Ставка позитивного проценту
Попит на позитивні засоби залежать від вигідних підприємницьких інвестицій, розмірів споживчого попиту на кредит і попит з боку держави.
Розрізняють:
q номінальну ставку позичкового проценту, яка показує, наскільки сума, яку вертають кредитору, перевищує величину здобутого кредиту. Це відсоткова ставка, яка виражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом (rN)
q Реальну ставку позичкового проценту (rR) це відсоткова ставка, яка виражена у незмінних грошах або скоригована з урахуванням інфляції.
Взаємозв’язок між номінальними та реальними ставками показує формула:
rR = (100+ rN)/1Р
наприклад, якщо за отримання 10 000 гр. од. Потрібно повернути 16 000 гр. од. це означає що гроші отримані під 60% річних.
Якщо ціни за рік зросли в 1,20 раза (1р = 1,20) , то за своєю купівельною спроможністю 1 гр. од. на початку року становитиме 1,20 гр. од., на кінець року. Згідно з формулою, ми здобудемо наступне.
16000/1,20 = 13330
Отже, реальна відсоткова ставка буде лише 33.3%
Ринок землі
Ринок землі– це ринок природних ресурсів, що включає в себе сільськогосподарські угіддя, родовища корисних копалин ділянки для споруд.
Пропозиція землі обмежена, вона залежить від багатьох факторів, які сумарно можна звести до двох:
q родючість( якість ґрунту, клімат, техніка);
q місцезнаходження землі.
Фіксований характер пропозиції землі визначає те, що крива пропозиції абсолютно не еластична.
Це визначає, що пропозиція землі не може бути збільшена навіть в умовах значного підвищення ціни на землю.
| де, Q– величина землі (га); Р – ціна за 1га; S – пропозиція землі. | |
Рис. 12.16. Пропозиція землі
Попит на землю
q суспільно-господарський попит – це попит на продукцію рільництва, тваринництва. Попит на продукти харчування нееластичний;
q несільськогосподарський попит на землю. Ця земля під будівництво об’єктів інфраструктури.
Економічна рента -це плата за ресурси, пропозиція на які суворо обмежено.
Земельна рента –це плата за використання землі і інших продуктивних ресурсів, пропозиція яких обмежено.
| q Площа ОQ1 E0 P0 - це сукупна рента за всю використану в суспільстві землю. q Змінна попиту на основний продукт харчування підвищує щомісячну ренту за 1 га. землі з Р0 до Р1, це приведе до збільшення чистої економічної ренти (абсолютної) на площі ОQ1 E1 P1 |
| Рис. 12.17. Рівновага на ринку землі |
У випадку падіння попиту на продукт харчування щомісячна рента за 1 га. зменшиться до Р2 і абсолютна рента буде ОQ1 E2 Р2
Ціна землі – визначається шляхом капіталізації ренти.
Припустимо, що ділянка землі принесе ренту в R у. о. Якою може бути вартість ділянки землі?
Ціна землі повинна надати таку суму грошей, яка в банку давала б такий же процент на вкладений капітал. Це дисконтова на вартість майбутньої земельної ренти.
;
Наприклад, якщо рента дорівнює 400 гр.од. а ставка позичкового проценту складає 51% то ціна землі буде дорівнювати 
гр. од.
Питания для самоконтролю:
1. У чому полягає суть похідного попиту?
2. Назвіть складові продуктивності ресурсу?
3. Покажіть особливості похідного попиту в умовах конкурентного ринку.
4. Що визначає рівність MRPL/PL = MRPK/PK ?
5. Назвіть причини високопродуктивної праці?
6. У чому полягає ринок праці з досконалої конкуренції?
7. Взаємозалежність між ефектом доходу з ефектом заміщення.
8. Покажіть суть монопсонії?
9. Двобічна монополія, її особливості.
10. Охарактеризуйте ринок капіталів?
11. У чому полягає сутність дисконтованої вартості?
12. Особливості короткострокових інвестицій.
13. Особливості довгострокових інвестицій.
14. Пропозиція землі, її особливості.
15. Що визначає економічна рента?
16. Ціна землі та її розрахунок.
Тести
1) Якщо зростає частка витрат на ресурс у витратах фірми, то еластичність попиту на даний ресурс:
а) збільшується;
б) зменшується;
в) залишається незмінною;
г) неможливий будь-який з наведених варіантів.
2) Визначте фактор, що не впливає на еластичність ринкового попиту на ресурс:
а) частка витрат на ресурс у витратах фірми;
б) еластичність попиту на вироблену продукцію;
в) технологія виробництва даної продукції;
г) серед наведеного вірної відповіді немає.
3) Попит на ресурси залежить від:
а) ціни продукту, який вироблено за допомогою даного ресурсу;
б) ціни ресурсів – замінників;
в) ціна даного ресурсу;
г) все перераховані відповіді вірні.
4.До інвестицій у людський капітал не відносяться:
а) витрати на освіту;
б) витрати на охорону здоров’я;
в) витрати на відрядження;
г) витрати на підвищення кваліфікації.
5) Норма позичкового процента – це:
а) встановлений державою максимальний розмір плати за кредит;
б) відношення позичкового процента до розміру позики;
в) різниця між сумою грошей, які повертається і позиченого;
г) різниця між номінальною та реальною позичковою ставкою.
6) Якщо у виробництві продукту використовується праця (L) і попиту (К), MRL=2; MRK=5; PL=1 грн.; PK=20 грн.;MR3=3 грн. Щоб отримати максимальний прибуток фірма повинна використовувати:
а) більше як праці, так і капіталу;
б) менше як праці, так і капіталу;
в) більше праці, але менше капіталу;
с) незміну кількість праці і капіталу.
Задачі
Завдання 1.Підприємство виробляє олівці, які продає на досконало конкурентному ринку по 5 грош. од. за набір. Виробнича функція задана рівнянням:
Q=60L-0.5L2
де Q – кількість наборів за місяць, тис. шт.; L – кількість робітників, чол..
Якщо поточна ставка заробітної плати становить 150 грош. од. на місяць, скільки робітників найме підприємництво:
а) 10;
б) 20;
в) 30;
г) 40.
Завдання 2Якщо фермер не застосовує добрива, він може збирати 25 бушелів кукурудзи з одного акра. Відомо, що граничний продукт добрив становить МР =1-0,01В, де В – обсяг добрив, що використовується, кг. Побудуйте функцію попиту фермера на добрива, якщо ціна кукурудзи – 4 грош. од. за бушель.
Завдання 3.Три фермерські господарства (А, В, С) вирощують пшеницю при однакових витратах на придбання техніки, добрив, робочої сили і тому подібне, а також мають однакові за площею ділянки землі, що відрізняються за родючістю. Ферма А виробляє 600 ц пшениці (при АТС=5 грн.), ферма В – 500 ц (при АТС=7,5 грн.), ферма С – 400 ц (при АТС 10 грн.)
Якщо встановиться ринкова ціна на пшеницю на рівні 10 грн., то чому буде дорівнювати диференційна рента для кожної ферми?
Завдання 4.На графіку відображена ситуація на ринку праці:
Знайдіть за допомогою графіку розмір економічної ренти, якщо пропозиція праці збільшиться на 20 одиниць.
Завдання 5Підприємництво є монопольним на регіональному ринку праці й продає готову продукцію на конкурентному зовнішньому ринку.
Виробнича функція підприємства у короткостроковому періоді має такий вигляд:
QL=300L-L2
Де Q – випуск, тис. шт., L – обсяг праці, використовується тис. чол.
Функція пропозиції праці на регіональному ринку описується формулою:
LS=2W-160
Ціна готової продукції на зовнішньому ринку становить 0,5 грош. од. Визначте, яку кількість праці буде використовувати монопсонія, який рівень зарплати вона встановить, яку кількість продукції буде продавати на зовнішньому ринку та який виторг вона отримає?
Завдання 6.На ринку капіталу попит на токарні станки характеризується формулою Qk = 100 – 2P, а пропозиція цих станків характеризується формулою Qk = 4P – 30, де Р – ціна одного станка. Знайти величину економічної ренти.
Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
1. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз
2. Рівновага в економіці обміну
3. Ефективність у виробничої сфері
1. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз
Об’єктом аналізу часткової рівноваги є кожен із суб’єктів мікроекономіки, який виявляє поведінку окремого ринку, домашнього господарства, фірми.
Часткова рівновага –це рівновага, яка складається на окремому ринку, тобто означає встановлення рівноважної ціни та рівноважного обсягу продукції під впливом тих факторів, що діють лише для даного ринку.
Аналіз загальної рівноваги, навпаки, виявляє, як одночасно взаємодіють усі домашні господарства, фірми.
Загальна рівновага –це рівновага, яка виникає в результаті взаємодії усіх ринків, коли змінна попиту або пропозиції на окремому ринку впливає на рівноважні ціни і обсяги продаж на всіх ринках.
Загальна економічна рівновага описує кругообіг економічного життя. Це стан економіки, коли встановлюються ціни рівноваги. Характеризується сукупністю цін рівноваги та відповідних обсягів виробництва і споживання.
Основні питання аналізу ринкової економіки:
q Чи сприяє ринковий механізм досягненню загальної рівноваги і яким чином?
q Чи з’являється ефективна рівновага єдиним, або виникає ряд варіантів цін, які відповідають цій потребі?
q Чи буде ефективна загальна рівновага стійкою?
Аналіз загальної рівноваги складає такі етапи:
q первинні зміни;
q ринки товарів-субститутів;
q ринки взаємодоповнюючих товарів;
q ефект зворотного зв’язку.
а) автомашини б) бензин
в) мотоцикли
| г) ремонт автомашин |
| Рис. 13.1. Взаємозв’язок ринків в економіці |
а) Збільшення цін автомобілі приводить до зниження на них попиту ціна зросте з 7000 до 10000 у.о. Попит падає з 20млн. автомашин до 15 млн.
б) Зниження попиту на бензин (комплементарний товар) з 12 млн. л. до 10 млн. л. за добу. Ціна буде знижена з 50 до 40 ум. од. за літр.
в) Товаром-субститутом в даному випадку є мотоцикли. Попит зросте з 50 до 60 млн. за рік., тоді їх ціна зросте з 1000 до1100 ум. од.
г) Довге використання автомашин приведе до зростання попиту на таку сферу послуг як ремонт машин. Їх кількість зросте з 100 до 120 млн. послуг за рік ціна послуг почне рости з 400 до 500 ум. од.
Все це приведе до того, що попит на автомашини спаде до 12 млн. од. за рік. Це змушує виробників знизити ціну з 10000 до 8000 ум. од.
Ефект зворотного зв’язку, який відображає зміни часткової рівноваги на даному ринку в результаті змін, які виникають на сполучених ринках під впливом початкових змін на даному ринку.
Аналіз загальної рівноваги показує, що зменшення пропозиції і відповідний ріст ціна на деякому ринку приводе до падіння попиту на додатковий товар і його росту на товари – субститути.
Взаємозв’язок товарних ринків можна записати з допомогою системи рівнянь. Одним з перших хто це зробив, був Леон Вальрас.
Закон Вальраса передбачає економічну рівновагу з допомогою системи рівнянь.
В ринковій економіці ціни передбачають обсяг виробленої продукції, а обсяг випуску в значній ступені визначають ціни. Ціни споживчих товарів залежать від цін ресурсів. А ціни ресурсів від споживчих благ, на які існує платоспроможний попит. Вирішити це питання можна через рішення системи рівнянь.
Наприклад, візьмемо комп’ютери. Кількість проданих комп’ютерів залежать від цін усіх інших товарів. Якщо в державі продаються і купуються 10000 різних товарів, а комп’ютери займають 13 місце у списку, то попит 13 товару – комп’ютерів буде виглядати таким чином:
Q13 = Д13 (Р1,Р2,.... Р10000, А,М)
де, Q13 – кількість проданих комп’ютерів;
Д13 – функція попиту на комп’ютери;
Р1, Р2 ...Рn - ціни останніх 10000 товарів і послуг;
А – показник реальних активів, які відображають багатство країни;
М – запаси наявних грошей.
Пропозиція 13 товару:
Q13 = S13 (Р1, Р2,... Р10000, А,М)
Система рівнянь для усіх 10000 товарів
Д1 (Р1, Р2... Р10000, А,М) = S1 (Р1, Р2... Р10000, А,М)
Д2 (Р1, Р2... Р10000, А,М) = S2 (Р1, Р2... Р10000, А,М)
Д10000 (Р1, Р2... Р10000, А,М) = S10000 (Р1, Р2... Р10000, А,М)
Дана система рівнянь є системою рівнянь загальної рівноваги.
2. Рівновага в економіці обміну
Ефективність виробництва досягається тоді, коли збільшення виробництва одного товару при незмінному використанні ресурсів неможливе без зниження обсягів випуску іншого продукту. Для дослідження ефективності виробництва може бути застосована діаграма Еджворта.
Діаграма Еджворта передбачає аналіз процесу обміну. Від точки Овідповідні сторони відкладаються затрати праці та капіталу на виробництво товару Ха від точкиО1на виробництво товаруУ.
Рис. 13.2. Діаграма Еджворта
Наприклад у точці А на виробництві товару Х затрачено LХ =28000, КХ =10000, а на виробництво товару У : LУ=12000, Ку=10000. При проведенні ізоквант обсяг виробництва товару Х буде складати 600 од., а товару У- 300 од.
Крива контрактів –це багато можливих ефективних варіантів розподілу двох економічних благ проміж двох споживачів.
Рис. 13.3. Ефективність розподілу.
Рух в напрямку кривої контрактів, збільшує сукупний добробут, у той же час як рух вздовж цієї кривої лише перерозподіляє сукупний добробут проміж учасниками угоди.
На лінії контрактів виконується приведене рівняння.
MRSX A,B = MRSY A,B = MRT A,B ;
Де, MRS – гранична норма заміщення,
MRT - гранична норма трансформації.
Лінія АС, що з’єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом благам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача є договірною лінією, або лінією контрактів
Парето оптимальний розподіл ресурсів
Вона передбачає ефективність у розподілі благ між споживачами (ефективність в обміні споживачів). Це досягається якщо не можливо перерозподілити вироблені суспільством блага таким чином, щоб добробут хоча б одного споживача поліпшився за рахунок іншого споживача, (тобто без зменшення добробуту іншого). Відповідно моделі споживацької поведінки, умовою оптимуму окремого споживача є рівність граничної норми заміщення одного блага іншим, що відповідає ціновому співвідношенню:
МRSХУ =РХ/РУ
Парето – оптимальний стан економіки в обміні споживачів благами показує взаємовигідність добровільного обміну і характеризується рівністю граничних норм заміщення поміж будь якими парами товарів для всіх споживачів.
3. Ефективність у виробничій сфері
Розподіл ресурсів ефективний при тому, коли обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншої.
Рис. 13.4. Діаграма Еджворта
Обсяг виробництва продуктів QX = 400; QУ =300. Споживачі А і Б їх придбають у пропорції, що відповідає точці С. Криві байдужості UB1 і UA1 визначають ступінь задоволення потреб споживачами А і Б.
Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він буде відповідати дотику кривих байдужості цих споживачів.
Оптимальний стан у економіки – ефективність у виробництві по Парето.
Ефективність досягається якщо не можливо якщо не можливо збільшити випуск одного товару без зменшення випуску будь якого іншого товару. В теорії фірми оптимум виробника передбачає рівність граничної норми технологічного заміщення одного ресурсу іншим та їх цінового співвідношення, яке в свою чергу передбачає відповідне співвідношення граничних продуктів.
MRTSKL = PL/PK = MPL/MPK
Ефективність у виробництві буде виражена рівністю MRTS для всіх виробників: MRTSAKL = MRTSBKL
Виробництво є ефективним, якщо ресурси розподілені між виробниками таким чином, що стає не можливим їх розподіл, який призводить до збільшення випуску одного продукту і при цьому не зменшується випуск будь-яких інших продуктів. У цьому випадку досягається технологічно-ефективний розподіл ресурсів.
Загальна рівновага, яка досягається на якісно новому рівні є рівновагою на рівні квазіоптимума.
Теорія квазіоптимума стверджує, що в випадку коли в одній галузі перекручування не можуть бути усунені, краще відмовитись від досягнення максимуму ефективності в іншої галузі. З тим, щоб збалансувати економіку в цілому.
Ця теорія має місце тоді, якщо обмін між покупцем і виробниками на вільному ринку не зумовлює досягнення максимуму ефективності випуску.
Така ситуація є типічною коли виникають негативні або позитивні зовнішні ефекти, виробляються суспільні блага.
Питання для самоконтролю:
1. У чому полягає часткова рівновага?
2. Дайте характеристику загальної рівноваги.
3. Закон Вальраса і його особливості.
4. Особливості Парето-оптимум у розподілі благ.
5. Парето-оптимум у розподілі ресурсів.
6. Що визначає крива споживчих та виробничих контрактів?
Тести
1) Під час аналізу часткової рівноваги, якщо попит на цукор змінюється, економісти аналізують вплив цього фактора на:
а) тільки ринок цукру;
б) усі ринки, де цукор є товаром-замінником;
в) усі ринки, де цукор є ресурсом для виробництва;
г) усі ринки, де зміна ціни на цукор може призвести до зміщення кривих попиту або пропозиції.
2) Зміна рівноважної ціни і рівноважного обсягу виробництва на окремих ринках є аналізом:
а) загальної рівноваги;
б) споживчої рівноваги;
в) часткової рівноваги;
г) рівноваги виробника.
3) Під час вільного обміну між двома споживачами остаточне положення на кривій контрактів залежить від інших:
а) купівельної спроможності;
б) стартових умов;
в) уподобань переваг:
1) Тільки 2;
2) Тільки 3;
3) Тільки 2 та 3;
4) 1, 2 та 3.
4) Економічна рівновага – це:
а) стан ринку, при якому обсяги попиту та пропозиції збігаються;
б) об'єктивний наслідок обмеженості ресурсів;
в) можливість проникнення в галузь нових фірм;
г) досягнення найбільших результатів при мінімальних витратах.
Задачі
Завдання 1. Крива виробничих потужностей описується рівнянням Х2 + Y2=450. Функція корисності суспільства U(X,Y)=XY. Визначте оптимальний обсяг виробництва товарів. Чи може комбінація товарів X і Y з точки зору суспільства бути технологічно ефективною, але неефективною економічно?
Завдання 2. У деякому сільськогосподарському районі норма трансформації молока в мед постійна і дорівнює 3 л. молока за 1 кг. меду, гранична норма заміщення молока медом постійна і дорівнює 2 л. молока за 0,5 кг. Меду. В цьому районі ніхто і ніщо не може впливати на ринкові ціни. Які продукти з перелічених будуть вироблятись і споживатись у даному районі?
Завдання 3.Наведена на рис. 1 крива виробничих можливостей показує можливі кількості виробництва рушниць і масла:
Закінчення війни зламало всі плани виробників рушниць. В мирні часи за 10 рушниць можна придбати 5 кг. масла.
1. Визначте обсяги виробництва рушниць і масла.
2. Встановіть рівноважну ціну масла в рушницях, використовуючи відношення ціни масла до ціни рушниці.
Завдання 4. Обмежена кількість ресурсів (капіталу – 50 од.; праці – 100 од) розподіляється між виробництвом товарів А та В. Виробництво товару А описується виробничою функцією QA=К0,5L0,5 ,а для виробництва товару В характерна функція QВ=К0,2L0,8 . Побудуйте (мінімум за трьома точками) криву виробничих контрактів.
Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
1. Економічна роль держави в ринковій економіці
2. Правові передумови для ринкових суб’єктів
3. Інституціональні аспекти ринкового господарства
1. Економічна роль держави в ринковій економіці
Зовнішні ефекти їх економічний змісті
Зовнішні ефекти проявляються тоді, коли споживча або виробнича діяльність одного суб’єкта позначається на рівнях задоволення потреб або виробничих можливостях інших, або функція виробництва фірми безпосередньо залежить від споживчої чи виробничої діяльності інших.
Зовнішні ефекти –це витратиабо вигоди від ринкових угод, які не отримали відображення у цінах
Зовнішні ефекти поділяються на позитивні та негативні. Негативні ефекти – пов’язані з витратами, позитивні – з вигодами для третьої сторони.
Зовнішні ефекти розглядають як різницю між соціальними витратами і приватними витратами.
MSC = MPC+MEC,
де, MSC – граничні суспільні витрати;
MPC - граничні приватні витрати;
MEC - граничні зовнішні витрати.
Граничні зовнішні витрати –додаткові витрати, що пов’язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодує виробник, а перекладає на третіх осіб.
Негативний зовнішній ефект виникає у тому випадку, якщо діяльність одного економічного агента викликає витрати інших
МSС = МРC + МЕС
Наприклад:Підприємство скидає забруднені води у річку. При зростанні виробництва також зростає обсяг забруднення навколишнього середовища.
У цих умовах виробники перекладають частину своїх витрат на споживачів, що знижує приватні витрати виробництва.
Ринкова рівновага досягається у точці К, де P1= MSB =MPC( Рис.1.1.)
Якщо і вдалося перетворити зовнішні витрати на внутрішні, тоді ефективний обсяг випуску скоротиться до Q при ціні Р2
В точці F граничні суспільні вигоди дорівнюються граничним суспільним витратам (MSB =MSC)
Площа FАКпоказує збитки ефективності, які пов’язані з тим, що граничні приватні витрати опиняться нижче граничних соціальних витрат.
| Рис. 14.1. Негативний зовнішній ефект |
Таким чином, при наявності негативного зовнішнього ефекту економічне благо продається і купується у великому в порівнянні з ефективним обсягом тобто має місце перевиробництво товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами.
Позитивний зовнішній ефект
Він виникає у випадку, якщо діяльність одного економічного агента надає вигоду іншим, які не беруть участь у ринковій угоді.
MSB = MPB+MEB
де, MSB – граничні сукупні вигоди;
MPB – граничні приватні вигоди;
MEB– граничні зовнішні вигоди.
Граничні зовнішні вигоди (MEB) – це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участи у ринковій угоді.
Рис. 14.2. Позитивний зовнішній ефект
| Наприклад. В наслідок забезпечення вищого рівня професійності та продуктивності людського капіталу забезпечується вигода всьому суспільству через наявність більш продуктивної та універсальної робочої сили. |
Ринкова рівновага F встановлюється в точці перетину граничних приватних вигод і граничних соціальних витрат (МРВ = MSC)
Між тим граничні соціальні вигоди більше граничних приватних вигод на величину граничних зовнішніх вигод. Тому для суспільства ефективна рівновага була б досягнена в точці перетину граничних соціальних вигод та витрат, тобто в точці К. Ефективність збільшується на площі трикутника АFК.
Таким чином, при наявності позитивного зовнішнього ефекту економічне благо продається і купується в меншому порівнянні з ефектом обсягу тобто має місце недовиробництво товарів і послуг з позитивними зовнішніми ефектами.
Коригування зовнішніх ефектів
Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди.
Коригуюючий податок –це податок на випуск економічного благ, які характеризуються негативними зовнішніми ефектами, котрі збільшують граничні приватні витрати до рівня граничних суспільних.
Коригуючи субсидія – це субсидія виробникам або споживачам економічних благ, які характеризуються позитивними зовнішніми ефектами, що дозволяє приблизити граничні приватні вигоди до граничних суспільних.
Теорема Коуза
ЇЇ суть полягає у тому, коли права власності усіх сторін визначені а трансакційні витрати дорівнюють нулю, проблема зовнішніх ефектів може бути знята за допомогою особистих угод.
Теорема Коуза допомагає виробити вірну стратегію в боротьбі з забрудненням навколишнього середовища.
Ефективна політика в області контролю з забрудненням навколишнього середовища – це політика, яка дозволяє збалансувати граничні суспільні вигоди контролю з граничними суспільними витратами, які необхідні для його проведення в життя.
 Граничні вигоди та граничні витрати
| |
| Рис. 14.3. Визначення ефективного рівня викидів | Рис. 14.4. Права на забруднення навколишнього середовища |
Стандарти по шкідливим викидам –це встановлені законом межі концентрації шкідливих речовин у промислових відходах. Існують певні межі з того, що можливо скидати шкідливі речовини.
Плата за викиди –це плата, яка взимається з фірми за кожну одиницю забруднюючих навколишнє середовище викидів. Це сприяє скороченню обсягів шкідливих викидів.
Продаж права на забруднення навколишнього середовища. Держава визначає обсяг шкідливих викидів, що припущено у даній галузі і продають це право у вигляді ліцензій.
Граничні блага і громадський вибір
Чисто суспільне благо –це таке благо, яке споживається колективно всіма громадянами незалежно від того, платять люди за нього чи ні.
Чисто приватне благо – це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості.
Принцип винятковості означає, що той, хто бажає і може платити рівноважну ціну, отримує благо, а той, хто не бажає платити таку ціну, виключається із числа споживачів вигод, які забезпечують дане благо.
На відміну від чисто приватного блага чисто суспільне благо не може бути поділено на одиниці споживання і бути проданим по частинам. Відсутність можливості визначення ціни на окремі одиниці чисто суспільного блага поясняє особливості визначення сукупного попиту на чисто суспільне благо. Ціна у даному випадку не є змінною величиною.
| а) чисто приватне благо. | б) чисто суспільне благо. |
Рис. 14.5. Визначення сукупного попиту на чисто приватне благо і чисто суспільне благо.
Тому крива попиту не чисто суспільне благо відображає граничну корисність всього блага, яке є в наявності.
Основна проблема, яка пов’язана з чистими суспільними благами полягає в тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво.
Чисто суспільне благо має своєрідний зовнішній ефект, який полягає у тому, як тільки хто-небудь починає його споживати, це благо стає доступним для всіх.
Економічна роль держави у ринковій економіці
Недосконалість ринку обумовлює необхідність втручання держави в економічні процеси. На ринку можуть статися непередбачені події, які можуть привести суспільство до негативних наслідків.
Фіаско ринку –це випадок якщо ринок не в змозі забезпечити ефективне використання ресурсів.
Типи неефективних ситуацій, які свідчать про фіаско ринку
q монополія;
q недосконала інформація;
q зовнішні ефекти;
q суспільні блага.
Функції держави:
q розвиток інфраструктури;
q дотацію на освіту;
q антимонопольна політика;
q суспільне страхування;
q регулювання структурних зрушень;
q регіональне та зовнішньо-економічне регулювання
Роздержавлення економіки:
q підтримка конкуренції та лібералізація ринків;
q стимулювання змішаного підприємництва;
q денаціоналізація державної власності.
До приватизації повинно відноситися:
q наявність належної правової бази проведення денаціоналізації;
q створення розвинутої ринкової інфраструктури;
q добре продумана процедура продажу державних підприємств.
2. Правові передумови для ринкових суб’єктів
У розв’язанні завдань неефективності ринку, що виникають внаслідок дії зовнішніх ефектів, великого значення набувають права власності.
Права власності –це сукупність прав, та санкціонованих норм поведінки, що складаються між людьми з приводу використання ними економічних благ.
Це система законодавчих прав, що описують можливі дії окремих суб’єктів щодо майна, яке їм належать.
Набір прав
· право володіння;
· право користування;
· право управління;
· право спадщини
Відносини власності в державі формуються на основі Законів України «Про власність», «Про форми власності на землю». У цих документах передбачено перехід від монополії держави на привласнення засобів виробництва, їх результатів до різних форм власності.
Види власності:
а) приватна власність – нею володіє окрема людина ;
б) державна власність – окремий член суспільства володіє власністю через встановлену в суспільстві систему правил та процедур. Контроль за цією власністю ускладнюється. Цю власність не можливо продати або передати іншій особі, її важко контролювати;
в) сукупна (комунальна) власність. У цих умовах така власність належить учасникам, які володіють загальним правом використання блага (до його присвоєння) і приватним правом на використання після його придбання на постійне або тимчасове володіння.
Цей процес ґрунтується на широкому роздержавленні та приватизації. Роздержавлення власності – це перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших недержавних формах власності. Придбання громадянами або колективами підприємств у власність усіх чи частини акцій акціонерних та інших господарських товариств визначають приватизаційні процеси. Відчуження державної власності передбачає як продаж об’єктів власності, так і безоплатну передачу новим власникам.
В Україні приватизація майже всіх середніх і великих підприємств відбулася через їх перетворення в акціонерні товариства. А невеликі підприємства приватизувались через викуп трудовим колективом, продаж на аукціоні, конкурсний продаж. Ці процеси проходили в державі з метою прискорення розвитку вільного підприємництва, розширення приватного сектора в економіці, підвищення ефективного використання виробничого майна.
3. Інституціональні аспекти ринкового господарства
Ефективність діяльності суб’єктів ринкової економіки в основному залежить від впливу державного механізму, від волі людей. В основі діяльності підприємницьких структур знаходяться не тільки економічні аспекти, а й норми права, морально-етичні фактори, традиції. Тобто наявність системи інститутів дає людям змогу координувати свою діяльність. Інститути – це формальні і неформальні норми та правила поведінки, які люди намагаються використовувати в процесі економічної діяльності.
Згідно інституціональної теорії сучасна фірма повинна використовувати можливості вищезазначених інститутів для підвищення ефективності своєї господарської діяльності. В основі фірми як економічної організації покладено систему контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. До цих ресурсів відносяться загальні, специфічні, інтерспецифічні. Діяльність фірми тісно пов’язана з іншими фірмами з питань контрактних зобов’язань. Тому, у процесі закінчення контрактів фірми намагаються уникнути або мінімізувати трансакційні витрати.
Трансакційні витрати –це витрати в сфері обміну, які пов’язані з передачею прав власності.
Основні форми трансакційних витрат:
q витрати пошуку інформації.
Неповнота інформації виливається додатковими витратами для споживача;
q витрати ведення переговорів і закінчення контрактів.
Все це потребує витрат часу та коштів.
Інституціональна теорія розглядає фірми як мережу контрактів, що розглядається на:
- аналіз фірми ззовні через інституціональне середовище;
- аналіз фірми через систему контрактів;
q витрати виміру. Передбачається, як оцінити якість того чи іншого товару, професійні здібності фахівця. У зв’язку з цим фірми не в змозі уникнути від витрат.
q витрати специфікації та захисту прав власності. В суспільстві де відсутній правовий захист населення, можливі випадки порушення прав людини. Тут можливі великі витрати;
q витрати опортуністичної поведінки.
Це є поведінка індивіда, який порушує умови виконання контракту з метою отримання прибутку за рахунок партнерів.
Трансакційні витрати виникають до процесу обміну, в процесі обміну і після нього. Їх величина залежить від форми власності, яка належить у даний час суспільству.
Питання для самоконтролю:
1. У чому полягає суть зовнішніх ефектів?
2. Розкрийте зміст та значення теореми Коуза?
3. У чому полягає відмінність чистих суспільних благ від приватних благ?
4. Розкрийте економічну роль держави у ринковій економіці?
5. У чому полягає суть коригуючих податків і субсидій?
6. У чому полягає сутність трансакційних витрат?
7. Назвіть види власності?
8. Покажіть на прикладах інституціональні аспекти ринкового господарства.
9. Чим відрізняється державна власність від комунальної?
Бібліографічний список
1.1 Базилевич В., Лук»янов В., Писаренко Н., Квіцинськька Н. Мікроекономіка: опорний конспект лекцій.- К.: Четверта хвиля, 1997. – 248с.
1.2 Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2-хт. / Общая редакция В.М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа, 1999.- Т.2. – 498 с.
1.3 Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994.
1.4 Долан Э.ДЖ., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. /Под общ.ред. П. Лисовика, В. Лукашевича. - СПб, 1994.
1.5 Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики: Учеб.пособие. – К.: Вища шк., Знання, 1998. – 478 с.
1.6 Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – 176 с.
1.7 Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. К.: Четверта хвиля, 1997. – 208 с.
1.8 Лисовицкий В.Н. Микроэкономика: Учеб.пособие для экономич.специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ «Студцентр», 1997. – 160 с.
1.9 Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд. - М.: Республика, 1992.
1.10 Микроэкономика. Доступно и конкретно /Под ред. Щетинина А.И., Днепропетровск, 1999.
1.11 Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожня Н.В. Мікроекономіка: Навч-метод. Посібник для самост. вивч. диск. / За заг. Ред. А.П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – 208 с.
1.12 Нуреев Р.М. Основы экономической теории: Микроэкономика. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1996.
1.13 Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник /Под общ. ред. В.И. Видяпина, акад. Г.П. Журавлевой. - М.: ПРОМОМЕДИА, 1995.
1.14 Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. нестеренко, Л.О. каніщенко та ін. / За ред Г.Н. Климка, В.п. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., Знання, 1997. – 743 с.
1.15 Основы экономической теории /Под ред. В.Д. Камаева. - М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996.
1.16 Петюх В.Н. Рыночная экономика. - К.: Урожай, 1995.
1.17 Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка: Пер. з англ. А.Олійник та Р.Скільський . – К.: Основи, 1996. – 646 с.
1.18 Рузавин Г.И. Основы рыночной экономики. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.
1.19 Семюельсон Пол А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1998.
Зміст
| ВСТУП.......................................................................................................................... | |
| Тема1. Предмет і метод мікроекономіки.............................................................. 1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії......................... 2. Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки............ 3. Мета, завдання і зміст дисципліни.............................................................. | |
| Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача.......................... 1. Потреби, блага, корисність......................................................................... 2. Закон спадної граничної корисності блага................................................ 3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.................................... | |
| Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача ...................................... 1. Вибір споживача з ординалістських позицій.............................................. 2. Криві байдужості, їх властивості.................................................................. 3. Бюджетна лінія. Модель раціонального споживного вибору.................... | |
| Тема 4. Аналіз поведінки споживача .................................................................... 1. Реакція споживача на зміну його доходу.................................................. 2. Реакція споживача на зміну цін товарів.................................................... 3. Ефект заміщення та ефект доходу............................................................. | |
| Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини.................................................. 1. Попит і закон попиту.................................................................................... 2. Пропонування і закон пропонування.......................................................... 3. Взаємодія попиту і пропонування. Ринкова рівновага.............................. 4. Еластичність попиту і пропонування.......................................................... | |
| Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства................................................. 1. Підприємство як суб’єкт ринку.................................................................... 2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.............................. | |
| Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника ........ 1. Частинна варіація факторів виробництва................................................. 2. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Віддача від масштабу....... 3. Оптимум виробництва................................................................................ | |
| Тема 8. Витрати виробництва ................................................................................ 1. Поняття і види витрат................................................................................. 2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді............................... 3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді................................... | |
| Тема 9. Ринок досконалої конкуренції.................................................................. 1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристика.................... 2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді............... 3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді....................... | |
| Тема10. Монопольний ринок ................................................................................. 1. Модель “чистої ”монополії та її характеристика....................................... 2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва....................................... 3. Особливості функціонування монопольних ринків.................................. | |
| Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція....................................... 1. Основні ознаки олігополії. Особливості організації олігополістичного ринку............................................................................................................... 2. Теоретичні моделі олігополії ...................................................................... 3. Ознаки монополістичної конкуренції. Ринкова поведінка монополістичного конкурента........................................................................... 4. Нецінова конкуренція. Ефективність монополістичної конкуренції....... Тема 12. Ринок факторів виробництва …………………………..........……….. | |
| 1. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків товару та факторів виробництва................................................................................................... 2. Ринок праці на досконало конкурентного ринку та з недосконалою конкуренцією................................................................................................. 3. Капітал як фактор виробництва. Попит та пропозиція капіталу.............. 4. Ринок землі.................................................................................................... | |
| Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту …....….......... 1. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз................................................... 2. Рівновага в економіці обміну................................................................. 3. Ефективність у виробничої сфері......................................................... | |
| Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства........................... 1. Економічна роль держави в ринковій економіці........................................ 2. Правові передумови для ринкових суб’єктів.............................................. 3. Інституціональні аспекти ринкового господарства................................... | |
| Бібліографічний список.............................................................................................. | |
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Дніпропетровська державна фінансова академія
економічний Факультет
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Мікроекономіка
КУРС ЛЕКЦІЙ
для студентів всіх форм навчання,
які навчаються за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво” з напрямів підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030504 “Економіка підприємства”,
6.030505 “Управління персоналом і економіка праці”
Дніпропетровськ – 2007