Джерела небезпеки, небезпечні ситуації та вражаючі фактори
| Джерело небезпеки | Небезпечна ситуація (небезпека) | Вражаючий фактор |
| Діяльність людини | Вирубка лісів | ерозія ґрунтів; зниження рівня ґрунтових вод; порушення кругообігу кисню та вуглецю |
| Повінь | Затоплення населених пунктів | високий рівень води; низка температура |
Одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. У свою чергу, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпек.
Сучасне життєве середовище, як побутове так і виробниче, містить багато джерел небезпек. Це і електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини, зброя, тварини та інше. Для того, щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова, при якій потенційна небезпека переходить у реальну.
Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області – небезпечній зоні. В таблиці 3.2 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.
Таблиця 3.2
| Найбільш небезпечна ситуація, коли людина, що знаходиться у небезпечній зоні, незахищена, тобто не має засобів захисту або не використовує їх |
| Небезпека існує лише у місті суміщення зон, тобто людина знаходиться в небезпеці короткочасно (в період ремонту, мисливства) |
 
| Небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту |
| Повна безпека людини (дистанційне керування процесом) |
Найважливіші глобальні проблеми людства
Для усвідомлення екологічної ситуації, що склалася на планеті, розглянемо глобальні екологічні проблеми людства.
Атмосфера
1) зміна клімату і порушення енергетичного балансу планети. Протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15°С. Впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6°С і, за деякими прогнозами, до середини 2010 р. може зрости на 1,4-5,8°С, а рівень моря – на 88 см.
Небезпека такого явища змінить характеристики таких чинників, як опади, рух повітряних мас, морські течії, айсберги тощо. У середніх широтах значно збільшиться посушливість, клімат стане напівпустельним, внаслідок чого різко знизяться урожаї. Все це призведе до екстремальних природних умов на всій планеті й змінить традиційний уклад життя мільйонів людей.
Фахівці стверджують, що за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 см. Нині цей процес прискорився, і щорічно третина берегової лінії відступає приблизно на один метр, а в деяких прибережних регіонах, зокрема в штаті Луїзіана (США), до 30 м за рік.
Унаслідок потепління клімату на планеті збитки від природних стихійних явищ тільки за 1998 р. склади 68 млрд. дол.., що перевищує аналогічні витрати за всі попередні десятиліття.
2) руйнація озонового екрану Землі як наслідок попадання у верхні шари атмосфери оксидів азоту, брому та хлорорганічних з'єднань (хлорфторвуглецю), які і розкладають озон на кисень. Оксиди азоту продукуються бактеріями з азотних добрив, внесених у ґрунт, а потім, маючи меншу питому вагу, ніж повітря, переносяться у стратосферу, де реагують з озоном.
Особливої шкоди озону завдають польоти висотних літаків та запуски космічних кораблів (зокрема на твердому паливі), вихлопні гази, що містять багато оксидів азоту.
Те ж саме стосується фреонів, що широко застосовуються в холодильниках, рефрижераторах, для очищення мікросхем, в аерозольних упаковках для лаків, дезодорантів, фарб і т. п. Щорічно виготовляється майже 1 млн.т фреонів (40% - у країнах ЄС, 35% - у США, приблизно по 10% - у Японії та на пострадянському просторі).
Надзвичайне занепокоєння викликає руйнування антарктичного озону (40-50%). Якщо раніше ця пульсуюча діра відновлювалася, то з 1987 року вона існує цілорічно і має тенденцію до розширення. У 1987 році озонова діра над Антарктидою охоплювала площу в 5 млн.км, а в 1990 році - майже в 10 млн.км. У вересні 2000 р. була зареєстрована найбільша озонова діра з усіх, які були раніше виявлені. Її розміри покрили територію Антарктики в 28,3 млн.кв.км.
Зменшення озонового шару лише на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та до зростання захворювань на рак шкіри і катаракти очей на 5-6%.
Ще у 1985 році 28 держав - виробників фреону уклали Віденську конвенцію з охорони озонового шару. Протокол Монреальської конференції (1987 року), підписаний представниками понад 50 держав, передбачав зменшення виробництва озоноруйнівних речовин у 1993 році на 20%, у 1998 році - на 50%, а потім повну заміну їх безпечними сполуками.
3) кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згорання палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах. Сірчана й азотна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані і випадають кислотними дощами. Наслідки цього надзвичайно тяжкі: гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виводяться із сівозміни ґрунти.
Наприклад, у Швеції через підвищення кислотності води суттєво постраждав риболовний промисел на 2500 озерах. А на півдні Норвегії у 1750 із 5000 тис. озер риба загинула повністю. У Швейцарії засихає третина лісів.
За оцінками експертів, викиди сірчаного ангідриту досягають 150 млн.т. На кожного жителя Європи припадає 46,6 кг сірки за рік. Загалом економічні збитки від кислотних дощів становлять понад 4% від валового національного продукту, який виробляє людство.
4) забруднення повітря. За даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 110 млн.т оксиду сірки; 70 млн.т оксиду азоту; 180 млн.т оксиду вуглецю; 70 млн.т неочищених отруйних газів; 60 млн.т завислих часток; 700 тис.т фреонів (сполук тяжких металів); 500 тис.т свинцю; 100 тис.т токсохімікатів; 10 тис.т ртуті.
Встановлено, що 80% кисню постачає в атмосферу морський фітопланктон, 20% - тропічні ліси та інша рослинність. При фотосинтезі вони щорічно продукують близько 320 млрд.т кисню Але рівновага його пропорції порушена антропогенними чинниками. Щорічно кількість кисню в атмосфері зменшується на 10 млрд.т.
Наприклад, промисловість США, Японії, ФРН існують за рахунок інших, бо споживають кисню більше, ніж його утворюється на територіях цих країн.
Один сучасний пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає 50-75 т кисню, натомість викидаючи в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу. Відтворити таку втрату кисню протягом доби в змозі масив лісу площею 25-30 тис. га.
У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Науці відомо понад три тисячі хімічних з'єднань, що володіють мутагенною активністю. Так, якщо в 1945 року було зареєстровано 0,7% народжених з цієї причини неповноцінних дітей, то сьогодні - понад 10% немовлят народжуються із спадковими дефектами. Це вказує на грізну небезпеку зміни генофонду людства.
Значної шкоди завдає отруйний тютюновий дим, забруднення повітря яким інтенсивніше у сотні тисяч разів, ніж будь-яким металургійним чи хімічним комбінатом. Палій сигарети вдихає повітря, забруднення якого в 384 рази перевищує гранично допустимі межі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених палінням, щорічно вмирає 1,5 млн. чоловік, а витрати на лікування, пов'язані з цим злом, сягають 100 млрд. доларів щорічно.
Гідросфера є найбільш вразливим компонентом навколишнього середовища.
1) дестабілізація Світового океану. Загальна вага забруднюючих відходів становить мільярди тонн на рік. Із них найбільш шкідливими є нафта і нафтопродукти – 12-15 млн.т; пестицидів – 50 тис.т; залізо – 320 млн. т; азот і фосфор – 62 млн. т; вуглеводи – 1 млн. т; свинець – 200 тис. т; ртуть – 5 тис. т щорічно. Моря й океани заповнені твердими і побутовими відходами (понад 20 млн. т), радіоактивними речовинами (внаслідок випробовування водневих бомб, ядерних реакторів, криголамів, підводних човнів і особливо захоронення контейнерів з радіоактивними відходами), що дорівнює десяткам Чорнобилів.
Світовий океан не витримує такого навантаження: гине морська флора і фауна. 70% нерестилищ Океану стали непридатними для виживання мальків, значна кількість цінних промислових риб (перуанський анчоус, каліфорнійська сардина, тріска, скумбрія, оселедці, багато видів морського окуня) або зовсім знищена, або на межі цього. Одних тільки дельфінів знищується 250 тис. щорічно. Взагалі за останні два десятиліття кількість живих організмів в Океані зменшилась учетверо.
Постійно розширюються зони екологічних катастроф. До них, внаслідок аварій величезних нафтових танкерів, увійшли Північне, Балтійське, Ірландське, Баренцове та інші моря. Саме такі аварії спричинили так зване явище "червоних припливів". Мається на увазі гігантське розмноження раніш нікому не відомих одноклітинних водоростей, які подвоюються у розмірах менше, як за добу, покриваючи величезні акваторії. Такі ковдри заввишки 2 м і завширшки близько до 50 км поширились, зокрема біля берегів Скандинавії. "Червоні припливи", хоч їх колір може бути і жовтим, і синьо-зеленим, вбираючи кисень, діють на все живе у воді як прес, призводять до задухи і загибелі всієї морської флори і фауни. У Норвегії і Данії так уже і сталося. Досить складна ситуація в Балтійському, Баренцевому, Каспійському і Чорному морях, де і нині діють 15 тис. морських нафтових і газових свердловин.
2) дефіцит прісної води. Запаси води на Землі значні, але понад 96% її – це солоні води Світового океану. Крім того, з усіх запасів прісної води 70% сконцентровані в льодовиках Антарктиди, Гренландії та гірських вершин; близько 30% підземні води. На річки і озера припадає лише 0,02% всієї гідросфери.
Тільки за останнє століття загальне споживання води зросло в 7 разів, а на промислові потреби - у 21 раз. Якщо в стародавні часи споживання прісної води на душу населення становило 12-18 л на добу, то сьогодні – від 200 до 400 л. Особливо потерпають від водного голоду слаборозвинені країни.
За даними, ВООЗ, 80% інфекційних захворювань (малярія, тиф, трахома та ін.), якими вражено понад 1 млн. чоловік, пов'язані з невирішеністю водних проблем. Нині сотні-мільйони жителів Землі фактично не мають доступу до питної води, а 1,7 млрд. вживають забруднену, що і призводить часто до смертних наслідків (близько мільйона щорічно).
3) хімічне забруднення. Зафіксовано близько тисячі різновидів одних тільки хімічних забруднювачів, що надходять у водойми. Серед найбільш небезпечних є підприємства целюлозно-паперової галузі, нафтопереробні заводи, великі тваринницькі комплекси. Забруднення відбувається через надходження у водойми разом зі стічними водами різних шкідливих речовин органічного й неорганічного походження, іноді досить токсичних (миш'як, свинець, сірководень, мідь, кадмій, ртуть, хром, фтор, різні кислоти та мінеральні солі). Вони поглинаються фітопланктоном і передаються далі харчовими ланцюжками більш високоорганізованим організмам.
Через біологічне і хімічне забруднення питної води щорічно 1,2 млрд. людей хворіють на кишкові розлади, понад 25 млн. чоловік помирає, з них 5 млн. дітей.
4) теплове забруднення. Великої шкоди водам завдає спуск у них теплих вод різних енергетичних установок(ТЕС, АЕС). Це призводить до порушення умов нересту риб, їх захворювання і навіть загибелі (якщо температура сягає понад 30 градусів). Загрозливого масштабу набуло надходження у водойми комунально-побутових відходів, що несуть із собою багато небезпечних для флори і фауни вірусів, бактерій, грибків тощо. Масштаби цього лиха такі, що водойми, річки самостійно вже не можуть подолати зростаюче антропогенне навантаження.
На сьогодні вода майже в половині всіх річок і озер не придатна не лише для життя, а й для нормального існування мешканців водойм. Найбільші ріки світу (Рейн, Ганг, Міссісіпі, Амазонка, Сена, По, Дунай, Волга, Дністер, Дніпро та ін.) в катастрофічному стані.
Найкраще озеро в світі (Байкальське озеро) з найбільшими запасами прісної води і до того ж найкращої якості опинилося в драматичному становищі, тому що на диво-озері збудовано найбрудніше з усіх виробництв - целюлозно-паперове, яке наполовину знищило мешканців озера.
Антропогенною катастрофою величезного масштабу можна вважати і трагедію Аралу. Витрачаючи шалені гроші на різні канали, призначення яких подавати воду на бавовняні плантації, Мінводгосп позбавив Арал підживлення водами Амудар'ї та Сирдар'ї. В результаті море відступило від берегів на десятки кілометрів, його об'єм зменшився удвічі, рівень води впав на 14 м, риба вимерла від внесеної стоками надмірної кількості шкідливих міндобрив.
Літосфера
1) ерозія і засолення ґрунтів, наступ пустель. Загальна площа орних земель суші становить близько 1,5 млрд.га (10-11% площі суші), пасовищ і сінокосів – 3 млрд.га (20% суші). На кожного мешканця планети припадає 0,4 га орної землі. Цей показник має тенденцію до зменшення. Крім того, 75% ґрунтів – малопродуктивні.
Найбільш явними наслідками опустелювання є деградація пасовищ і зниження виробництва продуктів харчування. 70% всіх засушливих земель нашої планети (≈3,6 млрд.га) вже постраждали від деградації ґрунтів. Це одна четверта частина земної суші - територія, яка за площею втричі більша, ніж Європа.
Особливо кепські справи в країнах Азії та Африки, де понад 30% територій охоплені процесами опустелювання, а в деяких країнах понад половини. Сотні мільйонів селян Китаю, Індії, інших країн Південно-Східної Азії змушені покинути свої наділи через втрати ґрунтами родючості, а столиця Мавританії вже засипається пісками Сахари.
Для порівняння: ґрунти, схильні до опустелювання і засухи, займають у Південній Америці - 8%, Північній Америці -12%, у Європі - 5% і в Австралії 11%.
Головна причина деградації ґрунтів - низька рільнича культура селян, недотримання сівозмін, панування монокультур, вітрова і водна ерозії; часті оранки, культивації, боронування; перевипаси худоби; вирубка лісів у водоохоронних зонах; використання важкої техніки і глибока оранка; пилові бурі; відкриті розробки корисних копалин; отруйні викиди промислових відходів і особливо надмірне застосування міндобрив та небажаних отрутохімікатів.
2) виснаження земних надр. Щорічне споживання енергії у світі зараз наближається до 20-25 млрд. тонн умовного палива, і в найближче десятиліття прогнозується його подвоєння.
Ще недавно ставлення всіх народів до природи визначалося метою підкоряти її собі, брати від неї якнайбільше, оскільки запаси невичерпні. Світові запаси твердого палива оцінюються трохи більше ніж у 10000 млрд.т, нафти – всього лише у 100 млрд.тонн.
Середньорічний обсяг видобутих корисних копалин становить 25-30 т на одного жителя. Недосконалість технологій призводить до жахливих наслідків, адже за прямим призначенням використовується лише 1-5% сировини, а понад 95 % йде у відвали, терикони, забруднюючи довкілля.
Нині підраховано, що невичерпних ресурсів практично немає. Так, алюмінію вистачить на 570 років; заліза - на 250 років; олова, міді, цинку - на 25-35 років; золота, срібла, нікелю - на 50 років. Але якщо відсталі країни піднімуться до рівня розвинутих у видобуванні та використанні природних ресурсів, то резерви вичерпаються значно раніше.
Міжнародні експерти підрахували, що за сучасних темпів видобування найбільші у світі родовища нафти незабаром вичерпаються: у Кувейті - через 221 рік, Ірані - через 114 років, в ОАЕ - через 72 роки, в Саудівській Аравії - через 68 років.
Ґрунти та надра України - в критичному стані. Маючі найкращі у світі чорноземи, унікальні природні умови, будучи ще недавно годувальницею зерном усієї Європи, Україна зараз ледве зводить кінці з кінцями. Гумус втрачається, врожайність падає, ґрунти виснажені, засолені, захімізовані, деградують.
На території України площа кислих ґрунтів становить 4451 тис.га, засолених і солонцюватих – 3986,2 тис.га, а серед орних земель – 2692 тис. га. Фактична еродованість становить 57,4% всієї ріллі. Ще 6,7 млн.га сільгоспугідь забруднено радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Біосфера
1) знеліснення територій. Ліси – це енергетична база біосфери, її легені. Саме в них сконцентровано майже 90% усієї фітомаси суші. Міжнародна комісія збереження видової різноманітності застерігає про те, що 12,5% видів рослин, 44% видів птахів, 57% видів амфібій, 67% видів рептилій і 75% видів ссавців світу загрожує загибель унаслідок скорочення площ лісів.
Колишня площа лісо покриття планети становила 80 млн.кв.м, нині вона становить 30 млн.кв.м, тобто знищено вже дві третини. Щорічно вирубується понад 3 млрд.куб.м деревини (приблизно 14 млн.га лісів, з них 130 тис.кв.км (0,8-2%) тропічних лісів) .
Особливу стурбованість викликають тропічні ліси, які займають 7% земної поверхні, але саме в них зосереджено 60% існуючих видів рослин і 70-90% - зникаючих. На сьогоднішній день половина цих лісів винищена і площа їх продовжує зменшуватись щорічно на 11 млн.га. Практично повністю зникли ліси в Нігерії, Ефіопії, Еквадорі, на Мадагаскарі, атлантичному узбережжі Бразилії.
Донедавна на території України ліси покривали більше половини суші, зараз - 15,6 % (проти 29% - у світі). На одного мешканця припадає всього 0,2 га лісів (у світі - 1,4 га).
Зникнення лісів - смертельно небезпечне явище. Уже зараз це викликає суттєві зміни кліматичних умов, водного режиму, сповзання ґрунтів. Знищивши тропічний та сибірський ліс, людство ризикує втратити майбутнє.
2) зникненнявидів рослин. Нині на земній кулі під загрозою зникнення опинилося близько 20-25 тис. видів рослин (усього налічується 400 тис. видів, з яких 1,5 тис. - культурні рослини). Тільки за 1997 р. з 242 тис. видів рослин 33 тис. (14%) стали рідкісними.
Встановлено, що в Україні зростає близько 5 тис. видів диких рослин та близько 1 тис. культурних. Враховуючи сучасний стан біосфери, охорона рослинності стає важливим державним і міжнародним завданням. У 1982 році в Україні було прийнято Закон про Червону книгу, до якої занесені нині понад 800 зникаючих видів рослин і тварин з метою їх збереження.
3) скорочення біорізноманітності. У природі все тісно взаємопов'язане, тому погіршення природного середовища існування призводить до зникнення багатьох живих організмів. За даними МСОП, майже чверті видів ссавців і восьмій частині видів птахів на планеті загрожує зникнення.
Так, через масовий вилов жаб (150 млн. особин) у 1985 році в Індії та Бангладеш з подальшою їх відправкою гурманам Європи, Австралії, США розвелось стільки комарів та комах, що виникла реальна небезпека епідемій малярії та масового розповсюдження сільськогосподарських шкідників.
За останні 100 років повністю знищено 20 видів ссавців.
Сьогодні фауна налічує близько 2 млн. видів тварин (в Україні нараховується 45 тис. видів тварин, значна кількість яких занесена до Червоної книги).
Підраховано, що за останнє тисячоліття на Землі вимерло або було знищено понад 140 видів птахів і понад 100 видів тварин.
4) погіршення здоров'я людей. На сьогодні тільки від уживання недоброякісної води щорічно вмирає майже 1 млн. мешканців планети і сотні тисяч від різних отруєнь.
За даними ВООЗ, 80% екологічно зумовлених захворювань - тяжкі і майже невиліковні. Кількість хворих на рак зростає щороку на 1-4%.
Наприклад, кольорова промисловість викликає головним чином розлад серцево-судинної системи; чорна металургія - захворювання крові і появу злоякісних утворень, вражає органи дихання; хімічна - впливає на склад крові, розвиток злоякісних пухлин; застосування пестицидів у сільському господарстві викликає захворювання органів травлення, обміну речовин, крові тощо.
Онкологічні захворювання залежать від хімічної природи речовини.
Наприклад, азбест призводить до раку легень, гортані, травного каналу; бензидин - до раку сечового міхура; бензол - до лейкозу; вінілхлорид спричиняє рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш'як та його сполуки - рак шкіри, легень, печінки; ароматичні аміни та розчинники - рак сечового міхура, лейкоз; сажі, смоли, мінеральна олія - рак шкіри, легень, сечового міхура, травного каналу; хром та його сполуки - рак легень; кадмій - рак простати; бенз(а)пірен - рак легень та ін.
Домінуюче місце в структурі захворювань та смертності населення України посіли хронічні неінфекційні захворювання, передусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби нервової системи та органів чуття, алергічні, генетичні та інші. За період з 1980 року по всіх хворобах відзначається зростання на 27,3%.
Шумові, вібраційні навантаження, перенаселення, вплив магнітних, електричних, іонізаційних полів викликають найрізноманітніші захворювання.
Стосовно України, слід сказати, що антропогенні зміни навколишнього середовища в результаті гігантських темпів індустріалізації, хімізації, будівництва водосховищ, радіоактивного забруднення та урбанізації, не тільки суттєво погіршили стан здоров'я мешканців України, а й поставили під загрозу генний код нації. Так, за кількістю промислового бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Через це тут середня тривалість життя - 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США – 75-79 років. Нині Україна за тривалістю життя чоловіків посідає 29 місце в Європі і 49 місце у світі; жінок – відповідно 27 і 39 місць.
5) дитяча смертність. За показниками дитячої смертності Україна посідає одне з перших місць у світі, як і за показниками кількості онкологічних захворювань. З 1992 року смертність у нашій державі перевищує народжуваність. Причинами такої ситуації є те, що майже 40% ядерних реакторів колишнього Союзу розміщені на території Україні, функціонує 1700 шкідливих виробництв, третина з яких знаходиться в межах рекреаційних зон.
Мірилом помилок сучасної цивілізації став Чорнобиль. Аварія планетарного масштабу має страшні і довготривалі наслідки. Потужність аварії на ЧАЕС у 300 разів перевершила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. З 1987 року лише в Києві кількість онкологічних захворювань збільшилась у 3 рази, захворювань крові – в 6 разів, ендокринної системи – в 6,5 рази, органів дихання – у 31 раз. 10 тис. ліквідаторів-чорнобильців уже померли. Оцінивши загальну дозу, яку люди отримують з навколишнього середовища від радіоактивності чорнобильського походження, дослідники прогнозують, що додаткових фатальних захворювань на рак буде не менше як 900 тис.
6) пандемія СПІДу. З 80-х років синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) є «глобальною кризою здоров‘я», першою дійсно безпрецедентною епідемією інфекційного захворювання. Можна зазначити, що цей процес не контролюється медициною і від СНІДу вмирає кожна заражена людина (із 100% захворілих – 100% зі смертельним результатом).
СНІД до 1991 р. був зареєстрований у всіх країнах світу, крім Албанії. У ХХI столітті людство може зіштовхнутися з безпосередньою погрозою існування цілих популяцій. У деяких африканських країнах до 20-25% населення становлять Віл-Інфекційні.
Руйнівна сила ВІЛ СНІДу торкнулася України ще в 1987 р., коли були зареєстровані перші випадки інфікування. З 1987 р. станом на 1.11.2004р. в Україні офіційно зареєстровано 72 378 ВІЛ-інфікованих співвітчизників і 310 іноземців, 8 119 дорослих та 284 дитини захворіли на сНІД, 4 863 дорослих та 142 дитини померли від СНІДу. Серед ВІЛ-інфікованих українців 8 011 дітей, у 2 456 дітей діагноз «ВІЛ-інфекція» був знятий.
Боротьба з ВІЛ-інфекцією СНІДу є пріоритетним напрямком державної політики.
Екологічні проблеми по-різному проявляються на локальному, регіональному й планетарному рівнях. Останній вимагає особливої уваги, тому що розвиток кризи в масштабах усієї Землі неминуче приведе до руйнування системи життєзабезпечення людства, до руйнування регуляційних механізмів біосфери.
У багатьох випадках екологічні проблеми переплітаються із соціально-економічними. Е.Б. Алаєв відокремив найважливіші глобальні проблеми людства та показав їх синергічну взаємодію (таблиця 3.4).
Синергія або синергізм (від грец. συνεργία Synergos — (syn) разом (ergos) діючий, дія) — це взаємодія двох або більш факторів, які характеризується тим, що їх спільна дія істотно перевершує ефект кожного окремого компонента у вигляді їх простої суми.
Вченими зроблені підрахунки необхідних щорічних витрат на подолання глобальних проблем (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3
Необхідні щорічні витрати на подолання глобальних проблем,
млрд. доларів США (на 2005 рік)
| Глобальна проблема | Витрати, які необхідні для подолання глобальних проблем | Реальні витрати |
| Екологічна | ||
| Демографічна | ||
| Продовольча | ||
| Небезпечні хвороби | ||
| Подолання відсталості | ||
| Енергетична й ресурсна |
Великі грошові суми, що необхідні для вирішення глобальних проблем, у великому ступені залежать від стихійних природних процесів, які підсилюють дію більшості техногенних ефектів.
Зіставлення витрат, що вимагаються, з наявними можливостями показує, що людство не має засобів для вирішення глобальних проблем, якщо не змінить систему свого існування.
Всі кризи, що відбувалися протягом історії людства, мають комплексну природу: вони пов'язані як з техногенною діяльністю, так і із природними процесами. Частіше дії людини стають свого роду спусковим механізмом, що викликає ланцюгову реакцію в природному середовищі.