Трансформація рейтингової оцінки

Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Підсумковий рейтинговий бал Підсумкова оцінка за шкалою ECTS Традиційна екзаменаційна оцінка Традиційна залікова оцінка
91 – 100 A – відмінно відмінно зараховано
84 – 90 B – дуже добре добре
76 – 83 C – добре
66 – 75 D – задовільно задовільно
61 – 65 E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
21 – 60 FХ – незадовільно незадовільно не зараховано
0 – 20 F – незадовільно (потрібна додаткова робота) не допущено не допущено

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для студентів денної форми навчання

№ п/п Назви тем Всього годин Види занять і розподіл годин Форми контролю
Лекц. Семін. Сам. роб. Мод. контр.
Модуль 1. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку
1.1. Вступ до філософії     Письмові відповіді
1.2. Філософія Стародавнього світу   Усна та письмові відповіді, реферат
1.3. Філософія середньовіччя (IV–XIII ст.)     Письмові відповіді
1.4. Філософія епохи Відродження (XIV–VI ст.) та Нового часу (XVII–XVIII ст.)     Письмові відповіді
1.5. Німецька філософія Нового часу (середина XVIII – початку XIX ст.)   Усна та письмові відповіді, реферат
1.6. Сучасна європейська філософія   Усна та письмові відповіді, реферат
1.7. Українська філософія: періодизація, ідеї, представники     Письмові відповіді
  Модульна контрольна робота № 1       МКР
  Всього Модульний контроль
Модуль 2. Теорія філософії У її основних розділах
2.1. Онтологія     Письмові відповіді
2.2. Гносеологія     Письмові відповіді
2.3. Філософія як аксіологія     Письмові відповіді
2.4. Філософія історії та соціальна філософія     Письмові відповіді, реферат
2.5. Філософська антропологія     Письмові відповіді
2.6. Філософія освіти     Письмові відповіді
  Модульна контрольна робота № 2       МКР
  Всього   Модульний контроль
Разом з дисципліни ІСПИТ

 


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

МОДУЛЬ 1. ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ЇЇ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ

ТЕМА 1.1. ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ

 

Лекція. Філософія як форма духовного осягнення світу

План

1. Предмет та специфіка філософського знання.

2. Основні функції філософії та структура філософського знання.

3. Філософія та світогляд. Сутність та структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

5. Філософія як вид знання. Філософія та наука.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрити значення слова «філософія» як «любові до мудрості».

2. Охарактеризувати природу філософського знання.

3. Виокремити основні проблеми, які досліджує філософ.

4. Проаналізувати місце та роль філософії у контексті культури.

5. З’ясувати співвідношення понять філософія, релігія та мистецтво.

6. Виділити основні концепції походження філософії.

7. Розглянути та порівняти історичні типи світогляду.

 

Запитання для самоперевірки

1. Навіщо потрібна філософія?

2. У чому полягає специфіка філософування?

3. Які основні риси філософського мислення?

4. Чи є філософія наукою?

5. Чим філософія відрізняється від інших форм світогляду?

6. Чи можна виокремити головне питання в філософії?

7. Поміркуйте над тим, чому неможливо зрозуміти філософію без знання її історії?

8. Чим філософія постає в сучасному суспільстві: світоглядом чи наукою? Чи можна її визначити як «науковий світогляд»?

 

Література: 1, 3, 5–6, 10, 17, 24, 31, 35, 38–41.

 

ТЕМА 1.2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

 

Лекція. Східна та антична філософія

План

1. Філософія Стародавнього Сходу: основні парадигми осмислення буття та людини.

2. Давньоіндійська філософія: Веди, Упанішади, філософія локаяти (чарваки), джайнізму, міманси, веданти. Філософія Будди.

3. Особливості філософії у Стародавньому Китаї. Даосизм та конфуціанство.

4. Загальна характеристика та основні періоди античної філософії.

5. Класичний період в філософії Стародавньої Греції (Сократ, Платон та Аристотель).

6. Поява нових шкіл у філософії еллінізму.

 

Семінарське заняття

Особливості античної філософії

План

1. Суть суб’єктивного повороту. Філософія софістів.

2. Сократ про предмет філософії. Метод майєвтики.

3. Вчення Платона про ідеї. Теорія суспільства та держави.

4. Аристотель: вчення про чотири першопричини. Етика та політика.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрити обмеженість популярної схеми «стовбової дороги» (від грецької до європейської) в історії філософії.

2. Окреслити особливості парадигми східного світорозуміння, її зв’язок з філософією Стародавнього Сходу.

3. Охарактеризувати філософію Веданти.

4. Порівняти підходи різних шкіл у філософії Давньої Індії до осмислення місця людини в світі.

5. Розкрити суть вчення Буди про страждання.

6. Дати стислу характеристику основних чотирьох проблем даосизму.

7. Визначити головні ідеї етичної концепції Конфуція.

8. Розкрити суть методу філософування Сократа.

9. Порівняти вчення Платона про ідеї та вчення Аристотеля про форми.

10. Порівняльний аналіз підходів стоїцизму та епікуреїзму до поняття блага.

 

Запитання для самоперевірки

1. У чому особливість філософії Стародавньої Індії?

2. Які риси властиві давньокитайській філософії?

3. Які основні періоди та школи можна виокремити у філософії Стародавнього Китаю?

4. Що об’єднує усіх античних філософів?

5. Які характерні риси досократичного періоду в філософії Стародавньої Греції?

6. Кого й чому вважають першим філософом Заходу?

7. Яку роль відіграли апорії Зенона в історії філософії та науки?

8. Завдяки кому філософська рефлексія античності переорієнтовується на проблему людини?

9. У чому особливість концепції пізнання Платона в контексті його ідеалізму?

10. Спробувати розкрити зв’язок філософії та мистецтва в творчості Платона. В чому він полягав?

11. Які головні акценти критики Аристотелем платонівського вчення про ідеї?

12. Чому Аристотеля називають систематизатором античної філософії?

13. Які основні ідеї «Поетики» Аристотеля?

14. У чому вбачають основну мету філософії стоїки?

15. Яким чином досягається щастя в філософії Епікура?

 

Література: 2, 7, 13, 20–24, 36, 46–47, 49, 55, 68, 77, 85, 87, 90, 98, 111–112, 124–125, 131, 134, 144, 154.

 

ТЕМА 1.3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (IV–XIII ст.)

 

Лекція. Середньовічна філософія

План

1. Загальна характеристика та періодизація середньовічної філософії.

2. Формування догматики та апологетичний період.

3. Еволюція та особливості схоластичної думки. Суперечка про універсалії.

4. Середньовічна філософія мусульманського Сходу.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Визначити характер побудов універсальних систем християнського світорозуміння у творчості Отців Церкви.

2. Встановити зв’язок християнства та догматики на ранніх етапах його формування.

3. Окреслити загальні риси концепції Бога та його буття в середньовічній філософії.

4. Охарактеризувати основні засади християнської концепції історії.

5. Проаналізувати проблему доказів буття Бога у схоластиці.

6. З’ясувати значення проблеми співвідношення віри та розуму для концепції християнського пізнання.

7. Розкрити відмінність підходів патристики та схоластики до обґрунтування засад віровчення.

Запитання для самоперевірки

1. Які засадничі принципи середньовічної філософії?

2. Які проблеми є показовими та виразними для філософії середньовіччя?

3. У чому полягав суперечливий характер відношення апологетики до античної спадщини?

4. Яка концепція особистості та часу в творі «Сповідь» Аврелія Августина?

5. Назвати докази буття Бога за Фомою Аквінським. Чому його вважають найвизначнішим представником схоластики?

6. Номіналізм, реалізм та концептуалізм: яке відношення між цими підходами в межах пізньої схоластики?

 

Література: 5–6, 21–23, 44–47, 71, 130–131, 139, 143, 152.

ТЕМА 1.4. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ (XIV–VI ст.)

ТА НОВОГО ЧАСУ (XVII–XVIII ст.)

 

Лекція. Філософія Відродження та Нового часу

План

1. Характерні риси культури Ренесансу та їх вплив на формування філософського світорозуміння.

2. Антропоцентризм та гуманізм в філософії.

3. Основні ідеї пантеїстичної натурфілософії: Парацельс, Б. Телезіо, Дж. Бруно та ін.

4. Соціально-філософські ідеї в добу Відродження.

5. Наукова революція XVI–XVII століття та зміна парадигм в філософії.

6. Емпірична філософія (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Лок, Дж. Берклі, Д. Ґ’юм).

7. Раціоналізм в філософії (Р.Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбниць).

 

Завдання для самостійної роботи

1. Встановити соціокультурні передумови становлення філософії в епоху Відродження.

2. Охарактеризувати Данте Аліґ’єрі та Франческо Петрарку як речників ідеалів гуманізму в філософії та літературі.

3. Проаналізувати впливи реформації та контрреформації на філософську думку цього часу.

4. Розкрити взаємозв’язок між науковими відкриттями та філософськими ідеями в епоху Відродження.

5. Охарактеризувати ідею творчості та образ митця у гуманістичній філософії.

6. Подати загальну характеристику основних напрямків у філософії Нового часу.

7. Філософія Просвітництва: вчення про природу, суспільство, людину та пізнання.

Запитання для самоперевірки

1. Як можлива філософія в добу Відродження?

2. Які ідеї домінують на різних етапах ренесансної думки?

3. У чому полягає специфіка гуманізму епохи Відродження?

4. Чи є неоплатонізм основою філософії Ренесансу?

5. Яку роль відіграла реформація в духовному житті XVI століття?

6. У чому суть раціоналізму в філософії?

7. Вчення Бекона про «ідоли розуму» та індуктивний метод пізнання.

8. Що робить Декарта ключовою фігурою у новочасній філософії?

9. Проблема субстанції в філософії Нового часу.

10. У чому суть «скандалу в філософії», який вчинили Дж. Берклі та Д. Ґ’юм?

11. Чим вирізняється філософія Просвітництва?

12. Якими постають образи людини на суспільства в теоріях суспільного договору XVII–XVIII століття?

 

Література: 2, 6–7, 13, 20–24, 36, 46, 56, 58, 60–63, 72, 74–76, 78–79, 100–102, 109–110, 120, 123, 131, 160.