Тема 4. Програма соціологічного дослідження

Всього годин – 6, семінарські заняття – 2, індивідуальна робота – 2, самостійна робота – 2.

 

Проблемні питання, що складають сутність теми

1. Поняття програми соціологічного дослідження.

2. Методологічний розділ програми.

3. Процедурний розділ програми.

4. Об’єкт, предмет дослідження.

5. Обґрунтування гіпотези - основний елемент методологічного розділу програми.

6. Методики формування вибіркової сукупності.

7. Первинна інтерпретація.

8. Методи збору соціологічної інформації

9. Методи обробки отриманої інформації

10. Методи подання інформації

Методичні рекомендації

До першого питання. Пропонуємо розпочати з поняття програми соціологічного дослідження та її структура Розкажіть про концептуальну схема дослідження

До другого питанняРозповісти про методологічний розподіл програми.

До третього питання. При розгляді цього питання слід відзначити, що являє собою попередній системний аналіз об'єкту дослідження. Поясніть, що таке процедурний розподіл програми.

До четвертого питання Дати визначення мети, завдання, об'єкту й предмету дослідження.

До пятогопитання Розпочніть із гіпотези та її наукового обґрунтування. Структурна та факторна операціоналізація.

До шостого питання Дайте поняття генеральної та вибіркової сукупності та поясніть в чому їх відмінність. Поясніть, що означає репрезентативність вибіркової сукупності. Назвіть види й методи вибірки, її етапи та основні процедури.

До сьомого питання Поясніть що означає інтерпретація та операціоналізація основних понять дослідження.

До восьмого питання Назвіть та охарактеризуйте методи збору соціологічної інформації

До девятого питання Назвіть та охарактеризуйте методи обробки отриманої інформації

До десятого питання Назвіть та охарактеризуйте методи подання інформації. Вкажіть на типи шкал і правила їх побудови.

 

Тема 5 Соціологія особистості

Всього годин – 4, лекційні заняття – 2; самостійна робота – 2.

 

Перелік проблемних питань, що складають сутність теми:

1. Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук;

2. Соціальна структура особистості;

3. Основні теорії особистості.

4. Теорія статусу та рольової поведінки;

5. Парсонс про систему координат діяльності.

6. В. Ядов. Символічні та примордиальні солідарності.

Методичні рекомендації

До першого питання. При підготовці до відповіді слід зясувати , щособистість як соціальна якість людини є предметом соціальних наук: філософії, соціології, психології та ін. Соціологія досліджує особистість як суб'єкт соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворотного впливу особистості на соціальний світ. Отже, зазначте, що специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому, що він аналізує її суто соціальні характеристики. Наголосіть, що соціологія по-різному трактує поняття «людина», «особистість», «індивід», розкажіть, як саме. Розкажіть, як трактувались представниками окремих соціологічних шкіл і напрямів. основні проблеми особистості в різні часи. Нині в соціології переважає синтезований підхід до оцінки цих двох аспектів внутрішнього життя особистості та її соціальної поведінки, трактуючи особистість як сукупність раціональних і чуттєвих сутнісних якостей. Розмежуйте поняття «людина», «індивід», «особистість».

До другого питання. Пропонуємо розпочати із розповіді про те що найважливішим критерієм аналізу особистості є потреби — внутрішні стимули її активності, те, що забезпечує її існування і самозбереження. Американський соціолог Абрахам-Харолд Маслоу (1908–1970) виробив ієрархічну теорію потреб, поділивши їх на базові (постійні) та похідні (змінювані). Базові потреби розташовуються, згідно з принципом ієрархії, у висхідному порядку від нижчих (переважно матеріальних) до вищих (переважно духовних). Вмотивуйте, що, тісно пов'язаний з потребою інтерес. Він також має об'єктивно-суб'єктивну природу і є усвідомленням потреб. Потреби й інтереси виступають об'єктивною стороною діяльності й поведінки особи. Разом вони є основою ціннісного ставлення особистості до навколишнього світу і використовуються для дослідження регуляторів соціальної поведінки. Розкрийте такі поняття як цінність, ціннісні орієнтації, соціальні настанови, мотиви, соціальна якість людини, соціальний тип особистості, пам'ять, культура особистості, діяльність.

До третього питання. Пропонуємо розпочати із марксистськоїтеорії особистості, де головний акцент зміщується в бік взаємодії особистості і суспільства. Виділіть , що оціальна структура і суспільний розподіл праці, на думку марксистів, є головним елементом, який спричиняє всі соціальні відносини і відносини в духовній сфері, так як вони визначають специфіку інтересів різних класів і соціальних прошарків суспільства.

До четвертого питання Розпочніть із значення світоглядних і ціннісно-нормативних факторів в житті особистості, що пояснює диспозиційна (від лат. dispositio – розташування) теорія саморегуляції соціальної поведінки особистості Родоначальниками цієї теорії були американські соціологи Т. Знанецький і Ч. Томас. Вкажіть, що диспозиційна теорія дозволяє встановити зв’язки між соціологічною і соціально-психологічною поведінкою особистості. Диспозиція особистості означає налаштованість особистості до відповідного сприйняття умов діяльності і до відповідної поведінки в цих умовах. Диспозиції поділяють на вищі і нижчі.

Наголосіть, що значне місце в соціології особистості займає рольова теорія особистості. Зазначте, що основні положення цієї теорії були сформульовані американськими соціологами Дж.Мідом і Р.Мінтоном, а також активно випрацьовулися Р.Мертоном і Т.Парсонсом і німецьким соціологом Р.Дарендорфом. Рольова теорія особистості описує її соціальну поведінку двома основними поняттями: “соціальний статус” і “соціальна роль”. Соціальний статус визначається як в зовнішній поведінці і вигляді (одяг, жаргон і інших ознаках соціальної і професійної належності), так і внутрішній позиції (в установках, ціннісних орієнтаціях, мотиваціях і т.п.). функціонує, а соціальна рольце сукупність дій, що повинна виконувати людина, яка займає даний статус в соціальній системі. Кожний статус, як правило, включає ряд ролей.

До п’ятого питання Сід сказати, що до середини 50-х років соціологи (особливо в США) накопичили значний емпіричний матеріал, здійснивши чималу кількість різнорідних за масштабом тематикою соціологічних досліджень, котрі однак, не виходили за рамки окремих регіонів країни і тторкалися лише деяких проблем суспільного життя. Але чим більше зявлялось таких теорій, тим гостріше усвідомлювалася необхідність розробки систематичної теорії науки. За вирішення такого питання взявся один із провідних соціологів США Толкотт Парсонс. Одним із принципових орієнтирів соціологічного теоретизування Парсонса було те положення, що соціологія у своєму розвитку повинна «приходити» до теорії, але має також і «починати» з неї. Зазначте, що за Парсонсом, будь-яка соціальна дія вимагає наявності «діючої особи», «конкретної ситуації», «умов дії» та «нормативних факторів», де сама дія виступає як саморганізуюча система, що характеризується наявністю символічних механізмів регуляції (мова, цінності), нормативності, волюнтаристичністю ( незалежність від умов середовища).

Вкажіть, що центральне місце в теорії Аарсонса займає поняття « система дії» -- як взаємопов’язаність різних рівнів соціальної реальності (соціальної системи, культури, особистості, організму).

До шостого питання

 

 

Тема 6. Соціалізація.

Всього годин – 4, лекції – 2, семінарське заняття – 2

Перелік проблемних питань, що складають сутність теми:

1. Поняття соціалізації. Соціально-психологічні механізми

2. Інститути соціалізації

3. Основні концепції соціалізації

4. Особливості правової соціалізації

Методичні рекомендації

До першого питання. Приступаючи до розгляду даного питання, необхідно визначити насамперед поняття соціалізації, що означає (лат. socialis – суспільний) – процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві. Наголосити, що формами реалізації процесу соціалізації є соціальна адаптація та інтеріоризація. Соціальна адаптація (лат. adaptatio – пристосовувати) – вид взаємодії особи із соціальним середовищем, у процесі якого відбувається узгодження вимог та сподівань обох сторін. Дайте поняття інтерриоризації. Скажіть, що соціалізація є тривалим процесом, у своєму розвитку вона долає кілька стадій. Назвіть ці стадії (дотрудова, тудова, після трудова. Стадії соціалізації— етапи, періоди становлення особистості засвоєння нею соціального досвіду. Визначте, що процес поєднання в соціально-психологічному відображенні людини умов соціуму з особливостями особистості пов’язаний із соціально-психологічними механізмами соціалізації особистості. Соціально-психологічні механізми – психологічні впливи або засоби, за допомогою яких здійснюється соціально-психологічне відображення людиною реалій соціального життя, а отже перехід зовнішніх впливів соціального оточення у внутрішні регулятори її поведінки. Здійсніть класифікацію соціально-психологічних механізмів: цілеспрямовані (навчання, виховання, інструктаж тощо) та стихійні (ідентифікація, наслідування, престиж, авторитет, лідерство тощо) впливи. Стихійні впливи переважно базуються на ефекті довіри до людини, яка здійснює вплив, заниженій самокритичності, підвищеній сугестії (лат. suggestio – навіювання) індивіда, невпевненості у собі тощо. За ознакою “усвідомлювання – неусвідомлювання” виокремлюють усвідомлювані (переконання, вплив авторитету та ін.) та неусвідомлювані (проявляються здебільшого в ранньому дитинстві, виражаються через навіювання, наслідування, психологічне зараження, ідентифікацію) механізми соціалізації.

 

До другого питання. При розгляді даного питання насамперед слід пояснити, що суспільство здійснює вплив на особистість через інститути соціалізації.

Інститути соціалізації – конкретні групи, в яких людина долучається до системи норм, цінностей і соціальних зв’язків (сім’я, школа, неформальні організації, засоби масової інформації тощо).

Вони характеризуються стійкою формою організації спільної діяльності, усталеним комплексом правил, принципів, норм, що її регулюють. Водночас інститути соціалізації є різновидами особливих соціальних зв’язків, що забезпечують цілісність взаємодії особи і суспільства; заданим набором доцільно орієнтованих стандартів поведінки особи в конкретних ситуаціях.

До третього питання. Насамперед азначте, що джерела сучасної концепції соціалізації містяться у працях американського психолога Альберта Бандури (нар. 1925), французького соціолога і юриста Габріеля Тарда, американського соціолога Толкотта Парсонса (1902 – 1979).

Еміль Дюркгейм, розглядаючи процес соціалізації, вважав, що активне начало в ньому належить суспільству і саме воно є суб'єктом соціалізації. «Суспільство, — писав він, — може вижити лише тоді, коли між його членами є значна міра однорідності». Тому воно прагне сформувати людину «за своїм взірцем». Погляди Е. Дюркгейма багато в чому стали основою розробленої Талкотом Парсонсом розгорнутої соціологічної теорії функціонування суспільства, що описує зокрема й процеси інтеграції людини в соціальну систему.Т. Парсонс визначав соціалізацію як «інтеріоризацію» культури суспільства, в якому дитина народилася, як «освоєння реквізиту орієнтацій для задовільного функціонування в ролі». В основу розгляду людини як суб'єкта соціалізації лягли концепції американських вчених Ч. X. Кулі, В. І. Томаса і Ф. Знанецького, Дж. Г. Міда. Чарльз Кулі, автор теорії «дзеркального «я» і теорії малих груп. Вільям Томас і Флоріїн Знанецький висунули положення про те, що соціальні явища і процеси належить розглядати як результат свідомої діяльності людей, що, вивчаючи ті або інші соціальні ситуації, треба враховувати не лише соціальні обставини, але й погляди індивідів, включених у ці ситуації, тобто розглянути їх як суб'єкти соціального життя.Джордж Герберт Мід, розробляючи напрямок у науці, який дістав назву символічного інтеракціонізму, центральним поняттям соціальної психології вважав «міжіндивідуальну взаємодію». Ідеї Ч. X. Кулі, В. І. Томаса, Ф. Знанецького і Дж. Г. Мі-да справили могутній вплив на вивчення людини як суб'єкта соціалізації, на розробку концепцій соціалізації в руслі суб'єкт-суб'єктного підходу. Розкажіть і про інші відомі вам концепції

До четвертого питання. При відповіді на це питання слід визначити зміст поняття «правова соціалізація» — це процес включення індивіда в систему правовідносин даного суспільства на основі засвоєння всієї правової культури даного суспільства. Вона виступає як складова єдиного процесу соціалізації. Зазначте, що право, як вид соціального регулювання, здійснює прямий вплив на процеси соціалізації, орієнтуючи індивіда в різноманітній соціальний дійсності. Факт правової урегульованості суспільних відносин, спосіб правового впливу на них, визна­чення належної та дозволеної поведінки, різноманітні заборони все це оптимізує процеси соціалізації.У процесі соціалізації індивід засвоює не тільки норми та закони, а й всі елементи правової системи, в тому числі правові поняття. Вкажіть, що правова соціалізація — це не тільки формування навичок соціальної поведінки, яка відповідає правовим нормам суспільства, а й інтеріоризація таких норм, виникнення внутрішньої мотивації, що орієнтує особистість на їх додержання