Світовий політичний процес: його сутність та тенденції розвитку

СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС – це сукупна діяльність народів, рухів, держав та їх інституцій, соціальних спільностей, які переслідують певні політичні цілі у царині міжнародного життя. Світовий політичний процес є формою комплексної глобальної політичної і соціальної взаємодії у сучасному світі.

Метою світового політичного процесу є боротьба за єдність світової цивілізації та подолання глобальних проблем сучасності.

До структури світового політичного процесу належать:

– зовнішньополітична діяльність суверенних держав;

– політична діяльність громадських організацій, політичних партій та етнічних груп на світовій арені;

– політично значима діяльність ООН та інших міжнародних організацій;

– політичні акції регіонального, міжрегіонального, міждержавного та наднаціонального характеру.

Сучасний світовий політичний процес зародився на початку ХХ століття, в останні десятиріччя він характеризується такими тенденціями, закономірностями і процесами:

– тісною взаємодією інтеграційних та дезінтеграційних процесів;

– поєднанням упорядкованих та спонтанних акцій у діяльності суб’єктів світової політики;

– суперечливим та інваріантним характером;

– альтернативним характером та багатоваріантним вектором розвитку світової цивілізації;

– зростанням відносної самостійності та власної субстанціональності його складових (партій, рухів, організацій);

– розширенням соціальної бази, механізмів, форм і методів здійснення світового політичного процесу.

Особливим розділом теорії світового політичного процесу виступає геополітика. У широкому значенні поняття геополітика вказує на політологічну концепцію, згідно з якою визначальна роль у зовнішній політиці належить географічним факторам (просторове розміщення країни, розмір її території, сировинна база, кліматичні умови тощо).

геополітика – це сукупність фізичних, соціальних, матеріальних, моральних ресурсів держави, які становлять той потенціал, використання якого дає їй можливість досягти власних цілей на міжнародній арені.

Сучасна геополітика включає такі елементи:

– різке зростання впливу економічних процесів на еволюцію геополітичної ситуації в світі;

– значний вплив військово-технічних досягнень та результатів інформаційної революції на геополітичні стратегії розвитку людства;

– зростання культурно-освітньої якості населення, динаміка кількісного і фізичного стану людства;

– актуалізація впливу світових релігій, які суттєво впливають на геополітичні орієнтири країн;

– збільшення ваги “малих країн”, які володіють потужним науковим потенціалом, фінансами і власними унікальними технологіями.

В цілому геополітика показує органічний взаємозв’язок просторових відносин й історичної причинності дій держав, пояснюючи природу і тенденції розвитку міжнародної політики.

Основними механізмами взаємодії держав на світовій арені виступають:

– союзництво,– конфронтація,– партнерство,– протекторат,– співробітництво.

Сучасна геополітична теорія визначає наступну систему факторів міжнародної політики:

– індивідуальні фактори – особистісні властивості провідних суб’єктів міжнародних політичних відносин (політичних лідерів, лідерів громадських організацій та рухів, державних діячів й офіційних осіб тих чи інших держав);

– рольові фактори – поведінка суб’єктів міжнародних політичних відносин, яка не залежить від їхніх особистісних характеристик;

– урядові фактори – специфіка діяльності національних урядів на світовій політичній арені;

– неурядові фактори – становлення міжнародних політичних відносин на рівні комунікації недержавних, неурядових структур та впливи на них національних традицій, звичаїв, політичної історії, громадської думки, рівня соціально-економічного і культурного розвитку тих чи інших держав;

– зовнішні фактори – географічні та геополітичні чинники, особливості міждержавного і регіонального розвитку тощо.