Тема: «Політична культура та політична свідомість»
1. Політична культура як компонент політичної системи. Характеристика основних елементів політичної культури.
2. Типологія політичних культур. Політична культура у демократичній та диктаторських політичних системах.
3. Політична соціалізація особи.
4. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
5. Структура політичної свідомості. Взаємодія політичної та правової свідомості.
6. Політична етика як регулятор політичної поведінки індивідів, соціальних груп.
Контрольні тести і питання:
1. Що таке політична культура? Яку роль відіграє політична культура в житті суспільства, особистості? Чи можна за допомогою політичної культури пояснити розходження в політичному устрої, організації влади в різних країнах? Наведіть приклади.
2. Особливістю сучасної культури є створення нових міфів для забезпечення легітимності політичної влади, мобілізації населення, маніпулювання суспільною свідомістю. У чому, на ваш погляд, полягає відмінність сучасних політичних міфів від міфів архаїчних? Від чого залежить ступінь заміфологізованості політичної свідомості? Чи може суспільство частково або повністю позбутися політичних міфів?
3. Наведіть приклади міфів, сюжетами і темами яких були б:
1) Змова.
2) Уявлення про золоте століття.
3) Дії героя-рятівника.
4) Необхідність єдності в боротьбі.
4. З'ясуйте зміст елементів політичної символіки, визначте роль політичних символів у процесі об'єднання людей і соціальних груп навколо певних політичних цінностей та ідеалів. Наведіть приклади. Розгляньте елементи української національно-державної політичної символіки.
5. Міністр закордонних справ Франції Альфонс Ла-мартін у 1848 році зауважив: «Якщо ви віднімете в мене триколірний прапор..., то віднімете половину могутності Франції як тут. у країні, так і за кордоном». Чи можна те саме сказати стосовно сучасних держав, чи є суттєвим у сучасному світі емоційно-психологічний і патріотичний вплив національно-державної символіки на громадян держав?
6. Що таке ідеологія? Які види ідеологій ви знаєте? Прокоментуйте такі визначення ідеології: «спотворена свідомість» (К. Маркс), «кристалізація помилкової свідомості» (В. Парето), «добровільна містифікація» (К. Манн-гейм), «секуляризована релігія» (Д. Белл), «невпізнана неправда» (Б.-А. Леві).
7. Американський політолог Д. Белл в роботі «Кінець ідеології» наполягає на тому, що ера ідеології завершена: «Всі ідеології приречені на саморуйнування. Ідеологія — це відчужене життя, пародія на реальність. Ідеологія — слово занепале — тепер таїться в темряві. Там, де перебуває і гріх». Однак інший американський вчений У. Ростоу стверджує, що рушійною силою розвитку завжди виступає світогляд. Іншими словами, він запевняє, що світом правлять ідеї. Порівняйте ці твердження.
8. Формування нової української політичної культури відбувається в умовах взаємодії сформованих (традиційних) цінностей української культури і запозичених (ліберально-західних). Цей процес взаємодії носить складний і неоднозначний характер. Розгляньте можливі варіанти розвитку політичної культури в Україні:
1) «розмивання» традиційних цінностей і асиміляція західних політико-культурних орієнтацій;
2) сегментарний характер поширення ліберальних цінностей;
3) конфліктна взаємодія цінностей.
Спробуйте запропонувати свої варіанти розвитку української політичної культури.
9.С. Хантінгтон у роботі «Хто ми? Виклики американській національній ідентичності» виділив можливі джерела самоідентифікації:
- аскриптивні (вік, стать, кровне споріднення, етнічна та расова приналежність);
- культурні (кланова, мовна, національна, релігійна, цивілізаційна приналежність);
- територіальні (село, місто, регіон, континент);
- політичні (партійна, ідеологічна, державна приналежність);
- економічні (професійна, класова);
- соціальні (друзі, колеги, компанії, соціальний статус).
Які з перерахованих джерел самоідентифікації є найбільш важливими? Чи можуть поєднуватися дані джерела?
10. Чим, на ваш погляд, відрізняється американська політична культура від сучасної української? До якого типу можна віднести сучасну українську політичну культуру? Які чинники і як впливають на процес її розвитку?
11. Що таке «політична субкультура»? Наведіть приклади регіональних, етнолінгвістичних, релігійних, соціо-економічнпх, вікових субкультур. Визначте специфіку молодіжної політичної субкультури.
Література
1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Политические исследования. — 1992. — №4.
2. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон К. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор. — М., 2002.
3. Андреева В., Куклив В., Ровнер А. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. - М.. 2000.
4. Афанасьев Н. Н. Идеология терроризма // Социально-гуманитарные знания. — 2001. — № 6.
5. Баталов Э. Л. Советская политическая культура (к исследованию распадающейся парадигмы) // Общественные науки и современность. — 1994. — № 6; 1995. — № 3.
6. Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. — К., 1996.
7. Безансон А. Бедствие века. Коммунизм. Нацизм и уникальность Катастрофы. — М., 2000.
8. Белл Д. Конец идеологии // Новое время. — 1990. — № 27.
9. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.. 1990.
10. Бурдяк В., Ротар Н. Політична культура, ідеологія, психологія. — Чернівці, 2000.
11. Гаджиев К. С. Политические идеологии: концептуальный анализ // Вопросы философии. — 1998. — № 12.
12. Гончаров Д. В. Теория политического участия. — М., 1997.
13. Дахин В. Политическая культура и власть // Свободная мысль. - 1996. - № 1.
14. Дембицкая О. Ю. Электоральная активность молодёжи // Социологические исследования. — 1996. — № 12.
15. Дмитриев А. В. Неформальная политическая коммуникация. - М., 1997.
16. Історія української культури: 36. матеріалів і документів / Упор. Б. І. Білик та ін. - К., 2000.
17. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием . — М., 2000.
18. Кассирер Э. Техника современных политических мифов // Вестник МГУ. Сер 7. Философия. — 1990. — № 2.
19. Климов И. А. Протестное движение: взаимная обусловленность стратегий сторон // Полис. — 1999. — № 1.
20. Кольев А. Политическая мифология: Реализация социального опыта. — М., 2003.
21. Кравченко И. Политическая мифология: вечность и современность // Вопросы философии. — 1999. — № 1.
22. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. — К., 2000.
23. ЛсвчикД. А. Политический хэппенинг //' Социс- 1996. — №8.
24. Лісовий В. С. Поняття політичної культури. Політична культура українців // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. — К., 1996.
25. Ляхов Е. Г. Терроризм и международные отношения. — М., 1991.
26. Макаренко В. П. Главные идеологии современности. — Ростов н/Д., 2000.
27. Нагорна І. Політична культура українського народу. Історична ретроспектива і сучасність. — К., 1998.
28. Назаров М. М. Политические ценности и политический протест. — М., 1995.
29. Пивоваров Ю. С. Политическая культура. Методологический очерк. — М., 1996.
30. Політична психологія. Навчальний посібник за ред. Матвеева С. О. - К., 2003.
31. Политическая культура: теории и национальные модели. — М., 1994.
32. Политическая наука. Либерализм. Консерватизм. Марксизм. - М., 1998.
33. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч. в 2-х т. — М., 1992.
34. Сирота Н. М. Современные политические идеологии. — СПб, 1995.
35. Современная политическая мифолог ля: содержание и механизмы функционирования. — М., 1996.
36. Согрин В. В. Либерализм Запада. XVII -XX вв. - М.. 1995.
37. Терещенко А. Г. С. Липсет о социальных основах политического поведения // Социально-политический журнал. — 1996. — № 4.
38. Терроризм: психологические корни и правовые оценки («круглый стол») // Государство и право. - 1995. — № 7.
39. Флад К. Политический миф: Теоретическое исследование. - М., 2004.
40. Фрейд 3. Психология массы и анализ человеческого «я» / Психоаналитические этюды. — Минск, 1997.
41. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивное™. — М., 2004.
42. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. — М., 2004.
43. Хантингтон С. Столкновение цивилизации. - М., 2003.
44. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности. — М., 2004.
45. Хевеши М.А. Толковый словарь идеологических и политических терминов советского периода. — М., 2002.
46. Человек, политика, культура: взгляд через призму политического участия. — М., 1994.
47. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.
Семінар № 9.