ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ УТВОРЕНИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Усе має кудись подітися

(Баррі Коммонер)

Мета роботи: вивчити питання поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) і провести розрахунок утворення промислових і побутових відходів згідно діючих в Україні методик і вивчити основні проблеми у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

ТеоретичНа частИНА

Тверді побутові відходи (ТПВ) – це непридатні для подальшого використання харчові продукти і предмети побуту.

Протягом останніх двох десятиліть населення України зменшилося майже на п'ять мільйонів чоловік (або 10 %) від чисельності в 51 млн. чоловік в 1990 році, проте кількість побутового сміття не тільки не зменшується, але, навпаки, продовжує накопичуватися і збільшуватися. Наприклад, за останні десять років обсяг побутових відходів - продуктів життєдіяльності кожного жителя в Україні збільшився на 40 %. Департамент екологічної безпеки Міністерства екології та охорони навколишнього середовища оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів в обсязі близько 35 млрд. т, причому 2,6 млрд. т є високотоксичними. Щорічно, за даними міністерства, загальний обсяг побутових відходів збільшується на 50 млн. куб. м. або 14 млн. т (300-400 кг в рік на 1 особу), а промислових відходів - на 175 млн. м³. Зокрема, наприклад, тільки автомобільних покришок щорічно накопичується близько 12,5 млн. штук.

Протягом останніх двох десятиліть населення України зменшилося майже на п'ять мільйонів чоловік (або 10%) від чисельності в 51 млн. чоловік в 1990 році, проте кількість побутового сміття не тільки не зменшується, але, навпаки, продовжує накопичуватися і збільшуватися. Наприклад, за останні десять років обсяг побутових відходів - продуктів життєдіяльності кожного жителя в Україні збільшився на 40%. Департамент екологічної безпеки Міністерства екології та охорони навколишнього середовища оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів в обсязі близько 35 млрд. т, причому 2,6 млрд. т є високотоксичними. Щорічно, за даними міністерства, загальний обсяг побутових відходів збільшується на 50 млн. куб. м. або 14 млн. т (300-400 кг в рік на 1 особу), а промислових відходів - на 175 млн. куб. м. Зокрема, наприклад, тільки автомобільних покришок щорічно накопичується близько 12,5 млн. штук.

Крім того, це звалищний газ, що утворюється при похованні органічних речовин, макрокомпонентами якого є метан (СН₄) - 40-60 % і діоксид вуглецю (СО₂) - 30-45 %. Згідно стандартів Кіотського Протоколу, тонна метану в 21 раз шкідливіша, ніж тонна вуглекислого газу. Якщо метан, відводячи за спеціальною технологією з полігонів, можна направити для обігріву і генерації електроенергії, то фільтрат є продуктом, який практично неможливо нейтралізувати. Масштаби утворення звалищного газу в Україні також можна вважати геологічними, так як за розрахунками фахівців, в Україні щорічно утворюється понад 120 млн. т органічних відходів по сухій масі, кожна тонна яких може дати від 300 до 800 м³ біогазу.

Переробка усієї кількості відходів може дати тільки біогазу від 36 до 75 млрд. м³ біогазу або в перерахунку на метан від 20 до 45 млрд. м³ в рік. Відзначимо, що в даний час в Україні видобувається менше 20 млрд. м³ природного газу при потребі близько 70 млрд. м³ газу.

Переважна більшість звалищ (від 80 до 90 %) працюють в режимі перевантаження, з давно порушеними проектними показниками щодо обсягів надходження відходів, без дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод (в тому числі рівня колодязної води) і повітряного басейну. Термін придатності більшості звалищ для захоронення відходів «прострочений». Чисельність передмість й сіл, які ведуть «сміттєві війни» за закриття полігонів і звалищ, зростає з кожним роком і загрожує придбати національні масштаби. При цьому спроби влади знайти нові площі під полігони викликають стійкий опір населення - їх лякає перспектива близького сусідства з новим звалищем.

В даний час муніципальним обслуговуванням охоплено лише 52 % населення країни і близько 60 % приватних будинків не мають договорів на вивіз сміття. Внаслідок відсутності належної системи збору твердих побутових відходів у приватному секторі щорічно з'являються тисячі стихійних, несанкціонованих звалищ в безпосередній близькості від населених пунктів. В більшості невеликих міст і в абсолютній більшості сіл сміття вивозять нерегулярно. У переважній більшості сіл сміття просто вивозять за околиці і скидають у природні заглиблення (ярки, рови тощо). Дуже поширена практика вивезення сміття на лісові галявини, поля та інші об'єкти, не передбачені до використання як сміттєзвалища. Тільки великих стихійних нагромаджень сміття нараховується близько 2000, що становить до 66 % всіх сміттєзвалищ в Україну. На нелегальних звалищах відсутній мінімальний контроль складу відходів, що не виключає можливості захоронення медичних, токсичних та радіаційних відходів, а також утворення скотомогильників.

Аналіз економічних показників найбільш поширених у світі методів переробки твердих побутових відходів дозволив дійти висновку, що найдорожчим способом є сміттєспалювання. Значних економічних збитків завдає також традиційна для України технологія захоронення змішаних побутових відходів на звалищах і полігонах. Враховуючи те, що 50 % від загального числа звалищ в Україні вже вичерпали свій ресурс, 90 % цих об'єктів працюють в режимі перевантаження і не відповідають нормам екологічної безпеки, розміщення відходів на звалищах спричиняє виникнення багатьох негативних зовнішніх ефектів, зокрема, забруднення довкілля. Ігнорування зазначених збитків означає, що витрати, пов'язані з наслідками забруднення довкілля відходами, перекладаються на майбутні покоління. Такий підхід суперечить концепції сталого розвитку, яка проголошена пріоритетним напрямком державної політики України.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Робота складається з 3 задач і відповідей на контрольні питання.

Задача 1