Тема 2. Концепція проекту

Суть проекту, його ознаки.

Класифікація проектів.

Учасники проекту.

Середовище проекту.

2.1 Суть проекту, його ознаки.

Проект- це комплекс взаємов'язаних заходів, які спрямовані на досягнення певної мети протягом певного періоду часу і з урахуванням прогнозованих обмежень по ресурсах (перш за все капіталу).

Суть проекту, його відмінність від інших економічних категорій розкривається наступними ознаками проекту.

Цілеспрямованість. Проект завжди спрямовано на досягнення якоїсь конкретної мети, отримання певного результату. Причому ця мета має бути узгоджена з глобальнішою метою замовника, наприклад, пов'язана з реалізацією стратегії підприємства, збільшенням вартості підприємства, отриманням прибутку, збільшенням частки ринку і таке інше.

Системне функціонування проекту. Між операціями, завданнями і ресурсами проекту існують взаємозв'язки, які вимагають чіткої координації в процесі виконання проекту.

Тривалість у часі. Ніякий проект не може реалізовуватися одномоментно, він завжди триває певний проміжок часу і має конкретний момент початку і завершення.

Життєвий цикл. Незалежно від особливостей кожного конкретного проекту існує певний життєвий цикл проекту. І кожен проект послідовно проходить цей цикл.

Унікальність. Проект ніколи не буває однаковим і завжди має якісь унікальні елементи. Наприклад, навіть якщо проекти виконуються за однаковою технологією, можуть бути різні споживачі продукту проекту, ресурси, терміни і так далі.

Існування в певному середовищі. На формування і реалізацію проекту завжди впливає середовище, в якому проект аналізується і реалізується, різного роду обмеження по ресурсах.

Кількісне вимірювання. В результаті проекту має бути отримано ефект, якій виражено в кількісній формі. Порівняння ефекту з аналогічними показниками альтернативних проектів або нормативними показниками, які прийняті на даному підприємстві, дозволить зробити висновок щодо необхідності реалізації проекту. Крім того, кількісні показники проекту дозволять оцінити хід реалізації проекту, виявити відхилення, вказати на необхідність корегуючих дій.

Слід чітко розуміти різницю між проектом і бізнес-планом, програмою.

Перш за все, проект не є паперовим або електронним документом. На папері можуть бути відбиті результати аналізу проекту, дані проекту, описи, різні супровідні документи і так далі. Документи, що містять інформацію щодо проекту, називаються проектними матеріалами.

По-друге, як правило, проект супроводжується складанням бізнес-плану (а може і не супроводжуватися), в бізнес-плані наводяться результати проектного аналізу (маркетинговий, технічний, організаційний, аналіз ризиків і ефективності і так далі), але проект і бізнес-план не ідентичні. Бізнес-план – це документ, що описує проект, а проект – це комплекс дій, як правило, альтернативних. Те ж саме відноситься до програми – програма може описувати послідовність дій з проекту, містити перелік кінцевих і проміжних результатів.

Термін "проектні матеріали" охоплює:

техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту;

проект будівництва підприємств, будівель і споруд;

обґрунтування інвестицій в будівництво підприємств, будівель і споруд;

бізнес-план, що представляється по певній формі, яка може залежати від мети його складання;

заявка на фінансування.

2.2 Класифікація проектів

Можна виділити наступні класифікаційні ознаки проектів.

Взаємовплив проектів.

При одночасному розгляді деякої сукупності проектів, оцінці їх ефективності і виробленні рекомендацій по реалізації, необхідно враховувати стосунки між даними проектами. Залежно від взаємовпливу проекти можуть бути наступних видів.

1.1 Взаємно виключними(альтернативними). Проекти називаються взаємно виключними (альтернативними), якщо здійснення одного з них робить неможливим або недоцільним здійснення інших. Наприклад, будівництво супермаркетів одного напряму і цінового сегменту в одному мікрорайоні одним підприємством. Кожен альтернативний інвестиційний проект повинен розглядатися і оцінюватися самостійно, без зв'язку з іншими проектами. З альтернативних проектів може бути реалізовано тільки один.

1.2 Взаємно незалежними. Проекти називаються взаємно незалежними, якщо реалізація одного з проектів не впливає на можливість і ефективність здійснення інших. Проекти повинні розглядатися ізольовано і за бажання можуть бути реалізовані спільно.

1.3 Взаємно впливаючими (взаємно залежними). Проекти називаються взаємно впливаючими, якщо реалізація одного з проектів змінює ефективність або можливість реалізації інших проектів (причому зміна може бути різноспрямованою). Цей вид проектів можна підрозділити на декілька підвидів.

1.3.1 Обумовлені(іноді говорять умовні). Проекти називаються умовними, якщо без реалізації одного з проектів реалізація інших недоцільна. Наприклад, проект будівництва котеджу і проект підведення комунікацій. Можливі декілька варіантів: один з проектів може бути неефективним і повинен реалізовуватися лише для того, щоб інші проекти стали можливими, і всі проекти можуть бути ефективними. В даному випадку ефективність проектів змінюється у бік збільшення і аналіз умовних проектів повинен проводитися спільно.

1.3.2 Синергетичні.Проекти називаються синергетичними, якщо ефект їх сумісної реалізації перевищує суму ефектів від реалізації проектів окремо. Наприклад, проект відкриття дитячого магазина і проект відкриття дитячого розважального центру. В цьому випадку доцільно оцінювати сумісну ефективність проекту.

1.3.3 Альтернативні по капіталу.Проекти називають альтернативними по капіталу, якщо кожен з них ефективний і не може бути здійснений без використання фінансових коштів, необхідних для здійснення інших проектів. Тому якщо інвестор має можливість незалежного отримання необхідних грошей (наприклад, у банку), ніякі проекти, що розглядаються ним, не можуть бути альтернативними по капіталу (хоча це можуть бути проекти, альтернативні за іншими підставами, наприклад, які вирішують одне і те ж завдання або що використовують одні і ті ж обмежені матеріальні або земельні ресурси). Ще можливий варіант, коли проекти можуть бути ефективні окремо, але якщо для їх реалізації використовується позиковий каптал, то разом вони можуть значно підсилити фінансовий ризик підприємства.

1.3.4 Проекти, що заміщають. Проекти називаються такими, що заміщають, якщо рентабельність одно­го проекту знижується, коли інший проект приймається. Прикладом можуть служити проекти будівництва моста через річку і поромної переправи.

2. Значущість. Відповідно до цього критерію проекти підрозділяються залежно від ступеня впливу результатів проекту на проектне оточення. Виділяють наступні види проектів.

2.1 Глобальні. Це такі проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в світі або в декількох країнах.

2.2 Національні. Реалізація цих проектів істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в країні і не спричиняє істотного впливу на ситуацію в інших країнах.

2.3 Великомасштабні. Це такі проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в окремих регіонах або галузях країни, на ціни окремих ресурсів, але не спричиняє істотного впливу на ситуацію в інших регіонах або галузях і на ціни інших ресурсів.

2.4 Локальні. Реалізація цих проектів не робить істотного впливу на економічну, соціальну і екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівень і структуру цін на товарних ринках [11, С. 54].

3. Тривалість періоду здійснення проекту. Залежно від цього критерію розрізняють: короткострокові(до 3 років), середньострокові(від 3 до 5 років), довгострокові(понад 5 років) проекти. Довгострокові проекти вимагають участі безлічі фахівців, уважнішої оцінки. Проте, таке розділення проектів за тривалістю періоду здійснення досить умовно і залежить від галузі в якій реалізується проект. Так, наприклад, вугледобувна галузь – це галузь із стаціонарними технологіями, які не змінюються роками. Тому 5-річні проекти в цій галузі можуть вважатися за середньострокові. А у галузі мобільних комунікацій і інформаційних технологій, в яких дуже високий темп технологічних змін, проекти період реалізації яких більше одного року, можуть вважатися за середньострокові.

4. Розмір проекту. При класифікації проектів за цією ознакою враховують вартість проекту. Залежно від розміру проекти підрозділяються на

4.1 дрібні(малі) – вартістю до 200 000 дол. США;

4.2 середні- вартістю від 200 тис. до 2 млн. дол. США;

4.3 великі– вартістю понад 2 млн. дол. США;

4.5 дуже великі.

Чим більше проект, тим більше ретельно повинен проводитися проектний аналіз, тим більше коштів і часу можна витратити на його проведення.

Безумовно, це розділення вельми умовне. Так, для малого підприємства, яке займається індивідуальним пошиттям одягу, проект вартістю 500 000 грн. може розглядатися як крупний проект. А для глобальної корпорації вартістю декілька мільярдів доларів, проект вартістю десять мільйонів доларів може розглядатися як середній або дрібний.

5. Тип проекту. Ця класифікаційна ознака описує сферу діяльності, в якій здійснюються проект. Залежно від цієї ознаки виділяють наступні види проектів.

5.1 Технічні. Це проекти, пов'язані з впровадженням нової техніки або технології, технічною модернізацією і так далі. Прикладом такого типу проекту може бути запуск конвеєрної лінії по виробництву нового типу цукерок.

5.2 Організаційні. Це проекти, пов'язані із зміною організаційної структури, зміною системи управління, створенням нового відділу і так далі Наприклад, створення в університеті відділу управління якістю і організація посади проректора за якістю.

5.3 Економічні. Це проекти, які спрямовані на підвищення економічних показників функціонування системи. Наприклад, створення аудиторської системи, введення нової системи оподаткування.

5.4 Соціальні. Це проекти, пов'язані з підвищенням рівня життя або роботи людей. Наприклад, проект відкриття центру для перенавчання людей, роботу, що втратили, або проект створення дитячого саду для дітей співробітників підприємства.

5.5 Маркетингові. Це проекти, які спрямовані на входження в ринок або розширення частки ринку.

5.6 Освітні. Це проекти, які спрямовані на розвиток освітньої сфери, отримання знань і навичок. Наприклад, проект організації системи тренінгів для персоналу підприємства.

5.7 Екологічні. Це проекти, які спрямовані на зменшення шкоди, що наноситься навколишньому середовищу.

5.8 Змішані. Це проекти, що відносяться до декількох типів проектів одночасно.

6. Клас проекту. Цей критерій описує склад і структуру проекту і дозволяє підрозділити проекти:

6.1 монопроекти, тобто окремі проекти різних типів, видів і масштабів. Наприклад, відкриття супермаркету – монопроект.

6.2 мультіпроекти, тобто комплексні проекти, що складаються з декількох монопроектів. Наприклад, відкриття мережі супермаркетів на території України.

6.3 мегапроекти, тобто проекти, що включають декілька моно- і мультіпроектів, – комплексні програми розвитку регіонів, галузей, країн.

На закінчення можна сказати, що практично будь-який проект є в широкому сенсі інвестиційним. Інвестиційним проектом можна назвати проект, пов'язаний з тимчасовою відмовою економічного суб'єкта від поточного споживання ресурсів, що є у нього, з метою збільшення споживання в майбутньому. А оскільки будь-який проект пов'язано з вкладенням ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, часу) і спрямовано на досягнення певної мети, то будь-який проект можна оцінювати як інвестиційний.

2.3 Учасники проекту.

Учасник проекту(стейкхолдер проекту) — це юридична або фізична особа, яка або бере участь в проекті, або може вплинути на реалізацію або результат проекту, або на чиї інтереси можуть вплинути результати виконання або завершення проекту. Учасники можуть справляти позитивний або негативний вплив на проект, причому ступінь і напрям дії залежить від цілей учасника проекту, його компетенції і ступеня участі у проекті, а також від стадії життєвого циклу проекту.

Інтереси учасника проекту повинні враховуватися при реалізації проекту. Команда управління проектом повинна виявити учасників проекту, визначити їх цілі, вимоги, очікування і мотивацію, і, наскільки це можливо, управляти їх впливом, щоб забезпечити успішне завершення проекту.

Склад учасників проекту, взаємини між ними залежать від масштабу і типу проекту, його індивідуальних особливостей. У деяких проектах функції декількох учасників проекту реалізує одна особа. Розглянемо функції основних учасників проекту.

Ініціатор— особа, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування і пропозицій по здійсненню.

Замовник– особа, яка в майбутньому володітиме результатами проекту повністю або частково, визначає основні вимоги і масштаб проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів або коштів інвесторів, укладає контракти з основними виконавцями проекту, несе відповідальність по цих контрактах, керує процесом взаємодії між всіма учасниками проекту. У деяких проектах замовник може реалізовувати функції ініціатора, інвестора, менеджера і команди проекту.

Інвестор- особа, яка вкладає в проект ресурси з метою отримання або результатів проекту повністю або частково, або доходу. Інвестор може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній інвестор – це замовник, який самостійно фінансує проект. Зовнішнім інвестором може бути будь-яка юридична або фізична особа, але, найчастіше, в цій функції виступають банки і інвестиційні фонди. Інвестори є повноправними партнерами проекту і співвласниками всього майна, яке залучається за рахунок інвестицій, доки їм не будуть повернені всі кошти, отримані за контрактом із замовником або кредитною угодою.

Офіс управління проектом(PMO) – структура, що управляє і відповідає за портфель проектів, у складі якого знаходиться і даний проект. Як правило, ця структура організовується або на підприємствах, основною функцією яких є управління проектами, або на крупних підприємствах, що регулярно реалізовують проекти.

Менеджер проекту- особа, якій замовник делегує основні функції по здійсненню проекту, - планування, контроль і координація всіх учасників проекту. На менеджерові проекту лежить відповідальність за дотримання основних обмежень проекту, таких як якість, терміни і бюджет.

Команда проекту– структура, очолювана менеджером проекту і що реалізовує функції управління проектом. Склад і завдання команди проекту залежать від масштабу, складності і інших характеристик проекту.

Контрактор– особа, яка виконує за проектом певні роботи або послуги відповідно до контракту.

Генеральний контрактор– особа, яка займається підбором і координацією контракторов і субконтракторов, і прийомом виконаного обсягу робіт або послуг.

Субконтрактор- вступає у договірні відносини з контрактором або субконтрактором більш високого рівня і несе перед ним відповідальність за виконання роботи або послуги.

Проектувальник- юридична особа, яка виконує за контрактом проектно-дослідні роботи в рамках проекту.

Постачальники— контрактори, які здійснюють різні види постачань.

Зовнішні фахівці - особи, що залучаються до проекту на умовах аутсорсинга, наприклад, технічний експерт, аудитор, системний адміністратор, юрист і такі інші.

Ліцензори- організації, які видають ліцензії на право виконання тих або інших робіт, послуг, використання технології і так далі.

Органи влади — сторона, яка пред'являє і підтримує екологічні, соціальні і інші суспільні і державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту.

Власник земельної ділянки - особа, що є власником земельного учасника, використаної для проекту. Вступає у відносини із замовником і передає на договірній основі право використання або володіння цією земельною ділянкою.

Виробник кінцевої продукції - здійснює експлуатацію створених основних фондів і виробляє кінцеву продукцію.

Споживачі кінцевої продукції - юридичні і фізичні особи, які є покупцями і користувачами кінцевої продукції, які встановлюють певні вимоги до виробленої продукції або наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів окупаються витрати на проект і формується прибуток всіх учасників проекту.

Інші учасники проекту. На здійснення проекту впливають і інші сторони оточення проекту, які, по суті, також можуть бути учасниками проекту. Це — конкуренти основних учасників проекту; громадські організації і населення, чиї економічні або соціальні інтереси зачіпає реалізація проекту.

2.4 Середовище проекту.

Середовище проекту– це чинники, які надають дію на проект і його успішність.

Чинники можна розділити на внутрішні, які залежать від команди проекту і підконтрольні керівництву, і зовнішні, які не залежать від дій команди проекту.

Серед чинників зовнішнього середовища проекту можна виділити окремо чинники макросередовища (віддаленої дії) і мікросередовища (безпосередньої дії).

До чинників макросередовища відносяться наступні групи чинників.

Політико-правові чинники. Це такі чинники як політична стабільність в країні, відношення держави до підприємницької діяльності, малого бізнесу і інвестицій, антимонопольне регулювання, податкова і митна політика, ліцензування або заборона певних видів діяльності, можливість державної підтримки, міждержавні відносини і так далі Природно, конкретний перелік політико-правових чинників, які необхідно проаналізувати, залежить від особливостей проекту. Деякі з цих чинників можуть надати на проект незначну дію, але деякі можуть зробити реалізацію проекту неможливою або значно її утруднити.

Економічні чинники. До цієї групи чинників відносяться економічна ситуація в країні в цілому (економічне зростання або стагнація), стабільність і рівень курсу національної валюти, темп інфляції і рівень цін на окремі товари, рівень безробіття і так далі

Соціо-культурні чинники. Ці чинники зовнішнього середовища проекту досліджуються з декількох точок зору. По-перше, проаналізувавши демографічні, економічні, освітні, культурні, етнічні і так далі характеристики споживачів продукту проекту, можна зробити висновки про комерційну здійсненність проекту, конкретизувати вимоги до продукту проекту. По-друге, аналіз цих чинників дозволить зробити висновок про наявність на території проекту трудових ресурсів необхідної компетенції. По-третє, аналіз дозволить виявити потенційні проблеми з боку населення, чиї інтереси тим або іншим чином зачіпає проект і намітити можливі шляхи вирішення цих проблем.

Технологічні чинники. Серед цих чинників, можна, наприклад, назвати рівень техніки і технології в країні, можливості інфраструктури і так далі

Серед чинників мікросередовища проекту можна виділити споживачів, конкурентів, постачальників.

Внутрішні чинники – це чинники, пов'язані з організаційно-економічним механізмом реалізації проекту, тобто системою вза­ємодії учасників проекту, відповідальності, обов'язків, санкцій за порушення зобов'язань і економічними, соціальними умовами, професіоналізмом команди проекту, стилем керівництва проектом, методами і засобами комунікації.