно бути збільшено (чи зменшено), щоб повністю компенсувати споживачу зменшення (чи збільшення) споживання другого блага
Якщо на осі абсцис ми відкладемо кількість товару А, а на осі ординат – кількість одиниць товару Б, то відношення Δ Б/Δ А чи d Б/d А характеризує граничну норму заміни (чи субституції) А на Б:
MRSаб = - ΔБ/Δ А,
Де MRSаб – гранична норма заміни Б на А
Гранична норма заміни є позитивною величиною, так як дорівнює абсолютному значенню кута нахилу.