Визначення терміну окупності вкладень

 

Термін окупності (payback period method – РР) – один з найбільш частіше приймаємих показників для анализа вкладень.

Якщо не враховувати фактор часу, тобто коли рівні суми дохода, отримані у різний час, розглядаються як рівноцінні, то показник терміну окупності можливо визначити по формулі:

 

(3.4)

 

ny – спрощений показник терміна окупності.

Термін окупності – payback period – тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозуємі надходження грошових коштів, перевищують недисконтовані суму інвестиції. Це кількість років, необхідних для покриття стартових інвестицій.

 

Більш обгрунтованим є другий метод визначення PP. При використанні цього метода під терміном окупності – nok (РР) розуміється тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестиції, рівна суммі інвестиції:

де t – термін закінчення інвестиції.

Якщо річні прибутки нерівні, тоді розрахунок ускладнюється і проводиться за формулой 1.5:

 

, (3.5)

 

– номер першого року, в якому досягається умова

 

Якщо розрахований РР меньше максимально допустимого, то проект приймається.

Визначення внутрішній норми доходності інвестиції IRR

Внутрішня норма доходності, прибутка IRR (internal rate of return).

Реалізація будь-якого проекту потребує притягнення фінансових витрат за які необхідно платити. Показник, який характеризує відносний рівень цих витрат, є «ціною» за використання (авансуємий) капітал – cost of capital – якщо джерела різні, ВК визначаєтьсяя як арифметичне середньозважуване.

Щоб забезпечити доход від інвестиційних коштів (чи їх окупність), необхідно добиться, щоб NPV > 0 чи NPV = 0, тобто необхідно добрати відповідну відсоткову ставку для дисконтування потоків платежів, що забезпечують NPV > 0. Така ставка повинна відображати очикуваний середній рівень позикового відсотка, з урахуванням чинника ризика.

Показник IRR характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути проведені при реалізації цього проекта.

За допомогою таблиць чи розрахунків обираються два значення V1 < V2, таким чином, щоб в інтервалі V1 ... V2 функція NPV = f(V) змінювала своє значення з «+» на «–», чи навпаки. Надалі використовуємо формулу:

(3.6)

 

де - ставка дисконту, при якої значення NPV позитивно;

- ставка дисконту, при якої проект стає збитковим і NPV стає негативним;

- значення чистої поточної вартості при ;

- значення чистої поточної вартості при .