Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
Тема 1. Предмет і методи
1. Яке з нижченаведених слів за сенсом найтісніше пов'язане зі словом «економічний»:
а) безкоштовний;
б) рідкісний;
в) багатий;
г) надмірний.
2. Якими двома основними причинами можна пояснити існування економічних проблем?
а) впливом держави на економіку та зростанням населення Землі;
б) забрудненням навколишнього середовища та існуванням транснаціональних корпорацій;
в) наявністю безробіття та інфляції;
Г) необмеженістю бажань людей та обмеженістю ресурсів.
3. Економіку в цілому найкраще можна визначити як:
а) взаємодію рішень на макро- і мікрорівнях;
б) вивчення поведінки людей та підприємств щодо виробництва, розподілу та споживання обмеженої кількості товарів;
в) практичне випробовування вартісних показників шляхом використання дедукції та індукції;
г) використання політики спростовування фактів і гіпотез.
4. У ринковій економіці проблеми що виробляти, як виробляти і для кого виробляти вирішуються:
а) комітетом з планування;
б) виборним органом;
в) ціновим механізмом;
г) жодним із трьох вищезазначених способів.
5. Мікроекономічна теорія вивчає, як ринкова економіка визначає:
а) ціну товару;
б) ціну послуг;
в) ціну економічних ресурсів;
Г) будь-які ціни.
6. Будуючи моделі, економісти:
а) розробляють припущення, які спрощують ситуацію;
б) включають усю наявну інформацію;
в) мають використовувати математичні моделі;
г) намагаються дублювати реальний світ.
7. Мікроекономіка:
а) оперує сукупними чи загальними рівнями доходів, зайнятості та виробництва;
б) докладно досліджує окремих економічних суб'єктів, які становлять економічну систему;
в) вивчає детальну інформацію про окремі сегменти економічної системи;
г) базується на широкому підході
Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача.
1. Всяка функція корисності являє собою:
а) зв'язок між складовими набору благ і витратами на їх придбання;
б) залежність, відповідно до якої різним наборам благ надаються значення, адекватні перевагам споживача;
в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;
г) зв'язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.
2. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:
а)зростає;
б) спадає;
в) зростає або спадає, але залишається додатною;
г) є від'ємною величиною.
3. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?
а) 20,ЗО,40,50;
б) 20,28,34,38;
в) 20,40,80,160;
г) 20,35,55,80.
4. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?
а) 20, 15, 10,5;
б) 20,10,10,10;
в)20,30,40, 50;
г) 20,28,34,38.
5. Товари Хта Y мають відповідно ціни 50 і 80 грош. од., і споживач витрачає весь свій бюджет на купівлю тільки цих товарів, купуючи 5 одиниць Х і 8 одиниць Y . Граничні корисності 5-ї одиниці Х і 8-ї одиниці Y однакові. Тоді можна зробити висновок, що:
а) споживач перебуває в стані рівноваги;
б) споживачеві треба купувати більше Х і менше Y;
в) споживачеві треба купувати менше Х і більше Y;
г) споживачеві треба збільшити купівлю обох товарів.
6. Споживач вважає, що йому однаково корисно щоденно випивати як 8 склянок молока та 3 склянки кефіру, так і 6 склянок молока та 4 склянки кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру молоком дорівнює:
а) 6/4; б) 4/6; в) 2/1;г) 1/2.
7. Припустимо, що МUa / MUв=7, a Pa / Pв = 5. Це означає, що:
а) споживач знаходиться у стані рівноваги;
б) для досягнення рівноваги варто купувати більше А і менше В;
в) для досягнення рівноваги варто купувати більше В і менше А;
г) немає правильної відповіді.
8. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у ЗО ютилей і бажає максимізувати задоволення від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А за:
а) 20 ютилей;
б) 45 ютилей;
в) ЗО ютилей;
г) 15 ютилей.
Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача.
1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюються:
а) його перевагами і розмірами доходу;
б) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купуються;
в) тільки його перевагами;
г) тільки цінами товарів, що купуються.
2. Якщо і відносна ціна одного з двох благ, і MRS дорівнюють 5, то споживач може отримати максимальну корисність:
а) споживаючи лише одне з цих благ;
б) споживаючи обидва блага в однакових кількостях;
в) споживаючи обидва блага в даних кількостях;
г) інформації недостатньо.
3. У результаті зміни свого доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. В новому рівноважному наборі граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу і цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати, що:
а) його добробут знизився;
б) його добробут виріс;
в) його дохід знизився;
г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.
4. Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилася, то відношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для даного споживача:
а) збільшиться;
б) зменшиться;
в) залишиться незмінним;
г) інформації недостатньо.
5. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то ви зробите висновок, що:
а) обидва блага є досконалими субститутами;
б) блага є досконалими комплементами;
в) крива байдужості благ характеризується спадною MRS;
г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.
6. Ціна груш та яблук однакова (2 грош. од. за 1 кг). Домашня господарка намагається максимізувати свою корисність, купуючи груші та яблука. Як гарний економіст, ви рекомендували б їй:
а) купувати однакову кількість яблук і груш, поки ціна на них однакова;
б) витратити весь свій можливий дохід на груші та яблука;
в) купити таку кількість яблук і груш, щоб MRS між ними дорівнювала 1;