Вплив негативних факторів на здоров’я людини
Здоров’я людини залежить від багатьох факторів:
1) кліматичних умов;
2) стану навколишнього середовища;
3) забезпечення продуктами харчування і їх цінності;
4) соціально-економічних умов;
5) стану медицини.
Доведено, що приблизно на 50 % здоров’я людини визначає спосіб життя.
Негативними чинниками способу життя є:
1) шкідливі звички;
2) незбалансоване (неправильне) харчування;
3) несприятливі умови праці;
4) моральне і психічне навантаження;
5) малорухомий спосіб життя;
6) погані матеріальні умови;
7) проблеми в сім’ї;
8) самотність;
9) низький освітній та культурний рівень.
Здоров’ю людини загрожують:
1) негативні наслідки науково-технічної революції і урбанізації;
2) антропогенне забруднення природного середовища;
3) погіршення генетичного фонду виду людей;
4) недостатнє забезпечення продуктами харчування;
5) нездоровий, ненормальний спосіб життя;
6) неефективність медичних профілактичних заходів, низька якість медичної допомоги.
Негативно позначається на формуванні здоров’я несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови (частка цих чинників — до 20 %). Істотне значення має стан ге-нетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 20 %, які визначають сучасний рівень здоров’я населення. Безпосередньо на охорону здоров’я з її низькою якістю медичної допомоги припадає всього 10 % "внеску" в той рівень здоров’я населення, що ми його сьогодні маємо.
Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні чинники навколишнього середови-ща. Існує зв’язок географічного розподілу низки захворювань з кліматогеографіч-ними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря тощо. На здоров’я людини впливає біотичний компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бак-терії, гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних для людини тварин.
Патологічні стани людини можуть бути пов’язані з антропогенними чинни-ками забруднення навколишнього середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріо-логічне забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо викликають в ор-ганізмах людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей. Сюди також віднесено патології, що пов’язана з біологічни-ми забрудненнями від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики).
На фоні дії негативних факторів навколишнього середовища на організм люди-ни виникають такі захворювання, як онкологічні, серцево-судинні хвороби, дис-трофічні зміни, алергія, діабет, гормональні дисфункції, порушення у розвитку плоду, пошкодження спадкового апарату клітини.
Суттєво на стан здоров’я населення впливають чинники соціального середо-вища: демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріа-льний стан, соціальні відносини, засоби масової інформації, урбанізація; конфлік-ти. Внаслідок науково-технічної революції і урбанізації нашої планети навколи-шнє середовище неухильно погіршується і люди вже неспроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору Земної кулі. Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 100 млн. осіб. Це потребує зрос-тання виробництва продовольства на 40 млн. т. У багатьох районах світу, особ-ливо в економічно слаборозвинених країнах, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в результаті чого голодуван-ня стало постійним явищем. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє ви-никненню епідемій, гострих інфекційних та паразитарних захворювань.
Перелічені вище умови середовища визначають стан здоров’я населення. Там, де домінують голодування і бруд, інфекційні хвороби і висока дитяча смерт-ність є звичним явищем. Переїдання, сидячий спосіб життя, куріння позначають-ся на здоров’ї середнього покоління, сприяють розвитку захворювань серцево-су-динної системи, пухлин. Там, де виробничий процес не контролюється, у шахтах, на заводах і у полі робітників чекають професійні захворювання і рання смерть.
Для вирішення проблеми збереження здоров’я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров’я (СОЗ) України, яка охоплює наступні підсистеми: 1) санітарно-профілактичні; 2) лікувально-профілактичні; 3) фізкультурно-оздоровчі; 4) санаторно-курортні; 5) науково-методичні; 6) санітарно-епідеміологічні.
Здоровий спосіб життя
У філософському розумінні спосіб життя — це синтетична характерис-тика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку (стиль життя) людей та їх духовні цінності. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, який не може не впливати на здоров’я окремої особи або на здоров‘я тих чи інших соціальних груп насе-лення. Поведінкові чинники можуть бути як сприятливими, так і шкідливими для здоров’я, що залежить від вибору способу життя конкретною особою. По-ведінка людини важлива для здоров’я, оскільки впливає на нього безпосередньо через спосіб життя або опосередковано — через економічні чи соціоекономічні умови, які, безперечно, є основною детермінантою здоров’я. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні зусилля з боку самої людини, сім’ї та суспільства.
Здоровий спосіб життя(ЗСЖ) — це все в людській діяльності, що стосу-ється збереження і зміцнення здоров’я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя — праці, відпочинку, побуту. Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосу-ються усіх сфер здоров’я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них: 1) харчування (в тому числи споживання якісної питної води, не-обхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів); 2) побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психі-чної і фізичної безпеки на території життєдіяльності); 3) умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов профе-сійного розвитку); 4) рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рів-ня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психі-чних навантажень). Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можли-
вість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільню-вати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров’я.