МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Навчання студентів у вищому навчальному закладі супровождується різними видами навчальної та науково-дослідницької роботи. Основними з них є реферат, курсова робота та дипломний проєкт. Окрім цього до дослідницької роботи студентів відносяться написання статей, оглядів, тез, а також виступи на наукових конференціях и семінарах різного рівня. Самостійні, контрольні та лабораторні роботи, доповіді на семінарських заняттях, які виконуються студентами при вивченні певної дисципліни також можуть носити дослідницький.

Самостійна робота студентів вимагає значного самостійно опрацьованого матеріалу.

Виконуючи завдання, слід насамперед уважно проглянути лекційний матеріал, визначити, на які теми спрямовано завдання, а також виокремити основну та додаткову інформацію. Саме тому є сенс спочатку опрацювати матеріал, поданий у лекціях та проаналізований під час семінарських занять, і лише потім розпочати виконання цього завдання.

Необхідно також звертати особливу увагу на питання, що можуть мати суміжний характер, тобто є такими, що торкаються матеріалу не лише курсу, що вивчається, але й курсів, що вивчалися раніше або вивчаються паралельно. Це, по-перше, полегшить вивчення суміжних дисциплін, по-друге, забезпечить встановлення міжпредметних зв’язків, а отже, системність вивчення психології.

Програмою передбачається декілька видів самостійної роботи студентів: підготовка до семінарського заняття з виконанням завдань для письмового виконання, що запропоновані до кожної теми, студент має змогу самостійно обрати завдання для виконання різного рівня складності; написання рефератів, наукових повідомлень чи статей, такий різновид роботи слугуватиме своєрідною формою самоконтролю, що забезпечуватиме вдумливе звертання до джерел та грунтовне опрацювання програмного матеріалу; індивідуальні творчі завдання, які носять характер наукового пошуку, дослідження проблеми, перевірка отриманих результатів, формування вмінь і навичок аналітичного, творчого мислення, самостійного дослідження

Стаття як твір передбачає детальне висвітлення психологічної проблеми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу. Стаття має різний характер – оглядова, наукова.

Оглядова стаття — публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.

Наукова стаття— вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики. Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання.

Наукове повідомлення, доповідь— письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу. Структурними компонентами побудови доповіді є:

♦ вступ, уякому визначено актуальність запропонованої проблематики;

♦ основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

♦ висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ:

Реферат – перша сходинка при оволодінні навичок науково-дослідницької роботи, яка передбачає роботу з літературою з аналізом, порівнянням, узагальненням даних з обраної проблеми, отриманих іншими дослідниками, що допоможе сформувати власний погляд на проблему.

Реферат – короткий виклад змісту певного питання, наукової проблеми, первинного наукового документу, наукове, аналітичне дослідження актуальних напрямів розвитку сучасної психологічної науки, першоджерела (книги, статті, неопублікованих матеріалів) або результатів науково-дослідних робіт, засноване на огляді відповідних джерел.. У ньому повинні знайти відбиття рівень вивченості теми, бачення проблемних площин, уміння аналізувати й представляти різні погляди на проблему, формулювати висновки й пропозиції щодо можливого розв’язання проблеми, а також навички роботи з літературними джерелами. Реферат свідчить про інформаційну культуру, інтелектуальний рівень, креативність та творчий потенціал виконавця, який ознайомився з текстами та рекомендованою літературою з обраної теми.

Робота буде зарахована за умови:

1. знання наукової літератури та її використання в науковій роботі;

2. використанні студентом декількох джерел (статей, монографій, довідникової та іншої літератури) для розкриття обраної теми;

3. культури викладу матеріалу: обов'язкове посилання на джерело, грамотного цитування авторів, визначення власної позиції чи думки з обов'язковим коментарем різних точок зору;

4. грамотного оформлення роботи: дотримання всіх структурних елементів роботи: титульна сторінка (за формою), розвернутий план, висновки, бібліографія.

Обсяг реферату має становити від 8 до 12 сторінок формату А-4.

Цитування

У рефератах, статтях та наукових повідомленнях використовуються цитати, досить різноманітні за призначенням (ілюстрація якого-небудь аргументу, ствердження, положення, уточнення значеннєвого сенсу тексту, звернення до авторитетної думки, спростування тези чи висновку тощо). Використовуючи цитати, необхідно дотримуватися певних вимог. Зокрема:

цитата на початку речення повинна починатися із прописної літери, навіть якщо перше цитоване слово в джерелі надруковане з рядкової.
якщо цитата наводиться не дослівно, пропуски позначаються купюрами.
якщо в тексті цитати, виділеної лапками, наведено слова також у лапках, то лапки одної форми поруч двічі не ставляться.
якщо цитата є самостійним речення й наприкінці стоять три крапки, питальний або знак оклику, то після лапок знак не ставиться.

Загальні вимоги до реферату: точність й об'єктивність у передачі інформації з літературного джерела, основної думки автора; повнота розкриття теми реферату; доступність й ясність викладення матеріалу; можливість скласти уявлення: а) про думку автора першоджерела щодо аналізованого питання; б) про думку автора реферату з цього самого питання.

Отже, реферат повинен містити й концепцію авторів літературних джерел і концепцію автора реферату.

Структурно реферат складається з таких частин:

1. План

2. Вступ. Обґрунтування теми (актуальність, теоретична й практична значимість). Мета й завдання роботи.

3. Огляд літературних джерел з аналізом і критичною оцінкою автора реферату (позитивні сторони й спірні погляди авторів аналізованих джерел).

4. Формулювання власного погляду на розглянуту проблему.

5. Висновки.

6. Література.

Реферат може містити додатки у вигляді анкет, схем, діаграм тощо. На розсуд автора в рефераті можуть бути розроблені окремі тематичні розділи, параграфи тощо, у яких аналізується відповідна література. Наразі кожний розділ має містити висновки та бути логічно пов’язаним із наступним розділом.

Загальні висновки наприкінці реферату є сумою висновків окремих розділів.

Список літератури, за якою підготовлено реферат, має істотне значення, оскільки відбиває ступінь розробленості теми в літературі.

Список літератури складають за одним із трьох принципів: 1) за алфавітом авторів або назв статей; 2) у хронологічному порядку; 3) у порядку цитування джерел.

Загальні правила бібліографічного опису передбачають необхідний мінімум відомостей, що дозволяє безпомилково відшукати книгу або статтю. Обов'язковими елементами опису є: прізвище автора, заголовок, підзаголовні дані, вихідні дані (місце видання, найменування друкарні, рік видання, сторінки).