Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
Відбір одиниць із генеральної сукупності у вибіркову залежно від умов можна здійснювати по-різному. Види відбору можуть бути повторними та без повторними.
Повторна вибірка – це вибірка, за якої кожна раніше відібрана одиниця повертається до генеральної сукупності і може повторно брати участь у вибірці.
Безповторна – це вибірка, за якої кожна раніше відібрана одиниця не повертається до генеральної сукупності і в подальшій вибірці участі не бере. Без повторна вибірка дає більш точні результати порівняно з повторною, оскільки за однакового обсягу вибірки без повторні дослідження охоплюють більше одиниць, ніж повторні.
Існують наступні методи відбору залежно від характеру відбору одиниць:
1. індивідуальний – відбір окремих одиниць сукупності;
2. груповий (серійний) – відбір груп (серій) одиниць;
3. комбінований– комбінація індивідуального та групового.
В статистиці розрізняють такі види вибіркового спостереження:
1) власне випадкова вибірка – передбачає випадковий відбір одиниць з генеральної сукупності. Даний вид потребує достовірної інформації про всі одиниці сукупності, збирання якої є досить складним і ц3е потребує додаткові витрати коштів та часу;
2) механічна вибірка – послідовний вибір одиниць через рівні проміжки за їх розташування у генеральній сукупності;
3) типова (районована) вибірка – генеральну сукупність спочатку поділяють на однорідні групи (райони, зони) за певною ознакою, потім з кожної групи випадковим або механічним способом відбирають певну кількість одиниць пропорційно питомій вазі групи в загальній сукупності;
4) серійна (гніздова) вибірка – передбачає відбір одиниць цілими групами (серіями, гніздами) сукупності, в межах яких обстежують всі одиниці без винятку;
5) комбінована вибірка – комбінація двох або кілька видів вибірок;
6) одноступінчата вибірка – передбачає, що з досліджуваної сукупності відбираються одиниці або серії одиниць для безпосереднього обстеження;
7) багатоступінчата вибірка – припускає поступове вилучення із генеральної сукупності спочатку збільшених груп одиниць, потім груп, менших за обсягом і так, поки не відберуть відповідні групи або окремі одиниці для подальшого досліджування;
8) багатофазна вибірка – зберігається на всіх ступенях одна й та сама одиниця відбору, здійснюється кілька стадій, фаз вибіркових обстежень, що відрізняються програмою обстеження та обсягом вибірки (відрізняється від багатоступінчастої тим, що в першому випадку на кожній фазі проводиться обстеження відібраних одиниць і завжди зберігається одна та сама одиниця відбору);
9) взаємопроникна вибірка – потрібна тоді, коли із однієї генеральної сукупності одним а тим самим способом здійснюють кілька незалежних вибірок;
10) квантильні вибірки – застосовують, коли виникає потреба дослідження даних суцільного спостереження за додатковою програмою;
11) спрямований відбір – використовують, коли за відомими середнім значенням ознаки в генеральній сукупності вибіркова сукупність має характеризувати її структуру за іншими ознаками. Він передбачає проведення відбору в такий спосіб, аби середній розмір відібраних одиниць дорівнював середньому розміру одиниць всієї сукупності. Спрямований відбір – це урівноваження за однією ознакою для вибіркового дослідження інших ознак.
Особливим видом спостереження є моментне спостереження, суть якого полягає в тому, що на встановлені моменти часу фіксують окремі елементи досліджуваного явища. Моментне спостереження застосовують для вивчення використання робочого часу робітниками або часу роботи устаткування. У кожний момент спостереження фіксують, чи перебував робітник у стані роботи, якщо ні, то з яких причин. Вибірковим його вважають через те, що воно охоплює не весь час роботи цеху, а лише певні моменти часу, коли здійснюється контроль за роботою робітників.
Вибіркову сукупність, яка складається з порівняно невеликої кількості одиниць (20...30), називають малою вибіркою. На практиці іноді доводиться обмежуватися малою кількістю спостережень. Але доведено, що при малих вибірках характеристики вибіркової сукупності можна поширити на генеральну. При малих вибірках дисперсію обчислюють з урахуванням кількості ступенів вільності варіації.
Ступінь вільності варіації – це кількість одиниць, здатних змінюватися після того, як для всіх одиниць вибірки було визначено їх загальну характеристику.