Брови й зона навколо рота (губи). 1 страница
З.Е.Скринник,
доктор філософських наук, професор
зав. кафедри суспільних дисциплін
ЛІБС УБС НБУ.
Львів
«Психологія підприємницької діяльності. Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки всіх форм навчання – Львів: Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ). – 124 с.
Укладач:
Скринник З.Е. доктор філософських наук, професор, зав. кафедри суспільних дисциплін ЛІБС УБС НБУ.
Рецензенти:
Мельник В.П., доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Гіптерс З.В., доцент кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Розглянуто на засіданні кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Протокол № 3 від «26 » листопада 2009 р.
Рекомендовано до друку науково-методичною радою Львівського інституту банківської справиУніверситету банківської справи Національного банку України
Протокол № 3 від «17» грудня 2009 р.
Лекція 1.Соціально-психологічні особливості підприємництва.
План
1. Предмет і завдання курсу «Психологія підприємництва».
2. Атрибути підприємця
3. Особистісні якості, що сприяють і перешкоджають успіху в бізнесі
4. Стратегії особистості в бізнесі
5. Психологічні аспекти прийняття рішень. Специфіка та функції прийняття рішення в діяльності підприємця
Питання 1. Предмет і завдання курсу «Психологія підприємництва».
Підприємництво в сьогоднішньому світі - це серйозна економічна і політична сила. У ряді розвинених країн Європи та Америки на частку фірм з числом працюючих менше 20 осіб припадає від 40% до 55% всіх зайнятих у приватному секторі. Малі фірми живлять життєвими силами здоровий економічний організм будь-якої країни. Вони займають такі ніші в економіці, де невигідно діяти гігантським транснаціональним кампаніям, і там маленькі фірми сміливо вступають у конкурентну боротьбу з великим бізнесом, переважаючи більш високою ініціативою, гнучкістю і низькими витратами на управлінський апарат. Своєю високою економічною активністю вони не дозволяють безконтрольно піднімати ціни монополіям, і здатні ефективно розвивати і експлуатувати нові революційні технології. Розвиток малого бізнесу в нашій країні - одна з неодмінних умов стійкої стабілізації економічної обстановки, ослаблення і подолання соціальної напруженості і зміцнення демократії.
Слід зазначити, що перехід людини з однієї соціальної групи, наприклад, технічної інтелігенції, в іншу – бізнесмен, визначається не тільки сумою грошових коштів або матеріальних благ, наявних в її розпорядженні, а й значною мірою - її свідомістю, яке докорінно відрізняється у найманого робітника і вільного підприємця. Саме психологічний компонент: мотивації, установки, вольові якості та інші особистісні параметри, визначають, чи стане людина підприємцем чи ні. Більш того, сукупний менталітет жителів країни визначає її політичну систему, темпи демократичних перетворень і характеристики промислового зростання. Тому одних лише економічних категорій недостатньо для розуміння сутності підприємництва, і для опису цього соціально-економічного феномена потрібне залучення психологічних категорій.
Предметом дисципліни «Психологія підприємництва» є вивчення психологічних особливостей підприємця як суб'єкта економічного процесу.
Завданнями курсу є формування у студентів певних знань, умінь і навичок:
1. Вивчення економічної ролі підприємців у процесі історичного розвитку людства в зв'язку із зміною економічної та ідеологічної свідомості людей.
2. Уміння знаходити психологічні аспекти в діяльності підприємця, а також розуміння психологічних механізмів вибору цього виду діяльності.
3. Визначення набору особистісних якостей, необхідних для успішного заняття підприємницької діяльності.
4. Виявлення психологічних факторів, що сприяють або перешкоджають успіху підприємницької діяльності.
5. Визначення психологічних принципів формулювання бізнес-цілей.
6. Вивчення способів підвищення ефективності керівництва бізнес-процесами.
7. Виявлення потреб потенційних клієнтів при веденні підприємницької діяльності та визначення психологічних принципів успішних продажів.
8. Психологічні основи формування команди для успішного ведення бізнесу.
9. Методи зняття стресу, що виникає при занятті підприємницькою діяльністю.
10. Вивчення ролі ділового етикету, і національних особливостей у діяльності підприємця.
Питання 2. Атрибути підприємця
Одне з перших визначень підприємця належить Річарду Кантильону (1680-1734), який визначав його як господарюючого суб'єкта, що добровільно приймає на себе обов'язок несення різних ризиків у процесі економічної діяльності. Цю точку зору поділяв і інший відомий економіст - Адам Сміт (1723-1790), який визначав підприємця як власника капіталу, який заради реалізації якоїсь комерційної ідеї та отримання прибутку йде на економічний ризик. Фактично у визначенні А. Сміта ми бачимо всі три основні складові діяльності підприємця: прибуток - як мета діяльності, комерційна ідея - як спосіб її досягнення, і ризик - як неминуче негативне умова всього процесу. У своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» Адам Сміт визначив людину як автономного індивіда, керованого двома мотивами – своєкорисливим інтересом і схильністю до обміну. Французький економіст Жан Батист Сей (1767-1832) на відміну від А. Сміта вважав, що не підприємці-землевласники, а промислові та фінансові підприємці є основною рушійною силою розвитку економіки країни. На думку Ж.Б. Сея, підприємець - це економічний агент, який комбінує фактори виробництва, перетягуючи ресурси зі сфери низької продуктивності та прибутковості, в області, де вони можуть принести максимальний дохід.
Пізніше, в кінці XIX століття, виникла суб'єктивно-психологічна концепція економічних відносин, в основі якої знаходиться прагнення людини задовольнити свої потреби (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер та ін.). Відповідно до думки цих економістів, підприємницька діяльність ініціюється окремими особистостями, які відкривають для себе вигоду якихось видів діяльності або економічних операцій, після чого інші учасники економічного процесу імітують успішні дії підприємців, які потім підкріплюються силами звички і законодавчими актами. Таким чином, в рамках даної концепції, основну роль у підприємницькій діяльності відіграє творчий елемент свідомості, що дозволяє деяким особистостям відкривати для себе найбільш вигідні способи отримання прибутку.
Найбільш повно економічна сторона діяльності підприємця розроблена в працях американського економіста Й. Шумпетера, який зазначав, що підприємництво не є професією, а швидше відображає деякий стан, через який проходить початківець-бізнесмен, який розбудовує свою справу. До категорії підприємців він відносив «господарюючих суб'єктів, функцією яких є здійснення нових комбінацій і які виступають як їх активний елемент». Відповідно до думки Шумпетера, особливістю підприємців є створення ними чогось нового, а також подолання опору соціального середовища, яке перешкоджає цим нововведенням. У цьому визначенні ми бачимо скоріше психологічний підхід, ніж економічний, позаяк звідси з неминучістю випливають такі якості підприємців як креативність, цілеспрямованість і сильна воля. Крім цих якостей Шумпетер вважав невід'ємними властивостями підприємців також індивідуалізм та лідерські якості. У своїй книзі «Теорія економічного розвитку» Шумпетер зазначав, що підприємець - це залучена в економічний процес людина, яка робить не те, що роблять інші і не так, як вони.Таким чином, на думку цього вченого, відмінність терміна «підприємець» від близьких до нього термінів «капіталіст» і «бізнесмен» полягає в тому, що для першого з них в обов'язковому порядку повинні бути притаманні атрибуції «ініціативності», «дар передбачення» і «авторитет», що зовсім не обов'язково для двох інших соціально-економічних груп людей. На його думку, підприємці становлять особливий тип людей, які виконують функцію створення чогось нового, і тому неминуче стикаються з опором соціального середовища.
Засновник сучасного менеджменту Пітер Друкер у своїх роботах підкреслював практичний і інтуїтивний характер підприємницької діяльності, вважаючи, що «науку підприємництва» створити неможливо, бо кожен підприємець стикається з унікальним набором економічних і психологічних факторів. На його думку, принципова відмінність підприємництва від інших форм малого бізнесу полягає в тому, що підприємець створює новий ринок і знаходить нових покупців, формуючи, таким чином, новий сегмент ринку. На думку П. Друкера, головним інструментом підприємця є нововведення, і від того, наскільки грамотно і продумано застосовує інновації підприємець, залежить успіх його починання.
Для того, щоб скласти повне визначення підприємця, що включає як економічні, так і психологічні складові, слід визначити ключові і додаткові атрибути підприємця.
Отже, ключові атрибути підприємця:
Ø Прагнення до комерційного успіху і отримання прибутку (А. Сміт, Ж.Б. Сей, А. Камінка, Ф. Гайек, П. Друкер, Л.І. Абалкіна та ін)
Ø Дія в умовах ризику (Р. Кантільон, А. Сміт, А. Петражицький, Л.Абалкин);
Ø Поєднання функції власника капіталу, найманої керуючого і працівника (Ж. Бодо);
Ø Наявність комерційної ідеї (А. Сміт, П. Друкер);
Ø Комбінування ресурсами і переміщення капіталу в зону максимальної прибутковості (Ж.Б. Сей, Й. Шумпетер, П. Друкер);
Ø Певний набір особистісних якостей (Й. Шумпетер)
Ø Свобода у виборі напрямів та методів діяльності (Л.Абалкин).
До можливих (додаткових) атрибутів підприємця можна віднести:
а) наявність власного капіталу (А. Сміт);
б) генерація нової ідеї або технології (П. Друкер);
в) пропозиція нової послуги чи товару, освоєння нового сегмента ринку (П. Друкер).
Ці властивості підприємця не є ключовими, тому що підприємництво можливе і без наявності власного капіталу (наприклад, з використанням позичкових коштів або за рахунок державних субсидій), з використанням чужих ідей або вже існуючих технологій і т. д. Звичайно, наявність цих додаткових переваг підвищує шанси підприємця на успіх, але вони не є обмежуючими.
Інтегруючи всі вище наведені визначення та атрибути, можна так визначити підприємництво: це ініціативна економічна діяльність людей, спрямована на отримання прибутку. Вона пов'язана з ризиком і здійснюється під власну майнову відповідальність підприємця.
Підпрємець - це людина певного особистісного складу, яка у своєму прагненні до отримання прибутку самостійно вибирає спосіб економічної діяльності, несе майнову відповідальність за її результати і на першому етапі своєї діяльності поєднує функції власника капіталу, найманої керуючого і працівника.
Специфічною особливістю підприємницької діяльності (на відміну від найманого робітника) є невизначеність у виборі не тільки засобів, але і цілей діяльності. Відсутність інструкцій і жорсткої регламентації призводить до необхідності дуже часто приймати важливі рішення, що є додатковим психологічним навантаженням.
Крім того, підприємець одночасно виконує кілька функцій, розділених на сформованому підприємстві. Він одночасно є власником підприємства, управляє бізнес-процесами і є працівником свого підприємства, як правило, сам організовує продажі, а іноді навіть виконує функцію бухгалтера, що створює додаткове психологічне навантаження.
Сучасне підприємництво в Україні виконує три соціально-економічні функції, які чинять все більший вплив на різні сфери суспільного життя.
Економічна функція - формування ринкової економіки, перехід важелів управління економікою від держави до приватних осіб, ініціативний розвиток окремих напрямів у промисловості та сільському господарстві
Соціальна функція - формування нової соціальної групи - підприємців та бізнесменів; формування середнього класу - соціальної верстви забезпечених людей; зміна ставлення суспільства до бізнесу від негативного до позитивного.
Психологічна функція - формування самосвідомості нової української буржуазії, усвідомлення себе як особливої активної економічної (і навіть політичної) сили, здатної впливати на різні сторони життя країни. Самореалізація себе через власний бізнес, політику, інноваційні технології чи благодійність.
Тут слід зазначити, що підприємці, як активна соціальна група, тісно взаємодіють з трьома шарами суспільства:
Ø з клієнтами (споживачами їх товарів або послуг). Клієнти виконують найважливішу функцію в бізнесі, будучи споживачами продукції підприємців і забезпечуючи повернення витрачених фінансових коштів у вигляді оплати за товари або послуги. Крім того, між підприємцями і споживачами існують і інші зв'язки (рекламно-інформаційні та іміджеві), які можуть мати вирішальні наслідки для розвитку того чи іншого бізнесу.
Ø з найманими працівниками. Наймані працівники виникають на певному етапі розвитку бізнесу,коли підприємець вже не може сам виконувати всі функції на своєму підприємстві. Спочатку вони виконують роль виконавців виробничих функцій, а потім і менеджменту. В сучасній Україні, на відміну від Заходу, наймані працівники поки що є роз'єднаною масою людей, не згуртованих реальними профспілками, що полегшує підприємцям взаємодію з ними, однак в перспективі не виключена жорстка конфронтація між бізнесом і найманою працею.
Ø з представниками державних структур. Держава, з одного боку, здійснює регламентацію бізнесу і жорсткий контроль, отримуючи натомість фінансові ресурси у вигляді податків. Крім того, не є секретом те, що в даний час має місце значний «сірий» фінансовий потік між підприємцями та окремими чиновниками у вигляді хабарів і «відкатів». Третя складова держави - це силові структури, які можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на бізнес-процеси.
Питання 3. Особистісні якості, що сприяють і перешкоджають успіху в бізнесі.
Особистісні якості, що сприяють успіху в бізнесі.
Одне з безперечних позитивних якостей особистості підприємництва - це його лідерські якості. Лідера можна визначити як найбільш авторитетну особистість у даному соціальному співтоваристві, що грає центральну роль в організації спільної діяльності і регулюванні взаємовідносин у групі. Підприємець не може не бути лідером, оскільки він повинен згуртувати навколо себе людей і надихнути їх для досягнення високої мети. Він досягне успіху в бізнесі, тільки якщо зможе переконати своїх співробітників у здатності досягти такого рівня виконання завдань, які раніше здавалися їм недоступними. Ця здатність лідера тісно пов'язана з такими якостями, як уміння створювати оптимістичні плани, посилювати надії на успіх, пояснювати суть інновацій, згуртовувати колектив в кризових ситуаціях і т. д. На думку А. Менегетті, лідер - це людина, яка, задовольняючи власний егоїзм, реалізує громадський інтерес. Розвиваючи власну діяльність, він розподіляє матеріальні блага і забезпечує роботою сотні людей. При цьому лідер стимулює прогрес в суспільстві і вносить пожвавлення в економіку, що дає поштовх еволюції суспільства. Для задоволення інтересів суспільства підприємцю необхідно:
а) вивчити інтереси певної групи людей;
б) запропонувати якісь способи задоволення існуючих інтересів або вирішення актуальних проблем;
в) зуміти за допомогою підприємницької активності одержати власну вигоду, розв’язуючи соціальну проблему.
На думку А. Менегетті, економічний лідер - це оперативний центр безлічі відносин і функцій, який створює нові робочі місця, приносить прибуток і сприяє розвитку сфери послуг. Згідно уявленням А. Менегетті лідер має три групи якостей, серед яких умовно можна виділити:
· інтелектуальні здібності,
· особистісні якості
· набуті вміння
Особистісні якості успішних підприємців:
| Інтелектуальні здібності | Риси характеру особистості | Набуті вміння |
| Ø Розвинене логічне мислення Ø Проникливість Ø Оригінальність мислення Цікавість Ø Здатність засвоювати нові знання та навички Ø Інтуїція Ø Освіченість | Ø Ініціативність Ø Гнучкість Ø Схильність до творчості Ø Сміливість Ø Впевненість у собі Ø Врівноваженість Самостійність Ø Амбіційність Ø Адекватність самооцінки Ø Обов'язковість Ø Енергійність Надійність Ø Владність Ø Працездатність Ø Незалежність | Ø Уміння заручатися підтримкою Ø Уміння співпрацювати Ø Уміння завойовувати популярність і престиж Ø Уміння висловлювати думки Ø Такт і дипломатич ність Ø Уміння брати на себе ризик і відповідальність Ø Уміння організовувати інших людей Ø Уміння переконувати Ø Уміння розуміти гумор Ø Уміння розбиратися в людях |
Цей далеко не повний перелік особистісних якостей змушує шукати серед них найбільш важливі, без яких успіх підприємницької діяльно буде істотно ускладнений. Аналіз діяльності українських і зарубіжних підприємців показує, що серед різноманітних особистісних якостей можна виділити п'ять найбільш важливих:
§ Самостійність
§ Амбіційність
§ Наполегливість
§ Працьовитість
§ Стійкість
Першу якість - самостійність - в глобальному сенсі можна визначити, як прагнення людини самій визначати своє життя, самостійно вибирати цілі в роботі і засоби для їх досягнення. Наявність таких рис особистості - одне з найважливіших умов успіху. Підприємцями стають, в першу чергу, ті люди, яких не влаштовує їх роль найманого працівника, яким не вистачало самостійності на їх попередній роботі. Якщо згадати концепцію А. Маслоу, то можна сказати, що підприємці - це люди з особливо вираженою потреби до самореалізації.
Амбіційність також є важливою якістю, яка допомагає бізнесменові-початківцю долати будь-які перешкоди на його шляху до успіху. Цікаво відзначити, що ставлення людей до цієї особистісної якості значно відрізняється в різних культурах. У США воно оцінюється як позитивна риса, а в Україні – частіше як недолік, принаймні, про таких людей нерідко говорять з осудом. Тим не менш, амбітність – тобто підвищена самооцінка і віра в успіх - додає людині додаткові сили і допомагає справлятися з труднощами.
Наполегливість в аспекті підприємницької діяльності означає бажання робити все можливе для досягнення успіху, і готовність піти заради нього на певні жертви. Наполегливість проявляється в тому, що людина живе своїм бізнесом, думає тільки про нього.
Працьовитість як особистісна якість повною мірою характеризує багатьох успішних людей у бізнесі. Вони працюють не тільки тому, що хочуть заробити побільше грошей, а й тому, що їм подобається сам процес праці, бо він приносить їм задоволення.
Стійкість до життєвих негараздів і вміння витримувати удари долі складається з двох компонентів: здатності не занепадати духом за несприятливих обставин і уміння виности позитивний досвід з невдач.
Ще один важливий момент, що стосується ефективного керівництва власним бізнесом, полягає в тому, що успішний керівник повинен завжди вміти знаходити оптимальний баланс між двома крайностями. Аналіз особистісних особливостей найбільш успішних лідерів бізнесу Америки показує, що більшість з них мають декілька таких пар якостей, які на перший погляд здаються взаємовиключними:
Амбіційність – Скромність
Стратегічне мислення – Увага до дрібниць
Ентузіазм – Внутрішній спокій
Здатність йти на ризик – Уміння отримувати користь з помилок
Найцікавіший момент полягає в тому, що будь-яка з цих якостей при надмірному розвитку перетворюється на недолік, і лише в балансі зі своєю протилежністю знаходить гармонію і веде до успіху.
Амбіційність– найважливіша якість підприємця, яке дає успішному керівнику ту енергію, без якої неможлива перемога в сучасному бізнесі. У той же час, скромність лідера проявляється в тому, що він не буде приписувати собі всі досягнення організації, в іншому випадку, у його підлеглих може виникнути відчуття, що шеф просто використовує їх. Слід зазначити, що ніщо так не окрилює працівників, як демонстрація їх досягнень керівництвом.
Вдала стратегічна ідея – це те, що відрізняє успішну кампанію від посередньої, видатного лідера від наслідувача чужим ідеям. Головна стратегічна ідея багатьох успішних бізнесменів полягала в тому, що вони відштовхувалися не від своїх бажань, а від потреб людей, які з платили за виконання їх бажань. Так бажання людей спілкуватися між собою призвело до зростання багатства компаній стільникового зв'язку, прагнення людей до здоров’я збагатило фармацевтичні компанії, а жага розваг породила індустрію шоу-бізнесу. У той же час, намагаючись мислити масштабно, керівник повинен розуміти, що іноді прикра дрібна помилка може погубити найграндіозніше підприємство. Тому мудрий керівник думає і про дрібниці.
Ентузіазм - це те, що заражає емоції, що змушує здійснювати трудові подвиги. Жоден великий проект не був виконаний тільки на основі холодного розрахунку. Віра в майбутнє, віра в успіх, гордість за свою організацію, радість спільної праці - всі ці чинники значно посилюють ресурс організації, при цьому вони виходять від її лідера. У той же час, на одних почуттях і емоціях далеко не заїдеш. Коли час натхнення та емоційного пориву закінчується, настає час логіки і спокійної впевненості в правильності свого шляху.
Ведення підприємницької діяльності неможливо без ризику, тому підвищена схильність до ризикованих вчинків є нормальною особливістю підприємця. Однак слід пам'ятати, що ризик буває виправданим і невиправданим. У першому випадку людина готова зробити якісь дії в умовах невизначеності, якщо бачить, що ймовірність успіху досить велика. Якщо ж людина не оцінила ймовірність настання несприятливої події, або ж вона починає справу за вкрай низьких шансів на успіх – ризик не виправданий. Тому підприємець повинен, з одного боку, вміти йти на певний ризик, але з іншого він повинен бути достатньо мудрим і обережним, щоб не ризикувати даремно. Від невдачі ніхто не застрахований, тому для підприємця надзвичайно важливе уміння спокійно аналізувати кожен свій промах і витягувати з нього користь, щоб не повторювати своїх помилок.
Особистісні якості, що перешкоджають успіху в бізнесі
Якостями, які протипоказані підприємцю, є:
· емоційна неврівноваженість,
· лінь,
· пасивність,
· вразливість до навязування чужої волі,
· надмірна старанність і пунктуальність.
Останню якість у цьому списку традиційно відносять до позитивних властивостей людини, однак те, що добре у найманого працівника, є мінусом для підприємця, який повинен сам давати собі завдання, а не чекати, поки хтось скаже йому, що потрібно робити. Пунктуальність добра у бухгалтера або архіваріуса, але за умов мінливої ринкової економіки гнучкість важливіша за сталість.
Ще одна особистісна якість, що утруднює діяльність підприємця - підвищена тривожність. За її наявності бізнесмен буде занадто довго вагатися, приймаючи рішення, і занадто повільно діяти, а то й зовсім виявлятиме пасивність. Підприємництво – це завжди ризик і дії в умовах невизначеності. За таких обставин краще діяти й помилятися, отримуючи користь з помилок, аніж боятися провалу і нічого не робити. Поки бізнесмен вагається і розмірковує, час працює проти нього: конкуренти виробляють товари і захоплюють ринки, податкова служба нараховує податки і штрафи, а господарі приміщень нараховують орендну плату. Бізнес подібний до подорожі вгору по річці: той, хто кинув весла, не стоїть на місці, а пливе назад, втрачаючи всі свою перевагу.
Фахівці, що вивчають психологічні особливості сучасних українських підприємців відзначають у них набір далеко не оптимальних особистісних якостей, які, тим не менш, дозволяють їм вести свій бізнес з урахуванням вітчизняних економічних і соціальних реалій:
Ø раціоналістичність – прагнення все прорахувати, передбачити і врахувати;
Ø недовірливість – сприйняття світу як ненадійного, часто прямо ворожого, що призводить до прагнення посилити контроль за всім, також підозріливість стосовно своїх працівників і партнерів по бізнесу;
Ø агресивність – схильність до вирішення проблем силовимі методами замість пошуку компромісів, а також схильність до афектних спалахів у взаємовідносинах з персоналом;
Ø авторитарність – переважання домінуючого стилю керівництва, нетерпимість до критики чи свободи думок.
Дж. Стівенс виділив ряд особистісних якостей характеру, які заважають людині гармонійно і успішно жити і діяти. Він назвав їх «драконами» й показав, що особистісні особливості можуть бути як корисними, так і шкідливими для людини. До числа цих рис Стівенс, зокрема, відніс:
Ø зарозумілість, в основі якої може ховатися страх перед власною незахищеністю, негативними оцінками, або завищене уявлення про власну значущість.
Ø нетерплячість, яка проявляється в страхові втратити час. Люди, заражені подібним страхом, постійно перебувають у стані стресу, намагаються здобути максимум за короткий проміжок часу і живуть мріями про майбутнє, не вміючи жити в сьогоденні. Зовнішніми проявами поведінки таких людей буде легка збудливість, грубість, дратівливість, запальність і поспішність у рішеннях. Внутрішніми проявами будуть неспокій, схильність до паніки, дратівливість і примхливість.
Ø жадібність. Зовні вона виявляється в егоїзмі, скнарості, схильності до гендлярства і заздрості до чужого багатства, а на внутрішньому рівні – в почутті обділеності й ненаситності.
Зовсім позбутися цих рис характеру неможливо, але їх можна «приручити» і використовувати на благо собі і людям.
Слід зазначити, що крім власне особистісних якостей, підприємець повинен володіти набором специфічних знань, умінь і навичок в тій області, в якій він працює. Зрозуміло, що для успішного ведення фінансових операцій підприємець повинен володіти хоча б мінімальним набором знань у фінансово-кредитній сфері та бухгалтерському обліку, а людина, яка вирішила організувати виробництво меблів повинна мати мінімальну технічне освіту. Тим не менше, ці обмеження не є визначальними. Часто бувало так, що підприємець отримував спеціальні знання та вміння вже в ході розвитку свого бізнесу, а на перших його етапах він діяв або інтуїтивно, або за допомогою залучених фахівців. Головне тут - бажання вчитися і підвищувати свою кваліфікацію з метою вдосконалення свого бізнесу, а таке бажання належить уже до особистісних якостей (допитливості, наполегливості, амбітності).
Питання 4. Стратегії особистості в бізнесі
Особистість кожного підприємця унікальна, що визначає спосіб організації ними бізнес-процесів. Наприклад, один бізнесмен може часто міняти напрямки своєї підприємницької діяльності, в той час, як інший буде постійний у своїх пристрастях і бізнес-стратегіях. Один буде чесний з компаньйонами і державою, інший – буде намагатися ухилятися від сплати податків і своїх зобов'язань по відношенню до ділових партнерів. Якщо підприємець проявляє високі моральні якості: вірність своєму слову і взятим зобов'язанням, працьовитість і відповідальність, то у нього з високою ймовірністю будуть відсутні такі якості особистості як лінь, брехливість та непослідовність.