Емоційно-вольова сфера людини. емоційний тон відчуттів1


 


емоційний тон відчуттів1. Складні емоціїпов'язані з розумінням їхніх об'єктів і усвідомленням життєвого значення. До складних емоцій належать інтерес, радість, здивування, гнів, відраза, пре­зирство, страх, сором, сум і провина. Сучасний американський психолог К. Ізард їх назвав фундаментальними емоціями.

Інтерес (від лат. interest — важливий, значущий) — це емоційно забарвлене позитивне ставлення до навколишнього, спрямо­ваність людини на певний об'єкт чи діяльність. Інтерес як емоція є мотиваційним компонентом особистості і, таким чином, сприяє пізнавальній діяльності. Радість — це переживання великого ду­шевного задоволення. Найбагатшим джерелом радості є наші взаємини з іншими людьми і успішна діяльність. Здивування є емоційним відгуком на обставини, які виникають раптово. Ця емоція, гальмуючи інші, спрямовує увагу на об'єкт, який її викли­кав. Згодом здивування може перерости в інтерес.

Інів є переживанням сильного обурення. Він може протікати у формі афекту2. Відразу спричиняють об'єкти, дії, думки, почуття, контакт з якими викликає суперечність із ідеологічними, мораль­ними чи естетичними принципами людини. Презирство — це пе­реживання цінності і значимості власного «Я» на тлі нехтування «Я» іншої людини. Емоція страху є емоційною реакцією людини на реальну небезпеку. Вона може супроводжуватися депресивни­ми станами, неспокоєм і нервуванням. Природними стимулами страху є біль, висота, самотність, незнайома ситуація, раптова зміна; похідними стимулами — темнота, тварини, незнайомі люди чи предмети. Страх позбавляє людину здатності свідомо керувати своїми діями; в окремих випадках він може підвищувати ак­тивність організму. Нахил людини легко піддаватися страхові, не мобілізуючи зусилля для його подолання, називають лякливістю. Вона породжує таку рису характеру, як боягузтво. Сором виникає під час усвідомлення невідповідності помислів, вчинків, зовнішності людини очікуванням оточуючих і власним уявлен­ням. Сумвикликає переживання втрати чогось значимого для лю­дини. Його причиною може бути розставання, самотність, невдача,

1 Детальніше див. § 17.4. «Емоційні стани як форми переживань людини».

2 Детальніше див. § 17.4. «Емоційні стани як форми переживань людини».


розчарування. За словами К. Ізарда, сум, уповільнюючи загальний темп людського життя, дає їй можливість оглянутися назад. Про­вина це інтенсивне і болісне переживання власної неправоти пе­ред іншою людиною чи людьми або самим собою. Це є дуже склад­на емоція людини, яка тісно пов'язана з такою моральною якістю, як совість. Саме тому провина суттєво впливає на пізнавальні та психофізіологічні функції людини.