РОЗРОБЛЕННЯ ПРОДУКТУ (ПОСЛУГ)

Д

ля забезпечення успіху на ринку фірма повинна створити конкурен-тноздатний виріб. З цією метою в межах розробленої стратегії поєд­нуються різні ресурси для виробництва конкурентноздатного продукту за вартістю, якістю та іншими атрибутами відносно аналогічних товарів і товарів-замінників.

Розроблення продукту охоплює всі стадії, що трансформують концепцію в реальний продукт.

Розглянемо еволюцію основних підходів до управління розробками: І. Ставка на технологію. Після ІІ-ої світової війни технологія зайняла важливе і почесне місце, що було викликане її грандіозними досягненнями. Фірми прагнули розробляти продукти на базі нових технологій шляхом ство­рення крупних лабораторій, які часто розташовувалися далеко від головних контор. Але створені лабораторії не завжди отримували необхідні і достатньо

362


конкретні орієнтири. Взаємодія між вченими, з одного боку, і працівниками збуту та виробничих підрозділів, з іншого, була незадовільною. Кошти конт­ролювалися недостатньо, а результати досліджень часто не контролювалися взагалі, оскільки директор лабораторії, як правило, підкорявся безпосередньо головному управляючому корпорації. Отже, ув'язування загальної технічної лінії та комерційної політики фірми було слабким.

2. Ставка на маркетинг. В кінці 50-х років ставало все очевиднішим, що надії на легкі прибутки не здійсняться. Настала епоха маркетингу, яка принесла новий підхід до управління технологією. Політику почав диктувати ринок, а не технологія. В результаті зв'язок між керівництвом компаній та науково-дослідними підрозділами почав слабшати. Витрати на технологію стали частиною загального кошторису або навіть кошторису маркетингу. Керівник науково-дослідного підрозділу опинився в організаційній ієрархії на більш низь­кому щаблі, а ділова команда, що приймала найважливіші рішення, нерідко обходилася без його участі.

Кількість нових товарів, що отримали визнання споживачів, в той період різко зросла. Але прибутки, на жаль, зростали не так швидко, як передбачало­ся. Це пояснюється тим, що усі компанії робили одне і те ж, ще не усвідомив­ши, що нужди споживачів слід задовольняти унікальним способом, не піддаючи себе загрозі з боку конкурентів. У цій ситуації значна кількість фірм шукала вихід у диверсифікації.

3. Збалансований підхід до технолога та маркетингу. Передові компанії усвідомлювали, що проблема не в самій технології, а в управлінні техніч­ною політикою. Керівництво цих компаній зрозуміло, що не слід робити вибір "або/або": технологія чи маркетинг. Необхідно задовольняти запити спожива­чів, отримуючи переваги у конкурентній боротьбі на основі нових та ефектив­них технологій. Так настав третій період, коли технологію використовують в якості засобу отримання і збереження переваг у конкурентній боротьбі. Ре­зультати наукових досліджень підтвердили обгрунтованість даного підходу.

Для задоволення вимог ринку фірма повинна розглянути та оцінити від­носну вагу наступних критеріїв проектування виробу^:

1. Вартість.

2. Економічність експлуатації.

3. Якість, в т.ч. міцність, термін служби, надійність в експлуатації.

4. Потужність.

5. Вимоги до обслуговування, його простота.

6. Універсальність використання.

7. Безпека експлуатації.

8. Елементи розкошу тощо.

Мескон MX, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.— М.: Дело, 1992. — С. 606.

36Я


Розділ V


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА


Тема 15


ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ


 



Для отримання необхідних характеристик виробу фірма повинна зробити вибір у таких сферах:

/. Розмір та форма виробу.

2. Матеріали.

3. Співвідношення стандартних та специфічних елементів.

4. Податкові компоненти для підвищення надійності.

5. Елементи безпеки.

Зрозуміло, що між критеріями проектування та можливими варіантами вибору існують певні компроміси.

Кожний виріб стає товаром лише на ринку і має свій життєвий цикл, який складається з окремих стадій. Життєві цикли деяких товарів зовсім короткі, ін­ших — довгі. Стадія життєвого циклу суттєво впливає на вибір та коректу­вання стратегії діяльності і, в свою чергу, на способи та процедури розробки та вдосконалення виробу. Так, на стадії росту домінуючими є стратегічні захо­ди, пов'язані з реалізацією в продукті нових технічних принципів; на стадії зрілості — розробки окремих модифікацій виробу; на стадії насичення — ско­рочення виробничих витрат; на стадії спаду — використання можливостей існуючої інфраструктури, скорочення експлуатаційних витрат. Стадії розробки та вдосконалення виробу представлені на рис. 15.6.

На операційному рівні проектування виробу фокусується на впровадженні процедур та методів, які підвищують ефективність операцій. Наприклад, стан­дартизація в процесі створення продукту допомагає підвищити ефективність шляхом скорочення кількості компонентів, а також обсягу робіт і часу, не­обхідного для комплектування виробу.

Розроблений продукт повинен бути детально проаналізований та оцінений, причому оцінка конструкції виробу на може обмежитися одним показником, наприклад, зменшенням ваги, зниженням трудомісткості або собівартості про­дукції тощо.

Основними вимогами до якості нового виробу є:

■S забезпечення високого технічного рівня на всіх стадіях розробки,

■S перевірка виробу на патентоспроможність та патентну чистоту,

S забезпечення високих ергономічних характеристик,

•Ґ врахування естетичних вимог;

•/ конструктивна послідовність тощо.

Економічна оцінка конструкції виробу включає таку систему показників: ■S зменшення собівартості виробу;

* скорочення витрат на експлуатацію; ■/ підвищення експлуатаційної готовності;

364


S зменшення габаритів та ваги;

•/ простота обслуговування;

•S зменшення кількості обслуговуючого персоналу.

Підготовка товару до виходу на ринок полягає у вивченні реакції покупців на новий товар, визначенні для нього орієнтовної ємності ринку. Форми та методи тестування ринку залежать від інвестицій на новий товар, ступеня ризику його впровадження на ринок, величини запланованих маркетингових витрат. Тестування має свої межі (терміни), оскільки затримка на цій стадії може привести до поразки в конкурентній боротьбі. Тестування ринку до­помагає прогнозувати майбутній продаж, розробляти альтернативні плани маркетингу, виявляти недоліки нового товару. Після отримання позитивної інформації за результатами тестування приймають рішення про виробниц­тво нового товару і появу його на ринку.

Окремо зупинимося на особливостях створення операційних систем у сфері послуг. Слід відзначити, що в сучасних умовах господарювання в Україні

365


Розділ V


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА


Тема 1 5


ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ


 


проектування операційних систем зазначеної сфери не відповідає сучасним вимогам ринку, не враховує майбутніх структурних змін в економіці та не ви­користовує досягнень сучасної економічної науки. Традиційні методи, схеми, процедури, що реалізуються при проектуванні операційних систем у сферах виробництва, не можуть повною мірою використовуватися при проектуванні операційних систем сфери послуг. Це обумовлюється рядом особливостей сфери послуг, які ускладнюють проектування:

/. Високий рівень взаємодії з клієнтом (більшість персоналу банку, лікарні

контактує з клієнтом на відміну від персоналу промислового підприємства). 2. Необхідність індивідуалізації послуг (виконання індивідуальних замовлень).

В ринковій економіці ці важливі особливості формують специфіку проек­тування операційних систем сфери послуг, яка проявляється у наступному:

■S розташування організації визначається, в основному, розташуванням клі­єнта (а в промисловому виробництві оцінюються альтернативні варіанти стосовно розташування споживачів, сировини, енергії, робочої сили тощо);

S високий рівень диференціації послуг, що приводить до створення великої кількості ринкових ніш та збереження конкуруючими організаціями своєї клієнтури;

■S потреба клієнтів у відносно невеликих обсягах послуг,

•Ґ низькі бар'єри вступу;

•/ визначення потужності (пропускної спроможності) за піковим попитом;

■S залежність календарного планування діяльності від поведінки споживачів (клієнтів);

■S проблематичність (а часто і неможливість) створення запасів продукту в періоди низького попиту для їх використання в періоди максимального попиту;

•/ складність виявлення параметрів якості та розробки методів їх оцінки, •/ необхідність володіння персоналом добрими навичками роботи з клієнту­рою (в зв'язку з цим актуальним є питання набору та відбору кадрів, роз­витку персоналу);

S наявність проблем щодо виміру ефективності роботи персоналу (падіння попиту може спричинити зниження продуктивності організації, а це не завжди є наслідком поганої роботи конкретного працівника);

•/ часте поєднання маркетингової та операційної функцій;

•/ наявність ряду місцевих регуляторів, які роблять кожний регіон по-своєму унікальним.

Проектування операційних систем з врахуванням розглянутих особли­востей дозволить забезпечити ефективне їх функціонування на протязі три­валого періоду за умови постійного коригування цілей та завдань організації виходячи з умов зовнішнього середовища.

366