Здатності випускника, які вимагаються, та система вмінь, що свідчить про їх наявність

1. Здатність засвоювати і реалізовувати наукові та культурні досягнення світової цивілізації:

 

1.1. Оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, екологічні, культурні та інші події та явища.

1.2. Мати широкий світогляд у галузі міжнародного життя та політичних процесів.

1.3. У життєдіяльності орієнтуватися на загальнолюдські цінності та загальноприйняті правила поведінки.

2. Здатність займати активну життєву, професійну та громадянську позицію:

 

2.1. Захищати інтереси громадян, держави, поєднувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси.

2.2. Виконувати конституційні обов'язки.

2.3. Дотримуватися норм законодавства та вимагати цього від інших осіб.

2.4. Захищати права людини і громадянина.

2.5. Розвивати комунікабельність та можливість адаптації у колективі.

2.6. Володіти мистецтвом менеджменту, високими моральними рисами керівника правової служби підприємства, організації.

3. Здатність нести відповідальність за діяльність організації:

 

3.1. Дотримуватися загальнолюдських моральних норм і цінностей.

3.2. Взаємоузгоджувати особисті, суспільні та колективні інтереси.

3.3. Прогнозувати соціальні аспекти впливу ділової активності на працівників, споживачів, місцеві спільноти, суспільство.

3.4. Зміцнювати моральні засади суспільства, колективу.

3.5. Добровільно відгукуватися і робити позитивний внесок у розв’язання загальних соціальних проблем: захист довкілля, захист прав громадян, охорона здоров'я і безпека, захист інтересів споживача.

3.6. Дотримуватися етики ділового спілкування.

 

4. Здатність до ефективної, комунікаційної взаємодії, у тому числі засобами сучасних інформаційних технологій:

4.1. Володіти високим рівнем спілкування державною та іноземними мовами.

4.2. Чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки.

4.3. Створювати і підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистих контактів як передумову ділового успіху.

4.4. Залежно від ситуації обирати відповідні інформаційні засоби та канали комунікацій.

4.5. Користуватися мережею “Internet”.

4.6. Створювати власний імідж, удосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери, впевненість у собі.

4.7. Демонструвати добрі манери, культуру мови.

4.8. Вести ділові переговори.

4.9. Доводити інформацію до виконавців, зацікавлювати їх у вирішенні проблеми.

4.10. Готувати і проводити усні публічні виступи в аудиторіях різного типу.

4.11. Добирати і використовувати психолого - педагогічні технології у професійній та іншій сферах життєдіяльності.

 

5. Здатність до здорового способу життя:

 

5.1. Пропагувати і вести здоровий спосіб життя.

5.2. Розробляти оптимальний режим роботи та відпочинку і дотримуватися його.

5.3. Фізично самовдосконалюватися.

5.4. Уникати стресових ситуацій.

5.5. Зберігати трудову активність в екстремальних ситуаціях.

5.6. Здійснювати саморегуляцію, підтримувати добрий настрій.

 

6. Здатність до засвоєння нових знань, самовдосконалення:

6.1. Здійснювати самоаналіз, використовувати методи адекватної самооцінки.

6.2. Спокійно сприймати свої невдачі і збагачувати власний досвід.

6.3. Долати власні недоліки та шкідливі звички.

6.4. Адаптуватися до зростаючих потоків інформації, до наслідків науково-технічного прогресу.

6.5. Долати стереотипи мислення і практики.

6.6. Використовувати різноманітні методи та прийоми самовиховання.

6.7. Розвивати лідерський потенціал, підприємливість і виправдано ризикувати.

6.8. Використовувати психотехнології у самопрограмуванні, самоутвердженні.

6.9. Здійснювати самоменеджмент, встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру.

6.10. Тренувати пам’ять.

6.11. Обирати оптимальні форми постійного підвищення власної кваліфікації.

 


АНОТАЦІЯ

 

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є специфічною частиною освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів права.

Змістом навчання є науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал згідно вимог Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 65 20.01.1998 р. (із змінами та доповненнями).

Зазначена освітньо-професійна програма підготовки бакалавра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психологічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку, яка базується на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра права з метою отримання повної вищої освіти, достатньої для виконання професійних обов’язків та робіт інноваційного характеру високого рівня складності.

Навчальна дисципліна «Міжнародне приватне право» присвячена висвітленню питань приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом.

Для формування студента у якості фахівця з права необхідним є засвоєння при його підготовці знань з міжнародного приватного права. Протягом будь-якої суспільно-значимої діяльності особа стає учасником приватних правовідносин, ускладнених іноземним елементом, що свідчить про важливість даної дисципліни для якісної підготовки студента з напрямку «Право».

Основна мета викладаннядисципліни “Міжнародне приватне право” — це підготовка майбутнього фахівця в галузі приватного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи.

Перед вивченням даної навчальної дисципліни необхідним є опанування студентом знань з таких навчальних дисциплін як «Теорія держави та права», «Конституційне право», «Цивільне право», «Сімейне право», «Трудове право», «Господарське право». Знання з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є необхідними для опрацювання таких навчальних дисциплін як «Актуальні питання міжнародного приватного права», «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародний комерційний арбітраж», які викладаються для студентів магістратури.

 


Структурно-логічна схема навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право»:

 

 


 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Курс міжнародного приватного права здатен повноцінно реалізувати свій потенціал і зіграти дійову роль тільки в тій частині системи соціогуманітарної освіти, котра відноситься до професіональної підготовки у вищій школі висококласних спеціалістів по праву. Разом з тим, не можна забувати про те, що без вивчення курсу міжнародного приватного права повноцінна підготовка юристів у ви­щій школі неможлива в принципі.

Подібне значення міжнародного приватного права обумовлене як реаліями сучасного світу (зрослою кількістю та зміною якості різноманітних можливих зв'язків), так і властивими тільки міжнародному приватному пра­ву специфічними та унікальними предметом і методами регулювання.

Крім того, міжнародне приватне право виступає в ролі комплексної правової науки, котра знаходиться на межі вітчизняного та іноземного приват­ного права, компаративістики, міжнародного цивільного процесуального права, права міжнародної торгівлі, регулювання прав людини, міжнародного публічного пра­ва. Тим самим міжнародне приватне право є тією сферою знань, котра логічно «вінчає» процес підготовки юристів і, більш того, дозволяє їм подивитись на раніше вивчені галузі права по-новому, зрозуміти їх взаємозв’язок, що дуже важливо, усвідомити правила взаємодії національних правових систем різних держав. Крім того, вивчення міжнародного приват­ного права сприяє виробленню поваги до правових систем іноземних держав та їх знанню, що веде до плідного співробітництва між ними, розвитку міжнародного цивільного і торгового обігу.

Нарешті, вивчення міжнародного приватного права зважаючи на його складність та наявність в ньому альтернативних способів вирішення правових проблем сприяє розвитку логіки та стрункості мислення, уважності при здійсненні правового аналізу, оволодінню дедукцією та індукцією, використанню аналітичного і синтетичного методів міркування, збагаченню культури усної і письмової мови, знанням іноземної специфічної юридичної термінології.

2. Знання про міжнародне приватне право необхідні всім, хто навчається за спеціальністю «правознавство» та «міжнародне комерційне право» – всім тим, хто в подальшому буде займатись правозастосовною практикою в своїй професійній діяльності. При будь-якому відношенні до регулювання міжнародного цивільного та торгового обігу, а також вирішенні питань правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності національних вітчизняних підприємств та організацій знання з міжнародного приватного права необхідні. При цьому знання з даної навчальної дисципліни не тільки допоможуть названим особам знайти відповіді на специфічні юридичні питання (або знайти відповідне джерело інфор­мації), але поряд з цим будуть також сприяти широті їх кругозору, логіці та культурі мислення, повазі до правових культур інших народів, утвердженню в Україні принципу захисту набутих за кордоном прав, стимулюванню міжнародного цивільного і торгового обігу в цілому і все більшої інтеграції в нього України.

Метою навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є вивчення студентами понятійного та категоріального апарату міжнародного приватного права, його основних інститутів і складення уявлення щодо підгалузей даної складної галузі права.

Завдання.Як відомо, міжнародне приватне право виникло на зіткненні багатьох галузей права конкретних національних правопорядків у випадках, коли об’єктом правового регулювання виступають правовідносини, що ускладнені так званим «іноземним елементом», внаслідок чого два (або більше) правопорядки вступають в конфлікт між собою. Тому вивчення курсу повинно бути націлене на вирішення декількох складних завдань.

По-перше, студенти повинні отримати чітке уявлення про основні принципи та методи правового регулювання відповідних правовідносин у нашому національному законодавстві. По-друге, їм слід знати, які з цих правовідносин врегульовані у міжнародному приватному праві на підставі застосування прямого (уніфікованого) методу, та в якій мірі національне законодавство відповідає цим міжнародно-правовим варіантам рішень. По-третє, вони повинні визначити коло питань, які слід вирішувати на підставі застосування колізійного методу та знати основні колізійні прив’язки, за допомогою яких зазначені питання вирішуються.

До того ж, за специфікою міжнародного приватного права, студенти повинні постійно мати на увазі питання, пов’язані із захистом прав наших співвітчизників за кордоном, а також питання стану та забезпечення в Україні прав іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій у випадках, коли перераховані види суб’єктів вступають у правові відносини, що складають об’єкт регулювання міжнародного приватного права.

Головним завданням курсу слід вважати складання у студентів уяви стосовно тих підгалузей міжнародного приватного права, що знаходиться у процесі інтенсивного розвитку, привиття їм навиків аналітичного підходу до основних інститутів міжнародного приватного права, вміння співставляти загальні тенденції розвитку цих інститутів зі станом нашого національного законодавства та визначити нагальні потреби та можливі шляхи їх вирішення у процесі вдосконалення нашого національного права.

Програма курсу орієнтована на викладання найбільш поширених проблемних ситуацій, які виникають у світовій та національній практиці застосування певних норм міжнародного права, вироблення у студентів творчого аналітичного підходу до розв'язання таких ситуацій, вмінню ретельного аргументування варіантів рішень, що пропонуються.

Одночасно мається на меті, ні в якому разі не принижуючи того, що досягнуто Україною за часи незалежності, запобігти складенню уяви про те що в нашому національному законодавстві всі проблемні питання вже вирішено. Допомогти розвитку у студентів розумного критичного ставлення як до всього того, що перейшло нам у спадщину від радянських часів, так й до нових законодавчих напрацювань.

 

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Знати:

- принципові положення щодо місця та ролі міжнародного права у загаль­ній структурі міжнародного права та в окремих національних правопорядках;

- поняття, предмет, систему та джерела даної галузі права;

- методи регулювання правовідносин у міжнародному приватному праві;

- найбільш важливі підгалузі, інститути та норми міжнародного приватного права;

- теоретичні засади та складнощі практичного застосування інститутів між­народного приватного права, які розглядаються в даному курсі;

- тенденції подальшого розвитку цих інститутів у світлі теорії міжнарод­ного приватного права та відомої в Україні світової практики їх застосування;

- орієнтовні перспективи шляхів можливого удосконалення відповідних норм національного законодавства.

 

Вміти:

- піддавати аналізу тексти міжнародних договорів з питань, пов'язаних з міжнародним приватним правом;

- встановлювати колізійні принципи та норми, що підлягають застосуванню, вірно користуватися ними;

- пов'язувати існуючі національні засоби вирішення колізійних питань з загальними вимогами міжнародного приватного права;

- знаходити відповіді (та документи) з питань регламентації порядку та процедур розгляду спорів, які виникають або можуть виникнути у правовідносинах з іноземним елементом;

- знаходити місце конкретних приватних норм у загальній системі міжна­родного приватного права;

- пов'язувати їх аналіз з тенденціями розвитку відповідних підгалузей міжнародного приватного права;

- передбачати можливі наслідки застосування національного законодавства у його існуючому вигляді;

- аргументувати свої пропозиції щодо можливого удосконалення правового регулювання відповідних відносин у нашому національному законодав­стві.