ЗРАЗКОВА СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТЬ
1 Дата проведення занять, номер групи, ПІБ викладача, який веде заняття.
2 Визначення теми, мети заняття, його місце в навчальному плані (зв’язок даного заняття з попереднім).
3 Характеристика ходу заняття (виділення етапів: організаційний момент, актуалізація опорних знань, повідомлення теми та задача заняття, організація викладу, сприйняття та осмислення нової інформації, організація застосування знань, контроль та оцінка знань студентів, підведення підсумків заняття).
4 Демонстрація викладачем знання навчального предмету, письмового та усного пояснення матеріалу):
- використання припустимого письмового пояснення (записи чіткі, акуратні, прочитання записів правильне і т.і.);
- використання припустимого вербального пояснення (дикція сприяє розумінню мови викладача: подача матеріалу (очевидність) нормальна, усна мова правильна, вимова правильна);
- демонстрація володіння навчальним предметом (інформація точна і своєчасна, коментарі та реакції на питання учнів точні і адекватні, зміст матеріалу подається в логічній послідовності, надається можливість для різних рівнів засвоєння матеріалу).
5 Організація часу занять (навчання починається з початку занять, немає непотрібних затримок).
6 Використання навчальних посібників, ТЗН з метою навчання.
7 Спілкування, взаємодія викладача з учнями:
- пояснення змісту ясні;
- використані приклади ілюструють зміст;
- основні більш важкі моменти матеріалу виділені:
- визначені ділянки нерозуміння матеріалу;
- прагнення до усунення нерозуміння матеріалу.
8 Демонстрація викладачем відповідних методів навчання:
- допустиме використання методів навчання (метод навчання відповідає меті навчання);
- навчання відповідає особливостям учня.
9 Підтримка творчої (креативної) атмосфери на занятті:
- формулюється важливість теми заняття по відношенню до змісту навчального предмета, життя;
- використовуються цікаві, необхідні аспекти теми;
- інтерес стимулюється за допомогою питань;
- заняття персоналізується за допомогою використання досвіду учнів.
10 Оцінка ступеня реалізації мети на занятті:
- чи правильно вибрана форма заняття, методи, прийоми, ТЗН, наочні посібники;
- навчальна та виховна цінність заняття;
- забезпечення дисципліни, уваги, інтересу до заняття;
- якість знань, типові помилки та недоліки, способи їх усунення, оцінка знань, мотивація оцінок;
- чи повністю викопаний план, чи досягнута мета.
Аналіз відвіданого заняття проводиться у звіті про проходження інженерно-педагогічної практики.
АКТИВНА ПРАКТИКА
1 Складати конспект заняття на основі планів та вивчення особливостей групи:
- забезпечувати її рішення відповідними прийомами роботи, технічними та наочними засобами, навчальними матеріалами;
- вміти правильно дозувати навчальний матеріал на заняттях і вибирати форму навчання згідно з методичними задачами;
- вміти співвідносити структуру заняття з його метою;
- володіти навичками ведення навчальної документації (плани та конспекти занять);
2 Проводити заняття відповідно до розробленого конспекту, володіти навичками педагогічного спілкування:
- створювати та підтримувати мотивацію вивчення матеріалу;
- створювати на занятті умови, шо сприяють ефективному засвоєнню матеріалу;
- правильно організувати спілкування та взаємодію учнів;
- гнучко змінювати свою поведінку на занятті в залежності від обставин (реакція учнів, незаплаповані труднощі тат.і.);
- контролювати і свідомо регулювати свою мову на занятті відповідно до рівня розуміння учнів;
- користуватися технічними та наочними засобами навчання.
3 Проводити самоаналіз проведеного заняття.
У ході активної практики магістр повинен підготувати та провести залікове заняття, при підготовці до якого практиканту слід вирішити такі завдання:
- чітко сформулювати тему та мету заняття;
- вибрати форму заняття і структуру;
- вивчити відповідну наукову та методичну літературу, конкретизувати зміст навчання;
- підібрати необхідні дидактичні матеріали, ТЗН, наочні посібники;
- визначити методи і прийоми, враховуючи навчальні та виховні цілі заняття;
- скласти розгорнутий конспект, продумавши основні положення нового матеріалу, план його викладу, питання для бесід та закріплення, можливі домашні завдання.
Методист і викладач групи надає допомогу магістру-практиканту у підготовці та проведенні залікового заняття.
Після проведення залікового заняття проводиться його обговорення. Воно передбачає самоаналіз практиканта, оцінку його діяльності іншими практикантами, методистом, викладачем.
ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Оцінюючи результати педагогічної практики, враховується ступінь оволодіння студентом таких педагогічних навичок та вмінь:
- вміння аналізувати відвідані заняття;
- складати конспект заняття;
- проводити заняття відповідно до розробленого конспекту;
- володіти навичками педагогічного спілкування;
- проводити самоаналіз проведеного заняття.
Виконання програми педагогічної практики здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.
Кредитно-модульна система передбачає оцінювання результатів проходження практики за шкалами університету, державною та ЕСТS.
Виконання і програма завдань з практики оцінюється до 100 балів за шкалою університету і відповідним рівнем оцінки за державною шкалою та шкалою ЕСТS (табл. 1)
Таблиця 1 – Відповідність оцінюваання знань студента за шкалами університету, національною та ЕСТS
| За шкалою університету, балів | З національною шкалою | За шкалою ЕСТS | Обмежений ліміт оцінок за шкалою ЕСТS, % |
| 90 ... 100 | відмінно | А – відмінно | |
| 82 ... 89 | добре | В – дуже добре | |
| 75 ... 81 | С – добре | ||
| 66 ... 74 | задовільно | D – задовільно | |
| 60 ... 65 | Е – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) | ||
| 40 ... 59 | незадовільно | FХ – незадовільно | - |
| 1 ... 39 | F – незадовільно (з обов’язковим повторним курсом) | - |