ТЕМА №4. Право власності в МПП

З дисципліни:«Міжнародне приватне право»

Категорія слухачів: студенти ІІІ курсу, що навчаються за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Навчальна мета:

1) закріпити знання понятійно-категорійного апарату щодо галузі міжнародного приватного права; щодо особливостей класифікації речей в МПП;

2) закріпити базові положення про сферу приватних відносин, ускладнених іноземним елементом; про особливості колізійного регулювання речових відносин;

3) домогтися обізнаності студентів в правильності процесу застосування колізійної норми та встановленні змісту норм застосовного іноземного права.

Виховна мета:сформувати розуміння студентів щодо необхідності дотримання загальних вимог, встановлених Законом України «Про міжнародне приватне право», іншими актами міжнародного та національного законодавства у сфері регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом; сприяти формуванню наукового світогляду щодо природи кваліфікації іноземного права.

Розвивальна мета: розвивати самостійність студентів в сфері кваліфікації іноземного права; обговорювати основні проблеми, що виникають при регулюванні приватних відносин, ускладнених іноземним елементом.

Навчальний час: 4 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: ПК, дошка, крейда.

Наочні засоби: Закон України «Про міжнародне приватне право», підручники, мультимедійні слайди, навчально-методичний комплекс з дисципліни «Міжнародне приватне право».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Теорія держави і права; Цивільне право; Господарське право.

Забезпечувані дисципліни:Актуальні питання міжнародного приватного права.

Навчальні питання:

Вступна частина – 10 хв.

Основна частина – 140 хв.

1. Інститут права власності.

2. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в Україні та в іноземних державах.

3. Закон місця знаходження речі та роль цієї прив'я­зки.

4. Спеціальні колізійні прив'язки для окремих питань, пов'язаних з речово-правовими відносинами

Заключна частина – 10 хв.

Ключові терміни:право власності, речові права, нерухоме майно, рухоме майно, закон місця знаходження речі, колізійне регулювання права власності, колізійні прив’язки, спеціальні колізійні прив’язки.

 

Література:

Наукова:

1. Ануфриева Л.П. Международное частное право. В 3-х томах. - М., 2001-2002.

2. Бирюков П.Н. Ещё раз о международном частном праве // Меж­дународное публичное и частное право. - 2005.- № 3.- С. 31-35.

3. Богуславский М.М. Международная охрана промышленной собственности. (Парижская конвенция). - М., 1967.

4. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. - М., 1977.

5. Кудашкин В.В. Международные частные отношения в системе социально-экономических отношений общества // Государство и право. - 2004.- № 7.- С. 60-67.

6. Кудашкин В.В. Недействительность гражданско-правовых отношений с иностранным элементом в международном частном праве // Юридический мир. - 2003. - № 12. - С.4-15.

7. Лунц Л.А. Курс международного частного права.- М.: Спак., 2002.

8. Степанюк А. Феномен найбільш тісного зв'язку в міжнародному приватному праві // Вісник Академії правових наук. - 2005. - №1. - С. 107-116.

9. Ткаченко Е. Почём нынче коллизия? Анализ положенийЗакона Украины «О международном частном праве» // Юридическая практика. - 2005.- № 30. - С. 6.

10. Фархутдинов. Доступ и защита иностранных инвестиций // Журнал Российского права. - 2005. - №2. - С. 119-130.

11. Хачатурян В. Колізійні питання правового регулювання відносин
власності в контексті договорів про правову допомогу // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №2. - С. 103.

12. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2008.

13. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні і прикладні аспекти. - К.: МАУП.- 2004.

 

Нормативна:

14. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

15.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

16. Закон України "Про міжнародне приватне право" – Відомості Верхов­ної Ради України. – 2005. - № 32.

 

Методичні поради з викладання теми:

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал, а також вивчити норми чинного законодавства для подальшого їх застосування під час підготовки самостійних завдань та на практичних заняттях.

 

Запитання до семінару 1 Інститут права власності

У доктрині зазначається, що велике економічне і практичне значення речового права у транскордонному русі товарів і у гро­шовому обігу призводить до можливості зіткнення великої кіль­кості діаметрально протилежних інтересів: поряд з партнерами за договором у відповідному регулюванні можуть бути заінтересо­вані як кредитори, так і держава. Тому важко сформулювати єдину колізійну норму для всіх речових правових складів.

1. Власність,на думку В. В. Гаврилова, є правом конкретних суб'єктів – окремих осіб або колективів — використовувати певні майнові об'єкти своєю владою і у своїх інтересах на підставі і в ме­жах встановленого в державі правопорядку. Отже, власність згідно з цим розумінням, виступає формою «присвоєння суб'єктом со­ціальних відносин результатів своєї діяльності». А комплекс норм, принципів, правил і установок, які мають захищати права і підтри­мувати інтереси власника, утворюють інститут права власності .

Право власності, як відомо, належить до категорії так званих абсолютнихправ. Це означає, насамперед, що межею їх здійснен­ня може бути лише закон. Як зауважує у зв'язку з цим К. Хобер, право власності в остаточному підсумку визначається зовнішніми межами цього права, окреслити які уповноважена держава. А вже в цих межах власник має право на свій розсуд вчинити щодо на­лежного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові і не порушують прав таких, що охороняються законом, інтересів ін­ших осіб . А з цього, своєю чергою, випливає, що всі інші особи повинні утримуватись від дій, які порушували б права та інтереси власників, тобто, власник має право виключити всіх інших осіб від використання своєї власності.

Виключною особливістю абсолютних прав є й те, що вони грунтуються на таких двох принципах:

• право слідування та

• право переваги.

Основою права слідуванняє презумпція, за якою право на річ «прикріплено» до самої речі, внаслідок чого при переміщенні речі права на неї слідують за самою річчю, яка, тим самим, стає уособ­ленням відповідного права. Тому, якщо річ украдено у власника, право на неї, проте, слідує за річчю точно так, як і у випадку доб­ровільної передачі прав на неї. Звідси якраз і випливає право переваги:вважається, що власником речі є та особа, яка нею во­лодіє, доти, доки не буде доведено протилежне.

 

Запитання до семінару 2 Колізійне регулювання права власності