Чи готові українці платити за якісні ЗМI?
Зона відчуження ЧАЕС: будівельний майданчик, туристична «мекка» та «клондайк» для збирачів металобрухту
26 квітня, 2013
Попри те, що станція не виробляє енергію з 15 грудня 2000 року, на її території продовжують працювати майже три тисячі людей. У Зоні проживає близько 200 самопоселенців. Лісами бродять десятки браконьєрів, які полюють на звірів, що мешкають на майже безлюдних територіях. А в останні 10 років сюди почали возити туристичні автобуси. Лише за минулий рік Зону відвідало понад10 тисяч туристів.
Територія навколо станції нагадує мурашник — снують будівельники, інспектори та туристи. Ще 1986 року над 4-м енергоблоком був збудований об’єкт «Укриття», який мав би перешкодити викидам радіоактивних речовин у атмосферу. Будувався швидко, зазначають фахівці, тому зараз у ньому багато тріщин. Аби не допустити повторення катастрофи, до жовтня 2015 року старий саркофаг планують накрити новою «аркою» висотою 108 метрів. ЇЇ споруджує Спільне підприємство «Новарка», у складі якого — французькі, німецька та українські компанії. Забруднені радіацією елементи після вилучення будуть відправляти на спеціальний комплекс зі зберігання та переробки ядерних відходів «Вектор». Першу частину «Вектора» вже збудовано, наразі планують спорудити ще кілька корпусів. Але до «Вектора» потраплять не всі забруднені матеріали, які були на території Зони. Трактори, пожежні машини, вертольоти, які брали участь у безпосередній ліквідації катастрофи, можна побачити тільки на старих фотографіях. Ще з кінця 90-х техніку почали вивозити на брухт. А на деяких вантажівках знімали майже нові двигуни й пускали їх на запчастини. Цим займалися приватні фірми.
Кожні 15 хвилин до Зони під’їжджають вантажівки з будматеріалами та автівки працівників Зони. У тих, хто прямує до спустошеного краю, працівники патрульної служби ретельно перевіряють документи, перепустки та іноді багаж. І лише після цього відкривають шлагбаум. Рівень радіації в 300 метрах від 4-го енергоблока в двадцять разів перевищує норму. «Це не набагато вищий рівень радіації, ніж у салоні літака, який летить на висоті в 10 тисяч метрів. По траві я не раджу ходити. Значно «чистіше» — на асфальті. Він пройшов дезактиваційні заходи», — розповідає заступник голови Держагентства з управління Зоною відчуження Василь Махно.
Віталій СЕЛИК, «День»
Чи готові українці платити за якісні ЗМI?
25 квітня, 2013
Із активним розвитком цифрових технологій, який привів до появи альтернативних традиційним ЗМІ джерел вироблення інформаційного контенту, правила гри на медійному ринку почали змінюватися. Ця світова тенденція не оминула й Україну. Щойно в нас зросла аудиторія користувачів мультимедійних гаджетів для отримання інформації, як рекламодавці кинулися освоювати цей сегмент, вбачаючи в ньому потенціал. Медіа-експерти б’ють на сполох: позиції якісної української журналістики, розслідування та глибокі аналітичні статті якої стають все більш витратнішим, можуть серйозно похитнутися. Разом із цим розвивається Інтернет, де споживач отримує інформацію майже безкоштовно. Більше того — молода масова аудиторія, як правило, віддає перевагу «легкому» розважальному контенту та коротким інформаційним повідомленням у мережі, а не об’ємним аналітичним матеріалам. Як цифрові технології вплинуть на ринок медіа? Про це дискутували журналісти та медіа-експерти на Міжнародній конференції «Майбутнє якісної журналістики в епоху цифрових технологій»
За словами голови Незалежної асоціації телерадіомовників Т. Лебедєвої, майбутнє якісної журналістики в Україні під загрозою, адже немає серйозного запиту на цей сегмент медіа. «Із загальної кількості українців лише 10 відсотків людей формують запит на якісну журналістику, — вважає пані Лебедєва. — Деякі менеджери ТБ, побачивши відтік молодої аудиторії, пішли хибним шляхом — почали активно продукувати розважальний, легкий контент. Якісна журналістика сьогодні переживає кризу». Із цим погоджуються керівники, менеджери, журналісти великих і місцевих локальних видань.
Не драматизувати ситуацію закликає головний редактор «Російського репортера» В. Лейбін. За його словами, вимогливий читач завжди мав менший вибір преси, яка інтелектуально його задовольняла, ніж невимогливий. «Але в цифрову епоху, навпаки, з’явилися значно більші можливості для аудиторії, яка хоче отримувати якісну інформацію. Наприклад, загальні тиражі друкованої преси в Росії зараз почали швидко рости. Сьогодні аудиторія російського Інтернету 40 — 45 млн людей. Приблизно така ж аудиторія й друкованої преси. Новини в Інтернеті читають, по суті, ті ж люди, що й купують якісну пресу. А це — не конкуренція в традиційному розумінні цього слова. Нам потрібно не сприймати Інтернет як конкуренцію, а навчитися з ним співпрацювати».
Вадим ЛУБЧАК, «День»
Медицина і туризм
26 квітня, 2013
Парламенту пропонують пригальмувати реформу охорони здоров’я в країні. На думку народного депутата Т. Кутового, ухвалена медична реформа эруйнує існуючу систему і не є ефективною. Тим часом у світі поступово перетворюють медичний напрям на один з видів туризму. Досвід такого реформування під час тижневого прес-туру вивчали 24 українських лікарів у клініках Туреччини.
Система медичного туризму в Туреччині активно розвивається в останні 10 років. У країні на сьогодні працює 1,5 тисячі клінік, половина з яких — приватні. Окрім клінік, у Туреччині активно розвиваються SPA-курорти і термальні води. Завдяки цьому потік іноземних туристів на лікування 2012 року склав 670 тисяч з 160 країн, а прибуток від цієї діяльності — близько 6 мільярдів доларів. У ході реформування медсистеми приватні клініки стали доступними для більшості населення.
Нормальну роботу медичної системи забезпечує медичне страхування, розповів «Дню» заступник міністра охорони здоров’я Туреччини Агах Кафкас. Сьогодні близько 80 % населення має державну страховку, решта — спецстраховку (платять підприємства) або ж приватну (самі громадяни). Маючи страховку, людина може звернутися як до приватної, так і державної клініки. При цьому якщо вона обирає приватну, то держстраховка покриває до 70 % лікування. Держава забезпечує повне страхування всім громадянам до 18 років і малозабезпеченим. Попри чималу кількість клінік в країні їхня кількість продовжує зростати.
Побачене українські лікарі оцінюють позитивно. «Вражають великомасштабні проекти. У нас вони ще не зовсім працюють. Нам потрібно об’єднати зусилля всіх учасників медичного руху і створити єдину команду, виробити єдині правила гри, що зробили турки. Бо кожен п’ятий турист — це потенційний пацієнт! Отже це ще одне стабільне джерело розвитку сучасної медицини», — говорить професор Кримського державного медичного університету В. Єжов. «Нам потрібно розвивати санаторно-курортну систему і питні мінеральні води. Це може бути нашою фішкою на світовій арені», — говорить головлікар державного санаторію «Черче» М. Падучак..
Якщо Україна упроваджуватиме турецький досвід, то за 10 років вона додатково отримає 1 мільйон туристів і 5 мільярдів доларів прибутку від медтуризму, прогнозує в розмові з «Днем» голова правління Всесвітньої асоціації медичного туризму (GHTC) Еммін Чакмак.
Наталя БІЛОУСОВА, «День»