Комплексна контрольна робота

Робоча програма

з курсу Соціологія

Для спеціальностей: 6.050200 “Менеджмент організацій”

6.050200 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

6.050100 “Фінанси”

6.050100 “Облік і аудит”

6.092501“Автоматизоване управління технологічними процесами і виробництвами”

7.092507 “Автоматика та автоматизація на транспорті”

6.060100 “Правознавство”

 

Кафедра соціальних дисциплін

Форма навчання Нормативні дані
Курс Спеціальність Семестри Лекції (год.) Практичні (семінари) (год.) Індивідуальна робота Самостійна робота Екзамени Заліки Всього годин
Денна Факультет менеджменту МЗД   +
Юридичний факультет Ю     +
Економічний факультет ОА Ф - - іспит іспит    
Факультет міського господарства   АУ               +    
Заочна Факультет менеджменту МЗД     +
Юридичний факультет Ю Ю     + +
Економічний факультет ОА Ф ОА Ф     + + + +
Факультет міського господарства 2,3 АУ АТ 4,5       + +

 

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З КУРСУ "СОЦІОЛОГІЯ"

ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

№№               Самостійна  
    Тема   Лекції   Семінари   робота  
Модуль 1
            Предмет соціології, її структура та функції Історія соціології. Становлення та основні етапи історичного розвитку   Соціологічна теорія суспільства Загально-соціологічні концепції суспільного розвитку Соціологія управління та організації   Соціологія політики. Виборчі технології: історія, теорія, практика                            
Всього по 1 модулю:        
Модуль 2    
Соціологія масових комунікацій Соціологія особистості Соціологія девіантної поведінки Етносоціологія Соціологія сім’ї та шлюбу   -
Всього по 2 модулю:        
ВСЬОГО :

 

ПРОГРАМА ДИСЦИПЛИНИ “СОЦІОЛОГІЯ”

 

Тема 1. Предмет соціології, її структура та функції (2 год.).

 

Поняття соціології . Співвідношення соціології та гуманітарних наук. Соціологія і соціальна філософія: спільне та окреме. Предмет, об’єкт соціології. Три підходи до структури соціології. Загально-наукові методи (об’єктивізм, історизм, системність) та конкретно-наукові методи (опитування, спостереження, метод експертних оцінок, аналіз документів, експеримент). Позитивні та негативні риси конкретно-соціологічних методів. Функції соціології. Соціологічне дослідження. Види досліджень за масштабом та часом дії. Програма соціологічного дослідження.

 

 

Тема 2. Історія соціології. Становлення та основні етапи історичного розвитку (2 год.).

 

Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології. О. Конт – засновник соціології. Вчення про три стадії розвитку суспільства. Закон розподілу та кооперації праці. Солідарність та злагода. Концепція соціальної статики та динаміки. Класичний тип науковості (Конт, Спенсер, Дюркгейм). Основні принципи класичної методології. Некласичний тип науковості (Зіммель, Вебер). Основні принципи некласичної методології. Марксистське вчення про суспільство, його методологічні засади. Принцип партійності. Специфіка американської соціології порівняно з європейською. Основні наукові пріоритети сучасної американської соціології. Українська соціологія : історія (Драгоманов, Грушевський, Кістяківський, Липинський) та сучасність. Українська соціологія радянського періоду. Причини відродження соціології в кінці 80-х років ХХ століття. Основна проблематика вітчизняної соціології.

 

 

Тема 3. Соціологічна теорія суспільства (2 год.).

 

Поняття суспільства. Розгляд суспільства, як соціальної системи. Категорії соціальної системи (соціальний зв’язок, соціальна взаємодія, соціальні відносини). Соціальна структура. Концепції соціальної структури. Соціально-класова структура суспільства (марксистська концепція: недорліки та переваги) – причини та наслідки нерівності, стратифікаційна теорія суспільства (Дарендорф, Вебер, Уорен, Бабер, Турен тощо). Історичні системи соціальної стратифікації (рабство, касти, клани, стани, класи, гендерна нерівність, соціальні групи). Соціальна мобільність: визначення поняття, умови, причини. Наслідки соціальної мобільності. Соціальна мобільність в Україні. Соціальні групи та їх види. Відмінність соціальних груп від соціальних спільностей.

Тема 4. Загально-соціологічні концепції суспільного розвитку (2 год.).

 

Загальна панорама соціологічних концепцій. Функціоналістський та конфліктологічний підходи до суспільного розвитку. Передумови виникнення функціоналістського підходу. Принципи соціології Г. Спенсера. Е. Дюркгейм – аналіз суспільного розподілу праці (форми існування суспільства: механістична та органічна солідарність). Структурний функціоналізм Т. Парсонса і Р. Мертона. Поняття соціальної системи (структурні одиниці, структурні елементи, функції, адаптивні механізми, процес самовідтворення). Конфліктологічний підхід: передумови виникнення. Марксистська концепція суспільної трансформації та якісного перетворення. Сучасний розвиток конфліктологічної парадигми (Дарендорф, Козер). Циклічна теорія розвитку суспільства або концепція культурно-історичних типів (Данилевський, Шпенглер, Тойнбі, Сорокін). Глобалізація соціальних та культурних процесів в сучасному світі. Теорії індустріального та постіндустріального суспільств. Ознаки індустріального суспільства (Арон, Ростоу). Ознаки постіндустріального суспільства (Белл, Бжезинський, Тоффлер, Турен, Фурастьє). Фактори глобалізації. “Римський клуб” – (Печчеї, Месарович, Пестель).

 

Тема 5. Соціологія управління та організації (2 год.).

 

Поняття соціального управління. Процес управління. Механізм соціального управління. Два підходи до управління суспільством. Управлінські рішення. Визначення поняття “рішення”. Стилі управління керівника (директивний, демократичний, пасивний). Засоби коректування поведінки та стимуляції (пряме та опосередковане мотиваційне адміністрування). Методи оцінки ефективності управління (на основі функціональних обов’язків і результатів діяльності). Інноваційний процес: етапи, стратегії та проблеми. Поняття “інноватики”. Загальні принципи інноватики. Життєвий цикл інноватиці. Три типи стратегій нововведень. Типологія інноватики за часом.

 

Тема 6. Соціологія політики. Виборчі технології: історія, теорія, практика (4 год.).

 

Історія політичних комунікацій Передвиборчі технології в стародавніх державах (Спарта, Афіни, Рим), в Середньовічній Німеччині та Англії, Новгородській республіці, в козацькій державі. Значення виборів для існування сучасного демократичного суспільства. Види соціологічних досліджень, що використовуються в передвиборчих технологіях (розвідувальні, описувальні та аналітичні). Методи дослідження (опитування (анкетування, інтерв’ю), метод організації та проведення експертиз, експертних оцінок, аналіз документів, спостереження, тестування, фокус-групи, моніторинг). Етапи соціологічного дослідження (попередній збір інформації про регіон, дослідження електорату, кандидата та його команди, опонентів, настроїв місцевої еліти). Стратегія політичних комунікацій виборчих кампаній. Формування іміджу кандидата. Політична реклама (телебачення, преса, радіо, наочна агітація, PR-акції, політична контрреклама). Види рекламних стратегій (стратегія , стратегія швидкого фіналу, стратегія великої події, крейсерська стратегія). Практика передвиборчих політичних комунікацій в незалежній Україні.

 

Тема 7. Соціологія масових комунікацій (2 год.).

 

Соціальна природа та історична обумовленість. Рівні сприйняття інформації (когнітивний, інтерактивний). Визначення та розведення понятть “засоби масової комунікації” та “засоби масової інформації”. Статус мас-медіа. Парадигми вивчення масової комунікації (парадигма “тотального” впливу і “парадигма ефектів” мас-медіа). Двоступенева модель масової комунікації. Сучасні концепції масової комунікації. Європейська та американська наукові традиції. Дослідження структурно-функціональних моделей в процесі соціалізації. Виділення культурних індикаторів (П. Сорокін, Г.Д. Лассуелл. Кількісний аналіз змісту масової комунікації – культиваційний підхід Гербнера. Соціодинамічна концепція масової комунікації А. Моля. Постмодерністські перспективи масової комунікації (когнітивні й комунікативні парадигми).

 

Тема 8. Соціологія особистості (2 год.).

 

Поняття особистості в соціології. Розрізнення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Філософсько-соціологічні теорії особистості.: теорія особистості, як суб’єкту та об’єкту діяльності і спілкування (марксизм), сучасна онтологічна концепція особистості (Бистрицький), рольова теорія особистості (Кулі, Мід, Парсонс, Мертон, Дарендорф). Поняття “соціальний статус” та “соціальна роль”. Систематизація ролей за Парсонсом. Рольове очікування та виконання. Рольовий конфлікт. Поняття соціалізації. Стадії процесу соціалізації за Мідом (імітація, ігрова стадія, стадія колективних ігор). Механізм соціалізації (імітація, ідентифікація, сором, вина). Причини та наслідки невдалої соціалізації. Поняття ресоціалізації.

 

Тема 9. Соціологія девіантної поведінки (2 год.).

 

Поняття девіації. Проблеми оцінки девіації (її відносний характер, невиразність поведінкових очікувань). Біологічне пояснення девіації(теорії Шелтона та Ломброзо), психологічне пояснення. Загальна характеристика основних соціологічних теорій девіації. Теорія аномії (Е. Дюркгейм), теорія культурного переносу (Г. Тардт), теорія конфлікту (марксизм), теорія стигматизації (Е. Лемерт, Г. Бекер, К. Ериксон). Типологія девіацій за Р. Мертоном (інновація, ритуалізм, ретретизм, бунт). Конформізм – єдиний тип недевіантної поведінки. Поняття соціального контролю. Методи соціального контролю за Парсонсом (ізоляція, відокремлення, реабілітація). Формальні та неформальні методи соціального контролю. Типи неформального контролю за Кросбі (соціальна винагорода, покарання, переконання, переоцінка норм).

 

Тема 10. Етносоціологія (2 год.).

 

Предмет етносоціології, причини його виникнення. Поняття етносу. Теорія етногенезу Л. Гумільова (три рівні етнічної ієрархії: субетнос, етнос, суперетнос; пассіонарність). Етнічні процеси (еволюційні, трансформаційні). Консолідація, асиміляція, інтеграція. Історичні форми етносу: рід, плем’я, народність, нація). Поняття “етноцентризм”, “націоналізм” та “шовінізм”. Український етнос: історія, сучасність.

 

Тема.11.Соціологія сім’ї та шлюбу (2 год.).

 

Поняття сім’ї. Життєвий цикл сім’ї, як соціального інституту. Поняття шлюбу. Виникнення сім’ї, її історичні етапи. Форми шлюбів (моногамія, полігамія, груповий шлюб). Фактори переважання однієї форми шлюбу над іншою. Типологія сім’ї (в залежності від структури родинних зв’язків, за соціально-класовою ознакою, по типу поселення, за часом існування, за кількістю членів сім’ї, за особливими умовами сімейного життя, за якістю відносин в сім’ї). Функції сім’ї. Сучасні проблеми української сім’ї та заходи демографічної політики.

 

Тема 12. Соціологія повсякденного життя (2 год.).

 

Соціологія повсякденності. Розуміння повсякденності через парадигму соціального обміну. Теоретичні витоки теорії обміну. Понятійний словник теорії. Парадигма обміну. Основні аксіоми теорії обміну. Драматургійна версія повсякденної реальності (керування враженнями, проблема щирості, атрибути соціального театру, “обличчя” спектаклю, соціальні сцени, команди, драматургійні проблеми взаємодії, відкриті проблеми драматургійної версії). Етнометодологічні дослідження явищ повсякденного світу. Феноменологічні передумови. Предмет етнометодології. “Гарфінкелінг”, або метод руйнування. Дослідження соціального порядку. Аналіз розмови (індексичні та об’єктивні вислови). Буденна і наукова соціологічна свідомість. Оцінка етнометодологічної перспективи.

 

4. Плани лекцій.

Тема 1. Предмет соціології, її структура та функції (2 год.).

1. Предмет соціології.

2. Структура соціології.

3. Методи збору первинної інформації.

4. Функції соціології.

Тема 2. Історія соціології. Становлення та основні етапи історичного розвитку (2 год.).

1. Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології.

2. О.Конт – засновник соціології. Вивчення про три стадії розвитку суспільства. Солідарність та злагода. Соціальна статика та динаміка.

3. Класичні та некласичні типи науковості в соціології.

4. Основні принципи марксистського вчення про суспільство.

5. Загальна характеристика Американської соціології.

Тема 3. Соціологічна теорія суспільства (2 год.).

1. Поняття суспільства як соціальної системи.

2. Соціально-класова структура суспільства.

3. Соціально-стратифікаційна теорія суспільства та соціальна мобільність.

4. Соціальні групи та їх види.

Тема 4. Загально-соціологічні концепції суспільного розвитку (2 год.).

1. Функціоналістський та конфліктологічний підходи.

2. Циклічний підхід до розвитку суспільства або концепція культурно-історичних типів.

3. Глобалізація соціальних та культурних процесів в сучасному світі.

Тема 5. Соціологія управління та організації (2 год.).

1. Поняття соціального управління.

2. Управлінські рішення.

3. Стиль керівництва.

4. Методи оцінки діяльності керівника.

5. Інноваційний процес: етапи, стратегії та проблеми.

Тема 6. Соціологія політики. Виборчі технології: історія, теорія, практика (2 год.).

1. Історія політичних комунікацій.

2. Соціологічні аспекти виборчих кампаній.

3. Стратегії політичних комунікацій в передвиборчий період.

Тема 7.Соціологія масових комунікацій (2 год.).

1. Соціальна природа та історична обумовленість.

2. Засоби масової комунікації.

3. Статус мас-медіа.

4. Парадигми вивчення масової комунікації: «тотального впливу» та «ефектів мас-медіа».

5. Двоступенева модель масової комунікації.

6. Сучасні концепції масової комунікації.

 

Тема:8 Особистість у системі соціальних зв`язків (2 години)

1. Людина як предмет соціологічного вчення.

2. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особа”, “особистість”.

3. Стадії та періоди соціалізації індивіда.

4. Поняття “соціальний статус” та його класифікація.

5. Система соціальних ролей людини.

Тема9: Соціологія сім`ї

1. Сім`я як соціальний інститут і мала соціальна група.

2. Система категорій соціологічного дослідження сім`ї.

3. Основні підходи до вивчення сім`ї в соціальній думці.

4. Тенденції розвитку сучасної сім`ї.

 

5. Семінарські заняття: плани, питання для самостійного вивчення, теми рефератів, творчі роботи з курсу “Соціологія”.

 

Тема 1. Предмет соціології, її структура та функції (2 год.).

5. Предмет соціології.

6. Структура соціології.

7. Методи збору первинної інформації.

8. Функції соціології.

9. Соціологічне дослідження.

Питання на самостійне вивчення.

1.Соціологія в житті людини.

2. Вибірка в соціологічному дослідженні.

3.Анкета – основний інструмент соціологічного дослідження.

Теми рефератів.

1. Методи збирання первинної соціологічної інформації

n формалізоване інтерв’ю;

n телефонні опитування;

n роздавальне анкетування;

n групове анкетне опитування;

n поштове опитування.

Творчі роботи.

1. Ескіз проекту соціологічного дослідження.

2. Програма опитування громадської думки.

Література.

1. Соціологія. К.1999.

2. Захарченко М.В., Погорелий О.І.Історія соціології від античності до початку ХХ століття. К. 1993.

3. Введення до курсу соціології. Харків 1999.

4. Соціологія: наука про суспільство. Харків 1996.

 

Тема 2. Історія соціології. Становлення та основні етапи історичного розвитку (2 год.).

6. Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології.

7. О.Конт – засновник соціології. Вивчення про три стадії розвитку суспільства. Солідарність та злагода. Соціальна статика та динаміка.

8. Класичні та некласичні типи науковості в соціології.

9. Основні принципи марксистського вчення про суспільство.

10. Загальна характеристика Американської соціології.

11. Українська соціологія – історія та сучасність.

Питання на самостійне вивчення.

1. Огюст Конт – принцип позитивного мислення, класифікація наук і методи соціології.

2. Гербер Спенсер – органіцизм та функціоналізм, методологія соціологічного пізнання.

3. Алексіс де Токвіль – демократія, свобода і рівність; індивідуалізм у демократичному суспільстві; небеспека новогодеспотизму.

4. Концепції походження суспільства Вудро Гоббса та Джона Локка.

5. Теорія суспільного розвитку Сміта та Віко.

Теми рефератів.

Соціологічна думка в Украіні (кінець ХIХ – початок ХХ ст.).

1. Соціологічні ідеї Михайла Драгоманова.

2. Соціологічні ідеї Михайла Грушевського.

3. Богдан Кістяківський і його соціологія права.

4. В’ячеслав Липинський і його теорія еліт.

5. Ідеї про розвиток людства на Давньому Сході, в античній Греції та Римі.

6. Розвиток протосоціологічних ідей в період Відродження.

7. Протосоціологічні теорії Нового часу.

Творчі роботи.

1. Вплив філософії Заходу на формування соціологічної думки в Україні.

2. Соціально-політична думка початку ХХ століття в Україні про національне відродження та державність.

Література.

1. Е.А. Капітонов. Соціологія ХХ століття. Історія і технологія. М. 1996.

2. “Людина і суспільство” хрестоматія. К.2000.

5. Волощенко А.К. Суспільно-політичний рух на Україні. К.1991.

6. Сучасна Американська соціологія. М. 1994.

7. Липинський В. Україна на переломі. Замітки до історії українського державного будівництва. Д. 2001.

 

Тема 3. Соціологічна теорія суспільства (2 год.).

5. Поняття суспільства як соціальної системи.

6. Соціально-класова структура суспільства.

7. Соціально-стратифікаційна теорія суспільства та соціальна мобільність.

8. Соціальні групи та їх види.

Питання на самостійне вивчення.

1. Ерік Олін Райт – теорія дослідження класів сучасного суспільства.

2. Теорії статусних груп в сучасній соціології.

3. Погляди П.Сорокіна на “закрите” і “відкрите” суспільство.

Теми рефератів.

1. Мобільність в Україні.

2. Мелвін Тьюмін – теорія стратифікаційної системи.

3. Теорія нерівності Аристотеля.

4. Поняття стилю життя, як певної характеристки стратифікації.

Творчі роботи.

1. Сучасне уявлення про класи.

2. Соціальна стратифікація: причини соціальної нерівності.

3. Які перспективи соціальної нерівності в сучасній Україні?

4. Сучасні дослідження соціальної мобільності.

Література.

1. Межгенераційна трудова діяльність. К. 1988.

2. Макеев С.А. Социальные перемещения в крупном городе. К.1989.

3. Рывкина Р.В. Социальная структура общества как регулятор развития экономики // Экономическая социология и перестройка. М.1989.

4. Шкаратан О.И. Социальная структура: иллюзии и реальность. М. 1999.

5. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М. 1992.

6. Макеев С.А., Оксамитная С.Н., ШвачкоЕ.В. Социальная идентификация и идентичности. К. 1996.

7. Изменения социально-классовой структуры общества в условиях его трансформации. Х.1997.

 

Тема 4. Загально-соціологічні концепції суспільного розвитку (2 год.).

4. Функціоналістський та конфліктологічний підходи.

5. Циклічний підхід до розвитку суспільства або концепція культурно-історичних типів.

6. Глобалізація соціальних та культурних процесів в сучасному світі.

Питання на самостійне вивчення.

1. Неофункціоналізм (теорії Александера, Айзенштадта, Барбера, Коломі, Лумана, Смелзера та інших).

2. Сучасні теорії конфлікту (Гоулднер, Бірнбаум, Маркузе, Фромм, Міллс та інші).

3. Постмодернізм, як новий напрямок у соціальній теорії.

Теми рефератів.

1. Е. Лаклю та Ш. Мюфф – теорія емансипації класів.

2. С. Боултс та Г.Гінтіс про основи соціальної суперечності капіталізму другої половини ХХ століття.

3. “Реалізм” соціологічної теорії Парсонса.

Творчі роботи.

1. Фонові очікування, схема сприйняття й інтерпритації світу з позиції різних класів.

2. Шляхи і форми перетворення соціальної реальності в сучасному світі.

3. Основні напрямки сучасного соціологічного теоретизування.

Література.

1. Дж. Александер “структура и значение” // Человек и общество. К. 1999.

2. З. Бауман “Социологическая теория постмодерна” // Человек и общество. К. 1999.

3. Ярошевский М.Г. История социологии. М 1986.

4. Психологическая социология //История буржуазной социологии первой половині ХХ в. М. 1980.

5. А. Дж. Тойнби Постижение истории. М.1991.

6. Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. М. 1992.

 

Тема 5. Соціологія управління та організації (2 год.).

6. Поняття соціального управління.

7. Управлінські рішення.

8. Стиль керівництва.

9. Методи оцінки діяльності керівника.

10. Інноваційний процес: етапи, стратегії та проблеми.

Питання на самостійне вивчання.

1. Соціальне управління та соціальні технології.

2. Регіональні аспекти соціального управління.

3. Антикризові стратегії управління.

Теми рефератів.

1.Управлінські стратегії та соціальні новації.

8. Інноваційний менеджмент – в предкризових, кризових та посткризових ситуаціях.

9. Соціальні технології. Соціоінженерний підхід в концепціях А.К. Гастева, П.М. Керженцева, М.М. Бирштейна та інших.

10. Проблеми регіонального управління в сучасній Україні.

Література.

1. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология. М.1998.

2. Соціальне управління. К.2000.

3. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики. М. 1980.

4. А. Вугальтер Логика общественно-экономического процесса. К.1999.

5. Смелзер Н. Социология. М. 1994.

6. Гидденс Э. Социология // Социологические исследования. М. 1994, №2.

 

Тема 6. Соціологія політики. Виборчі технології: історія, теорія, практика (2 год.).

4. Історія політичних комунікацій.

5. Соціологічні аспекти виборчих кампаній.

6. Стратегії політичних комунікацій в передвиборчий період.

Питання на самостійне вивчення.

1. Сучасні політичні комунікації в розвинених демократіях.

2. Вибори в Радянському Союзі.

3. Поняття політичного маркетингу.

Теми рефератів.

1. Особливості проведення соціологічних досліджень в період виборів.

2. Ставлення громадян України до політичної реклами.

3. Імідж політичних партій.

Творчі роботи.

1. Написання програм соціологічних дослідженнь:

а) по аналізу існуючого іміджу політика “Х”;

б) по аналізу іміджу політичної партії партії “Х”;

в) по проблемах місцевого регіону.

2. Складання анкети:

а) для експертного опитування;

б) для загально-національного опутування.

Література.

1. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. М.2000.

2. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. К. 1996.

3. Виборчі технології К.1998.

4. Иванов В.Н., Матвиенко В.Я. Технологии политической власти. Зарубежный опыт. К. 1994.

5. Мотвиенко В.Я. Социологический анализ в политике. К. 1995.

6. Петров О.В. Социологические избирательные технологии. Днепропетровск. 1998.

7. Фаер С. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы. СПб 1998.

8. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации.М.1998.

 

Тема 7.Соціологія масових комунікацій (2 год.).

7. Соціальна природа та історична обумовленість.

8. Засоби масової комунікації.

9. Статус мас-медіа.

10. Парадигми вивчення масової комунікації: «тотального впливу» та «ефектів мас-медіа».

11. Двоступенева модель масової комунікації.

12. Сучасні концепції масової комунікації.

Питання на самостійне вивчення.

1. Пропагандистська теорія Г. Лассуела.

2. Технологічний детермінізм концепції Г.М. Маклюена.

3. Теорії нових інформаційних систем (сучасна американська соціологія).

Теми рефератів.

1. Дослідження структурно-функціональних моделей орієнтованих на процеси соціалізації в суспільстві.

2. “Культиваційний” підхід Гербнера.

3. МК, як механізми збудження індивідуальної свідомості. (Моль).

Творчі роботи.

1. Аналіз мас-медіа в сучасній Україні.

2. Дослідження образу України в пресі (2-3 газети).

3. Дослідження образу України, як суб’єкту міжнародної діяльності (2-3 газети, або 1 ТБ-канал).

Література.

1. Моль А. Социодинамика культури. М.1973.

2. Фирсов Б.М. Пути развития массовой коммуникации. Л.1982.

3. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.1989.

4. Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). К. 1993.

5. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. К. 1999.

6. Почепцов Г.Г. Комуникативні технології ХХ століття. К.2000.

 

Тема:8 Особистість у системі соціальних зв`язків (2 години)

6. Людина як предмет соціологічного вчення.

7. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особа”, “особистість”.

8. Стадії та періоди соціалізації індивіда.

9. Поняття “соціальний статус” та його класифікація.

10. Система соціальних ролей людини.

 

Ключові поняття та терміни:соціологічні підходи до вивчення особистості, соціологічна структкра особистості, людина, особа, індивід, особистість, соціалізація особистості, соціальний статус, соціальна роль.

 

Теми рефератів:

¨ Особливості понять “особистість”, “особа”, “індивід”, “людина”.

¨ Соціологічний зміст поняття “соціальний статус”.

¨ Соціологічний зміст поняття “соціальна роль”.

¨ Складові структури особистості.

¨ Агенти соціалізації.

¨ Соціологічний змість понять “ресоціалізація” та “десоціалізація”.

¨ Наукові підходи до вивчення ролі особистості в суспільстві.

¨ Соціалізація та соціальна адаптпція людини.

¨ Рольові теорії особистості.

 

Рекомендована література:

¨ Бекешкина И.Е. Структура личности: методологический анализ. –К., 1986.

¨ Здравоміслов А.Г. Потребности. Интересі. Ценности. – Москва, 1986.

¨ Злобіна О.Т. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. – К., 2001.

¨ Зміни у свідомості українського суспільства на зламі тисячоліть. – К., 2001.

¨ Кон И.С. Социология личности. – Москва, 1987.

¨ Лукашевич М.П. Соціалізація: виховні механізми і технології: Навчально-методичний посібник. – К.,1998.

¨ Социология: наука об обществе. Под рер. В.П. Андрущенко, Н.И.. Горлач – Харьков, 1997.

¨ Соціологія. Короткий енциклопедичний словник. Під ред. В.І. Воловича – К., 1998.

¨ Циба В.Т. Соціологія особистості: системний підхід. – К., 2000.

 

Тема9: Соціологія сім`ї

1. Сім`я як соціальний інститут і мала соціальна група.

2. Система категорій соціологічного дослідження сім`ї.

3. Основні підходи до вивчення сім`ї в соціальній думці.

4. Тенденції розвитку сучасної сім`ї.

Сім`я як об`єкт дослідж6ння історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології. Сім`я як соціальний інститут. Сім`я як мала контактна соціальна група Визначення сім`ї. Дослідження сім`ї як соціального інституту в СРСР. Деінституалізація сучасної сім`ї. Зміна статусу сім`ї в сучасному суспільстві. Еволюція місця і ролі сім`ї в сучасному суспільстві. Сім`я як соціальна система.

Умови життя сім`ї. Соціально-економічні. Соціально-політичні. Соціально-культурні. Демографічні. Екологічні. Соціально-психологічні. Фактори макро-, мезо- і мікро середовищі. Структура сім`ї. Форми шлюбу. Типи владних структур в сім`ї. Типи партнерів у шлюбі. Вибір місце проживання. Зв`язок елементів структури сім`ї. Родовід і наслідування майна. Функції сім`ї.

Основні підходи до вивчення сім`ї. Символічний інтеракціонізм. Конфліктно-логічний підхід. Структурний функціоналізм. Ситуаційний підхід. Інституціальний підхід. Соціобіологія. Радянська соціологія сім`ї. Сучасний стан соціологічних досліджень сім`ї.

Історична соціологія сім`ї Революційні зміни в сучасній сім`ї. Сучасна сім`я в Україні. Становище жінки в сім`ї. Критичні концепції сучасної сім`ї. Нові форми сім`ї і шлюбу. Вітчизняні соціологи про сім`ю та її майбутнє.

 

Запитання для самоперевірки

1. Які науки вивчають сім`ю.

2. В чому зв`язок різних наук в вивченні сім`ї.

3. Яка структура сім`ї.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Складіть структуру вашої сім`ї.

2. Визначте етнічні корні вашої сім`ї.

3. Визначте сучасні проблеми сучасної сім`ї.

 

Індивідуальні завдання

1. Етапи розвитку соціології сім`ї.

2. Структура і функції сім`ї.

3. Підходи і теорії в вивченні сім`ї.

4. Дослідження сучасних проблем сім`ї.

Література

1. Черниш Н. Соціологія. Конспект лекцій. Вип.3.- Львів. 1990.

2. Мацковський М.С. Социология семьи: Проблемы теории, методологии и методики.-М.:1989.

3. Пича В.М.Соціологія сім`ї.-Львів.:1995.

4. Эволюция семьи в современном обществе: Реферативный сборник.-М.:1989.

 

Тестові завдання для перевірки знань студентів

 

1. Предметом соціології є:

а) тварина і природа;

б) людина і техніка;

в) людина і суспільство.

2. Соціологія вирішує проблеми:

а) економічні;

б) демографічні;

в) Соціальні.

3. Засновником науки соціології є:

а) А. Смол;

б) О. Конт;

в) Ж. Гобіно.

4. Соціологія – наука про:

а) суспільство;

б) виробничий процес;

в) природу.

5. Соціологія як наука з`явилась в:

а) XX ст.;

б) XVIII ст.;

в) XIX ст.

6. Хто є автором назви науки соціології:

а) О. Конт;

б) Г. Спенсер;

в) Г. Букль.

7. Класична соціологія відноситься до:

а) XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) XX ст.

8. Представниками класичної соціології є:

а) Л Уорд;

б) М. Вебер;

в) Г. Спенсер.

9. Представником марксистської концепції в соціології був:

а) Г. Спенсер;

б) К. Маркс;

в) У. Мак-Дугал.

10. Основним методом досліджень позитивістів є:

а) спостереження;

б) анкетування;

в) інткрв`ю.

11. Протосоціологія це:

а) наука про суспільство;

б) початок соціологічних знань;

в) метод соціологічних досліджень.

12. Витоки вітчизняної соціології треба шукати в працях:

а) В. Мономаха, Г. Сковороди;

б) К. Маркса, Ф. Енгельса;

в) З. Фрейда. Ф. Тьюніса.

13. Автором історико-соціологічного метода був:)

а) Б. Кістяківський;

б) М. Туган-Барановський;

в) М. Грушевський.

14. Розшифруйте абревіатуру – ВУАН.

15. В женевський гурток українських соціологів увійшли:

а) М. Драгоманов, С. Подолинський;

б) М. Грушевський, М. Ковалевський;

в) В. Черниш, В. Піча.

16. Проведенню соціологічного дослідження попереджає:

а) розробка методологічних частин;

б) анкетування;

в) методична частина.

17. В опитувальні методи дослідження увійшли:

а) контент-аналіз;

б) інтерн`ю;

в) анкетування.

18. Назвіть різновиди спостереження.

19. Які методи аналізу літератури ви знаєте:

а) опитування;

б) контент-аналіз;

в) традиційний аналіз.

20. Метою методів соціологічних досліджень є:

а) аналіз ситуації в суспільстві;

б) вирішення проблем суспільства;

в) прогнозування ситуації в суспільстві.

 

6. Самостійне вивчення тем

 

ТЕМА ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРА ФОРМА КОНТРОЛЮ
1. Предмет, об’ект соціології 1. Соціологія в системі наук. 2. Основні етапи соціологічних вчень. 3. Методологічні принципи соціології. 4. Дискусії щодо існування соціології як науки. Див. заг. Список літератури Опитування
2. Основні етапи розвитку соціології як науки 1. Протосоціологія. 2. Академічний. 3. Новітній. Див. заг. Список літератури Написання рефератів
3. Ознаки постіндустріаольного суспільства 1. Ознаки індустріального та постіндустріального суспільства. 2. Фактори глобалізації. 3. “Римський клуб” ( Пічеї, Месарович, Пестель) Див. заг. Список літератури Усні доповіді, написання рефератів
4. Виборчі технології: історія, теорія, практика 1. Стратегія політичних комунікацій. 2. Формування іміджу кандидата. 3. Політична реклама. 4. Види рекламних стратегій. Див. заг. Список літератури Написання рефератів
5. Соціологія масових комунікацій 1. Рівні сприйняття інформації (когнітивний, інтерактивний). 2. Виділення культурних індикаторів. 3. Соціодинамічна концепція масової комунікації. Див. заг. Список літератури Усні відповіді, написання рефератів
6. Соціологія девіантної поведінки 1. Проблеми оцінки девіації. 2. Характеристика основних соціологічних теорій девіацій. 3. Методи соціологічного контролю за Парсоном. Див. заг. Список літератури Фіксовані відповіді на практичних заняттях
7. Етносоціологія 1. Теорія етногенезу Л. Гумільова. 2. Етнічні процеси. 3. Історичні форми етносу. Див. заг. Список літератури Усні відповіді, написання рефератів
8. Соціологія сім’ї та шлюбу 1. Поняття сім’ї. 2. Форми шлюбу. 3. Типологія сім’ї. 4. Сучасні проблеми української сім’ї та заходи демографічної політики. Див. заг. Список літератури Написання рефератів
9. Соціологія повсякденного життя 1. Розуміння повсякденності через парадигму соціального обміну. 2. Теоретичні витоки теорії обміну. 3. Етнометодологічні дослідження. Див. заг. Список літератури Усні відповіді, написання рефератів

 

Вимоги до оформлення і здачі реферату:

1. Робота має мати обсяг не менш 15-ти друкованих (14 інтервал, Times New Roman, міжрядковий відступ складає 1,5; всі поля по 2 см) і 20-ти рукописних (міжрядковий відступ приблизно складає 1,5, всі поля по 2 см) сторінок тексту (враховуючи тільки вступ, сам текст і висновки)

2. Всі сторінки мають бути пронумеровані (крім титульної сторінки)

3. Літературних джерел повинно бути використано не менше 5 джерел.

4. Або якщо використані інтернет-ресурси має бути вказані адреси сайтів не менше

5. В роботі бажано використовувати публікації з періодичної преси[1]

6. Обов”язковою умовою написання реферату є план, що складається не менше, ніж з 3-х пунктів, а також вступ та висновки, які повинні виражати власне ставлення студента до обраної теми.

7. В одній групі не повинні повторюватися теми рефератів

8. Староста пише список студентів і обраних ними тем і здає його на кафедру

Для написання рефератів студентам пропонуються наступні теми:

1. Методи збирання первинної соціологічної інформації

2. формалізоване інтерв’ю;

3. телефонні опитування;

4. роздавальне анкетування;

5. групове анкетне опитування;

6. поштове опитування.

7. Соціологічна думка в Украіні (кінець ХIХ – початок ХХ ст.).

8. Соціологічні ідеї Михайла Драгоманова.

9. Соціологічні ідеї Михайла Грушевського.

10. Богдан Кістяківський і його соціологія права.

11. В’ячеслав Липинський і його теорія еліт.

12. Ідеї про розвиток людства на Давньому Сході, в античній Греції та Римі.

13. Розвиток протосоціологічних ідей в період Відродження.

14. Протосоціологічні теорії Нового часу.

15. Мобільність в Україні.

16. Мелвін Тьюмін – теорія стратифікаційної системи.

17. Теорія нерівності Аристотеля.

18. Поняття стилю життя, як певної характеристки стратифікації.

19. Е. Лаклю та Ш. Мюфф – теорія емансипації класів.

20. С. Боултс та Г.Гінтіс про основи соціальної суперечності капіталізму другої половини ХХ століття.

21. “Реалізм” соціологічної теорії Парсонса.

22. Управлінські стратегії та соціальні новації.

23. Інноваційний менеджмент – в предкризових, кризових та посткризових ситуаціях.

24. Соціальні технології. Соціоінженерний підхід в концепціях А.К. Гастева, П.М. Керженцева, М.М. Бирштейна та інших.

25. Проблеми регіонального управління в сучасній Україні.

26. Особливості проведення соціологічних досліджень в період виборів.

27. Ставлення громадян України до політичної реклами.

28. Імідж політичних партій.

29. Дослідження структурно-функціональних моделей орієнтованих на процеси соціалізації в суспільстві.

30. “Культиваційний” підхід Гербнера.

31. МК, як механізми збудження індивідуальної свідомості. (Моль).

32. Особливості понять “особистість”, “особа”, “індивід”, “людина”.

33. Соціологічний зміст поняття “соціальний статус”.

34. Соціологічний зміст поняття “соціальна роль”.

35. Складові структури особистості.

36. Агенти соціалізації.

37. Соціологічний змість понять “ресоціалізація” та “десоціалізація”.

38. Наукові підходи до вивчення ролі особистості в суспільстві.

39. Соціалізація та соціальна адаптпція людини.

40. Рольові теорії особистості.

 

 

7 Методики активізації навчання

З метою активізації процесу навчання застосовуються проблемні лекції, які характеризуються двома трьома ключовими моментами теми і акцентується увага студентів на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках з етики. При читанні лекціїї студентам даються питання для самостійного розмірковування з кола гострих проблем етико-практичного спрямування.

З метою активації студентів на семінарських заняттях активно також застосовується робота в малих групах і семінари-дискусії . Студенти поділяються на кілька груп по 3-5 осіб, які отримують завдання. Вирішують його з точки зору групи, доповідають, після чого здійснюється обговорення доповіді студентами інших груп. Після закінчення обговорення завдання всіма групами, студенти оцінюють роботу, виставляючи бали відповідно до участі кожного студента в роботі групи.

Також використовується кейс-метод - метод активного навчання на основі реальних ситуацій. Студентам пропонується осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відображає не тільки будь-яку практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань з курсу етики, які потрібно засвоїти при вирішенні данної проблеми. Перевагою кейсів є можливість оптимально сполучити теорію і практику, що є достатньо важливим при підготовці спеціаліста.

Також однією з форм активації навчання – колоквіум. Організовується дискусія з питань теорії етики, історії етичних питань. В деяких випадках студентам пропонується оцінити ту чи іншу дію з точки зору її етичної значущості.

 

 

7. Індивідуальні завдання

 

Індивідуальні завдання

до окремих розділів курсу

“Соціологія”

Завдання 1

Визначення предмета соціології

Кожний учений-соціолог – це своєрідний творчий світ чи щонайменше – лабораторія. І кожний пише “свою” соціологію в тому сенсі, що своєрідно трактує предмет і правила пізнання (метод) науки. Виберіть із запропонованих варіантів визначення предмета соціології різними авторами один, найбільш повний, що, на ваш погляд, відповідає сучасному розумінню предмета:

· соціологія – позитивна наука про суспільство, яка вивчає соціальні дії і тлумачить ці дії;

· соціологія – наука про колективне в усіх його проявах;

· соціологія – наукове вивчення суспільства та суспільних відносин;

· соціологія – наука про нас самих – людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства (як колишні, так і сучасні), відмінні від іншого;

· соціологія – наука, яка вивчає найбільш загальні родові властивості суспільних явищ, що їх не вивчають інші спеціальні науки;

· соціологія – наука, що вивчає соціальну поведінку, яку воно намагається зрозуміти та витлумачити;

· соціологія - наука про спільні та специфічні соціальні закони і закономірності розвитку і функціонування історично окреслених соціальних систем, про механізм дії і форми прояву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних спільнот, класів, народів;

· соціологія – наука про закони становлення, функціонування та розвитку суспільства, соціальних відносин та соціальних спільнот;

· соціологія – наука про закони розвитку і функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між суспільством та людьми, між спільнотами та особистостями, між спільнотами;

· ...можна назвати інститутом усі вірування, усі засади поведінки певної групи людей. Соціологію тоді можна визначити як науку про інститути, їхню генезу і функціонування;

· соціологія, будучи в найширшому розумінні слова загальною наукою про суспільство ...може бути названа наукою соціальних елементів;

· соціологія – наука про впорядкованість та прогрес людських суспільств;

· соціологія – це наука, яка вивчає життя і діяльність людей, що живуть у суспільстві подібних до себе, і результати такої спільної діяльності;

· соціологія вивчає явища взаємодії людей, з одного боку, і явища, що виникають у процесі цієї взаємодії, - з іншого;

· соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації та соціальних систем, соціальних структур і інститутів. Це наука про соціальні зміни, що зумовлюються активністю соціального суб’єкта – спільнот; наука про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між соціальними спільнотами, між особистістю та спільнотами; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки;

· соціологія, що б там не казали, - це один із способів вивчення людей... Якщо коротко, соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних відносин;

· соціологія – наука про суспільне життя людини, груп і суспільства.

 

Чи знаєте ви авторів наведених висловлювань?

 

Завдання 2

Схематичне зображення складових предмета соціології

Побудуйте конспект-схему, яка б деталізувала основні складові предмета соціології та відтворювала їхній взаємозв’язок у такому розрізі:

· основні категорії;

· методи вивчення;

· функції та завдання;

· рівні формування соціологічного знання;

· рівні вивчення суспільства.

 

Завдання 3

Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання

Нарисуйте у вигляді концентричних кіл схему співвідношення рангів таких понять:

· загальна соціологічна теорія;

· гіпотези емпіричних досліджень;

· соціологія;

· соціологія особистості;

· теорія соціальної стратифікації;

· соціологія культури;

· соціологія праці;

· соціологія молоді.

Завдання 4

Структурування різних традицій у визначенні предмета соціології

Західна соціологія, що грає “першу скрипку” у світовому науковому суспільствознавстві, пережила особливе парадигмальне (предметне) дроблення, яке здійснює вплив на стан науки до цього часу. Російський соціолог Г. Осипов структурує пост класові (не позитивістські) традиції щодо визначення предмета соціології таким чином:

- дослідження “соціальних фактів”: структурний функціоналізм, теорія соціальних систем, конфліктологічні теорії;

- аналіз “соціальних дефініцій”: теорії соціальної дії, символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія, у тім числі етнометодологія;

- вивчення “соціальної поведінки”: біхевіоризм, теорії соціального обміну.

 

Назвіть хто є основоположником кожної із цих традицій (Е.Дюркгейм, М.Вебер, Б.Скіннер ).

 

Завдання 5

 

Уточнення поняття “соціальне”

 

Відомо, що поняття “соціальне” є багатозначним. Виберіть із запропонованих варіантів відповідей одну, що найбільш точно і повно, на вашу думку, відповідає його суті:

а) соціальне є тотожним суспільному;

б) соціальне означає все те, що належить до суспільства, на відміну від природи;

в) соціальне – це сукупність тих чи тих властивостей і особливостей суспільних відносин;

г) соціальне – це аспект суспільного, що визначає становище суб’єктів у соціальній структурі суспільства.

 

Завдання 6

 

Оцінка категоріального апарата соціології

 

Назвіть прізвища вчених, що вперше запровадили такі соціологічні терміни:

· цінність орієнтації;

· позитивізм;

· референтна група;

· ідеальний тип;

· соціологія;

· соціальна система;

· соціальна дія;

· соціальна структура;

· соціальний інститут;

· соціальна функція;

· групова динаміка;

· соціальна стратифікація;

· індустріальне суспільство.

 

(К.Левін, М.Шериф, О.Конт, М.Вебер, Г.Спенсер, П.Сорокін, У.Томас, Ф.Знавецький, К.Сен-Сімон).

 

Завдання 7

Оцінка категорій “соціальний факт” і “соціальний фактор”

 

До явища зниження престижності праці сформуйте ряди. Один з них складатиметься із соціальних фактів, які підтверджуватимуть падіння престижності праці, інший – з опису соціальних факторів, що зумовлюють це падіння.

 

Соціальні факти Соціальні фактори
   

 

Завдання 8

 

Оцінка “розуміння” як методу пізнання

Виберіть із наведених тверджень те, яке, на ваш погляд, найбільше відповідає суті категорії “розуміння” за Вебером:

а) розуміння – це співчуття до психологічних переживань іншої людини;

б) якщо не завжди можна зрозуміти того, хто говорить, то завжди можна зрозуміти те, що він каже;

в) зрозуміти суть дії – це значить зрозуміти того, хто діє;

г) розуміння – це знання того, як суб’єкт сам сприймає власні дії.

 

Завдання 9

Визначення соціологічної суті суспільства

Згадайте, хто є автором визначень:

а) суспільство – це не просто сума людей. Навпаки, це визначення набуває наукового сенсу лише тоді, коли його протиставляють арифметичній сумі окремих індивідів;

б) над індивідуальна духовна реальність, заснована на колективному уявленні;

в) взаємодія людей як продукт соціальних (тобто орієнтованих на інших) людських дій;

г) система відносин між людьми, заснована на нормах і цінностях;

д) сукупність відносин між людьми, що склалася в історичному розвитку в процесі їхньої спільної економічної реальності.

 

Завдання 10

Визначення суті соціальної системи

Знайдіть ознаки, що стосуються суспільства як соціальної системи:

· основне місце поселення;

· основне місце роботи;

· соціальні відносини;

· поділ праці;

· роль і статус індивідів;

· соціальна стратифікація;

· соціальний контроль;

· цінності;

· культура;

· соціальні інститути;

· джерела енергії;

· соціальні організації;

· швидкість технічного прогресу;

· соціальні групи;

· соціальна дія;

· соціальна структура;

· соціальна взаємодія.

 

Завдання 11

Визначення соціальної системи людини

Схематично окресліть простір понять “людина”, “організм”, “індивідуальність”, “особистість”.

 

 

Завдання 12

Оцінка відмінностей у розумінні соціальних спільнот, соціальних інститутів і соціальних організацій

Розподіліть подані нижче підсистеми за рядами соціальних спільнот, соціальних інститутів чи соціальних організацій:

· наука;

· профспілки;

· економіка;

· класи;

· освіта;

· політика;

· галузі;

· асоціації;

· релігія;

· демографічні групи;

· партії;

· сім’я;

· територіальні утворення;

· церква;

· кваліфікаційні групи;

· театр;

· засоби масової інформації;

· раси;

· аматорські об’єднання;

· етнічні угруповання;

· фонди.

Завдання 13

 

Оцінка відмінностей у розумінні квазігруп

 

До якого виду квазігруп належать такі сукупності індивідів:

· гурток за інтересами;

· релігійні збори;

· радіослухачі;

· футбольні вболівальники;

· читачі газет;

· повстанці;

· учасники симпозіуму.

(Аудиторія, соціальні кола, натовп).

Завдання 14

Визначення поняття “соціальна група”

Розставивши відповідні цифри, визначіть, чим є:

· сукупність індивідів, які фізично (територіально) перебувають у певному місці;

· сукупність індивідів, об’єднаних однією чи кількома подібними (схожими) характеристиками;

· сукупність індивідів, які взаємодіють певним чином на засаді визнання очікувань кожного члена групи стосовно інших її членів;

· сукупність індивідів, яка з’являється спонтанно, коли стійких очікувань бракує, взаємодії – однобокі, спільні дії – нетривалі;

· сукупність індивідів, об’єднаних взаємодією з комунікатором однією чи кількома особами, що володіють інформацією і доводять її до цієї спільноти;

- соціальні спільноти, які утворюються з метою обміну інформацією між їхніми членами;

- тимчасове зібрання людей, об’єднаних у замкнутому фізичному просторі спільністю інтересів.

(1 – соціальна група, 2 – категорія, 3 – агрегація, 4 – квазігрупа, 5 – аудиторія, 6 – соціальні кола, 7 - натовп).

 

Завдання 15

Визначення сутності поняття “групова динаміка”

Знайдіть правильне формулювання.

Групова динаміка – це:

а) взаємодія членів групи;

б) зміна кількісного складу групи;

в) зміна якісних характеристик групи;

г) ротація соціальних ролей, які виконують члени групи;

д) взаємозамінність членів групи.

 

Завдання 16

Оцінка соціологічного розуміння культури

 

Культура є об’єктом вивчення багатьох наук.

З наведених визначень культури виберіть те, яке має соціологічний аспект:

а) культура – сфера суспільного життя;

б) культура – характеристика особливого у свідомості й поведінці індивіда, групи і суспільства;

в) культура – спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, яку репрезентовано продуктами фізичної і розумової праці;

г) культура – сукупність цінностей, традицій і звичаїв, які сформувалися в процесі розвитку людського суспільства, і творча діяльність людей щодо їхнього використання, збереження, поширення і вироблення.

 

Завдання 17

 

Оцінка категорії “цінність” у соціології

Цінність – одна з основних категорій соціології. Визначіть, яке з наведених нижче суджень відповідає принципу “віднесення до цінності”, сформульованому М. Вебером:

а) викладач історії повинен відверто виголошувати свої політичні цінності;

б) віднесення до цінностей означає не більше ніж філософське тлумачення наукового інтересу, який керує вибором і обробкою (інтерпретацією) об’єкта наукового інтересу;

в) цінності – лише вираження загальних настанов своєї доби, оскільки кожна доба має свої преференції та абсолюти;

г) віднесення до цінності залежить від напрямку інтересу того чи того дослідника та від загальної спрямованості “інтересів епохи”;

д) панівні ціннісні ідеї даної епохи чи суспільства визначатимуть погляд дослідника, сприятимуть формуванню його ціннісної позиції.

 

Завдання 18

Визначення співвідношення понять “цінності” і “потреби”

1. Дайте визначення понять “цінність”, “потреби”, покажіть особливість їхньої взаємодії.

2. За функціональною роллю потреби поділяються на базові – ті, що уточнюють сенс життя, та інструментальні – ті, що уточнюють спрямованість потреб стосовно засобів досягнення базових потреб. Підкресліть прямою рискою те, що ви вважаєте базовими (термінальними) цінностями, а хвилястою – інструментальними цінностями:

· активна життєва позиція;

· здоров’я;

· щасливе сімейне життя;

· сімейний добробут;

· злагода в суспільстві;

· наявність вірних друзів;

· свобода;

· краса;

· вихованість;

· незалежність;

· толерантність;

· творчість;

· освіченість;

· охайність;

· самореалізація;

· істина;

· цікава робота;

· кохання;

· раціоналізм;

· відповідальність;

· самостійність;

· громадське визнання;

· соціальна справедливість;

· життєва мудрість.

Завдання 19

 

Оцінка форм функціонування ціннісних відносин

Наведіть конкретний приклад:

· цінності - мети;

· цінності – норми;

· цінності – ідеалу;

· цінності – бажання.

 

Завдання 20

З’ясування авторів соціологічних теорій

Назвіть учених, що розробляли соціологічні теорії:

· аномії;

· соціального конформізму;

· соціальної настанови;

· соціальної дистанції;

· масової культури;

· класів;

· бюрократії.

(К.Хорні, Е.Фромм, Р.Мертон, Е.Дюркгейм, Ф.Знавецький, Г.Олпорт, С.Паркер, Д.Рісмен, Р.Парк, Е.Берджес, Е.Богардус, К.Маркс, Е.Гоулднер, М.Вебер).

 

Завдання 21

Визначення суті соціологічного методу

Знайдіть і підкресліть найбільш правильне визначення суті методу соціологічного дослідження:

Метод соціологічного дослідження – це:

а) система принципів;

б) сукупність технічних засобів;

в) сукупність спеціальних прийомів;

г) правила та способи.

 

Завдання 22

Визначення виду соціологічного дослідження

Підкресліть найбільш складний і глибокий вид соціологічного дослідження:

а) описове;

б) аналітичне;

в) розвідувальне.

 

Завдання 23

Визначення характеру соціологічного дослідження

Підкресліть правильне твердження:

а) соціологічного дослідження завжди є соціальним;

б) соціальне дослідження завжди є соціологічним.

 

8. Система поточного і підсумкового контролю

 

Система поточного і підсумкового контролю

 

Курс “Соціологія” розрахований на один семестр. Він складається з трьох частин, 12 тем. Комплекс модульних випробувань з курсу „Соціологія” передбачає як самостійну роботу, так і поглиблену перевірку засвоєних студентами матеріалу курсу. Представлені завдання дозволяють порівнювати, знаходячи подібне та відмінне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати характерні риси, особливості події, явища, предмету, обґрунтовувати той чи інший висновок, оцінювати факт, явище, розкривати його значення, спонукати до власних висновків студентів.

У комплексі модульних завдань використані найбільш ефективні та поширені види завдань. Так, логічні завдання передбачають попередній глибокий аналіз матеріалу курсу. Вони можуть бути у формі питання, таблиці, схеми, обробка яких стимулює студентів прослідкувати структуру першоджерела, логіку розвитку події чи явища, потребує творчого мислення, узагальнення та аналізу матеріалу курсу. Соціологічні кросворди перевіряють міру засвоєння матеріалу студентом та стимулюють ерудицію. Соціологічний практикум дозволяє використати набуті знання з соціології: як з методології та методики проведення соціологічного дослідження, так і з галузевих соціологій, в межах яких розглядаються соціальні проблеми для практикуму. В соціологічний практикум входять: підготовка та проведення індивідуальних мікро соціологічних досліджень та участь у групових, великих за об’ємом соціальних дослідженнях; складання та робота з анкетами.

Перша модульна контрольна робота виконується після вивчення тем № 1 - № 4 навчальної програми ( див. комплекс навчально-методичних матеріалів з курсу