Етапи реалізації стратегії
Планування реалізації стратегії полягає в [2]:
А) розподілі стратегічних цілей в часі,
Б) розподілі стратегічних цілей за функціями,
В) оцінці стратегії.
А) Розподіл стратегічних цілей в часіохоплює[5]:
тактичні плани,
оперативні плани,
одноразові плани (програми та проекти)
постійні плани: (політика, процедури, правила).
Тактика - це середньострокові плани, узгоджені із загальним довгостроковим планом.
Деякі характеристики тактичних планів [2]:
тактику розробляють як продовження стратегії,
стратегія розробляється на рівні вищого керівництва, тактика - на рівні вищої та середньої ланок,
тактика розрахована на коротший термін, ніж стратегія,
тактичні результати проявляються досить швидко і легко співвідносяться
із конкретними діями.
Оперативні плани розробляються керівниками середньої та нижньої ланок на основі тактичних планів і показують шляхи, як їх досягти. Вони мають вузький фокус, кожен з них охоплює відносно невеликий набір видів діяльності та має короткостроковий горизонт [5].
Політика, правила та процедури формують так звані постійні плани, які мають на меті задати найбільш загальні принципи, що спрямовуватимуть виконання як стратегічних, так і тактичних, оперативних та одноразових планів [5].
Політика - загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей. Політика, як правило, формується на довгий період після прийняття довгострокових і тактичних планів.
Процедура - опис дій, які потрібно здійснити у конкретних ситуаціях. Як правило, це стандартизовані вказівки, вироблені на основі позитивного минулого досвіду. Це запрограмовані рішення.
Правила - точне визначення, що повинно бути зроблено в специфічній одиничній ситуації. Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання, а процедура - на послідовність взаємопов’язаних дій.
Б) Розподіл стратегічних цілей за функціями включає два узагальнені інструменти:
управління за цілями і бюджети [2].
1) Управління за цілями - розподіл цілей кожному керівнику від найвищого до найнижчого рівня. При розробці цілей для кожного підрозділу необхідно здійснювати двосторонній обмін інформацією, щоб забезпечити розуміння кожною людиною його конкретних завдань і для того, щоб вияснити, що підлеглим потрібно для досягнення цілей. Основні сфери, де підлеглим потрібна підтримка керівників для виконання поставлених цілей:
- уточнення відносин між повноваженнями і відповідальністю,
- підтримка з боку штатного персоналу,
- горизонтальна і вертикальна комунікація,
- ресурси (інформація, фінанси, матеріали, обладнання і трудові ресурси).
Розробка планів дій в рамках реалізації етапів планування дає наступні переваги:
- оцінка практичної можливості досягнення цілей,
- виявлення зон потенційних проблем і невідомих наслідків,
- полегшення пошуку кращих і більш ефективних шляхів досягнення цілей,
- забезпечення основи для оцінки затрат при розробці бюджетів, календарних планів і ресурсів,
- визначення необхідних робочих взаємовідносин і взаємопідтримки,
- виявлення непередбачених обставин, які слід врахувати для досягнення цілей.
Етапи планування дій:
1. Визначення основних завдань і засобів, необхідних для досягнення цілей.
2. Установлення взаємозв'язків, які мають вирішальне значення, між
основними видами діяльності. Вивчення операцій.
3. Уточнення ролей і взаємовідносин і делегування відповідних повноважень
для виконання кожного виду діяльності.
4. Оцінка витрат часу для кожної основної операції та субоперації.
5. Визначення ресурсів, необхідних для кожної операції і для плану від початку до кінця.
6. Перевірка строків і коректування планів дій.
Причини деяких невдач управління за цілями:
1. Відсутність зацікавленості і підтримки вищого керівництва.
2. Викривлення концепції.
3. Труднощі при постановці цілей.
4. Збільшення канцелярської роботи.
5. Посилення дефіциту часу.
6. Відсутність відповідної кваліфікації.
7. Відсутність індивідуальної мотивації.
8. Слабка інтеграція з іншими системами.
9. Стратегії недоцільних змін.
2) Бюджети - це метод розподілу ресурсів, охарактеризованих у кількісній формі, для досягнення цілей, також представлених у кількісній формі. І тому першим кроком при складанні бюджету є визначення у кількісній формі ресурсів і цілей.
Етапи розробки бюджету включають:
1. Оголошення вищим керівництвом загальних цілей організації.
2. Підготовка відділами оперативних кошторисів.
3. Аналіз та перевірка пропозицій по бюджету. Розподіл ресурсів всередині
організації.
4. Підготовка підсумкових бюджетів.
В) Оцінка стратегічного плану - це порівняння результатів із цілями. Щоб бути ефективною оцінка повинна проводитись системно і безперервно. При оцінці процесу стратегічного планування потрібно визначитись із такими основними питаннями:
- чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?
- чи передбачає стратегія допустимий рівень ризику?
- чи має організація достатньо ресурсів для реалізації стратегії?
- чи враховує стратегія зовнішню небезпеку і можливості?
- чи є ця стратегія найкращим способом застосування ресурсів фірми?
Серйозний тиск на оцінку стратегії здійснює фактор часу і точність вимірів. При оцінці стратегії застосовують як кількісні, так і якісні критерії оцінки планів:
Кількісними критеріями можуть виступати наступні показники:
1. Дні, втрачені через страйкування.
2. Рівень витрат і ефективність виробництва.
3. Невиходи на роботу.
4. Плинність кадрів.
5. Конкурентність оплати праці.
Якісні критерії:
1. Здатність привабити висококваліфікованих менеджерів.
2. Розширення обсягу послуг клієнтам.
3. Задоволення працівників роботою.
4. Зниження кількості небезпек і ризиків у діяльності підприємства.
Після вибору стратегії необхідно ретельно провірити структуру. Стратегія визначає структуру, а не навпаки. Одна із основних помилок багатьох організацій у тому, що вони нову стратегію накладають на стару структуру.